Постанова № 78040240, 20.11.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-з/785/290/18

Номер справи місцевого суду: 521/17135/16-ц

Головуючий у першій інстанції

Доповідач Таварткіладзе О. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.11.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Таварткіладзе О.М.

суддів: Заїкіна А.П., Погорєлової С.О.

розглянувши у порядку письмового провадження в залі суду в м.Одеса питання про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,

В С Т А Н О В И В:

23.10.2018 року до апеляційного суду Одеської області надійшла заява представника ОСОБА_1 ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення. Заявник посилається на ті обставини, що 18.09.2018 року апеляційний суд Одеської області постановив постанову, якою апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнив частково. Рішення Біляївського районного суду Одеської області від 25 січня 2018 року - скасував та ухвалив нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнив частково. Визнав об'єкт незакінченого будівництва за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 270,50 кв.м. спільною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2. Визначив за ОСОБА_1 право на 1/2 частину об'єкту незакінченого будівництва за адресою: АДРЕСА_1, загальна площа якого складає 270,50 кв. м. Визначив за ОСОБА_2 право на 1/2 частину об'єкту незакінченого будівництва за адресою: АДРЕСА_1, загальна площа якого складає 270,50 кв. м. Визнав за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 0,100 га. Визнав за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 0,100 га. В решті вимог відмовив.

Проте, ухвалюючи нове рішення, суд апеляційної інстанції не вирішив питання стосовно судових витрат.

На підставі ч.1 п.3 ст.270 ЦПК України заявник просила ухвалити додаткове рішення, яким вирішити питання про судові витрати.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що заява підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Необхідності у виклику сторін щодо вирішення питання про ухвалення додаткового рішення про судові витрати, колегія суддів не вбачає.

Як вбачається з матеріалів справи, у липні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду першої інстанції з вимогами про розірвання шлюбу, стягнення аліментів на утримання дитини, визнання за нею права власності на ? частину земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, визнання об"єкту незавершеного будівництва за вказаною адресою спільною сумісною власністю та визнання за нею ? частину права власності на об"єкт незавершеного будівництва.

Вподальшому, ухвалою Малиновського районного суду м.Одеси від 06.10.2016 року позовні вимоги про розірвання шлюбу, стягнення аліментів та поділ спільного майна роз"єднані в різні провадження.

Таким чином, вимоги, які стосуються поділу майна мають одночасно майновий та немайновий характер (визнання об"єкту незавершеного будівництва спільною сумісною власністю - немайновий, а вимоги про визнання права власності на ? частину об"єкту незавершеного будівництва та на ? частину земельної ділянки - майновий).

Відповідно до ЗУ „Про судовий збір" та постанови Пленуму ВССУ № 10 від 10.10.2014 року "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий та немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, втановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Враховуючи, що позивач зверталася з позовною заявою, яка містила позовні вимоги про розірвання шлюбу разом з вимогами про поділ майна (які вподальшому були роз"єднані в різні провадження), оплаті підлягав судовий збір щодо поділу майна - за ставками, які визначені в ст.4 ч.2 п.1 підп.3 абзац 2 ЗУ „Про судовий збір".

Відповідно до ставок судового збору, які діяли у період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу ставка судового збору становила 0,4 розміру мінімальної заробітної плати, тобто 551,20 грн., а про поділ майна при розірванні шлюбу - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати (не менше 551,20 грн та не більше 4 134 грн.).

Враховуючи, що вимоги про розірвання шлюбу були виділені в інше провадження, оплаті підлягав судовий збір за вимоги про поділ майна у розмірі не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно до п.1 підп.2 ст.4 ч.2 вказаного Закону, за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору підлягала оплаті 0,4 розміру мінімальної заробітної плати, тобто 551,20 грн.

Відповідно висновку комплексної судової будівельно-технічної, оціночно-будівельної та оціночно-земельної експертизи № 22/2017 від 03.10.2017 року ринкова вартість об"єкта незавершеного будівництва, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, без урахування земельної складової, станом на дату оцінки становить 1 108 509 грн; а ринкова вартість земельної ділянки, розташованої за вказаною адресою станом на дату оцінки становить 230 000 гривень.

