Рішення № 78040579, 12.11.2018, Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 580/588/18

Номер провадження 2/580/294/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2018 року Лебединський районний суд Сумської області

в складі: головуючого – судді Стеценка В. А.,

за участю секретаря – Радковської О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лебедині справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості;

В С Т А Н О В И В:

Позивач 26.03.2018 року звернувся до суду з даним позовом до відповідачки, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до укладеного договору від 15.02.2010 року відповідачка отримала кредит у розмірі 3 000 грн. 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Згідно цього договору позичальник зобов'язаний відповідно графіку щомісячно здійснювати погашення кредиту та відсотків за користування кредитом. Відповідачка свої зобов'язання по кредитному договору не виконує, тому позивач звернувся до суду та просив стягнути заборгованість по кредиту та судові витрати по справі.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, в наданій суду заяві просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечив.

Відповідачка у судовому засіданні проти задоволення позову заперечила, мотивуючи це тим, що не укладала кредитного договору в письмовій формі, оскільки не підписувала тарифів та умов і правил надання банківських послуг; що анкета – заява не містить умов щодо сплати пені; що одночасне стягнення штрафу і пені є подвійною відповідальністю. Також вона просила зменшити розмір тіла кредиту до 3 000 грн.

В подальшому вона уточнила свої заперечення і просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення неустойки, застосувавши позовну давність.

При цьому вона підтвердила, що кошти за її кредитним договором сплачувалися до серпня 2017 року.

З розрахунку (а.с. 5-6), дослідженого в судовому засіданні вбачається, що станом на 31.05.2015 року сума заборгованості відповідачки за кредитом становить 4 022 грн. 99 коп.; заборгованість за процентами – 118 грн. 72 коп., в т.ч. несплачені проценти на поточну заборгованість - 118 грн. 72 коп., а всього – 6 361 грн. 51 коп.

З розрахунку (а.с. 7-8), дослідженого в судовому засіданні вбачається, що станом на 14.03.2018 року сума заборгованості відповідачки за кредитом становить 11 039 грн. 90 коп.; заборгованість за відсотками – 13 426 грн. 64 коп., нарахована пеня – 9 929 грн. 42 коп.; загальна заборгованість за наданим кредитом – 34 395 грн. 96 коп.; заборгованість по судовим штрафам - 2 219 грн. 80 коп., а всього – 36 615 грн. 76 коп.

Останнього разу оплата заборгованості вчинена 31.07.2017 року.

З заяви, витягу з тарифів та умов (а.с. 9-25), досліджених в судовому засіданні, вбачається, що 15.02.2010 року відповідачка оформила заявку на отримання кредиту на умовах запропонованих позивачем.

З паспорта (а.с. 26), дослідженого в судовому засіданні вбачається, що відповідачкою є ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка та мешканка вул. Колгоспна – 41 м. Лебедина Сумської області.

З довідки, ліцензії, виписки та статуту (а.с. 28-31), досліджених в судовому засіданні вбачається, що ПАТ КБ "ПриватБанк" є юридичною особою і має право здійснювати банківські операції.

З виписки та наказів (а.с. 63-109), досліджених в судовому засіданні вбачається, що

що позичальник використав кредитні кошти шляхом зняття коштів готівкою у банкоматах, а також шляхом безготівкового розрахунку за придбані товари.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов обґрунтований, між сторонами склалися цивільні правовідносини, позовні вимоги пов’язані з спорами, що виникають із кредитних договорів і підлягають до задоволення частково, так як в судовому засіданні було встановлено, що відповідно до укладеного договору від 15.02.2010 року відповідачка отримала кредит у розмірі 3 000 грн. 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Згідно цього договору позичальник зобов'язаний відповідно графіку щомісячно здійснювати погашення кредиту та відсотків за користування кредитом, проте не виконує свої обов’язки належним чином і станом на 14.03.2018 року сума поточної заборгованості відповідачки за кредитом становить 36 615 грн. 76 коп.

Останнього разу оплата заборгованості вчинена 31.07.2017 року.

Вказані обставини були встановлені з матеріалів справи і не були оспорені в судовому засіданні.

Згідно зі статтею 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

У відповідності зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею боргу або іншого обов»язку.

Згідно з ч. 2 та ч. 4 ст. 267 ЦК України у випадку спливу позовної давності заява про захист цивільного права або інтересу приймається судом до розгляду, проте, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Суд бере до уваги, що згідно вимог ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюються на засадах змагальності сторін і кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень та вважає, що в судовому засіданні позивачем було доведено, щовідповідачка не виконала своїх зобов’язань за кредитним договором і станом на 14.03.2018 року розмір заборгованості з врахуванням нарахованих штрафних санкцій становить 36 615 грн. 76 коп., а відповідачкою не було доведено того, що заборгованість сплачена.

При цьому, передумовою для виникнення у позичальника обов’язку повернути кредитні кошти та сплатити проценти за користування ними має бути встановлений факт отримання і використання кредитних коштів відповідачем.

З матеріалів справи вбачається, що 15.02.2010 року ОСОБА_1 підписала анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в Приватбанку.

