Рішення № 78047336, 12.11.2018, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 15/68/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.11.2018 Справа № 908/1206/18

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова Ігоря Сергійовича, при секретарі судового засідання Чернетенко А.С. розглянувши матеріали

за позовом Приватного малого виробничо – комерційного підприємства «Ассоль», 71603, Запорізька область, м. Василівка, бул. Центральний, 43

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Текос», 454007, Російська Федерація, м. Челябінськ, вул. 40 Років Жовтня, 21-6

про стягнення заборгованості

За участю представників сторін та учасників процесу:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність № 5 від 04.01.2018;

від відповідача: не з’явився.

Суть спору:

Приватне мале виробничо – комерційне підприємство «ОСОБА_2 соль», Запорізька область, м. Василівка 25.06.2018 звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Текос», Росія, м. Челябінськ про стягнення заборгованості за контрактом № 10/05/2017 від 10.05.2017 у розмірі 1 015 244,22 руб, що складається з основної заборгованість в розмірі 985 674,00 руб РФ, що еквівалентно 229 750,13 грн та пені в розмірі 29 570,22 руб РФ, що еквівалентно 6 892,50 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.06.2018, справу № 908/1206/18 передано на розгляд судді Горохову І.С.

Ухвалою суду від 27.06.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1206/18, присвоєно справі номер провадження 15/68/18. Розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 18.09.2018, зупинено провадження у справі до 18.09.2018.

Ухвалою суду від 18.09.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу № 908/1206/18 до судового розгляду по суті на 12.11.2018.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідно до умов контракту № 10/05/2017 від 10.05.2017, відповідач взяв на себе обов’язок поставити запасні частини до автомобільної та тракторної техніки, а позивач оплатити і прийняти товар. На виконання умов контракту позивач здійснив передплату за партію товару в розмірі 1 893 929,00 руб РФ. Проте, відповідачем було відвантажено продукції лише на 908 255,00 руб РФ, у зв’язку з чим за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 985 674,00 руб РФ. У зв’язку з цим позивач просить стягнути з відповідача зазначену заборгованість, а також нараховані на суму боргу пеню в розмірі 29 570,22 руб РФ. Обґрунтовуючи позов посилався на ст.ст. 8, 13 Конституції України, ст. ст. 526, 530 Цивільного Кодексу України, ст. 193, ч. 1 ст. 199, ч. ч. 1, 2 ст. 216, ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України. Просить позов задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача присутній у судовому засіданні 12.11.2018 позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач у призначені судові засідання 18.09.2018, 12.11.2018 не з’явився. Вимоги ухвал суду не виконав, відзив на позов не надав.

Як свідчать матеріали справи, відповідач - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Текос» зареєстроване за законодавством Російської федерації та має юридичну адресу: 454007, Російська Федерація, м. Челябінськ, вул. 40 Років Жовтня, 21-6.

Згідно зі ст. 367 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.

З метою повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, ухвалою господарського суду Запорізької області від 27.06.2018 вирішено звернутися до Арбітражного суду Челябінської області (Російська Федерація, 454091, м. Челябінськ, вул. Воровського, 2) з судовим дорученням про вручення копії даної ухвали відповідачу в порядку визначеному угодою країн СНД про порядок вирішення спорів пов'язаних зі здійсненням господарської діяльності від 20.03.1992, ратифікованим постановою Верховної ради України № 2889-ХІІ від 19.12.1992.

Відповідно до ухвал Арбітражного суду Челябінської області від 02.08.2018 та 25.10.2018 по справі № А76-23157/2018 судове доручення по справі № 908/1206/18 про вручення вважається виконаним. В судові засідання призначені Арбітражним судом Челябінської області на 02.08.2018 та 25.10.2018 представник ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Текос» не з’явився.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки (п. 2).

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, за наявними в матеріалах справи документами.

Розгляд справи відповідно до вимог ст. 222 Господарського процесуального кодексу України здійснювався за допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме, програмно – апаратного комплексу «Оберіг».

В судому засіданні 12.11.2018 судом, в порядку ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення, судом оголошено, що повний текст рішення буде складено протягом 10 днів.

Заслухавши доводи представника позивача та дослідивши надані сторонами докази, суд встановив наступне.

10.05.2017 Приватним малим виробничо – комерційним підприємством «Ассоль», Запорізька область, м. Василівка (позивач, покупець) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Текос», Російська Федерація, м. Челябінськ (відповідач, продавець) укладено контракт № 10/05/2017.

Відповідно до п. 1.1 контракту продавець зобов'язується поставити на умовах цього контракту запасні частини до автомобільної та тракторної техніки (надалі «Товар»), позначені в специфікаціях, які є невід'ємною частинами цього контракту, а покупець оплатити і прийняти товар.

Кількість товару, що постачається, визначається в специфікаціях, які підписуються сторонами, які є невід'ємною частинами цього контракту (п. 2.1. контракту).

