Рішення № 78047611, 21.11.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.11.2018Справа № 910/13272/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., за участі секретаря судового засідання Бугаєнко Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за позовом "Хурума Трейдинг ЛТД" (3, Куріу,м. Лімасол, 3025, Республіка Кіпр; адреса для листування: 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 19-21, Бізнес Центр «Леонардо», 14 поверх)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фосагро-Україна" (02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, 11, кор. А, оф.1108)

про стягнення 300 479,00 дол. США, що еквівалентно 8 496 422,03 грн.

за участю представників

від позивача: Целевич О.І.

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні 21.11.2018, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулась "Хурума Трейдинг ЛТД" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фосагро-Україна" про стягнення 300 479,00 дол. США, що еквівалентно 8 496 422,03 грн.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що 01.12.2017 між Акціонерним товариством "Апатит" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фосагро-Україна" (надалі - відповідач) укладено договір поставки № 1/АПЧ/ФАУ/17-05-03, відповідно до умов якого Акціонерне товариство "Апатит" зобов'язалось поставити відповідачу товар в період з грудня 2017 по грудень 2018, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити товар. В подальшому, 01.05.2018 між Акціонерним товариством "Апатит", "Хурума Трейдинг ЛТД" (надалі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фосагро-Україна" укладено договір № АР/HUR/01, на підставі якого Акціонерне товариство "Апатит" зобов'язався уступити (передати), а позивач прийняти всі права і обов'язки Акціонерного товариства "Апатит" як продавця по контракту № 1/АПЧ/ФАУ/17-05-03 від 01.12.2017 зі змінами та додатками. За доводами позивача, продавець поставив товар відповідно до умов договору та Додаткових угод №2 та № 4 на загальну суму 1 036 952,92 доларів США. Проте, відповідач не виконав належним чином свої зобов'язання щодо повної оплати товару, у зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 300 479,00 доларів США.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 09.10.2018 позовну заяву "Хурума Трейдинг ЛТД" залишено без руху та встановлено строк на усунення недоліків позовної заяви, а саме надати суду належним чином завірені матеріали позовної заяви; зазначити щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; зазначити офіційні електронні адреси та адреси електронної пошти сторін, чи зауважити, що такі відомості щодо учасників справи йому не відомі.

11.10.2018 до Господарського суду м. Києва надійшла заява "Хурума Трейдинг ЛТД" про усунення недоліків, до якої додано належним чином завірені додатки до позовної заяви, з надписом "Згідно з оригіналом", вказано відомості стосовно назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії. Також, позивач зазначив відомі йому електронні адреси сторін та зазначив про наявність у позивача оригіналів письмових доказів, які долучені до позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/13272/18 та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні 07.11.2018.

24.10.2018 загальним відділом діловодства суду зареєстрований відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач не заперечує факт укладання 01.12.2017 між Акціонерним товариством "Апатит" та відповідачем договору поставки № 1/АПЧ/ФАУ/17-05-03, додаткових угод до нього та поставку за даним договором товару на загальну вартість 1 036 952,92 доларів США. Разом з тим, як зазначає відповідач, через обставини, які не залежали від останнього та призвели до погіршення фінансового становища, обсяг поставленого товару був оплачений лише частково, внаслідок чого у ТОВ "Фосагро-Україна" утворилась заборгованість перед Акціонерним товариством "Апатит" у сумі 300 479,00 доларів США. У своєму відзиві відповідач також підтверджує факт укладення тристоронньої угоди між Акціонерним товариством «Апатит», позивачем та відповідачем про уступки прав та обов'язків, за умовами якого Акціонерне товариство "Апатит" уступило позивачу всі наявні у нього права та обов'язки по договору поставки № 1/АПЧ/ФАУ/17-05-03, додаткових угод до нього. У зв'язку з чим, відповідач визнає той факт, що позивач набув усіх прав та обов'язків за договором поставки № 1/АПЧ/ФАУ/17-05-03, додаткових угод до нього.

Однак, відповідач зазначає, що між позивачем та відповідачем була домовленість щодо можливості розстрочки чи відстрочки оплати суми боргу, проте після спливу терміну оплати боргу за договором уступки та враховуючи попередні домовленості, позивач проігнорував можливість врегулювання спору у позасудовий спосіб та звернувся до суду з позовними вимогами.

