Рішення № 78047057, 21.11.2018, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.11.2018м. ДніпроСправа № 904/4574/18за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро

до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", м. Павлоград Дніпропетровської області

про стягнення штрафу у розмірі 16 525,00 грн.

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Секретар судового засідання Чернявська Е.О.

Представники:

Від позивача: не з’явився

Від відповідача: ОСОБА_1, довіреність №ББУ/ПУ248/ВП/17 від 11 грудня 2017 року, начальник комерційно-претензійного відділу

С У Т Ь С П О Р У:

Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулося до господарського суду із позовом, яким просить стягнути з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" штраф за неправильне зазначення маси вантажу у перевізних документах у сумі 16 525,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у червні 2018 року зі станції Ароматна Придніпровської залізниці Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля" здійснило відправлення вагону № 60458882 згідно накладної №46673638 відповідно на станцію Кураховка Донецької залізниці, одержувач вантажу – ТОВ "Курахівська ЦЗФ".

При проходженні вагону через станцію Павлоград-1 Придніпровської залізниці на підставі статті 24 Статуту Залізниць України, залізницею проведено перевірку маси вантажу, під час якої було виявлено, що маса вантажу у вищевказаному вагоні не відповідає масі, вказаній відправником у накладній, а саме:

- у вагоні № 60458882 маса брутто – 82 600 кг., тара – 23 400 кг., нетто – 59 200 кг., що більше ніж зазначено в документі на 10 300 кг.

Встановлено розбіжність даних маси вантажу зазначеної в перевізних документах відповідача від фактичної, про що складений комерційний акт № 454502/80 від 04.06.2018. Згідно цього акту навантаження в вагоні рівномірне нижче бортів 0,1 м, з природними скосами до лобової та торцевої частини вагону. Вантаж маркований продольними бороздами, маркування не порушене, без заглиблень та виїмок. Вагон в технічному відношенні справний, без дверний, люка зачинені, течі та слідів течі вантажу не має.

Згідно із накладною №46673638 загальна сума провізної плати нарахованої відправнику по станції відправлення складає за вагон №60458882 – 3 303,00 грн.

Відповідно до статей 118, 122 Статуту залізниць України за невірно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у п'ятикратному розмірі провізної плати за всю відстань перевезення.

За неправильно зазначену у накладній масу вантажу позивач нарахував штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення у сумі 16 525,00 грн.

Відповідач проти позову заперечує, зазначає, що до позову не додано актів, складених на станції П’ятихатки Придніпровської залізниці, а також виписки з книги контрольних зважувань та перевірки кількості вантажу у вагонах на які є посилання у позовній заяві. Крім того, відповідач зауважує, що сума штрафу розрахована позивачем невірно, замість 16 515,00 грн. позивачем зазначено 16 525,00 грн. Таким чином, відповідач вважає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів за якими можливо встановити факт неправильного зазначення маси вантажу у перевізному документі відправником.

Також відповідачем подано заяву про зменшення розміру штрафу за невірно зазначену масу вантажу у перевізному документі, відповідно до якої просить у разі встановлення невірного зазначення відповідачем у накладній №46673638 маси вантажу за спірним перевезенням зменшити суму штрафу з 16 525,00 грн. до 3 303,00 грн.

Заява обґрунтована відсутністю доказів спричинення позивачеві негативних наслідків та стратегічною і соціальною значимістю підприємства відповідача.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.10.2018 відкрито провадження у справі №904/4574/18, ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження, перше судове засідання призначене на 29.10.2018. З 29.10.2018 відкладено підготовче засідання на 21.11.2018.

У судовому засіданні 21.11.2018 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2018 року за накладною №46673638, яка у відповідності з ст. 6 Статуту залізниць України є основним перевізним документом та обов'язковою двосторонньою формою угоди на перевезення вантажу, зі станції Ароматна Придніпровської залізниці на станцію Кураховка Донецької залізниці відправлено вагон №60458882 з вантажем – вугілля кам’яне марки г- газовий (а.с. 12).

