Рішення № 78047456, 30.10.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.10.2018Справа № 910/8565/18

Господарський суд міста Києва у складі:

судді - Бондаренко Г. П.,

за участю секретаря - Бабаджанян М. Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві матеріали господарської справи № 910/8565/18

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІАМЕД" (07852, Київська обл., Бородянський район, село Микуличі, вул. Центральна, буд. 2, літера Б; 03134, м. Київ, вул. Григоровича-Барського, 5)

До Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36)

Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача - Клінічна міська лікарня № 3 (02125, м. Київ, вул. Петра Запорожця, будинок 26).

Про визнання незаконним та скасування рішення

За участі представників сторін:

від позивача: Жук О. Б., довіреність № б/н від 01.02.18;

від відповідача: Костюк О. М., довіреність № 225-КМГ-2440 від 03.07.18;

від третьої особи: Лисиця О. В., довіреність № 1866 від 24.11.2017.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Діамед" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради (далі - відповідач) про визнання незаконним та скасування рішення.

У поданій до суду позовній заяві Товариство з обмеженою відповідальністю "Діамед" просить визнати незаконним та скасувати рішення Постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 01.12.2017, оформлене протоколом № 71 засідання постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 01.12.2017 в частині скасування рішення комісії від 30.06.2017 протокол № 55 пункт 130 частини ІІ щодо продовження ТОВ "Діамед" строку дії договору оренди нежитлових приміщень загальної площею 32, 4 кв. м. на вул. Петра Запорожця, 26, корпус № 2, а також просить витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.2018 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІАМЕД" залишено без руху, встановлено позивачеві строк на усунення недоліків позовної заяви десять днів з дня вручення цієї ухвали.

17.07.2018 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків, якою останній усунув недоліки, встановлені ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.07.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи №910/8565/18 у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 28.08.2018 та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача - Клінічну міську лікарню № 3.

У судове засідання 28.08.2018 представник третьої особи не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник відповідача у даному засіданні подала клопотання про закриття провадження у справі.

Представники позивача заперечили проти задоволення даного клопотання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2018 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі, відкладено розгляд справи в підготовчому судовому засіданні на 25.09.2018.

30.08.2018 від відповідача до суду надійшло клопотання про залучення документів до матеріалів справи.

25.09.2018 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив.

25.09.2018 суд закрив підготовче провадження та призначив справу № 910/8565/18 до судового розгляду по суті на 30.10.2018, про що постановив відповідну ухвалу.

В судове засідання 30.10.2018 учасники справи прибули та надали пояснення по суті справи, в яких позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, а відповідач та третя особа проти задоволення позовних вимог заперечили, з підстав їх необґрунтованості.

Заслухавши вступне слово сторін, з'ясувавши обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, та дослідивши в порядку, визначеному в підготовчому засіданні у справі, докази, якими вони обґрунтовуються, Суд встановив наступне.

31.03.2016 між позивачем, як орендарем, Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), як орендодавцем, та Київською міською клінічною лікарнею № 3, як підприємством - балансоутримувачем було укладено договір № 1833-1 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (нова редакція договору від 20.03.2015 № 1833 Про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду) (далі за текстом - договір оренди), відповідно до п. 1.1. якого орендодавець на підставі протоколу засідання постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 23.02.2016 № 9 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Петра Запорожця, буд. 26, корп. № 2 для розміщення аптеки, що реалізує готові ліки.

В п. 3.1. договору оренди сторонами погоджено, що орендна плата, згідно з розрахунком орендної плати, що є невід'ємною частиною договору становить без ПДВ: 212, 38 грн за 1 кв.м. орендованої площі, що в цілому складає за базовий місяць розрахунку - березень 2016 року 6881,19 грн.

Орендна плата сплачується орендарем на рахунок підприємства - балансоутримувача незалежно від наслідків господарської діяльності щомісячно не пізніше 15 числа поточного місяця.

Договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 31.03.2016 до 29.06.2017. У разі, якщо законом передбачене нотаріальне посвідчення і державна реєстрація, цей договір є укладеним з моменту державної реєстрації. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його дії протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором (п. 9.1, 9.7 договору оренди).

30.06.2017 на засіданні постійної комісії Київської міської ради з питань власності по питанню «Про розгляд звернення Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київради (КМДА) щодо продовження оренди - ТОВ «Діамед», вул. П. Запорожця, 26, К.3 (вих. № 062/05/13-5164 від 22.05.2017, вх. № 08/9273 від 24.05.2017)» члени комісії вирішили: погодити питання згідно з додатком до пункту 130-131 частини ІІ протоколу; доручити орендодавцю здійснити організаційно - правові заходи відповідно до Положення про оренду майна територіальної громади м. Києва, затвердженого рішенням Київради від 21.04.2015 № 415/1280. Вказане рішення оформлене протоколом № 55 засідання постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 30.06.2017.

01.12.2017 на засіданні постійної комісії Київської міської ради з питань власності по питанню «Про розгляд листа Київської міської клінічної лікарні № 3 щодо скасування рішення комісії стосовно продовження ТОВ «Діамед» строку дії договору оренди нежитлових приміщень на вул. Петра Запорожця, 26, К.2; загальною площею 32, 4 кв.м. (протокол № 55 від 30.06.2017) (вих. № 1824 від 20.11.2017, вх. № 08/19802 від 20.11.2017) члени комісії вирішили: скасувати рішення комісії від 30.06.2017 протокол № 55 пункт 130 частини ІІ щодо продовження ТОВ «Діамед» строку дії договору оренди нежитлових приміщень загальною площею 32, 4 кв. м. на вул. Петра Запорожця, 26, К.2. Зазначене рішення оформлене протоколом № 71 засідання постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 01.12.2017.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення прийнято без повідомлення позивача, за наявності вже двічі прийнятого індивідуально - правового рішення, а отже з порушенням принципу «гарантії стабільності суспільних відносин» між органами місцевого самоврядування та іншими особами. На думку позивача, оскаржуване рішення прийняте з грубим порушенням чинного законодавства та основоположних принципів, без будь - яких правових підстав, без будь - якого правового обґрунтування, без посилання на норми законодавства, які б надавали право на прийняття такого роду рішень. Позивач також зазначає, що первісне рішення від 30.06.2017 про надання права позивачу на продовження орендних відносин можливо змінити чи скасувати лише і виключно в судовому порядку з мотивів незаконності прийнятого рішення.

Відповідач позовні вимоги не визнає з огляду на те, що Департамент комунальної власності міста Києва повідомив позивача, що заперечує щодо продовження договору оренди.

Предметом позову у справі є вимога позивача до відповідача про визнання незаконним та скасування рішення Постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 01.12.2017, оформлене протоколом № 71 засідання постійної комісії Київської міської ради з питань власності від01.12.2017 в частині скасування рішення комісії від 30.06.2017, оформленого протоколом № 55 пункт 130 частини ІІ щодо продовження ТОВ «Діамед» строку дії договору оренди нежитлових приміщень загальною площею 32, 4 кв.м. на вул. Петра Запорожця, 26, К.2.

Відповідно до частини другої статті 2 Закону України «Про оренду державного, та комунального майна» державну політику у сфері оренди здійснюють: Кабінет Міністрів України, а також Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо державного майна, органи уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим; органи місцевого самоврядування - щодо майна, яке перебуває в комунальній власності.

Відповідно до ст. 1 «Положення про постійні комісії Київської міської ради», затвердженого рішенням Київської міської ради від 19.06.2014 N 9/9 «Про затвердження Положення про постійні комісії Київської міської ради» постійні комісії Київської міської ради є органами Київської міської ради, що обираються з числа її депутатів для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до їх відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради та її виконавчого органу. Постійні комісії Київської міської ради здійснюють свою діяльність, керуючись Конституцією України і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, рішеннями Київської міської ради, Статутом територіальної громади міста Києва, Регламентом Київської міської ради та цим Положенням. Постійні комісії Київської міської ради є підзвітними раді та відповідальними перед нею.

