Рішення № 78043146, 21.11.2018, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/10479/18

Провадження № 2/750/2565/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2018 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова

у складі судді Логвіної Т.В.,

при секретарі Примак Т.В.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про звільнення майна з під арешту,

в с т а н о в и в :

Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» звернулось до суду з позовом до відповідача та просить зняти арешт з нерухомого майна, а саме двокімнатної квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1, який накладено 10.12.2014 року, згідно постанови Деснянського відділу ДВС Чернігівського МУЮ про арешт майна боржника, серія та номер: 45771055/6, виданий 10.12.2014 року (номер запису про обтяження: 8019960).

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, суд приходить до наступного висновку.

28 лютого 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Кредитпромбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 49.37.6/143/08-КМК (далі - Договір), згідно з умовами якого Банк надав Позичальнику кредитні кошти в сумі 32 000,00 доларів США 00 центів з розрахунку 13,50 % річних.

Відповідно до п.4.4 Договору Позичальник зобов'язується повністю погасити заборгованість за кредитами у терміни, визначені відповідними Додатковими угодами, але у будь - якому випадку не пізніше 27.02.2015 року готівкою через касу Банку або безготівковим переказом на рахунки Банку , що вкказані у Додаткових угодах.

З метою забезпечення виконання грошових зобов'язань за вказаним Договором про надання кредитних коштів № 49.37.6/143/08-ІМК від 28.02.2008 року іпотекодавець ОСОБА_1 за договором іпотеки № 49.37.6/143/08-ІМК від 28.02.2008 року передав в іпотеку нерухоме майно: квартиру № 44, що знаходиться в будинку № 12 -а по вул. Бєлова у місті Чернігові, яка складається з двох кімнат загальною площею 44,7 кв.м, житловою площею 27,5 кв.м та належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі Договору купівлі - продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_2 21.06.2005 року за р. № 866.

Право власності за Іпотекодавцем на предмет іпотеки зареєстроване в електроному реєстрі прав на нерухоме майно 21.06.2005 року за р. № 114509.Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 7568036 від 21.06.2005 року. Предмет іпотеки значиться по Чернігівському МБТІ в книзі № 180 за р. № 16364.

26.06.2013 року між Публічним акціонерним товариством «Кредитпромбанк» та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» було укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним Договором, ПАТ «Кредитпромбанк» передає (відступає) ПАТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого ПАТ «Дельта Банк» замінює ПАТ «Кредитпромбанк» як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях, а внаслідок передачі від ПАТ «Кредитпромбанк» до ПАТ «Дельта Банк» прав вимоги до боржників, до ПАТ «Дельта Банк» переходить (відступається) право вимоги (замість ПАТ «Кредитпромбанк») від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними те забезпечувальними договорами.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, відповідно до вищевказаного Договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, АТ «Дельта Банк» набув права вимоги по Кредитному договору.

Станом на 28.09.2018 року Позичальник умови Кредитного договору належним чином не виконує, у зв'язку з чим, за Позичальником наявна заборгованість у сумі: 1 239 619,23 грн. (Один мільйон двісті тридцять дев'ять тисяч шістсот дев'ятнадцять гривень 23 копійки), що складається: сума заборгованості за кредитом - 26 499,79 1180 (двадцять шість тисяч чотириста дев'яносто дев'ять доларів США 79 центів), що згідно курсу НБУ складає 749898.00 грн. (сімсот сорок дев'ять тисяч вісімсот дев'яносто вісім гривень 00 копійок); сума заборгованості за відсотками - 17 305,70 (Сімнадцять тисяч триста п'ять доларів США 70 центів), шо згідно курсу НБУ складає 489 721.23 грн. (чотириста вісімдесят дев'ять тисяч сімсот двадцять одна гривна 23 копійки).

Відповідно до ст. 572 Цивільного кодексу України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про іпотеку», іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом, та відповідно частиною першою ст. 33 ЗУ «Про іпотеку», за якою у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що іпотека ж правовий інститут виконує забезпечувальну функцію виконання боржником основного зобов'язання, тобто спрямований на те, щоб гарантувати кредитору-іпотекодержателю право на задоволення його вимог за рахунок певного, заздалегідь визначеного сторонами майна за наявності в боржника заборгованості перед кредитором.

Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (ч. 5 ст. З ЗУ «Про іпотеку»).

За змістом частини шостої ст. 3 ЗУ «Про іпотеку» у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Відповідно до ч. 7 ст. 3 ЗУ «Про іпотеку» пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

Відповідно до ст. 36 ЗУ «Про іпотеку», сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому ст. 37 ЗУ «Про іпотеку».

Після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов'язання є недійсними.

Відповідно до ст. 37 ЗУ «Про іпотеку», Іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Відповідно до ст. 10 ЗУ «Про іпотеку», Іпотекодавець зобов'язаний вживати за власні кошти всі необхідні заходи для належного збереження предмета іпотеки, включаючи своєчасне проведення поточного ремонту, відновлення незначних пошкоджень, раціональну експлуатацію та захист предмета іпотеки від незаконних посягань та вимог інших осіб.

Іпотекодавець повинен своєчасно повідомляти іпотекодержателя про будь-яку загрозу знищення, пошкодження, псування чи погіршення стану предмета іпотеки, а також про будь які обставини, що можуть негативно вплинути на права іпотекодержателя за іпотечним договором.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 118702820, 10.12.2014 року, згідно постанови Деснянського відділу ДВС Чернігівського МУЮ про накладення арешту на майно боржника, серія та номер: 45771055/6, накладено арешт на нерухоме майно, що належить на праві власності ОСОБА_1, в тому числі на об'єкт нерухомого майна, а саме квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (Номер запису про обтяження: 8019960);

Відповідно до п. 1 ст. 2 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до п. 6 ст. 24 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відмовляється в державній реєстрації прав на нерухоме майно, при наявності зареєстрованих обтяжень речових прав на це нерухоме майно.

Відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження», про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна.

Відповідно до ч. 8 ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження», примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".

Також, ч.5 ст. 60 ЗУ «Про виконавче провадження», зазначає що у всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» № 5 від 03.06.2016р. позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику. Відповідачем в справі є боржник. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби.

Таким чином, накладення вищезазначеного арешту на майно, що передане в іпотеку АТ «Дельта Банк», порушує право позивача як іпотекодержателя на переважне перед іншими кредиторами право задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки, у зв’язку з чим позов обґрунтований та підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 265, 273, 354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити.

Зняти арешт з нерухомого майна, а саме двокімнатної квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1, який накладено 10.12.2014 року, згідно постанови Деснянського відділу ДВС Чернігівського МУЮ про арешт майна боржника, серія та номер: 45771055/6, виданий 10.12.2014 року (номер запису про обтяження: 8019960).

Стягнути з ОСОБА_1 (м. Чернігів, вул. Рокосовського, 12 А кв. 13, ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (м. Київ, вул. Дружби Народів, 38, код ЄДРПОУ 34047020) 1 762 грн. судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

Суддя: