Рішення № 78046165, 16.10.2018, Великомихайлівський районний суд Одеської області

Справа №498/267/18

Провадження по справі №2/498/179/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2018 року Великомихайлівський районний суд Одеської області в складі:

головуючої судді –Чернецької Н.С., за участю секретаря судового засідання – Іванова І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку ч.2 ст. 247 ЦПК України в смт.Велика Михайлівка цивільну справу по позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

16 квітня 2018 року до Великомихайлівського районного суду Одеської області звернулись ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування своїх позовних вимог посилались на те, що 07.08.2013 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1, був укладений договір № б/н, відповідно до якого відповідач отримала кредит у розмірі 2100,00 грн., у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 відсотків на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає дії картки. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з умовами надання банківських послуг, правилами користування платіжною карткою складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві. В порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов’язання за вказаним договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим станом на 31.03.2018 року має заборгованість у розмірі – 106582,21 грн., з яких: 2096,95 грн. – заборгованість за кредитом; 93596,44 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом; 5337,29 грн. – заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи: 500,00 грн. – штраф ( фіксована частина); 5051,53 грн.- штраф (процентна складова). Тому просять стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість у розмірі – 106582 грн. за кредитним договором та судові витрати у розмірі 1762,00 грн.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, але надав суду заяву, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просив розглядати справу у його відсутність. Крім того, в матеріалах справи наявна відповідь на відзив, з якого вбачається, що позивач зазначає строк та порядок погашення кредиту здійснюється шляхом внесення щомісячних мінімальних обов’язкових платежів. Щодо формули нарахування процентів на поточну та на прострочену заборгованість пояснюють: до 04.2014 року діяла наступна формула нарахування процентів: нарахування процентів на поточну заборгованість: N*M/365*Y=Z, N- поточне тіло кредиту; M – процентна ставка; 360/365- кількість днів у році; Y- кількість днів за які здійснюється нарахування; Z- сума нарахованих процентів. Нарахування процентів на прострочену заборгованість: N*M/365*Y=Z. З 04.2014 року банком були внесені зміни до умов та правил надання банківських послуг та тарифів в частині розрахунку процентів, які затвердженні Наказом № СП -2014- 6635230 від 02.04.2014 року, згідно якого у разі виникнення простроченних зобов’язань проценти нараховуються у подвійному розмірі на всю суму заборгованості. Діючі з 04.2014 року формули нарахування процентів: нарахування процентів на поточну заборгованість: N*M/365*( 2 або 1) *Y=Z. N- заборгованість за кредитом ( поточне тіло кредиту, нараховані відсотки та санкції ( в попередньому місяці); М- процентна ставка; 360/365- кількість днів у році; 2 або 1 – коефіцієнт процентної ставки ( 1- застосовується у разі належного виконання зобов’язань, 2- підвищення процентної ставки за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості). У разі зміни процентної ставки розрахунок процентів на заборгованість, що виникла до зміни нараховується за діючою процентною ставкою на момент використання цих коштів, якщо частина боргу використана уже після зміни процентної ставки, розрахунок процентів на цю частину заборгованості здійснюється за новою процентною ставкою. Дана умова не діє при нарахуванні процентів на прострочену заборгованість. Щодо зменшення розміру неустойки, зазначили, що в рахунку заборгованості, в колонці під назвою «сума комісії та пені» фактично вказано лише пеню, оскільки нарахування комісії умовами кредитного договору не передбачено. Відповідач належним чином не виконував зобовязнання за кредитним договором, здійснював повернення частин суми кредиту з порушенням термінів і термінів повернення, підтверджується розрахунком заборгованості за договором і станом на 31.03.2018 року його заборгованість складає суму в розмірі 106582,21 грн. У зв’язку з цим, обставини на які відповідач посилається в своєму заперечені, не відповідають дійсності, а строк позовної давності позивачем дотримано при звернені до суду.

