Ухвала суду № 78046233, 20.11.2018, Городоцький районний суд Львівської області

441/1973/18

2/441/938/2018

У Х В А Л А

20.11.2018р. суддя Городоцького районного суду Львівської області Малахова – Онуфер А.М., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи ОСОБА_3, Третя Львівська державна нотаріальна контора про визнання заповіту недійсним, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2, треті особи ОСОБА_3, Третя Львівська державна нотаріальна контора про визнання недійсним заповіту ОСОБА_4 від 30.07.1996р. посвідченого державним нотаріусом Другої Львівської державної нотаріальної контори за реєстровим №4385.

Позивачка підсудність справи Городоцькому районному суду Львівської області мотивує тим, що оспорюваний заповіт стосується безпосередньо житлового будинку, який знаходиться в м. Комарно Городоцького району Львівської області, а відтак застосовуються положення ч. 1 ст. 30 ЦПК України.

За положеннями ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

В п. 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01.03.2013 року № 3 "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ" зазначено, що виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (ч. 1 ст. 30 ЦПК України). Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

У п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз’яснено, що перелік позовів, для яких установлена виключна підсудність, розширеному тлумаченню не підлягає.

Як убачається із змісту позовної заяви ОСОБА_1, предметом позову про визнання заповіту недійсним є сам заповіт, а не нерухоме майно, тобто спір між сторонами виник з приводу цивільно-правових відносин щодо складання означеного заповіту, який на думку позивачки, не відповідає волевиявленню заповідача.

А відтак, сприйняття позивачем заявлених вимог, як таких, що підлягають розгляду за правилами виключної підсудності, є помилковим.

За положеннями ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред’являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Із змісту позову видно, що відповідач ОСОБА_2 проживає на ІНФОРМАЦІЯ_1.

Враховуючи вищенаведене, доходжу висновку, що справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи ОСОБА_3, Третя Львівська державна нотаріальна контора про визнання заповіту недійсним не належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Городоцького районного суду, а відтак її слід передати на розгляд до Шевченківського районного суду м. Львова.

Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

У відповідності до положень ч. 1 і ч. 2 статті 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються і справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Керуючись ст. ст. 4, 27, 31, 32 ЦПК України, суддя -

у х в а л и в :

Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи ОСОБА_3, Третя Львівська державна нотаріальна контора про визнання заповіту недійсним передати на розгляд до Шевченківського районного суду м. Львова (79013, м. Львів, вул. Січ. Стрільців, 12).

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п’ятнадцяти днів.

Суддя А.М. Малахова-Онуфер