Також, підписавши анкету-заяву, відповідачка виразила свою згоду на те, що її заява разом з Пам’яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також з Тарифами банку складає між ним та банком договір про надання банківських послуг (а.с. 9).

Факт підписання вказаної анкети-заяви відповідачка не заперечила, що на думку суду свідчить, що вона ознайомилася та погодилася з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також з Тарифами банку, отримавши повну інформацію про умови кредитування.

Також банком надана виписка по кредитній картці ОСОБА_1, з якої вбачається, що позичальник використав кредитні кошти шляхом зняття коштів готівкою у банкоматах, а також шляхом безготівкового розрахунку за придбані товари (а.с. 63-92).

При цьому суд не може взяти до уваги доводи відповідачки в тій частині, що 15.02.2010 року відповідачка підписала не кредитний договір, а лише анкету-заяву, в якій виявила бажання отримати кредитну картку, так як з тексту анкети-заяви вбачається, що відповідачка погоджується і приєднується до Умов та Правил надання банківських послуг (а.с. 9).

Крім того, факт використання відповідачкою кредитних коштів та їх часткове повернення свідчить про те, що ОСОБА_1 погодилася на запропоновані банком Умови та Правила надання банківських послуг в Приватбанку, у тому числі і з встановленою банком на момент підписання анкети–заяви процентною ставкою за користування кредитом.

Умови і Правила надання банківських послуг в Приватбанку, на які погодилася позичальник, не містять строку дії укладеного між сторонами кредитного договору.

При цьому позичальник частково повертала кредит, здійснивши останній платіж 31.07.2017 року чим визнала, на думку суду, наявність кредитної заборгованості, так як сплачувала кошти на її часткове погашення.

За вказаних вище обставин, вбачається, що внаслідок неналежного виконання відповідачкою кредитних зобов’язань, тобто, неповернення всього кредиту та процентів, нарахованих за користування кредитними коштами за кредитним договором 15.02.2010 року станом на 14.03.2018 року сума заборгованості відповідачки за кредитом становить 11 039 грн. 90 коп.; заборгованість за відсотками – 13 426 грн. 64 коп., нарахована пеня – 9 929 грн. 42 коп.; загальна заборгованість за наданим кредитом – 34 395 грн. 96 коп.; заборгованість по судовим штрафам - 2 219 грн. 80 коп., а всього – 36 615 грн. 76 коп.

Ухвалюючи рішення, суд також враховує, що цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника визначених законом невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення. (Правовий висновок Верховного Суду України у справі № 6-2003цс15).

ПАТ КБ «ПриватБанк» надано суду докази про порушення відповідачем умов кредитного договору, яке полягає у несплаті щомісячних платежів на погашення кредиту та процентів. В той же час за це порушення банком нараховано і пеню, і штраф, що відповідно до наведеної правової позиції Верховного Суду України є подвійною цивільно-правовою відповідальністю за одне і те саме порушення. Такі дії відповідача суперечать закону, а тому вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення штрафів в сумі 2 219 грн. 80 коп., задоволенню не підлягають.

В той же час суд не може взяти до уваги клопотання позивачки щодо зменшення тіла кредиту до 3 000 грн., оскільки в судовому засіданні не було наведено обставин, які надають суду підстави для вчинення зазначених дій.

Також суд не може взяти до уваги доводи відповідачки в частині застосування позовної давності до стягнення неустойки, так як в судовому засіданні було встановлено, що позивачкою було вчинено дії, які перервали строк позовної давності – здійснено часткове погашення заборгованості в строк за вісім місяців до звернення позивача з позовом.

Тому суд вважає необхідним стягнути з відповідачки заборгованість по кредитному договору виходячи з розрахунків наданих позивачем, а саме: тіло кредиту - 11 039 грн. 90 коп.; заборгованість за відсотками – 13 426 грн. 64 коп., нараховану пеню – 9 929 грн. 42 коп. а всього – 34 395 грн. 96 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог суд вважає необхідним відмовити.

Розподіл судових витрат слід провести в порядку ч. 1 ст. 141 ЦПК України, стягнувши з відповідачки на користь позивача понесені і документально підтвердженні судові витрати пропорційно до задоволених вимог.

На підставі вище наведеного, керуючись ст.ст. 2-5, 76-80, 141, 258-259, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 530, 549-552, 1050, 1054 ЦК України;

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовільнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та мешканки вул. Колгоспна – 41 м. Лебедина Сумської області, і/н НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк", що знаходиться по вул. Набережна Перемоги, буд.50 м. Дніпро 49094, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, п/р № 29092829003111 заборгованість за кредитним договором від 15.02.2010 року, яка виникла станом на 14.03.2018 року, а саме: тіло кредиту - 11 039 грн. 90 коп.; заборгованість за відсотками – 13 426 грн. 64 коп., нараховану пеню – 9 929 грн. 42 коп. а всього – 34 395 грн. 96 коп.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та мешканки вул. Колгоспна – 41 м. Лебедина Сумської області, і/н НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк", що знаходиться по вул. Набережна Перемоги, буд.50, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, п/р № 29092829003111 судовий збір в сумі 1 656 грн. 28 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Повний текст рішення складено 21.11.2018 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Сумської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня його проголошення.

Суддя Стеценко В. А.