Ухвала суду № 78046166, 22.11.2018, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/4431/17

Провадження №1-кп/219/173/2018

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.11.2018 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області в складі: головуючого - судді Хомченко Л.І.

за участю секретаря Халаджи А.В.

, прокурора Ганночка В.В.

, захисника Коваленко В.В.,

обвинувачених - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості по якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016050150003020 від 03.10.2016 року відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Луганська, громадянина України, судимого: 04 березня 2015 року Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області за ч.3 ст.15, ч. 3 ст. 185 КК України до 04 років позбавлення волі з випробувальним терміном на 3 роки, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

про вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 3,4 ст. 185, ч.2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Дзержинська, Донецької області, громадянина України, раніше судимого: 18 липня 2013 року Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 311 КК України до 06 років 01 місяця позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2,

про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 3,4 ст. 185 КК України,

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця м. Ашхабад, Туркменістан, громадянина України, в силу ст. 89 КК України не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_4,

про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_10, уродженця м. Костянтинівка, Донецької області, громадянина України, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_5,

про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження дії запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою ,строк якого спливає , у зв'язку з тим, що залишились раніше заявлені ризики, і що інші більш м'які запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинувачених .

Заслухав пояснення прокурора який підтримав клопотання ,захисника ,обвинувачених які просили розглянути клопотання на розсуд суду ,суд приходить до наступних висновків .

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим , суд враховує вимогист.29 Конституції України, ст.9 Загальної Декларації прав людини, ст.5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст.12 КПК України ,за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом. При цьому ,ризик переховування обвинувачених від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення. У цьому контексті має враховуватися, зокрема, особистість обвинуваченого , його моральні переконання, майновий стан і зв'язки з державою , в якій він зазнає судового переслідування (рішення ЄСПЛ «Смірнов проти Росії»(п. 60)

Крім того суд враховує ,що відповідно до ст. 183 ч.1 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

У справі ««Сергій Волосюк проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що зі спливом певного часу тяжкість злочину, в якому особа підозрюється чи обвинувачується, як єдина підстава тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може бути достатньою.

Продовження тримання під вартою може бути виправданим тільки за наявності певного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до особистої недоторканності (рішення ЄСПЛ «Харченко проти України», «Лабіта проти Італії»).

Згідно рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії» автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішення питання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5 суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а враховує, що обвинувачені ОСОБА_2 ,ОСОБА_3,ОСОБА_5 обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину, а також особу обвинувачених .

Вказане свідчить про наявність ризиків переховування обвинувачених від суду від суду, незаконного впливу на свідків. Суд вважає, що інші, більш м'які запобіжні заходи, є недостатніми для запобігання ризикам, встановлених ст. 177 КПК України. Ураховуючи викладене, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинувачених, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, оскільки прокурор довів наявність ризиків, передбаченихст.177 КПК України, які не зменшились та у сукупності з іншими встановленими обставинами виправдовують подальше тримання обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5 під вартою, і тому суд вважає за можливе продовжити строк тримання останніх під вартою.

Судом було досліджене питання щодо зменшення ризиків, які існували на момент обрання обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, однак доказів, які б спростовували наявні ризики та вказані обставини, суду не надано та не зазначено про їх існування.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5 слід продовжити на термін 60 (шістдесят) днів.

Керуючись статтею 331 КПК України, дотримуючись вимог глави 18 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Продовжити строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 3,4 ст. 185, ч.2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)» Південно-східного межрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України по 20.11.2018 року по 18.01. 2019 року включно.

Продовжити строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 3,4 ст. 185 КК України, в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)» Південно-східного межрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України з по 20.11.2018 року по 18.01. 2019 року включно.

Продовжити строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5, обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)» Південно-східного межрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України по 20.11.2018 року по 18.01. 2019 року включно

Ухвала оскарженню не підлягає .

Суддя Л.І. Хомченко

Суддя Л.І.Хомченко