Вирок № 78041387, 22.11.2018, Борщівський районний суд Тернопільської області

Справа № 597/923/18

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2018 року

Борщівський районний суд Тернопільської області

в складі головуючого Зушман Г. І.

за участю секретаря Кушнір Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Борщеві кримінальне провадження №12018210080000133 про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Бороняво Хустського району Закарпатської області, жителя АДРЕСА_1, громадянина України, освіта середня-спеціальна, не працюючого, інваліда 3-ї групи, не одруженого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.186 КК України,-

з участю:

прокурора Никитенка С.Ю.

захисника-адвоката Голодена О.М.

обвинуваченого ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В :

19 червня 2018 року біля 19 год. ОСОБА_1 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в приміщенні ординаторської кімнати хірургічного відділення Заліщицької центральної районної лікарні, в м.Заліщики, вул.С.Бандери, 86, Тернопільської області, побачив монітор комп'ютера, який стояв на столі, після чого у нього виник умисел на таємне викрадення монітора. Переконавшись що за його діями ніхто не спостерігає та він не буде помічений сторонніми особами, ОСОБА_1 діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів, з метою таємного викрадення чужого майна, реалізовуючи свій злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, бажаючи настання протиправних наслідків, шляхом вільного доступу, від'єднав монітор марки «SAMSUNG S22A100N» від системного блоку комп'ютера, який належить Заліщицькій ЦРЛ, вартістю 1621 грн. та виніс його з ординаторської кімнати, однак, не зміг завершити свій умисел на таємне викрадення чужого майна до кінця, оскільки був помічений та викритий ОСОБА_3 Не зважаючи на це ОСОБА_1 усвідомлюючи, що його протиправні дії були помічені сторонніми особами, а саме ОСОБА_3 та почали носити відкритий характер, не припинив свій злочинний умисел на викрадення майна, та вирішив його завершити, а саме відкрито тримаючи викрадений монітор у руках, почав тікати з місця події, однак, не довів свій злочин до кінця з причин, які не залежали від його волі, виконавши усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця. Коли ОСОБА_1 вибіг із приміщення Заліщицької ЦРЛ, за ним почав бігти працівник поліції ОСОБА_4, побачивши якого ОСОБА_1 залишив викрадений монітор на землі і продовжував втікати від ОСОБА_4, але через деякий час був ним затриманий.

ОСОБА_1 під час судового розгляду вину у вчиненому визнав повністю, не оспорював фактичні обставини справи та суду пояснив, що того дня на автостанції в м.Заліщики разом із своєю матір'ю та її знайомою розпивав алкогольні напої. Через деякий час знайомій його матері стало погано і вони її завезли до Заліщицької лікарні. В лікарні він шукав, у якій палаті знаходиться материна знайома, заглядав по палатах і в одній із палат побачив монітор від комп'ютера, який вирішив викрасти. Тоді він від'єднав монітор від системного блока і виніс з палати. В цей час його побачила якась жінка, запитала, що він несе, а він тримаючи монітор, почав тікати. По дорозі його ще зупиняв лікар, однак, він продовжив бігти. Коли вибіг з приміщення лікарні, його затримали працівники поліції. У вчиненому розкаюється.

На підставі ч.3 ст.349 КПК України, з врахуванням визнання вини обвинуваченим, за згодою учасників процесу судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності його позиції немає.

Аналізуючи всі дані в їх сукупності, суд вважає, що ОСОБА_1 своїми умисними діями, вчинив закінчений замах на відкрите викрадення чужого майна (грабіж) і такі його дії слід кваліфікувати за ч.2 ст. ст.15, ч.1 ст. 186 КК України.

Призначаючи міру покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд, у відповідності до вимог ст.ст.50,65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, пом'якшуючі та обтяжуючі його вину обставини, особу обвинуваченого.

Вивчаючи особу обвинуваченого, судом встановлено, що він по місцю проживання характеризується з позитивної сторони, являється інвалідом третьої групи з дитинства.

За даними акту огляду спеціальної медичної комісії КУТОР Тернопільського обласного наркологічного диспансеру від 27 липня 2018 року №276 ОСОБА_1, який перебуває на обліку в райнарколога, встановлено діагноз: розлади психіки і поведінки внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності. Йому рекомендовано пройти добровільне лікування.

Згідно довідки Заставнівської центральної районної лікарні від 25 червня 2018 року №1062 ОСОБА_1 на обліку в психіатра не перебуває. Перебуває на «Д» обліку в лікаря нарколога з 2016 року з діагнозом: стан відміни з ділірієм внаслідок вживання алкоголю.

Згідно висновку судово-психіатричного експерта від 26 липня 2018 року №340 ОСОБА_1 в період інкримінованого йому злочину тимчасовими розладами психічної діяльності не страждав, а виявляв ознаки розладів психіки і поведінки внаслідок вживання алкоголю, що не досягає рівня психозу чи вираженого недоумства, тому він міг давати звіт своїм діям та керувати ними. В даний час ОСОБА_1 виявляє ознаки розладів психіки і поведінки внаслідок вживання алкоголю, що не досягає рівня психозу чи вираженого недоумства, тому він міг давати звіт своїм діям та керувати ними. Застосування до нього примусових заходів медичного характеру не потребує.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому є щире розкаяння у вчиненому та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому є вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.

Беручи до уваги вказані обставини в їх сукупності, враховуючи, що ОСОБА_5 раніше до кримінальної відповідальності не притягався, враховуючи пом'якшуючі покарання обставини суд вважає, що покарання обвинуваченому слід обрати у виді штрафу, що буде необхідним і достатнім для його виправлення.

Питання речових доказів по справі вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Питання судових витрат по справі вирішити у відповідності до ст.124 КПК України.

Керуючись ст.ст.349, 368, 370,374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.186 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020 (одну тисячу двадцять) гривень.

Речові докази по справі:

- комп'ютерний монітор марки «SAMSUNG S22A100N», який переданий представнику потерпілої сторони юрисконсульту Заліщицької ЦРКЛ ОСОБА_6, залишити у власності Заліщицької ЦРКЛ.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави вартість проведеної по справі судової товарознавчої експертизи № 6-498/18 від 05 липня 2018 року в сумі 572,00 грн.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Вирок може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду через Борщівський районний суд.

Вирок не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому і прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді. Копія вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Головуючий :