А відтак, відповідач зазначає, що у зв'язку з непередбачуваними умовами, що не залежать від ТОВ "Фосагро-Україна" та відмовою позивача врегулювати спір позасудовим шляхом або укладення мирової угоди на стадії розгляду даної справи, вирішення питання погашення боргу буде вирішуватися в порядку, визначеному законом України "Про виконавче провадження". У даному відзиві, відповідач також просив суд розглядати справу за відсутності представника відповідача у судових засіданнях.

У судовому засіданні 07.11.2018 представник позивача зазначив про отримання відзиву та відсутність будь-яких клопотань з боку позивача та просив суд закрити підготовлення провадження й призначити розгляду справи по суті.

У судовому засіданні 07.11.2018 судом проголошено протокольну ухвалу про закриття підготовчого засідання у справі № 910/13272/18 та призначення справи до судового розгляду по суті на 21.11.2018.

Судом, у судовому засіданні 21.11.2018, заслухано пояснення представника позивача, який позовні вимоги підтримав з підстав наведених у позовній заяві та враховано клопотання відповідач про розгляд справи без уповноваженого представника останнього.

Дослідивши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

01 грудня 2017 року між Акціонерним товариством "Апатит" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фосагро-Україна" (надалі - покупець/відповідач) було укладено контракт № 1/АПЧ/ФАУ/17-05-03 (надалі - контракт) відповідно до умов якого продавець зобов'язався поставити покупцю у період з грудня 2017 р. по грудень 2018 р. (включно), а покупець прийняти та оплатити товар і кількості 40000 +/-10% (сорок тисяч) метричних тонн, на умовах поставки DAF кордон Росія-Україна (згідно Інкотермс - 2000).

Згідно з п. 1.1. предметом даного контракту є поставка добрива рідкого комплексного марки 11:37.

У п. 1.3. контракту зазначено, що щомісячні об'єми поставленого товару погоджуються сторонами в додаткових угодах, які є невід'ємними частинами цього контракту.

Відповідно до п. 3.1. контракту ціна на товар є договірною та встановлюється сторонами у додаткових угодах, які є невід'ємними частинами цього контракту.

Загальна сума даного контракту складає 15 400 000 доларів США. Та може бути змінена (п. 3.3. контракту).

За умовами даного контракту (п. 4.2.) сторонами погоджено, що товар постачається покупцю на умовах DAF кордон Росія-Україна. Датою поставки товару вважається дата штемпеля прикордонної залізничної станції РФ в накладних. Датою відвантаження товару вважається штемпеля залізничної станції Кошта, Північної залізничної станції, в накладних.

Відповідно до п. 4.21. контракту право власності на товар переходить від продавця до покупця в момент передачі першому перевізникові на станції Кошта, Північної залізниці РФ.

Товар вважається поставлений продавцем і прийнятий покупцем:

- по кількості - узгоджується з вагою, зазначеною в залізничній накладній;

- по якості - узгоджується з сертифікатом якості виробника (п. 5.1.контракту).

Пунктом 3.6. контракту встановлено, що оплата за товар, який поставляється згідно даного контракту, проводиться покупцем з відстрочкою платежу, яка погоджується сторонами в Додаткових угодах до даного контракту.

Додатковою угодою № 1 від 01 грудня 2017 року сторони передбачили поставку товару в кількості 8 800 тон (+/- 10%) за ціною 350,00 доларів США / тонна з датою відвантаження грудень 2017 - квітень 2018 року та строком оплати товару до 15 березня 2018 року, включно (для Товару, відвантаженого в грудні 2017 року), до 15 квітня 2018 року, включно (для товару, відвантаженого в січні 2018 року), до 15 травня 2018 року, включно (для товару, відвантаженого в лютому 2018 року), до 15 червня 2018 року, включно (для товару, відвантаженого в березні 2018 року) та до 15 липня 2018 року, включно (для товару,

відвантаженого в квітні 2018 року). Обов'язки Сторін за цією додатковою угодою виконані в повному обсязі.

Додатковою угодою № 2 від 07 березня 2018 року передбачено поставку товару в кількості 2 000 тон (+/- 10%) за ціною 392,00 доларів США / тонна з датою відвантаження березень-квітень 2018 року та строком оплати товару до 15 червня 2018 року, включно (для товару, відвантаженого в березні), та до 15 липня 2018 року, включно (для товару, відвантаженого в квітні).