Відповідач та його представник в судове засідання не з'явились, через канцелярію суду від представника відповідача надійшла заява в якій він просить суд розглядати справу в їх відсутність, позовні вимоги ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» не визнають в повному обсязі та просить відмовити в повному обсязі. Крім того, в матеріалах справи наявний відзив відповідача на позовну заяву ПАТ КБ « ПРИВАТБАНК» про стягнення заборгованості, в якому він також просить відмовити в задоволенні вимог позивача в повному обсязі, мотивуючи свої вимоги тим, що згідно наданих позивачем розрахунків, відповідач оплату кредиту не проводив, тому початок перебігу позовної давності рахується аналогічно. Позивач сам стверджує, що звернувся до суду 11.04.2018 року, а тому позовна давність може рахуватися лише за платежами з 11.04.2015 року за іншими платежами термін позовної давності сплив. Згідно витягу із умов та правил надання банківських послуг, затверджених наказом від 08.03.2010 року ( доданих позивачем до позовної заяви): п. 1.1.5.21: « У період нарахування пені на усю суму заборгованості за кредитним договором проценти не нараховується». Згідно із наданим позивачем розрахунком, за використання кредитних коштів нараховано 30 відсотків. З 01 вересня 2014 року банк в односторонньому порядку збільшив процентну ставку за договором до 34,80 відсотків річних, а з 01 квітня 2015 року – до 43,20 відсотків річних. Банк його жодним чином не повідомив ні про процентну ставку на час підписання Анкети-заяви, ні про збільшення процентної ставки. Даних про вручення йому під розписку листів про зміну умов кредитного договору матеріали справи не містять. Отже, нарахування процентів за користування кредитом необґрунтоване. Стосовно стягнення пені. Підставою, яка породжує обов’язок сплати неустойку, є порушення боржником зобов’язання, яке визначається ст. 610 ЦК України. Пеня- це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення й до тих пір поки зобов’язання не буде виконано. Її розмір збільшується залежно від продовження правопорушення. Правова природа пені така, що позовна давність до вимог про її стягнення обчислюється по кожному дню ( місяцю), за яким нараховується пеня, окремо. Право на позов про стягнення пені за кожен день ( місяць) виникає щодня ( щомісяця) на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня ( місяця), коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права. Стаття 266 ЦК України передбачає, що зі спливом позовної давності до сновної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги ( стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно, тощо). За таких обставин включення для обрахування пені прострочених платежів, які мали місце поза межами позовної давності до основної вимоги, не ґрунтується на вимог закону. Аналогічні висновки зроблені у Постанові Судової палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України № 6-116цс13 від 06.11.2013 року. Щодо збільшення процентної ставки зазначаю наступне у доданій до відповіді на заперечення від 16.08.2018 року роздруківки « О важних изменениях в процедуре оформления и тарифах по кредитным картам», Блок 3: « В связи с изменением рыночной ситуации с 01.09.2014 г. Увеличивается ежемесячная процентная ставка за использование кредитных средств по картам « Универсальная» … по тарифам клиентов «ПРИВАТБАНК». По всем тратам, совершенным до 01.09.2014 г. проценты будут начисляться по старой ставке до полного погашения задолжености по этим тратам». Таким чином позивач у своїх письмових поясненнях протирічить сам собі. Ввважає, що процентна ставка, у разі, якщо суд прийде до висновку про стягнення будь-яких сум, повинна рахуватися із ставки 30 відсотків.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.

Під час розгляду справи судом встановлено, підтверджується письмовими доказами, та не заперечується відповідачем, що 07 серпня 2013 року ОСОБА_1 було підписано анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в ПАТ КБ «ПриватБанк».

З тексту даної анкети-заяви вбачається, що ОСОБА_1 погодився, що ця анкета-заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складає між ним та банком договір про надання банківських послуг. Він ознайомився і згодна з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді.

Також в анкеті-заяві було зазначено, що ОСОБА_1 зобов'язується виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватися з їх змінами на веб-сайті ПАТ КБ «ПриватБанк».

Статтею 634 ЦК України, передбачена можливість укладення договору приєднання, тобто договору, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Зважаючи на зазначене, суд дійшов висновку, що між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 шляхом підписання анкети-заяви про приєднання, було укладено в письмовій формі кредитний договір.

Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до наявного розрахунку, який знаходиться в матеріалах справи, заборгованості за договором вбачається, що процентна ставка за користування кредитом змінена банком в порядку, визначеному Умовами та Правилами надання банківських послуг, а саме: з 01 вересня 2014 року до 34,80%, з 1 квітня 2015 року до 43,20% річних.

Звернувшись в суд з позовом, ПАТ КБ «ПриватБанк» заявлено вимогу про стягнення заборгованості по нарахованим відсоткам за користування кредитом, які складають 93596,44 грн.

Відповідно до ч.1 ст.651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Відповідно до п.28 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" при вирішенні питання щодо правомірності підвищення банком чи іншою фінансовою установою процентної ставки суди також повинні розрізняти умови кредитного договору, які встановлюють односторонню зміну умов договору, від умов договору, що встановлюють погоджену сторонами процедуру зміни договору шляхом прийняття позичальником пропозиції кредитора про зміну умов договору відповідно до вимог статей 641-642 ЦК України, або в порядку, визначеному частиною шостою статті 1056-ЦК України. Наприклад, не є односторонньою зміною умов договору та не суперечить статті 1056-1 ЦК України, зміна розміру фіксованої процентної ставки залежно від зміни обставин кредитного ризику (неукладення договору страхування, припинення договору застави/іпотеки тощо), якщо в кредитному договорі визначено обставини, за якими застосовується інша фіксована процентна ставка, та її розмір.

При підвищенні процентної ставки з'ясуванню підлягають визначена договором процедура підвищення процентної ставки (лише повідомлення позичальника чи підписання додаткової угоди тощо); дії позичальника щодо прийняття пропозиції кредитора тощо.