Вантажоодержувачем за вказаною залізничною накладною (графа № 4) є ТОВ "Курахівська ЦЗФ" (далі - вантажоодержувач) за адресою: 85490, Донецька область, п.Курахівка, вулиця Орджонікідзе, 1а.

Вантажовідправником є ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля".

04.06.2018 на станції Павлоград-1 Придніпровської залізниці при контрольному зважуванні вагона №60458882, виявлено: вантаж вугілля кам’яне, брутто – 82 600 кг, тара з документу – 23 400 кг, нетто – 59 200 кг, що менше маси зазначеної в документі на 10 300 кг, що перевищує норми природної втрати, про що складено акт загальної форми №507. У акті загальної форми зазначено, що контрольне зважування вагону відбулось на справних повірених 150т вагонних вагах №7 ст. Павлоград 1 (повірка 15.03.2018) без відчеплення при повній зупинці. В документі значиться: вугілля кам’яне марки г-газовий, навалом, вантаж розрівняний і маркований повздовжніми борознами, нетто-69500 кг, тара – 23400 кг. В дійсності виявилось: вантаж вугілля кам’яне, брутто-82600кг, тара з документу 23400кг, нетто - 59200кг, що менше маси зазначеної в документі на 10 300 кг, що перевищує норми природної втрати. Навантаження в вагоні нижче бортів 0,1 м, рівномірне, з природними скосами до лобової торцевої частини вагону. Вантаж маркований повздовжніми борознами, маркування не порушене, без заглиблень та виїмок. Вагор в технічному відношенні справний, бездверний, люка зачинені, течі та слідів течі вантажу не має. Вагон затриманий для складання акту.

04.06.2018 на станції Павлоград-1 Придніпровської залізниці складено комерційний акт №454502/80.

Згідно з розділом "Д" зазначеного комерційного акту зазначено, що при контрольному зважуванні вагона №60458882, в документі зазначено: вугілля кам’яне марки г-газовий, навантаження навалом, розрівняний і маркований прокольними бороздами, нетто – 69000кг, тара 23400кг.

В дійсності виявилось вантаж вугілля кам’яне, брутто – 82 600 кг, тара з документу – 23 400 кг, нетто – 59 200 кг, що менше маси зазначеної в документі на 10 300 кг, що перевищує норми природної втрати. Зважування проводилось без відчеплення при повній зупинці на справних повірених 150 т вагонних вагах №7 ст. Павлоград 1 (повірка 15.03.2018) прийомоздавальником ОСОБА_2, в присутності ДО ОСОБА_3, приймальника поїздів ОСОБА_4 Зважування проводилось двічі комісією в тому ж складі маса брутто 82 600 кг не змінилась. Навантаження в вагоні рівномірне нижче бортів 0,1 м, рівномірне, з природними скосами до лобової торцевої частини вагону. Вантаж маркований повздовжніми борознами, маркування не порушене, без заглиблень та виїмок. Вагон в технічному відношенні справний, бездверний, люка зачинені, течі та слідів течі вантажу не має.

Посилаючись на те, що у відповідності до статті 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності відомостей, зазначених ними у накладних, позивач просить суд стягнути з відповідача, як вантажовідправника, штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати у сумі 16 525 грн. (3 3303 грн. – провізна плата за всю відстань перевезення х 5 = 16 525,00 грн.).

Предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" про стягнення штрафу у розмірі п'ятикратної провізної плати у сумі 16 525 грн. (3 3303 грн. – провізна плата за всю відстань перевезення х 5).

Відповідно до статей 909 Цивільного кодексу України, 307 Господарського кодексу України, статті 22 Статуту за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення конкретного вантажу підтверджується складенням транспортної накладної.

Спірні відносини сторін виникли при перевезенні вантажів залізницею, тому регулюються Статутом залізниць України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1998 року №457, який визначає обов'язки, права і відповідальність залізниці, а також підприємств, організацій, установ, які користуються залізничним транспортом.

Статтею 6 Статуту залізниць України визначено, що накладна основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем; накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони одержувача.