Пунктами 3.1. – 3.3. контракту визначено, що ціни за одиницю товару, зазначеного в специфікаціях до цього контракту, встановлюються в Російських рублях і включають: вартість самого товару, навантаження, упаковку, а також інші податки та збори, стягувані в зв'язку з виконанням цього контракту. Сума контракту становить 1 818 740,00 рублів РФ, в тому числі ПДВ 0%. Валюта контракту - Рубль Російської Федерації.

Параграфом 4 сторони врегулювали умови поставки, а саме, продавець поставляє товар на умовах, погоджених сторонами в специфікаціях, що є невід'ємною частиною цього контракту. Терміни поставки узгоджуються сторонами в специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього контракту.

Відповідно до п. 10.1. – 10.2 контракту, усі спори, що виникають в результаті виконання цього контракту, вирішуються сторонами шляхом проведення переговорів. У разі неможливості врегулювання суперечок в результаті переговорів, вони підлягають вирішенню в суді за місцем знаходження позивача.

Згідно з п. 11.5 контракту, цей договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 30.12.2017, а в частині, що стосується оплати за поставлений товар або поставки товару-до повного взаєморозрахунку сторін.

10.05.2017 сторонами підписано Специфікацію № 1 до контракту, відповідно до якої, загальна вартість товару по специфікації складає 1 818 734,00 рублів РФ, в тому числі ПДВ 0%. Ціна дана на умовах поставки FСА – м. Челябінськ (самовивіз автотранспортом покупця) та включає в себе вартість продукції, її маркування та упаковку, навантаження. Умови оплати - 100% передоплата. Допускається оплата частинами. Ціна товару по специфікації дійсна тільки для справжньої угоди і не може служити підставою для укладення подальших угод (п. 1). Поставка по специфікації здійснюється на умовах FСА – м. Челябінськ (Інкотермс 2010). Відвантаження товару по специфікації проводиться протягом 90 днів з моменту підписання даної специфікації. Допускається відвантаження товару партіями (п. 2). Гарантія на вищевказаний товар становить 6 місяців з дати відвантаження (п. 3). Вантажоодержувач: 71600, Україна, Запорізька область, м Василівка, вул. Чекістів, 43 (п. 4). Ця специфікація складена російською мовою в двох примірниках, і є невід’ємною частиною контракту № 10/05/2017 від 10.05.2017 (п. 5 Специфікації № 1).

13.06.2017 сторонами підписано Специфікацію № 2 до контракту, відповідно до якої загальна вартість товару по специфікації складає 75 195,00 рублів РФ, в тому числі ПДВ 0%. Ціна дана на умовах поставки FСА - м. Челябінськ (самовивіз автотранспортом покупця) та включає в себе вартість продукції, її маркування та упаковку, навантаження. Умови оплати - 100% передоплата. Допускається оплата частинами. Ціна товару по специфікації дійсна тільки для справжньої угоди і не може служити підставою для укладення подальших угод (п. 1). Поставка по специфікації здійснюється на умовах FСА – м. Челябінськ (Інкотермс 2010). Відвантаження товару по специфікації проводиться протягом 90 днів з моменту підписання даної специфікації. Допускається відвантаження товару партіями (п. 2). Гарантія на вищевказаний товар становить 6 місяців з дати відвантаження (п. 3). Вантажоодержувач: 71600, Україна, Запорізька область, м. Василівка, вул. Чекістів, 43 (п. 4). Ця специфікація складена російською мовою в двох примірниках, і є невід’ємною частиною контракту № 10 /05/2017 від 10.05.2017 (п. 5 Специфікації № 2).

13.06.2017 сторонами підписано додаткову угоду № 1 до контракту № 10/05/2017, якою внесені зміни до п. 3.2 контракту: сума контракту складає 10 000 000,00 рублів РФ, в тому числі ПДВ 0%.

12.09.2018 сторонами підписано додаткову угоду № 3 до контракту № 10/05/2017 від 10.05.2017, якою внесено зміни до п. 2 додатку № 1 до контракту № 10/05/2017 від 10.05.2017специфікація № 1 від 10.05.2017 та до п. 2 додатку № 2 до контракту № 10/05/2017 від 10.05.2017специфікація № 2 від 13.06.2017, які слід читати:

- поставка по специфікації здійснюється на умовах FСА – м. Челябінськ (Інкотермс 2010). Відвантаження товару по специфікації проводиться протягом 150 днів з моменту підписання цієї специфікації. Допускається відвантаження товару партіями;

- поставка по специфікації здійснюється на умовах FСА – м. Челябінськ (Інкотермс 2010). Відвантаження товару по специфікації проводиться протягом 120 днів з моменту підписання цієї специфікації. Допускається відвантаження товару партіями.

На виконання умов контракту, грошова сума в розмірі 1 893 929 рублів РФ, що еквівалентно 441 454,72 грн, що становить 100 % від загальної суми Специфікації № 1 та № 2 до контракту, була оплачена позивачем 10.08.2017, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті або банківських металах № 42.