Таким чином, з урахуванням наведених ставок судового збору, які діяли в 2016 році, в суд першої інстанції оплаті підлягав судовий збір за вимогу немайнового характеру (визнання об"єкту незавершеного будівництва спільною сумісною власністю) 551,20 грн., а за вимоги майнового характеру (про визнання за позивачем права власності на ? частину об"єкту незавершеного будівництва та право власності на ? частину земельної ділянки) - 4 134 грн. (230 000 + 1 108 509 = 1 338 509 х 1% = 13 385, 09. Враховуючи межу - не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати = 4 134), що разом становить 4 685,20 грн.

Згідно матеріалів справи, позивач за подання позовної заяви про поділ майна сплатила 6 890 грн.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що в рамках розгляду цієї справи, позивачем сплачувалися грошові кошти в сумі 320 гривень при зверненні із заявою про забезпечення доказів про призначення у справі експертизи, яка судом була задоволена та 8700 грн. за проведення комплексної судової будівельно-технічної, оціночно-будівельної та оціночно-земельної експертизи, що підтверджується оригіналами квитанцій, які приєднані до матеріалів справи (а.с.159, 222-223, том 1).

При зверненні до суду апеляційної інстанції, у березні 2018 року, ОСОБА_1 повинна була сплатити судовий збір в сумі 150% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, тобто 7027,80 грн. (п.1 підпункт 6 ЗУ „Про судовий збір" за подання апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги).

Проте, відповідно матеріалів справи, за подання апеляційної скарги ОСОБА_1 сплатила 10 335 грн., що підтверджується оригіналом квитанції а.с.25, том 2.

Крім того, рішення першої інстанції оскаржував і ОСОБА_2, в частині задоволення вимог ОСОБА_1 про визнання за нею права власності на ? частину земельної ділянки, сплативши при поданні апеляційної скарги 1725 гривень, що підтверджується оригіналами квитанцій (а.с. 01, 37, том 2).

Згідно постанови апеляційного суду Одеської області від 18.09.2018 року, апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суд задовольнив частково. Рішення Біляївського районного суду Одеської області від 25 січня 2018 року - скасовано та ухвалено нове судове рішення. Позов ОСОБА_1 - задоволено частково. Визнано об'єкт незакінченого будівництва за адресою: АДРЕСА_1, загальна площа якого складає 270,50 кв. м. спільною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2. Визначено за ОСОБА_1 право на 1/2 частину об'єкту незакінченого будівництва за адресою: АДРЕСА_1, загальна площа якого складає 270,50 кв.м. Визначено за ОСОБА_2 право на 1/2 частину об'єкту незакінченого будівництва за адресою: АДРЕСА_1, загальна площа якого складає 270,50 кв. м. Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 0,100 га. Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 0,100 га. В решті вимог - відмовити.

Відповідно до ч.13, 1-3 ст.141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача; у разі відмови в позові на позивача; у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, тощо.

Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Таким чином, з ОСОБА_2 підлягають стягненню на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 20 733 грн., які складаються з судового збору в сумі 4 685,20 грн, за подання в суд першої інстанції позовної заяви про поділ майна, 320 грн.за подачу клопотання про призначення експертизи, 8 700 грн. за проведення комплексної судової будівельно-технічної, оціночно-будівельної та оціночно-земельної експертизи № 22/2017 від 03.10.2017 року та 7027, 80 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

При цьому, ОСОБА_1 роз"яснюється її право на звернення до суду із заявою про повернення переплаченого судового збору відповідно до ч.1 п.1 ст.7 ЗУ „Про судовий збір", оскільки переплачена сума судового збору повертається виключно за клопотанням особи.

Керуючись ст.ст.133, 141, 270 ч.1 п.3 ЦПК України, апеляційний суд -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення - задовольнити.

Ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 20 733 грн., які складаються з судового збору в сумі 4 685,20 грн, за подання в суд першої інстанції позовної заяви про поділ майна, 320 грн.за подачу клопотання про призначення експертизи, 8 700 грн. за проведення комплексної судової будівельно-технічної, оціночно-будівельної та оціночно-земельної експертизи № 22/2017 від 03.10.2017 року та 7027, 80 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 20.11.2018 року

Головуючий О.М. Таварткіладзе

Судді: А.П. Заїкін

С.О. Погорєлова