Ухвала суду № 78047397, 19.11.2018, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 30/107/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

19.11.2018 Справа № 908/4337/14

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової С.С. при секретарі судового засіданні ОСОБА_1, розглянувши скаргу Державного підприємства “Шахтоуправління “Південнодонбаське №1” від 30.10.2018 за вих. № 1261 на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та матеріали справи № 908/4337/14

За позовом: Публічного акціонерного товариства “Дружківський машинобудівний завод” (4205, Донецька обл., м. Дружківка, вул. Леніна, буд. 7) Стягувач у виконавчому провадженні Товариство з обмеженою відповідальністю “КОРУМ УКРАЇНА” (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 15)

до відповідача Державного підприємства “Шахтоуправління “Південнодонбаське №1”, (85670, Донецька обл., м. Вугледар, вул. Магістральна, буд. 4)

за участю третьої особи – 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Головне управління Державної казначейської служби України в Донецькій області, (87500, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Леніна, 68)

за участю третьої особи – 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Управління державної казначейської служби України у Маріїнському районі Донецької області, (85600, Донецька область, м. Мар’їнка, пр. Ворошилова, буд. 8)

про стягнення заборгованості в сумі 17 550 000,00 грн.

За участю Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (04053, м. Київ, вул. Городецького, буд. 13)

від учасників:

представник позивача: не з’явився

представник скаржника (відповідача): ОСОБА_2, довіреність № 2158 від 28.12.2017 р.

представник третьої особи 1: не з’явився

представник третьої особи 2: не з’явився

представник Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України: не з’явився

ВСТАНОВИВ:

07.11.2018 до господарського суду Запорізької області від Державного підприємства “Шахтоуправління “Південнодонбаське №1” надійшла скарга від 30.10.2018 р. за вих. № 1261 на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відповідно до якої просить суд:

- визнати незаконною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції щодо відмови вилучити з – під арешту рухоме майно підприємства, яке залишено у 35-й (192 одиниці) та 37-й лаві пласту С11 (65 одиниць);

- зобов’язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України вилучити з-під арешту рухоме майно ДП “Шахтоуправління “Південнодонбаське № 1” у 35-й східній лаві (192 одиниці) та у 37-й східній лаві пласту С11 (65 одиниць), згідно наданого переліку, у зв’язку з неможливістю їх демонтувати через наявність небезпеки умов праці та внести відповідні зміни до Державного реєстру обтяжень рухомого майна боржника стосовно ДП “Шахтоуправління “Південнодонбаське № 1”.

07.11.2018 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено передачу скарги, скаргу передано до розгляду раніше визначеному в судовій справі голосуючому судді Кагітіній Л.П.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Запорізької області № П-709/18 від 07.11.2018, враховуючи звільнення з посади судді-доповідача у справі ОСОБА_3, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 908/4337/14.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.11.2018, скаргу призначено до розгляду судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 08.11.2018 р. скарга прийнята судом до розгляду, судове засідання призначено на 19.11.2018 р.

Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, за наявності заперечень з боку будь-кого з учасників судового процесу проти здійснення повного фіксування судового засідання за допомогою відеозаписувального технічного засобу - таке фіксування здійснюється лише за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Фіксування судового процесу у справі № 908/4337/14 при розгляді скарги, в порядку ст. 343 ГПК України, здійснювалось за допомогою технічних звукозаписувальних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу “Оберіг”.

У судовому засіданні 19.11.2018 р. представник скаржника підтримав скаргу в порядку ст. 343 ГПК України, мотивуючи вимоги тим, що бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби міністерства юстиції з приводу вилучення з-під арешту рухоме майно, залишеного 35-й та 37-й східних лавах пласту С11, порушує пава та законні інтереси боржника, як суб’єкта господарської діяльності та юридичної особи публічного права.

Представники позивача, третіх осіб 1, 2 та Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в судове засідання 19.11.2018 р. не зявились, про поважні причини неявки суд не повідомляли, про час та місце проведення судового засідання були попереджені належним чином, шляхом надсилання на їх адреси ухвал суду.

Відповідно до ст. 339 ГПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Статтею 340 ГПК України передбачено, що скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом (ст. 341 ГПК України).