Відповідачем за даними специфікаціями, 26.09.2017 було відвантажено на адресу позивача продукцію на суму 908 255,00 руб РФ, що еквівалентно 211 704,59 грн. Вказаний нижче товар за специфікацією № 1 до контракту № 10/05/2017 від 10.05.2017 поставлений не був:

- візок (лівий) 50-21-393-01-СП в кількості 3 шт.;

- візок (правий) 50-21-392-01-СП в кількості 3 шт.

Загальна сума, на яку не був поставлений товар склала: 1 893 929,00 руб РФ - 908 255, 00 руб РФ = 985 674,00 руб РФ.

Згідно п. 2 Специфікації № 1 від 10.05.2017 та додаткової угоди № 3 від 12.09.2017 до контракту № 10/05/2017 від 10.05.2017 відвантаження товару відповідачем проводиться протягом 150 днів після підписання специфікації, а за Специфікацією № 2 від 13.06.2017 протягом 120 днів з моменту підписання специфікації.

Термін поставки товару (візок лівий та візок правий) по Специфікації № 1 (п. 2) закінчився 07.10.2017.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем на адресу відповідача було направлено лист № 06.04/18 від 06.04.2018 з вимогою повернути грошові кошти у вигляді передплати, оскільки період просрочки склав досить значний час. Відповідач відповіді на лист-вимогу не надіслав, грошові кошти не повернув.

Неповернення відповідачем грошових коштів стало підставою звернення позивача з даним позовом до суду.

Відповідно до ст. 366 Господарського процесуального кодексу України підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов'язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України (ст. 365 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, зокрема, у випадку, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків виключної підсудності у справах з іноземним елементом, передбачених у статті 77 цього Закону.

У пункті 10.2 контракту сторонами погоджено, що у разі неможливості врегулювання суперечок в результаті переговорів, вони підлягають вирішенню в суді за місцем знаходження позивача.

Такими чином даний спір відноситься до юрисдикції Господарському суду Запорізької області.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

З моменту укладення сторонами Контракту між ними виникли зобов'язання, які мають правову природу договору поставки.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст. 632 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, доказів повернення попередньої оплати або доказів поставки товару не надав, - позовні вимоги про стягнення боргу в розмірі 985 674,00 рублів РФ підлягають задоволенню в повному обсязі.

За порушення відповідачем терміну поставки товару, позивач, враховуючи положення п. 8.2 контракту, просив стягнути суму пені в розмірі 29 570,22 руб РФ за період прострочення з 08.10.2017 по 20.05.2018.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 8.2. контракту , в разі порушення продавцем термінів поставки товару, визначених контрактом, він зобов’язаний сплатити покупцеві пеню в розмірі 0,1 % суми контракту за кожен день прострочення поставки, але не більше 3%.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов’язань щодо своєчасної поставки товару, оскільки право позивача щодо стягнення з відповідача пені передбачене діючим законодавством України та умовами договору, правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги щодо стягнення з відповідача пені в сумі 29 570,22 руб РФ, що в гривневому еквіваленті становить 6892,50 грн.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Як визначає ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із ч. ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвали суду, відповідач не подав до суду належних, допустимих та достатніх доказів в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення боргу.

Враховуючи викладене заявлений позов підлягає задоволенню судом в повному обсязі.

Приймаючи рішення судом враховано, що згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 192 Цивільного кодексу України платіжним засобом, обов’язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України – гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Частинами 1, 2 ст. 533 Цивільного кодексу України передбачено, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Таким чином, стягнення боргу в іноземній валюті узгоджується з вимогам чинного законодавства, а також буде сприяти ефективному відновленню порушених прав позивача, оскільки, пред'явлення до виконання даного рішення буде здійснюватися за місцем знаходження відповідача.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 202, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Текос» (454007, Російська Федерація, м. Челябінськ, вул. 40 Років Жовтня, 21-6; ідентифікаційний код 745201001) на користь Приватного малого виробничо-комерційного підприємства «Ассоль» (71603, Запорізька область, м. Василівка, бул. Центральний, 43; ідентифікаційний код 20470908) за контрактом №10/05/2017 від 10.05.2017 основну заборгованість в розмірі 985 674,00 руб РФ (дев’ятсот вісімдесят п’ять тисяч шістсот сімдесят чотири руб РФ 00 коп.), що еквівалентно 229 750,13 грн (двісті двадцять дев’ять тисяч сімсот п’ятдесят гривень 13 коп), пені в розмірі 29 570,22 руб РФ (двадцять дев’ять тисяч п’ятсот сімдесят руб РФ 22 коп.), що еквівалентно 6892,50 грн (шість тисяч вісімсот дев’яносто дві гривні 50 коп), судовий збір у розмірі 3549,65 грн (три тисячі п’ятсот сорок дев`ять гривень 65 коп.). Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України 22 листопада 2018 року.

Суддя І. С. Горохов