Додатковою угодою № 3 від 28 березня 2018 року передбачено поставку товару в кількості 1 200 тон (+/- 10%) за ціною 375 доларів США / тонна з датою відвантаження квітень 2018 року та строком оплати товару до 15 липня 2018 року, включно.

Додатковою угодою № 4 від 18 квітня 2018 року передбачено поставку товару в кількості 1 200 тон (+/- 10%) за ціною 375 доларів США / тонна з датою відвантаження квітень 2018 року та строком оплати товару до 15 липня 2018 року, включно.

Отже, Додатковими угодами №№ 2-4 до контракту встановлено обов'язок продавця поставити товар протягом березня-квітня 2018 року у визначеному сторонами місці, та обов'язок відповідача оплатити поставлений товар у визначеному в додаткових угодах розмірі у строк до 15 червня та 15 липня 2018 року, відповідно.

За умовами контракту та Додаткових угод №2 та №4 продавець поставив товар в кількості 2 677,68 тон на загальну суму - 1 036 952,92 доларів США, що підтверджується копіями залізничних накладних та виставленими рахунками.

Відповідно до Додаткової угоди № 3 продавець поставив товар у кількості 1 230,04 тон на загальну суму - 461 265,00 доларів США.

В той же час, відповідачем було лише частково оплачено поставлений товар на загальну суму 736 473,92 грн. згідно Додаткової угоди №2.

1 травня 2018 року між Акціонерним товариством "Апатит" (цедент), Товариством з обмеженою відповідальністю "Фосагро-Україна" (боржник) та "Хурума Трейдинг ЛТД" (Цесіонарій) було укладено Договір відступлення прав та обов'язків № AP/HUR/01 (договір відступлення), за умовами якого цедент відступає, а цесіонарій приймає всі наявні у нього права та обов'язки цедента як продавця за контрактом №1/АПЧ/ФАУ/17-05-03, укладеним між цедентом і боржником від 01.12.2017, зі змінами та доповненнями (п. 1.1. договору відступлення).

Відповідно до п. 2 договору відступлення боржник підтверджує і погоджується на відступлення (передачу) прав та обов'язків від цедента до цесіонарія.

Відступлення прав та обов'язків за контрактом поширюється в повному обсязі на всі права і обов'язки, які будуть діяти на дату набрання чинності даного договору, в тому числі право вимоги на всі суми грошових коштів, що підлягають оплаті боржником цементу за контрактом, а також суми штрафних санкцій (неустойки).

Згідно з п. 2.1. договору відступлення цесіонарій зобов'язується передати цементу в обмін відступлених цедентом прав та обов'язків грошові кошти в розмірі, яка дорівнює розміру заборгованості боржника перед цедентом за контрактом на дату вступу договору в силу. Розмір заборгованості боржника підтверджується актом фіксації заборгованості за контрактом, який боржник і цемент підписують в день набрання договором законного сили та вручають цесіонарію.

Грошові кошти, розраховані згідно п. 2.1. даного договору, повинні бути виплачені цесіонарієм цеденту не пізніше 13 серпня 2018 року включно (п.2.2. договору відступлення).

Договір відступлення вступає в дію з 18 травня 2018 року (п. 9.1 договору уступки).

18 травня 2018 року між Акціонерним товариством "Апатит" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фосагро-Україна" був підписаний Акт фіксації заборгованості за контрактом, відповідно до якого сторони встановили, що ТОВ "Фосагро-Україна" не виконало в повному обсязі своїх зобов'язань за Додатковою угодою №2 на суму 20 384,00 дол. США, Додатковою угодою №3 на суму 461 265,00 дол. США та Додатковою угодою №4 на суму 280 095,00 дол. США.

Цією ж датою між "Хурума Трейдинг ЛТД" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фосагро-Україна" було укладено Додаткову угода до контракту, відповідно до якої сторони передбачили, що всі спори, розбіжності та претензії, які виникають між сторони з даного контракту чи при його виконанні, порушенні, припиненні або недійсності, підлягають розгляду в судах України.

08 серпня 2018 року позивач звертався до відповідача з претензією, у якій вимагав останнього сплатити існуючу заборгованість за Додатковими угодами протягом семи календарних днів.