Згідно ст. 342 ГПК України, скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Розглянувши скаргу Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та матеріали справи № 908/4337/14, суд відмовляє в її задоволенні, виходячи з наступного.

12.12.2014 р. рішенням Господарського суду Запорізької області у справі №908/4337/14 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Дружківський машинобудівний завод» (далі - ПАТ «Дружківський машинобудівний завод») до Державного підприємства «Шахтоуправління Південнодонбаське №1» (далі – ДП підприємства «Шахтоуправління Південнодонбаське №1») задоволено, вирішено стягнути з ДП «Шахтоуправління Південнодонбаське №1» на користь ПАТ «Дружківський машинобудівний» завод 17 550 000,00 грн. заборгованості за Договором на виконання робіт з капітального ремонту гірничошахтного обладнання за державні кошти № 406Т від 25.09.2012 та 73 080,00 грн. судового збору.

16.01.2015 р. на виконання вказаного рішення господарським судом був виданий відповідний наказ.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та способом, передбаченим Конституцією та законами України.

У відповідності до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 п. 2 ст. 3 Закону України “Про виконавче провадження”, підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 5 Закону України “Про виконавче провадження” примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно з п. 1 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

13.02.2015 р. Відділом примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі – Відділ примусового виконання рішень ДВС МЮУ) була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №46453291 з примусового виконання наказу № 908/4337/14 від 16.01.2015.

Виконавче провадження ВП № 46453291 з виконання наказу у справі №908/4337/14 від 16.01.2015 р. перебувало у складі зведеного виконавчого провадження № 51233374 про стягнення коштів з боржника - Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1».

Як зазначає скаржник, 31.03.2015 р. Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України було винесено постанову ВП № 46453291 про арешт майна, але на адресу Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» надійшла лише постанова про арешт коштів боржника.

05.08.2016 ухвалою Господарського суду Запорізької області замінено сторону у справі № 908/4337/14 - стягувача у виконавчому провадженні ВП № 46453291 щодо виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 16.01.2015 з ПАТ «Дружківський машинобудівний завод» на Товариство з обмеженою відповідальністю «КОРУМ Україна». У виконавчому провадженні № 46453291 відбулась заміна стягувача - ПАТ Дружківський машинобудівний завод на ТОВ «КОРУМ Україна».

У Державному реєстрі обтяжень рухомого майна також зазначено арешт всього рухомого майна підприємства та заборону відчужувати, про що свідчить запис № 2 від 01.04.2015 р. за № 15285938 у витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна за №55524870 від 25.04.2018 р.

Специфіка вугледобувного підприємства така, що значна частина його рухомого майна (основні засоби) задіяна для добування вугілля в підземних виробітках. Внаслідок несприятливих гірничо-геологічних умов стала неможлива робота та демонітаж гірничо-шахтного обладнання, яке залишилось у 35-й та 37-й східної лави пласта С11. В цих лавах залишено горно-шахтне обладнання, не придатне до подальшої експлуатації. До нього немає доступу, неможливо демонтувати та видати як металобрухт, таке майно, згідно законодавству України належить до списання.

В документах на списання зазначеною обладнання вказано, що при обстеженні 35-й та 37-й східної лави пласта С11 відповідна комісія та уповноважені державні органі дійшли висновку шодо неможливості їх експлуатації внаслідок тяжких гірничо-геологічних умов. Обладнання, що знаходиться у лавах не придатне до подальшої експлуатації. У зв'язку з тим. що вказані об’єкти не відповідають критеріям визнання активу основним засобом через неможливість подальшого виконання ними своїх функцій, передбачених технічною документацією. то немає інших способів управління таким майном, окрім списання.

Демонтування та видавання майна на поверхню шахти із подальшим здаванням у металобрухт неможливе у зв’язку з відокремленням вказаних виробок від інших виробок шахти чураковими перемичками внаслідок існування там небезпеки травмування робітників.

Протоколи засідання технічних нарад ДП «Шахтоуправління «Південно донбаське № 1» з питань подальшої експлуатації обладнання у 35-й та 37-й східних лавах пласту С11 та прилеглих до них виробках, свідчать про неможливість технічного обстеження майна у зв’язку з відсутністю доступу до них до цих лав та небезпечними умовами ведення в них робіт. Обладнання та матеріали, які знаходяться в них вважаються такими, що їх неможливо демонтувати.

