Ухвала суду № 78043606, 21.11.2018, Новозаводський районний суд м. Чернігова

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2018 року місто Чернігів

Справа №751/8036/18

Провадження№2-з/751/19/18

Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а

в складі: головуючого - судді Маслюк Н.В.

секретаря судового засідання Дасюк Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернігова заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України про визнання неправомірним рішення щодо зміни істотних умов праці, зобов’язання поновити попередні умови праці, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України про визнання неправомірним зміну істотних умов праці та наказ №97-к/к від 29.10.2018 року «Про увільнення від тимчасового виконання обов'язків директора Державного підприємства «Чернігівторф»; визнання неправомірним наказ №98-к/к від 29.10.2018 року «Про призначення виконуючого обов'язків директора Державного підприємства «Чернігівторф» ОСОБА_2; поновлення попередніх умов праці шляхом поновлення на посаді тимчасово виконуючого обов’язки директора ДП «Чернігівторф».

Ухвалою суду від 19 листопада 2018 року вказаний позов залишено без руху та надано строк для виправлення недоліків.

20.11.2018 року на адресу суду надійшла заява від позивача про забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України №98-к/к від 29.10.2018 року та заборони вносити будь-які зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відносно ДП «Чернігівторф». Необхідність забезпечення позову позивач обґрунтовує тим, що у разі задоволення позову на одній керівній посаді водночас перебуватиме два працівника, які матимуть право підпису, що призведе до неможливості належним чином виконувати обов’язки директора ДП «Чернігівторф», в тому числі шляхом недопущення його до робочого місця, заволодіння печатками, установчими документами, внесення неправдивих відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, незаконного використання бюджетних коштів.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути подану заяву без повідомлення учасників справи.

У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши заяву, вивчивши матеріали справи, суд доходить наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно ч. 2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема: забороною вчиняти певні дії.

Відповідно п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року №9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Згідно з ч. 3 ст. 152 ЦПК України, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

За п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року №9у справах про захист трудових чи корпоративних прав не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення про звільнення позивача з роботи та зобов'язання відповідача й інших осіб не чинити перешкод позивачеві у виконанні ним своїх попередніх трудових обов'язків, оскільки таким чином фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті.

Відповідно до ч.10 ст.150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Застосування такого заходу забезпечення позову, як зупинення дії наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України №98-к/к від 29.10.2018 року та заборону вносити будь-які зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відносно ДП «Чернігівторф», по суті є елементом задоволення позовних вимог, тобто формою вирішення спору, що до розгляду справи по суті є неприпустимим.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою та такою, що не відповідає вимогам закону, а тому задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст. 149, 150, 153, 260, 353 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України про визнання неправомірним рішення щодо зміни істотних умов праці, зобов’язання поновити попередні умови праці - відмовити.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Н. В. Маслюк