Постійні комісії Київської міської ради будують свою роботу на принципах: верховенства права, законності, гласності, рівноправності, функціональності, плановості, обґрунтованості, колегіальності, вільного обговорення при вирішенні питань (ст. 3 Положення про постійні комісії Київської міської ради).

Згідно зі ст. 5 Положення про постійні комісії Київської міської ради, постійні комісії Київської міської ради, перелік яких затверджений рішенням Київської міської ради від 19.06.2014 N 10/10 "Про перелік та склад постійних комісій Київської міської ради", здійснюють повноваження, визначені Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", Регламентом Київської міської ради, цим Положенням та відповідно до функціональної спрямованості, яка визначена цією статтею.

Постійна комісія Київської міської ради з питань власності вивчає, попередньо розглядає, бере участь у підготовці та готує проекти рішень Київської міської ради, надає висновки та рекомендації, здійснює контроль за виконанням рішень ради, її виконавчого органу з питань: 1) володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності (включаючи питання приватизації, управління, надання в оренду (суборенду), застави, страхування, концесії); 2) формування комунальної власності територіальної громади міста Києва (включаючи питання зарахування до комунальної власності закінчених будівництвом (реконструкцією) об'єктів комунального призначення); 3) захисту прав комунальної власності; 4) передачі об'єктів комунальної власності міста Києва під реконструкцію; 5) створення, реорганізації та ліквідації комунальних підприємств, установ та організацій; 6) обліку та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна.

Порядок передачі в оренду майна територіальної громади міста Києва врегульований Положенням про оренду майна територіальної громади міста Києва, затвердженим Рішенням Київської міської ради від 21.04.2015 № 415/1280 «Про затвердження Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва, яким Київська міська рада наділила постійну комісію Київської міської ради з питань власності повноваженнями щодо погодження або відмови в погодженні питання щодо зміни істотних умов договорів оренди.

Відповідно до ст. 7 Положення про постійні комісії Київської міської ради, основними формами роботи постійних комісій Київської міської ради є засідання та слухання у комісіях. Засідання постійних комісій проводяться відкрито й гласно. На засіданнях постійних комісій мають право бути присутніми представники засобів масової інформації, громадяни, які виявили бажання.

Частиною 5 ст. 8 Положення про постійні комісії Київської міської ради внормовано, що постійні комісії Київської міської ради зобов'язані завчасно, але не пізніше як за день до засідання, в письмовій формі повідомити керівництво органів державної влади та місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, присутність представників яких на засіданні визнана необхідною, про час і місце засідання та питання, що планується до розгляду. У повідомленні запрошеним на засідання постійної комісії Київської міської ради також зазначається, які документи та матеріали необхідно надати комісії.

За результатами розгляду питань порядку денного комісія готує і ухвалює рекомендації, висновки та інші рішення, які приймаються більшістю голосів від загального складу комісії і підписуються головою комісії, а в разі його відсутності або неможливості виконання ним своїх обов'язків - заступником голови або секретарем постійної комісії.

Перед голосуванням щодо прийняття рекомендацій, висновків та інших рішень постійної комісії головуючий узагальнює результати обговорення, оголошує всі пропозиції, внесені депутатами, які ставляться на голосування в порядку їх надходження. У разі внесення відповідних пропозицій рекомендації, висновки та інші рішення постійних комісій Київської міської ради приймаються спочатку за основу, а після голосування всіх пропозицій членів комісій - в цілому.

За результатами розгляду питання порядку денного постійна комісія може: 1) ухвалити висновок; 2) ухвалити рекомендацію; 3) взяти інформацію до відома; 4) створити робочу групу; 5) надати відповідні доручення голові комісії та членам комісії; 6) прийняти інше рішення на виконання повноважень, визначених цим Положенням (ст. 10 Положення про постійні комісії Київської міської ради).