Відповідно до статті 23 Статуту залізниць України відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Згідно з пунктом 1.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 року №644 (надалі - Правила), на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил. У разі пред'явлення до перевезення вантажу груповою відправкою або маршрутом відправник додає до накладної відомість вагонів (додаток 2 до цих Правил) або відомість вагонів і контейнерів, що перевозяться маршрутом (групою) за накладною (додаток 4 до Правил перевезення вантажів в універсальних контейнерах, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20 серпня 2001 року №542, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 вересня 2001 року за №798/5989). У відповідності до цих Правил накладна може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП)). Електронний перевізний документ та його паперова версія мають однакову юридичну силу.

Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем (частина 1 пункту 1.2 Правил).

Пунктом 1.3 Правил визначено, що усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником у відповідні графи. Виправлення не допускаються; у разі необхідності зміни відомостей, унесених до перевізного документа, відправник зобов'язаний заповнити новий перевізний документ. Зміни, які вносяться до перевізного документа залізницею, засвідчуються посадовою особою залізниці із зазначенням дати та найменування станції, на якій внесено зміни.

Згідно з положенням статті 37 Статуту залізниць України, під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса; маса вантажів визначається відправником.

Оформлення накладної має здійснюватися у відповідності до Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 року №644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000 року №863/5084.

Згідно з пунктом 2.1 вказаних Правил оформлення перевізних документів, вантажовідправник при заповненні комплекту перевізних документів повинен вказати масу вантажу у кілограмах.

Пунктом 28 Правил приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000 року за №861/5082, вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

В силу приписів частин 1 і 2 статті 24 Статуту залізниць України, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній; залізниця має право перевірити правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Маса вантажу вважається правильною, якщо різниця у масі, визначена на станції відправлення, порівняно з масою, що виявилася на станції призначення, не перевищує у разі надлишку - граничного розходження визначення маси нетто (пп. 4 п. 52 Статуту залізниць України).

Згідно з пунктом 5.5 розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Відповідно до частини 1 статті 118 Статуту залізниць України за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Згідно зі статтею 122 Статуту залізниць України, за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту; при цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Згідно частини 1 статті 129 Статуту залізниць України, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Матеріалами справи підтверджується, що на станції Павлоград1 Придніпровської залізниці на підставі акту загальної форми було проведено перевірку маси вантажу, під час якої було виявлено, що маса вантажу у вагоні №60458882 не відповідає масі, вказаній відправником у накладній та складено комерційний акт №454502/80 від 04.06.2018 (а.с.11), відповідно до якого за результатами переважування вагону №60458882, виявилось розходження з документом, що на 10 300 кг. менше маси зазначеної у накладній.

Технічний паспорт засобу ваговимірювальної техніки підтверджує, що ваги 150 т, на яких проводилось зважування вагону №60458882 повірені (а.с.17).

Наявні в матеріалах справи документи (залізнична накладна №46673638, витяг з книги обліку контрольних зважувань та перевірки кількості вантажу у вагонах, акти загальної форми №507, 509, 41 від 04.06.2018, №179 від 03.06.2018) підтверджують факт досилання на адресу отримувача вантажу, який перебував у вагоні №60458882 за відповідною досильною накладною №46674798 з відміткою про складання комерційного акту.

Відповідач, заперечуючи проти позову, зазначив, що до позову не додано актів, складених на станції П’ятихатки Придніпровської залізниці, а також виписки з книги контрольних зважувань та перевірки кількості вантажу у вагонах на які є посилання у позовній заяві.

Однак, суд звертає увагу, за вказаним порушенням залізницею складено комерційний акт.

Частиною 1 ст.26 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що обставини, які можуть слугувати підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів засвідчуються актами. Аналогічну норму містить ст.129 Статуту залізниць обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, складеними станціями залізниць. За правилами цієї статті комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеними у транспортних документах..

Як встановлено судом вище, комерційним актом від №454502/80 від 04.06.2018 підтверджується зазначення в накладній №46673638 маси менше на 10300 кг вагона від маси, вказаної у накладній на перевезення.

Названий комерційний акт складено у відповідності з Правилами складання актів затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002р. №334.

У відповідності зі ст.ст.118, 122 Статуту залізниць, штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитків.

