Рішення № 78042382, 22.11.2018, Чаплинський районний суд Херсонської області

Рішення набрало чинності "___"____20____р. Справа № 665/1074/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2018 р. Чаплинський районний суд Херсонської області в складі:

головуючої – судді Пилипенко І.О.,

за участю секретаря судового засідання Ткаченко Л.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Чаплинка Херсонської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача за довіреністю про надання безоплатної правової допомоги ОСОБА_3 звернулася до суду в інтересах ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, в якому просить суд стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітньої дитини: сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та визначити розмір аліментів у мінімально встановленому законом розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позову та до досягнення дитиною повнолітнього віку.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 з 2013 року перебуває в зареєстрованому шлюбі з відповідачем по справі. За час спільного життя у них 07.05.2015 року народився син ОСОБА_4. Вказує, що шлюбні стосунки між сторонами повністю припинилися з 2016 року та з того часу сторони проживають окремо. Дитина проживає разом з позивачем, через що вона потребує допомоги на утримання дитини. Відповідач у свою чергу у добровільному порядку допомоги на утримання дитини не надає, хоча є працездатним та має можливість надавати таку допомогу.

Позивач в судове засідання не з’явилася, не повідомивши суд про причини неявки.

Представник позивача за довіреністю про надання безоплатної правової допомоги ОСОБА_3 в судове засідання також не з’явилася, через канцелярію суду подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги просила задовольнити.

Відповідач, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи в судове засідання не з’явився, не повідомивши суд про причини неявки; відзиву на позов не подав. Зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в зв'язку з неявкою сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд приходить до наступного.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з 21 грудня 2013 року перебувають в зареєстрованому шлюбі.

16 квітня 2015 року у сторін народився син ОСОБА_5. Відповідно до копії свідоцтва про народження, серії 1-НО №677024, батьками дитини зазначено ОСОБА_2 та ОСОБА_1.

Відповідно до довідки від 17 травня 2018 року №0000538630про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_1 проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2 та є внутрішньо переміщеною особою з території проведення АТО.

Відповідно до довідки Чаплинської селищної ради №451 від 21.06.2018 року, ОСОБА_1 проживає ІНФОРМАЦІЯ_3 та має у складі сім’ї двох дітей: дочка ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4 та син ОСОБА_5.

Як встановлено судом на даний час позивач потребує допомоги на утримання дитини, а відповідача у добровільному порядку аліменти не сплачує.

Згідно з нормами ч.ч.8, 9 ст.7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

В загальній декларації прав людини проголошено, що діти мають право на особливе піклування і допомогу.

В Декларації прав людини проголошено, дитині законом та іншими заходами повинен бути забезпечений спеціальний захист та надані можливості та умови, які б дозволяли їй розвиватися фізично, розумово, морально, духовно та в соціальному відношенні здоровим та нормальним шляхом, що дитина повинна рости під піклуванням та відповідальністю своїх батьків та у будь-якому разі в атмосфері матеріальної забезпеченості, що суспільство та органи публічної влади повинні здійснювати особливе піклування про дитину, яка не має достатніх коштів для існування, що дитина за будь-яких обставин повинна бути серед тих, хто першим отримує захист та допомогу.

В конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно ст.. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Згідно ст.. 181 СК України, той з батьків, з ким проживає дитина, має право вимагати через суд від другого батька стягнення аліментів на утримання дитини; аліменти призначаються в частці від доходу, а в виключних випадках - в твердій грошовій сумі. При цьому, згідно ч. 1 ст. 182 СК України, розмір аліментів визначається судом з урахуванням сімейного, матеріального становища кожного з батьків та інших обставин, які заслуговують на увагу. Згідно ст.. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий заробіток, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача аліментів може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі .

Судом встановлено, що позивач на даний час офіційно не працює. Має дохід від нестабільних заробітків, за рахунок яких утримує дитину.

Відповідач же в свою чергу є працездатного віку, інших осіб на своєму утриманні не має, відомостей щодо перебування його на обліку у центрі зайнятості населення судом не встановлено.

Таким чином, встановлено, що дитина проживає з позивачкою, батько дитини проживає окремо. Позивачка допомоги на дитину не отримує, має мінливі періодичні заробітки, інших доходів не має.

Відповідач інших неповнолітніх дітей, інших утриманців не має, тобто жодних обставин, які б стосувались його сімейного стану, і які б доказували його неспроможність надавати допомогу позивачці, не встановлено і відповідачем не надано.

Відповідач є працездатним, є особою без фізичних чи розумових обмежень. Тому судом визнається такою особою, що об'єктивно може працювати і мати певні доходи. Встановлено, що відповідач на даний час не має постійного місця роботи і офіційної зарплати. Жодних доказів, які б доказували об'єктивно відсутність у відповідача можливості працювати і отримувати дохід, він не надав, тому суд виходить з того, що відповідач є працездатним і спроможним працювати і отримувати дохід, а також таким, що він має доходи.

Тому суд вважає, що відповідач зобов'язаний виплачувати аліменти на свою неповнолітню дитину. Підстав для звільнення відповідача від його обв'язку по виплаті аліментів на утримання дитини, суд не вбачає, і такі підстави у судовому засіданні не встановлені.

Вирішуючи питання про розмір аліментів, суд виходить з положень ст. 182 і ст. 84 СК України. Суд не вбачає підстав для призначення аліментів у твердій грошовій сумі, передбачених ст..184 СК, оскільки фактично на даний час не можна визначити приблизний розмір доходу відповідача. Ніяких поважних причин для цього суд не встановив, і визначення аліментів у такому розмірі не відповідало б інтересам дитини.

Суд вважає доцільним і таким, що не суперечить закону і відповідатиме в першу чергу інтересам дитини - визначення аліментів у мінімальному розмірі визначеному Законом.

Суд враховує, що 8 липня 2017 року набув чинності Закон № 2037-VIII, який уніс зміни до СКУ, зокрема, щодо визначення мінімального розміру аліментів, який було збільшено з 30 % до 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (згідно з новою редакцією ч. 2 ст. 182 СКУ).

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути судові витрати по справі

Керуючись ст.ст. 180 ,182, 184 СК України, ст.ст. 10, 12, 13, 81, 141, 206, 263-265, 280 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, проживаючого по пр.-ту Перемоги, 9 кв. 5 в м. Білозерське Добропільського району Донецької області на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, ід. номер НОМЕР_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 10 липня 2018 року та до досягнення дитиною повнолітнього віку.

Допустити негайне виконання рішення в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, проживаючого по пр.-ту Перемоги, 9 кв. 5 в м. Білозерське Добропільського району Донецької області судовий збір в дохід держави збір в розмірі 704 /сімсот чотири/ гривні 80 коп. на р/р № 31211256026001, банк ГУК у м. Києві, МФО 899998, код ЄДРПОУ 37993783, код платежу 22030106, призначення платежу / «Судовий збір», Відповідно до З.У. «Про судовий збір»/.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. В разі якщо повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, строк на подання заяви про його перегляд може бути поновлено, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом до Херсонського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Чаплинський районний суд Херсонської області.

Суддя: І.О. Пилипенко