Рішення № 78047359, 15.11.2018, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 22/79/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.11.2018 Справа № 908/1742/18

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В., при секретарі судового засідання Лінчук А.В.

представник позивача – ОСОБА_1, довіреність № 577 від 08.10.2018 р.;

представник відповідача – не з’явився

Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/1742/17

за позовом: Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Мелітопольського міського району електричних мереж (72310, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Покровська, буд. 106)

до відповідача: Публічного акціонерного товариства “Мелітопольський завод холодильного машинобудування “Рефма” (72301, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Дмитра Донцова, буд. 15)

про стягнення 1345047,48 грн.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

03.09.2018 р. до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вих. № 54-33/1257 від 29.08.2018 р.) Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Мелітопольського міського району електричних мереж до Публічного акціонерного товариства “Мелітопольський завод холодильного машинобудування “Рефма” про стягнення 1078229,33 грн. боргу за спожиту активну електричну енергію, 199352,46 грн. пені, 18883,15 грн. 3% річних, 48582,54 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 03.09.2018 р. здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1742/18 та визначено до розгляду судді Ярешко О.В.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 07.09.2018 р. позовна заява прийнята до розгляду суддею Ярешко О.В., відкрито провадження у справі № 908/1742/18, якій присвоєно номер провадження 22/79/18, ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 04.10.2018 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.10.2018 р., відповіднодо п. 3 ч. 2 ст. 183ГПК України, підготовче засідання відкладено на 25.10.2018 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 25.10.2018 р. підготовче провадження закрите, справа призначена до розгляду по суті у судовому засіданні 15.11.2018 р.

У судовому засіданні 15.11.2018 р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судове засідання 15.11.2018 р. з’явився представник позивача.

Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Представник позивача підтримав позовні вимоги, які мотивовані тим, що відповідач належним чином не виконав зобов’язання щодо повної та своєчасної оплати електричної енергії за договором про постачання електричної енергії № 9 від 25.01.2007 р., у зв’язку з чим за Публічним акціонерним товариством «Мелітопольський завод холодильного машинобудування «Рефма» утворилась заборгованість у розмірі 1078229,33 грн. У зв’язку з цим, позивач просив стягнути з відповідача зазначену заборгованість, а також нараховані на суму боргу пеню в розмірі 199352,46 грн., 48582,54 грн. інфляційних втрат та 18883,15 грн. 3% річних. Позов обґрунтований ст.ст. 11, 15, 16, 230, 509, 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 230, 232, 275, 276 Господарського кодексу України, умовами договору № 9 від 25.01.2007 р.

Представник відповідача у підготовчі засідання та у засідання з розгляду справи по суті не з’явився, причин неявки не повідомив.

Ухвала про відкриття провадження у справі отримана відповідачем 11.09.2018 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд визнав можливим розглянути справу у відсутність відповідача, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

25.01.2007 р. між Відкритим акціонерним товариством «Запоріжжяобленерго» (нове найменування відповідно до додаткової угоди № 23 - Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго») та Відкритим акціонерним товариством «Мелітопольський завод холодильного машинобудування «Рефма» (нове найменування - Публічне акціонерне товариство «Мелітопольський завод холодильного машинобудування «Рефма», згідно з додатковою угодою № 10 від 12.05.2011 р.) укладений договір про постачання електричної енергії № 9.

Відповідно до розділу 1 договору постачальник електричної енергії продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку № 1 “Обсяги постачання електричної енергії споживачу”, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Згідно з п. 2.3.4 договору споживач зобов’язується оплачувати постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами додатка № 4 “Порядок розрахунків за активну електричну енергію” та додатка № 5 “Графік знаття показів розрахункових засобів в обліку електричної енергії”.

Відповідно до п. 3.1.1 договору постачальник має право отримувати від споживача плату за поставлену електричну енергію за роздрібними тарифами, розрахованими згідно з умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, та інші платежі, обумовлені цим договором.

В пунктах 1, 6 Додатку № 4 “Порядок розрахунків за активну електричну енергію” сторони погодили, що розрахунковим вважається період з 00 годин першого числа до 24 годин останнього поточного місяця. Розрахунки за електричну енергію проводяться споживачем виключно грошовими коштами на рахунок постачальника електричної енергії, вказаний в п. 10 договору. За дату оплати приймається дата, на яку були зараховані кошти на рахунок постачальника електричної енергії. За підсумками розрахункового періоду постачальник електричної енергії виписує споживачу рахунок або платіжну вимогу-доручення для остаточного розрахунку. Сума платежу при остаточному розрахунку визначається, виходячи з тарифів на активну електроенергію та фактичного обсягу спожитої електричної енергії, згідно даних наданого споживачем “Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію” з урахуванням сум платежів, що надійшли від споживача.