За доводами позивача, у зв'язку з невиконання відповідачем умов п. 2.1. договору та незадоволенням вимоги від 08.08.2018, у останнього існує непогашена заборгованість за Додатковими угодами №2 та №4 у загальному розмірі 300 479,00 дол. США, яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

У відповідності до норм частини 1 та частини 2 статті 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.

Як встановлено судом, в період з березня по квітень 2018 року на виконання умов укладеного контракту №1/АПЧ/ФАУ/17-05-03 від 01.12.2017 та додаткових угод №2, №4 позивач поставив, а Акціонерне товариство "Апатит" прийняло товар у кількості 2 677,68 тон на загальну суму 1 036 952,92 доларів США, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями залізничних накладних та виставленими рахунками.

Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

З наявного у матеріалах справи Акта фіксації заборгованості за контрактом №1/АПЧ/ФАУ/17-05-03 від 01.12.2017, що був підписаний 18.05.2018 між Акціонерним товариством "Апатит" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фосагро-Україна", вбачається, що сума неоплаченого відповідачем товару за Додатковою угодою №2 складає 20 384,00 дол. США, за Додатковою угодою №4 - 280 095,00 дол. США.

При цьому, судом також встановлено, що з 18.05.2018 вступив в дії договір відступлення прав та обов'язків № AP/HUR/01 від 01.05.2018, за умовами якого Акціонерне товариство "Апатит" відступило, а "Хурума Трейдинг ЛТД" прийняла всі наявні у нього права та обов'язки як продавця за контрактом №1/АПЧ/ФАУ/17-05-03, укладеним між Акціонерним товариством "Апатит" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фосагро-Україна" від 01.12.2017, зі змінами та доповненнями.

Відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно ч. 3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно п. 1 ст. 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

В ст. 514 ЦК України закріплені положення про те, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

В разі заміни кредитора у зобов'язанні первісний кредитор повністю або у визначеній частині вибуває із зобов'язання, а на його місце приходить новий кредитор. При цьому зміст зобов'язання, тобто обсяг прав та обов'язків його сторін залишається незмінним. Отже, виходячи із загальних правил та положень даної статті, до нового кредитора переходять всі права первісного кредитора. Обсяг цих прав та умови визначаються на момент переходу цих прав до нового кредитора.

Таким чином, з моменту вступу в дію договору № AP/HUR/01 від 01.05.2018 позивач набув усі права та обов'язки за контрактом №1/АПЧ/ФАУ/17-05-03 від 01.12.2017, в тому числі право вимоги до відповідача на виплату грошових коштів (боргу) за Додатковими угодами №2 та №4.

Судом встановлено, що згідно п.2.2. договору № AP/HUR/01 від 01.05.2018 грошові кошти у розмірі, який відповідає розміру заборгованості боржника згідно Акту фіксації заборгованості за контрактом, повинні були бути виплачені позивачу не пізніше 13 серпня 2018 року.

З матеріалів справи вбачається, що 08 серпня 2018 року позивач звертався до відповідача з вимогою оплатити існуючу заборгованість, зокрема, за Додатково угодою №2 у розмірі 20 384,00 дол. США та Додатковою угодою №4 у розмірі 280 095,00 дол. США, однак, дана вимога була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 2.2 договору № AP/HUR/01 від 01.05.2018, виконання грошового зобов'язання відповідача по оплаті заборгованості у розмірі 300 479,00 дол. США на момент звернення позивача із позовом до суду настав.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відзиві на позовну заяву відповідач не заперечував щодо існування вищезазначеної заборгованості, проте, зазначав про неможливість виконання зобов'язань за Контрактом та Додатковими угодами №2, №4 у зв'язку із непередбачуваними умовами, незалежними від дій Товариства з обмеженою відповідальністю "Фосагро-Україна".

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог "Хурума Трейдинг ЛТД" в повному обсязі, з покладенням на відповідача судових витрат у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фосагро-Україна" (02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, буд. 11, кор. А, оф.1108; ідентифікаційний код 33542675) на користь "Хурума Трейдинг ЛТД" (3, Куріу, м. Лімасол, 3025, Республіка Кіпр, ідентифікаційний код НЕ 380146) заборгованість у розмірі 300 479 (триста тисяч чотириста сімдесят дев'ять) доларів США 00 центів та витрати по сплаті судового збору у розмірі 127 446 (сто двадцять сім тисяч чотириста сорок шість) грн. 33 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 23.11.2018

Суддя Пукшин Л.Г.