Засідання постійних комісій Київської міської ради протоколюються. У протоколі засідання постійної комісії Київської міської ради зазначається: 1) номер протоколу, дата, час і місце проведення засідання; 2) прізвище головуючого на засіданні, список членів комісії, присутніх на засіданні, список запрошених та присутніх на засіданні; 3) порядок денний засідання; 4) розглянуті питання порядку денного, список депутатів, а також запрошених осіб, які виступили під час обговорення; 5) назви документів, розглянутих на засіданні постійної комісії Київської міської ради та поширених серед членів комісії; 6) результати голосувань з питань порядку денного; 7) прийняті рекомендації, висновки та інші рішення постійних комісій Київської міської ради.

Згідно положень ч.ч. 5, 6 ст. 12 Положення про постійні комісії Київської міської ради постійні комісії, у разі необхідності, запрошують на слухання посадових осіб органів державної влади та місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій. На письмове запрошення комісії посадова особа органів державної влади та місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій зобов'язана прибути на слухання та дати роз'яснення щодо питань, які розглядаються комісією.

Отже, з огляду на наведені норми чинного законодавства постійні комісії зобов'язані письмово повідомляти підприємства про засідання, за умови визнання участі представників таких підприємств у засіданні необхідною.

Участь позивача у засіданні постійної комісії з питань власності призначеному на 01.12.2017 необхідною не визнавалася, і доказів іншого матеріали справи не містять. Відповідно суд відхиляє відповідні доводи позивача як необґрунтовані.

Положення про постійні комісії Київської міської ради не містить вимог щодо зазначення у протоколі засідання постійної комісії Київської міської ради правових підстав прийняття того чи іншого рішення, та/або правового обґрунтування прийняття певного рішення, та\або посилання на норми законодавства, які б надавали право на прийняття певних рішень, відповідно суд відхиляє доводи позивача про не зазначення в протоколі таких відомостей, як такі що не ґрунтуються на чинному законодавстві.

Як вбачається із протоколу № 71 від 01.12.2017 комісією розглядалося питання порядку денного щодо позивача «Про розгляд листа Київської міської клінічної лікарні № 3 щодо скасування рішення комісії стосовно продовження ТОВ «Діамед» строку дії договору оренди нежитлових приміщень на вул. Петра Запорожця, 26, К.2; загальною площею 32, 4 кв.м. (протокол № 55 від 30.06.2017) (вих. № 1824 від 20.11.2017, вх. № 08/19802 від 20.11.2017)». На засіданнях 31.10.2017 та 14.11.2017 розглядалося питання «Про розгляд листа Київської міської клінічної лікарні № 3 щодо неналежного виконання ТОВ «Діамед» умов договору оренди нежитлових приміщень на вул. П. Запорожця, 26 (вих. № 1402 від 15.08.2017; вх. № 08/14245 від 16.08.2017)» (протокол № 67 від 31.10.2017 та протокол № 69 від 14.11.2017). Таким чином, на засіданнях 31.10.2017 та 14.11.2017 розглядалося інше питання ніж на засіданні 01.12.2017, тому твердження позивача щодо прийняття рішення комісією з одного і того ж питання двічі не відповідає дійсним обставинам справи, і відповідно відхиляється судом.

Відхиляються судом і твердження позивача щодо того, що рішенням від 14.11.2017 оформленим протоколом № 69 було відмовлено в скасуванні прийнятого індивідуально-правового рішення від 30.06.2017, як такі що не відповідають обставинам справи. Так, на засіданні 14.11.2017 по порядку денному «Про розгляд листа Київської міської клінічної лікарні № 3 щодо неналежного виконання ТОВ «Діамед» умов договору оренди нежитлових приміщень на вул. П. Запорожця, 26 (вих. № 1402 від 15.08.2017; вх. № 08/14245 від 16.08.2017)» було прийнято рішення: взяти до відома листи Київської міської клінічної лікарні № 3; рекомендувати орендодавцю разом з балансоутримувачем вжити заходів щодо врегулювання конфліктної ситуації по сплаті орендної плати ТОВ «Діамед» перед Київською міською клінічною лікарнею № 3. Рішення про відмову у скасуванні прийнятого індивідуально-правового рішення від 30.06.2017 не приймалося на засіданні 14.11.2017.

