Рішення № 78040555, 16.11.2018, Татарбунарський районний суд Одеської області

Справа №515/1712/18

Провадження №2-о/515/2631/18

Татарбунарський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2018 року. Татарбунарський районний суд Одеської області у складі:

головуючого – судді Тимошенка С.В.

за участю: секретаря судового засідання Коренчук О.Е.

заявника ОСОБА_1

представника заінтересованої особи ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Татарбунари Одеської області циві- льну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа – Баштанівська сіль- ська рада Татарбунарського району Одеської області,

про встановлення факту належності правовстановлюючого документа,

В С Т А Н О В И В:

31 жовтня 2018 року до суду звернувся ОСОБА_1 із заявою, в якій просив встановити факт належності йому свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посилаючись на наступні обста- вини.

10 липня 1996 року помер його дідусь ОСОБА_3, який за життя зробив заповідальне розпо- рядження, та заповів йому усе своє майно. 23 січня 1997 року державним нотаріусом Татарбунар- ської державної нотаріальної контори Одеської області ОСОБА_4 йому як спадкоємцю за заповітом було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на житловий будинок, жи- лою площею 45 кв.м. з надвірними спорудами гараж, що розташовані по вул.Леніна,7 в с.Баштані- вка Татарбунарського району Одеської області. Вказане свідоцтво видане на ім’я «ОСОБА_1 Валерьєвича». 04 липня 2018 року він звернувся до державного реєстратора з метою здійснення державної реєстрації житлового будинку, але 13 липня 2018 року державним реєстратором було прийнято рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 42037912 у зв’язку з тим, що подані ним документи: свідоцтво про право на спадщину за заповітом та його паспорт мі- стять розбіжності у написанні його по батькові. Так, згідно його паспорту по батькові «Валер’я- нович», а у свідоцтві про право на спадщину за заповітом вказано «Валерьєвич». З приводу внесе- ння виправлення у свідоцтво про право на спадщину за заповітом він звернувся до державного но- таріуса Саратської районної нотаріальної контори, але йому було повідомлено, що у зв’язку з від- сутністю підпису і печатки нотаріуса Татарбунарської державної нотаріальної контори, яким вида- не свідоцтво, неможливе виправлення помилки. Оскільки вирішити питання в поза судовому поря- дку неможливо, просив встановити факт належності йому зазначеного свідоцтва про право на спа- дщину за заповітом.

Заявник у судове засідання не з’явився, надав заяву в якій просив розглянути справу за його ві- дсутності, доводи заяви підтримав.

Представник заінтересованої особи у судове засідання не з’явився, сільський голова надав до суду заяву, в якій не заперечував проти задоволення заяви, просив справу розглянути за відсут- ності представника сільської ради.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про роз- гляд справи за його відсутності. У такому разі фіксування судового засідання за допомогою звуко- записувального технічного засобу, у відповідності з вимогами ч.2 ст.247 ЦПК України, не здій- снюється.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін на підставі наявних у справі до- казів.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1

Як вбачається з копій паспорту серії КЕ № 302361 та посвідчення серії Є № 014516, виданого управлінням соціального захисту населення Татарбунарської районної державної адміністрації 06. 11.2017 р. (а.с.3-4,6), дані документи видані на ім'я ОСОБА_1, який народив- ся 27 січня 1966 року в с.Баштанівка Татарбунарського району Одеської області. Останній є інва- лідом 2 групи.

Згідно копії свідоцтва про народження серії VII-УР № 0960837, викладеного російською мовою (а.с.7), ОСОБА_1 народився 27.01.1966 р. в с.Баштанівка Татарбунарського ра- йону Одеської області, його батьком вказаний «Грибенча Валерий Николаевич».

Батько заявника ОСОБА_5 помер 09.01.1988 р. в с.Баштанівка Татарбунарського району Одеської області (а.с.8).

З копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом серії ААВ № 611398, посвідченого 23.01. 1997 р. державним нотаріусом Татарбунарської державної нотаріальної контори ОСОБА_4В (а.с.9), вбачається, що ОСОБА_1 отримав у спадок за заповітом житловий будинок жилою площею 45 кв.м. з надвірними спорудами гараж, що розташований по вул.Леніна,7 в с.Баштанівка Татарбунарського району Одеської області.

Тобто, при видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом державним нотаріусом Татар- бунарської державної нотаріальної контори ОСОБА_4 було допущено описку у зазначенні по батькові спадкоємця.

Державним реєстратором прав на нерухоме Татарбунарської районної державної адміністрації ОСОБА_6, 13.07.2018 р. прийнято рішення № 42037912 про відмову у державній реєстрації права власності на садибний (індивідуальний) житловий будинок, що розташований по вул.Вєт- рогона,7 в с.Баштанівка Татарбунарського району Одеської області за суб’єктом ОСОБА_1 у зв’язку з розбіжністю у написанні по батькові заявника у наданих ним документах.

Довідками виконавчого комітету Баштанівської сільської ради Татарбунарського району Одесь- кої області від 07.09.2018 р. (а.с.11-12) підтверджується, що ОСОБА_1, 27.01.1966 р. народ- ження, дійсно проживав зі своїм дідом ОСОБА_3, з 14.11.1991 р. по вул.В.А.Вєтрогона (Лені- на),7 в с.Баштанівка та доглядав його по день його смерті – 10.07.1996 р.

Державним нотаріусом Саратської районної державної нотаріальної контори Одеської області ОСОБА_7 роз’яснено ОСОБА_1, що виправлення помилки застерігається нотаріусом, який вчиняв нотаріальну дію, після посвідчувального напису із зазначенням дати та проставлення свого підпису і печатки на такому застережені. У зв’язку з тим, що нотаріус, який вчиняв нотарі- альну дію припинив свою професійну діяльність, внести зміни в зазначений документ неможливо (а.с.13).

Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження сп- рави, у тому числі, про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім’я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім’ям, по батькові, місцем і часом народжен- ня цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Як встановлено у судовому засіданні, дійсне по батькові заявника «Валер’янович», однак в сві- доцтві про право на спадщину за заповітом помилково вказано «Валерьєвич». Виправити помилку іншим способом неможливо.

Встановлення факту належності свідоцтва про право на спадщину має для заявника юридичне значення, оскільки дозволяє йому проведення в подальшому державної реєстрації речового права.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.76-80, 258-259, 263-265, 315, 319, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючо- го документу задовольнити.

Встановити, що свідоцтво про право на спадщину за заповітом, посвідчене 23.01.1997 р. дер- жавним нотаріусом Татарбунарської державної нотаріальної контори Одеської області ОСОБА_4 на підставі заповіту, посвідченого Баштанівською сільською радою Татарбунарського району Одеської області 05.06.1996 р. і зареєстрованого в реєстрі за № 55, видане на ім’я ОСОБА_1 Валерьєвича, належить ОСОБА_1, який народився 27.01.1966 р. в с.Башта- нівка Татарбунарського району Одеської області.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя Тимошенко