Згідно з Актами – приписами, копії яких містяться в матеріалах справи, зупинено роботи у 35 та 37 східній лаві пласту С11 відповідно.

Листом Державної воєнізованої гірничорятувальної служби у вугільній промисловості десятого воєнізованого гірничорятувального загону від 10.08.2016 р. № 03/1-7-984 підтверджено, що 35 східна лава та 37 східна лава пласту С11 ізольована тимчасовими перемичками. Вказані лави виключені із діючого плану ліквідації аварій по ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1».

06.01.2017 р. складено Акт обстеження 37 східної лави пласта С 11, відповідно до якого демонтування 65 одиниць секцій механізованого кріплення із 37 східної лави пласта С 11 неможливе.

Листами № 216-94 від 12.05.2017 р. та № 216-95 від 12.05.2017 р. ДП «Державний науково-дослідний, проектно-конструкторський і проектний інститут вугільної промисловості «УКРНДІПРОЕКТ» погоджено списання обладнання ДП «Шахтоуправління “Південнодонбаське № 1», що залишилось в 35 східній лаві пласту С11 та в 37 східній лаві пласту С11..

Листом від 26.06.2018 р. № 06.5-13/6902-18 Головне управління Держпраці у Донецькій області повідомило ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1», що вилучення (демонтування) обладнання, яке перебуває у гірничих виробах 35 та 37 східної лави пласту С11 не уявляється можливим, у зв’язку зі складними гірничо-геологічними умовами та небезпечними умовами праці.

22.06.2017 р. державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ була прийнята постанова про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Відтак, ПАТ «Дружківський машинобудівний завод» подав до суду скаргу на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ.

25.01.2018 р. ухвалою Господарського суду Запорізької області, залишеною без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 27.03.2018 р. та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26.06.2018 р. №908/4337/14, скаргу ПАТ «Дружківський машинобудівний завод» на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ задоволено.

Визнано постанову Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту ОСОБА_4 від 22.06.2017 р. про повернення наказу Господарського суду Запорізької області від 16.01.2015 р. № 908/4337/14 по стягненню з ДП «Шахтоуправління Південнодонбаське №1» на користь ПАТ «Дружківський машинобудівний завод» основного боргу в розмірі 17550 000,00 грн., а також відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 73080,00 грн. за виконавчим провадженням № 46453291 недійсною.

Зобов'язано Відділ примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ згідно з частиною першою статті 41 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р. № 1404-VІІІ винести постанову про відновлення виконавчого провадження № 46453291 по примусовому виконанню наказу Господарського суду Запорізької області від 16.01.2015 р. № 908/4337/14 по стягненню з ДП «Шахтоуправління Південнодонбаське №1» на користь ПАТ «Дружківський машинобудівний завод» основного боргу в розмірі 17 550 000,00 грн., а також відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 73 080,00 грн.

Також, зобов'язано Відділ примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ виконати вимоги статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств» від 13.04.2017 р. № 2021-VІІІ в частині зупинення виконавчого провадження № 46453291 по примусовому виконанню наказу Господарського суду Запорізької області від 16.01.2015 р. № 908/4337/14 по стягненню з ДП «Шахтоуправління Південнодонбаське №1» на користь ПАТ «Дружківський машинобудівний завод» основного боргу в розмірі 17550 000,00 грн., а також відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 73 080,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» зверталось до суду зі скаргою від 31.08.2018 за вих. № 1685, відповідно до якої просило суд: визнати незаконною бездіяльність ВПВР Департаменту ДВС МЮУ щодо відмови вилучити з під арешту рухомого майна підприємства, яке залишено у 35-й (192 одиниці) та у 370й східній лаві пласту С11 (65 одиниць) та зобов’язати ВПВР Департаменту ДВС МЮУ вилучити з під арешту рухомого майна ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» у 35-й (192 одиниці) та у 370й східній лаві пласту С11 (65 одиниць) згідно переліку та внести відповідні зміни до Державного реєстру обтяжень рухомого майна боржника стосовно ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» Ухвалою суду від 20.09.2018 р. в задоволенні скарги було відмовлено.