Такої ж думки дотримується Верховний суд у складі Касаційного господарського суду від 05.04.2018 у справі №906/533/17.

До того, ж до матеріалів справи додані позивачем акти загальної форми №№507, 509 та 41, складені на станції Павлоград (а.с.13, 14).

Стосовно зауважень відповідача про невірний розрахунок штрафу, суд погоджується із такими запереченнями відповідача. Оскільки дійсно позивач при підрахунку штрафу допустився арифметичної помилки так як п’ятикратний розмір провізної плати складає 16 515,00 грн. (3 303,00 грн. *5). Такий же розмір штрафу зазначений і залізницею у акті загальної форми №509 від 04.06.2018 (а.с.13).

Отже, розмір штрафу за неправильно зазначену масу вантажу складає 16 515,00 грн.

Відповідач просить зменшити розмір штрафу до 3 303,00 грн. (одна провізна плата).

У відповідності до приписів статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня) надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Аналогічні приписи містяться і в частині 3 статті 551 Цивільного кодексу України, згідно якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Таким чином, суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

При цьому, суд звертає увагу, що вищенаведеними приписами законодавства не встановлено заборону суду зменшувати розмір неустойки (штрафу), який підлягає стягненню і на підставі закону, оскільки зменшуючи суму, яка підлягає стягненню, суд не змінює сам розмір неустойки, встановлений Статутом залізниць України.

Аналогічні висновки містяться в п. 13 Оглядового листа Вищого господарського суду України від 21.05.2014 року "Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про залізничні перевезення".

Відтак, при прийнятті рішення про стягнення штрафу суд має право зменшувати його розмір з урахуванням усіх конкретних обставин справи. Підстави та розмір зменшення стягуваного штрафу повинні бути мотивовані та обґрунтовані в рішенні. У п. 14 листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про відповідальність за порушення у галузі залізничного транспорту (за матеріалами узагальнення судової практики у справах, розглянутих господарськими судами України) " № 01-08/71 від 02.02.2010 зазначено, що вирішуючи питання про зменшення розміру штрафу, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, врахувати інтереси сторін, які заслуговують на увагу, причини неналежного виконання або невиконання обов'язку, вжиття відповідачем заходів для усунення порушення та його наслідків та інші обставини, які заслуговують на увагу, господарський суд не має права з власної ініціативи зменшувати розмір штрафу, встановлений статтями 118 та 122 Статуту, виходячи тільки з того, що, на думку суду, встановлений Статутом розмір штрафу є занадто великим.

З огляду на те, що штраф, який просить стягнути позивач є неспіврозмірним з вчиненим відповідачем порушенням, те, що мало місце недовантаження, а не перевантаження вагону, що не призвело до більшого зношення рухомого складу або можливості руйнації чи пошкодження вагону та не призвело до сплати меншого розміру оплати за перевезення вантажу, беручи до уваги відсутність негативних наслідків для залізниці чи третіх осіб, суд вважає за можливе зменшити розмір штрафу до 3-кратного розміру провізної плати.

Аналогічна правова позиція викладена також у постанові Вищого господарського суду України від 08.11.2016 №927/310/16 та постанові Верховного суду у складі Касаційного господарського суду від 23.07.2018 №905/2314/17.

Відтак, стягненню підлягає штраф у розмірі 9 909,00 грн.

При розподілі сум судового збору суд враховує, що відповідно до п. 3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки (штрафу, пені) покладається на відповідача без урахування зменшення такої неустойки.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у розмірі 1 760,93 грн. (пропорційно до розміру штрафу 16 515,00 грн.)

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" про стягнення штрафу у розмірі 16 525,00 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Соборна, буд. 76, ідентифікаційний код 00178353) на користь публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд.108, код ЄДРПОУ ВП: 40081237) штраф за неправильно зазначену масу вантажу у сумі 9 909 (дев’ять тисяч дев’ятсот дев’ять) грн. 00 коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 760 (одна тисяча сімсот шістдесят) грн. 93 грн., про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Рішення набирає законної сили у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 23.11.2018

Суддя Н.М. Євстигнеєва