В рішенні Конституційного суду України від 16.04.2099 № 7-рп/2009 у справі № 1-9/2009 за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) Конституційний Суд України дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування мають право приймати рішення, вносити до них зміни та скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, керуючись у своїй діяльності ними та актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

У вказаному рішенні також зазначено, що зі змісту частини другої статті 144 Конституції України та частини десятої статті 59 Закону вбачається, що рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними з ініціативи заінтересованих осіб судом загальної юрисдикції, тобто в судовому порядку. Однак, як вважає Конституційний Суд України, це не позбавляє орган місцевого самоврядування права за власною ініціативою або ініціативою інших заінтересованих осіб змінити чи скасувати прийнятий ним правовий акт (у тому числі і з мотивів невідповідності Конституції чи законам України).

Конституційний Суд України зазначає, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року N 1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата.

Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Отже, орган місцевого самоврядування в цілому наділений правом скасовувати свої раніше прийняті акти індивідуального характеру в односторонньому порядку, окрім випадку коли такі рішення були виконані.

Рішення постійної комісії від 30.06.2017 щодо погодження продовження оренди ТОВ «Діамед», оформлене протоколом № 55 від 30.06.2018 на момент його скасування не було виконано, що підтверджується матеріалами справи, відповідно таке рішення могло бути скасованим.

В силу ч. 3 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", норми якого є спеціальними, визначено, що після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий термін.

При цьому, таке переважне право не є абсолютним, а ставиться в залежність від необхідності наявності таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк.

Як вбачається із матеріалів справи позивач не належним чином виконував свої зобов'язання за договором оренди, з його боку була допущена заборгованість по орендній платі з квітня 2016 року. Заборгованість по орендній платі за договором оренди була стягнута з позивача у даній справі за період з квітня 2016 року по грудень 2017 року за рішенням Господарського суду Київської області від 05.06.2018 у справі № 911/2591/17 за позовом Київської міської клінічної лікарні № 3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діамед» про стягнення 67 973, 13 грн.

За вказаних обставин, з огляду на неналежне виконання позивачем його зобов'язань за договором у відповідача були наявні законні підстави для прийняття оскаржуваного рішення, оскільки правом на продовження договору оренди на новий термін наділений лише орендар, який належним чином виконує свої зобов'язання.

Також, зі змісту статей 759, 763 і 764 Цивільного кодексу України, частини другої статті 291 Господарського кодексу України, частини другої статті 17 та частини другої статті 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. Відповідач, як орендодавець, як слідує із матеріалів справи, заперечує проти продовження строку дії договору оренди, відповідно за вказаних обставин договір оренди теж не може бути продовженим.

Таким чином, спірне рішення прийняте в межах компетенції відповідача та в порядку визначеному чинним законодавством, а відповідач приймаючи спірне рішення діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими, недоведеними належними доказами та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по оплаті судового збору покладаються на позивача, з огляду на відмові у задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 13, 73-77, 86, 129, 182, 183, 236-238 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІАМЕД" (07852, Київська обл., Бородянський район, село Микуличі, вул. Центральна, буд. 2, літера Б; 03134, м. Київ, вул. Григоровича-Барського, 5; ідентифікаційний код 21526737) до Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36; ідентифікаційний код 22883141) про визнання незаконним та скасування рішення відмовити.

2. Покласти витрати по сплаті судового збору на Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІАМЕД" (07852, Київська обл., Бородянський район, село Микуличі, вул. Центральна, буд. 2, літера Б; 03134, м. Київ, вул. Григоровича-Барського, 5; ідентифікаційний код 21526737).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 22.11.2018.

Суддя Г.П. Бондаренко