З матеріалів скарги вбачається, що скаржник надсилав на адресу Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ заяву № 1703 від 04.09.2018 р. та № 1226 від 24.10.2018 р. про вилучення з-під арешту частини рухомого майна підприємства.

Відділ примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ листом № 28999-33-18/20.1/4 від 09.10.2018 р. зазначив, що Закон України «Про виконавче провадження» містить чіткий перелік підстав для зняття арешту з майна боржника, в інших випадках арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду, в зв’язку з чим, підстави для зняття з арешту з майна боржника відсутні.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

Отже, Законом встановлено обов'язок державного виконавця здійснити дії, направлені на відновлення виконавчого провадження у разі визнання недійсною відповідної постанови судом. Відновлення виконавчого провадження є передбаченим законом наслідком визнання постанови про повернення виконавчого документа стягувачу недійсною (незаконною).

Станом на час розгляду даної скарги, доказів відновлення виконавчого провадження заявником суду не надано.

Статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено перелік підстав для зняття з майна боржника арешту: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; наявність письмового висновку експерта, суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв’язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову. В усіх інших випадках арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

Слід зазначити, щодо вказаного вище переліку не відноситься повернення виконавчого документу стягувачу.

Статтею 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств» передбачено зняття арешту та заборони відчуження майна саме у зупинених на виконання ст. 1 цього Закону виконавчих провадженнях.

Отже, підставою для зняття арешту на виконання ст. 1 вказаного Закону є підтверджені належними доказами наступні факти:

- поновлення виконавчого провадження на виконання ухвали господарського суду Запорізької області від 25.01.2018;

- зупинення державним виконавцем Департаменту ДВС ВПВР цього виконавчого провадження на підставі ст. 1 ЗУ № 2021-VIII від 13.04.2017.

Слід зазначити, що матеріали справи не містять вказані вище докази.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили згідно вимог ч. 2 статті 86 ГПК України. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, суд зазначає, що скаржником не доведено бездіяльності Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ, скаржник належним чином не обґрунтував скаргу, не подав належні докази в своє обґрунтування, які б свідчили про законні вимоги поданої скарги.

Відповідно до ст. 343 ГПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Суд зазначає, що Європейський суд з прав людини, рішення якого відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судом як джерело права, неодноразово наголошував щодо недопустимості невиконання або затягування виконання рішення національного суду в порушення прав іншої сторони.

У рішеннях Суду у справі Савіцький проти України, no. 38773/05, від 26.07.2012 та у справі Глоба проти України, no. 15729/07, від 05.07.2012 вказано, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов'язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін.

У рішеннях у справі Антонюк проти України, no. 17022/02, від 11.12.2008 та у справі Мкртчян проти України, no. 21939/05, від 20.05.2010 Європейский суд з прав людини вказує, що відповідальність держави за виконання судових рішень щодо приватних осіб зводиться до участі державних органів у виконавчому провадженні та обмежується питаннями організації та вчинення виконавчих дій.

Судом також зазначалось, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично (рішення Суду у справі Чіжов проти України, заява №6962/02).

За висновками суду, дії державного виконавця, з приводу яких подано зазначену скаргу, не можуть розцінюватись судом як неправомірні, оскільки вони спрямовані на виконання законного рішення суду з метою захисту та реалізації прав стягувача.

За таких обставин, перевіривши надані докази та скаргу заявника, господарський суд Запорізької області дійшов висновку, що скарга Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» від 30.10.2018 за вих. № 1261 на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у справі № 908/4337/14 не підлягає задоволенню, в зв’язку з її необґрунтованістю та безпідставністю.

Керуючись ст. ст. 233, 234, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні скарги Державного підприємства “Шахтоуправління “Південнодонбаське №1” від 30.10.2018 за вих. № 1261 на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у справі № 908/4337/14 - відмовити.

2. Копію даної ухвали направити сторонам та учасникам у справі.

Ухвалу оголошено в судовому засіданні 19.11.2018 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI “Перехідні положення” ГПК України може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Повний текст ухвали складено та підписано 23.11.2018 р.

Повний текст ухвали буде розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя С.С. Дроздова