Пунктом 10 Додатку № 4 встановлено, що споживач зобов’язаний у термін, що не перевищує 5 операційних днів з дня отримання рахунку, здійснити оплату рахунку, що направляється йому постачальником електричної енергії. Датою отримання рахунка вважається, зокрема, у випадку вручення рахунка уповноваженому представнику споживача під розпис в журналі – дата зазначена у журналі.

Відповідно до п. 9.4 договору (у редакції додаткової угоди № 22 від 10.07.2015 р.), цей договір набирає чинності з дня його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31 грудня 2015 р., а в частині проведення розрахунків – до повного виконання сторонами своїх грошових зобов’язань. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії.

Доказів припинення договору сторони не надали, отже на час розгляду справи його умови є чинними.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ “Запоріжжяобленерго” на виконання договору поставки електричної енергії № 9 від 25.01.2007 р. було поставлено відповідачу електричну енергію, щомісячно виписувалися відповідні рахунки:

- рахунок № 9/2а від 01.03.2017 на суму 102719,71 грн, отриманий відповідачем 01.03.2017; оплата здійснена відповідачем частково 19.03.2018 р. у сумі 21642,42 грн.;

- рахунок № 9/3а від 03.04.2017 на суму 54724,88 грн, отриманий відповідачем 03.04.2017;

- рахунок № 9/4а від 30.04.2017 на суму 52148,40 грн, отриманий відповідачем 03.05.2017; оплата здійснена відповідачем повністю 01.09.2017;

- рахунок № 9/5а від 31.05.2017 на суму 36595,49 грн, отриманий відповідачем 01.06.2017; оплата здійснена відповідачем повністю 01.09.2017;

- рахунок № 9/6а від 30.06.2017 на суму 22021,50 грн, отриманий відповідачем 03.07.2017; оплата здійснена відповідачем повністю 27.07.2017 у сумі 10000,00 грн, 01.09.2017 у сумі 12021,50 грн;

- рахунок № 9/7а від 31.07.2017 на суму 29827,72 грн, отриманий відповідачем 01.08.2017;

- рахунок № 9/8а від 31.08.2017 на суму 23413,57 грн, отриманий відповідачем 01.09.2017;

- рахунок № 9/9а від 30.09.2017 на суму 16137,32 грн, отриманий відповідачем 02.10.2017;

- рахунок № 9/10а від 31.10.2017 на суму 36821,56 грн, отриманий відповідачем 01.11.2017;

- рахунок № 9/11а від 30.11.2017 на суму 90548,29 грн, отриманий відповідачем 01.12.2017; оплата здійснена відповідачем частково 20.12.2017 у сумі 10000,00 грн, 21.12.2017 у сумі 10000,00 грн, 22.12.2017 у сумі 10000,00 грн;

- рахунок № 9/12а від 31.12.2017 на суму 102287,62 грн, отриманий відповідачем 03.01.2018; оплата здійснена відповідачем частково 30.01.2018 у сумі 11500,00 грн;

- рахунок № 9/1а від 31.01.2018 на суму 145107,31 грн, отриманий відповідачем 01.02.2018;

- рахунок № 9/2а від 28.02.2018 на суму 152934,01 грн, отриманий відповідачем 01.03.2018;

- рахунок № 9/3а від 31.03.2018 на суму 184053,80 грн, отриманий відповідачем 02.04.2018;

- рахунок № 9/4а від 30.04.2018 на суму 87256,31 грн, отриманий відповідачем 02.05.2018;

- рахунок № 9/5а від 31.05.2018 на суму 65746,44 грн, отриманий відповідачем 01.06.2018;

- рахунок № 9/6а від 30.06.2018 на суму 49793,21 грн, отриманий відповідачем 02.07.2018.

Усі рахунки отримані відповідачем нарочно з зазначенням дати їх отримання. У матеріалах справи маються підписані сторонами акти про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію.

Таким чином, з урахуванням часткових оплат, у ПАТ «Мелітопольський завод холодильного машинобудування «Рефма» утворилась заборгованість у розмірі 1078229,33 грн.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

За приписами ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у встановлений строк.

Неналежне виконання відповідачем грошового зобов’язання за договором № 9 підтверджено матеріалами справи. Доказів повної оплати основного боргу відповідачем суду не надано, відзив на позов відповідач не подав, у зв’язку з чим вимога про стягнення основної заборгованості за договором № 9 від 25.01.2007 р. у розмірі 1078229,33 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у сумі 199352,46 грн., нарахованої за загальний період із 10.03.2017 р. по 31.07.2018 р.

Згідно з ч. 1 ст. 230 та ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 р. N 543/96-ВР “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 4.2.1 договору (у редакції додаткової угоди № 24 від 27.04.2018 р.) передбачено, що за недотримання термінів сплати рахунків за активну електроенергію та за надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії, споживач сплачує постачальнику електричної енергії пеню за весь період часу, протягом якого не виконане зобов’язання по сплаті, в розмірі 0,5% від суми платежу за кожний день прострочення (але не більш подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період нарахування пені) до дня фактичної оплати.

Факт прострочення відповідачем зобов’язання з оплати поставленої активної електричної енергії матеріалами дійсної справи доведено.

Разом з тим, судом встановлено, що під час здійснення розрахунку пені за рахунком № 9/4а від 30.04.2018 р. позивачем не враховано приписи ч. 5 ст. 254 ЦК України, якою передбачено, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Також, позивачем помилково за рахунком № 9/11а від 30.11.2017 р. нараховано пеню за період із 09.11.2017 р., тоді як за даним рахунком пеню слід нараховувати з 08.12.2017 р., оскільки даний рахунок був отриманий відповідачем 01.12.2017 р.

Здійснивши перерахунок пені, судом встановлено, що загальна сума пені, у межах визначеного позивачем періоду, складає суму 197374,18 грн., яка стягується з відповідача на користь позивача. У задоволенні 1978,28 грн. пені суд відмовляє.

Позивачем також заявлена вимога про стягнення 18883,15 грн. 3% річних, нарахованих за загальний період із 10.03.2017 р. по 31.07.2018 р., та 48582,54 грн. інфляційних втрат, нарахованих за загальний період із березня 2017 р. по червень 2018 р. включно.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем виконання основного грошового зобов'язання, вимоги про стягнення з нього 3% річних та інфляційних втрат заявлені позивачем обґрунтовано.

У листі Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р визначено, що при застосуванні індексу інфляції необхідно враховувати, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а у середньому на місяць; тому умовно слід рахувати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Розрахунок інфляційних втрат зроблений позивачем правильно, з відповідача на користь позивача стягується 48582,54 грн. інфляційних втрат.

При розрахунку 3% річних за рахунком № 9/4а від 30.04.2018 р. позивачем не враховані приписи ч. 5 ст. 254 ЦК України. Враховуючи вказані приписи законодавства, суд здійснив перерахунок 3% річних, які у межах заявленого позивачем періоду склали суму 18875,97 грн. Таким чином, з відповідача на користь позивача стягується сума 18875,97 грн. 3% річних, у стягненні 7,18 грн. 3% річних судом відмовляється.

Таким чином, позовні вимоги у цілому задовольняються судом частково.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Мелітопольського міського району електричних мереж до Публічного акціонерного товариства “Мелітопольський завод холодильного машинобудування “Рефма” задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Мелітопольський завод холодильного машинобудування “Рефма” (72301, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Дмитра Донцова, буд. 15, код ЄДРПОУ 00217857) на користь Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Мелітопольського міського району електричних мереж (72310, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Покровського, буд. 106, код ЄДРПОУ 00130926, на розрахунковий рахунок № 26036301338156, філія ЗОУ АТ «Ощадбанк», МФО 313957) 1078229 (один мільйон сімдесят вісім тисяч двісті двадцять дев’ять) грн. 33 коп. боргу за спожиту активну електричну енергію.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Мелітопольський завод холодильного машинобудування “Рефма” (72301, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Дмитра Донцова, буд. 15, код ЄДРПОУ 00217857) на користь Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Мелітопольського міського району електричних мереж (72310, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Покровського, буд. 106, код ЄДРПОУ 00130926, на поточний рахунок № 2600010766801 в ПАТ «МетаБанк», МФО 313582) 197374 (сто дев’яносто сім тисяч триста сімдесят чотири) грн. 18 коп. пені, 18875 (вісімнадцять тисяч вісімсот сімдесят п’ять) грн. 97 коп. 3% річних, 48582 (сорок вісім тисяч п’ятсот вісімдесят дві) грн. 54 коп. інфляційних втрат, 20145 (двадцять тисяч сто сорок п’ять) грн. 93 коп. судового збору.

У стягненні суми 1978,28 грн. пені та суми 7,18 грн. 3% річних відмовити.

Повне рішення складено 23.11.2018 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя О.В. Ярешко