З огляду на вищенаведене боржник вважається належно повідомленим про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом в односторонньому порядку в тому разі, якщо банк не лише відправив на адресу такого боржника листа про зміну умов кредитного договору, а й довів факт його вручення адресатові під розписку.

Встановлено, що 07 серпня 2013 року відповідач, ознайомившись та погодившись з умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, оформав заяву на надання йому кредитної карти з кредитним лімітом 2100,00 грн.

Відповідно до пункту 1.1.3.2.3. Умов та правил надання банківських послуг, банк має право встановлювати зміни тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків. При цьому банк, за винятком випадків зміни розміру наданого кредиту (кредитного ліміту), зобов’язаний не менш ніж за 7 днів до введення змін проінформувати клієнта, зокрема у виписці по картковому рахунку згідно п.1.1.3.1.9 цього договору. Якщо на протязі 7 днів банк не отримав повідомлення від клієнта про незгоду зі змінами, то вважається, що клієнт приймає нові умови. Право зміни розміру наданого на платіжну картку кредиту (кредитного ліміту) банк залишає за собою в односторонньому порядку, за власним рішенням банку і без попереднього повідомлення клієнта.

Відповідно до п 1.1.3.1.9 вказаних Умов банк зобов’язаний не рідше одного разу на місяць способом, зазначеним в заяві, надавати держателю виписку про стан картрахунку та про проведені за минулий місяць операції по картрахунку. При підключенні держателя до системи INTERNET-banking (ПРИВАТ24) надання виписок здійснюється через даний комплекс. При підключенні клієнта до комплексу Mobile- banking банк надає можливість доступу до інформації про стан рахунку шляхом використання функції SMS-повідомлень, але матеріали справи не містять даних про підключення відповідача до вказаного комплексу.

Заява не містить умов про спосіб надання виписки про стан карткового рахунку.

Таким чином позивач не надав доказів виконання ним умов та правил надання банківських послуг щодо своєчасно сповіщення відповідача у спосіб, передбачений договором, про зміну розміру фіксованої процентної ставки.

За таких обставин суд прийшов до висновку про те, що підвищення позивачем відсоткової ставки за договором було проведено в односторонньому порядку, з порушенням вимог закону, внаслідок чого позивачем було неправильно розраховано розмір заборгованості.

У зв’язку з тим, що розрахунок, наданий позивачем, станом на 10.01.2018 року, є нечітким та незрозумілим, тому судом 08 серпня 2018 року було винесено ухвалу про витребування у ПАТ КБ «ПриватБанк» детального розрахунку заборгованості за відсотками з зазначеними письмовими роз’ясненнями порядку нарахування сум заборгованості за договором б/н від 07.08.2013 року; детального розрахунку заборгованості по пені за договором б/н від 07.08.2013 року, складених і належним чином посвідчених відповідальною особою банку.

03.09.2018 року від банку до суду надійшла інформація, в якій вказано, що надати суду окремий розрахунок заборгованості з пені, процентів, не виявляється можливим з технічних причин. З метою встановлення судом проплат, здійснених відповідачем, направляють на адресу суду виписку по кредитному рахунку клієнта.

Однак, з наданого розрахунку та виписки по кредитному рахунку клієнта, суд не вбачає за можливе прорахувати правомірність та правильність нарахування відсотків за користування кредитом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості по відсотках слід відмовити.

Також суд вважає, що підстав для стягнення одночасно з відповідача як пені так і штрафу за невиконання умов договору немає виходячи з наступного.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 ст.549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

За положеннями ст.61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Умовами кредитного договору передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за порушення позичальником обов'язків по погашенню кредиту.

У той самий час, кредитним договором передбачена сплата штрафу як виду цивільно-правової відповідальності також за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до ст.549 ЦК України, штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст.61 Конституції України, щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення (Правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року у справі № 6-2003цс15).

У зв'язку з цим, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача штрафів, передбачених п.8.6 Умов та правил надання банківських послуг: в розмірі 500,00 грн. - штраф (фіксована частина), 5051,53 грн. – штраф (процентна складова).

Враховуючи вищенаведене з відповідача ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № б/н від 07.08.2013 року станом на 31.03.2018 року в розмірі 7434,24 грн., з яких: 2096,95 грн. - заборгованість за кредитом; 5337,29 грн. - заборгованість за пенею та комісією.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, на користь позивача з відповідача пропорційно до задоволених вимог підлягає стягненню судовий збір в сумі 123,34 грн.

Керуючись ст.ст.12, 13, 259, 229, 264, 265, 268 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (РНОКПП – НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 07.08.2013 року станом на 31.03.2018 року в розмірі 7434,24 грн., з яких: 2096, 95 грн. - заборгованість за кредитом; 5337,29 грн. - заборгованість за пенею та комісією.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (РНОКПП – НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 123,34 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Одеської області. Відповідно до пп.15.5 п.1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Великомихайлівський районний суд Одеської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.С.Чернецька