Рішення № 78039327, 22.11.2018, Київський районний суд м. Одеси

____________________

справа № 520/8344/18

провадження № 2-о/520/369/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.11.2018 року Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Літвінової І.А.

секретар судового засідання - Молодов В.С.,

розглянувши в залі суду у місті Одеса у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, заінтересовані особи: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2; Департамент міського господарства Одеської міської ради про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами та встановлення факту належності правовстановлюючих документів,

ВСТАНОВИВ:

В липні 2018 року ОСОБА_1 подав до Київського районного суду м. Одеси заяву про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами та встановлення факту належності правовстановлюючих документів.

Заявник вказує, що шлюб між його батьками ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було укладено у 1964 році. Заявник народився від цього шлюбу у 1987 році. В свідоцтві про народження його дані вказані як «Гнип Артем Владимирович» (мова оригіналу – російська). У 2000 році Управління житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради видало свідоцтво про право власності на житло, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та посвідчило, що квартира належить на правах спільної часткової власності: ОСОБА_3 та членам його сім’ї: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6. У паспорті прізвище заявника вказано як «Гніп». На цей час рідні заявника померли. Так, мати померла у 2005 році, а батько – у 2014 році. Крім того, у 2007 році помер брат заявника, один із співвласників квартири - ОСОБА_5. Заявник є спадкоємцем після померлих, утім оформити спадщину не може у зв’язку із виявленими розбіжностями в написанні його прізвища у документах.

На підставі наведеного заявник просить в судовому порядку встановити, що він та покійний ОСОБА_3 приходяться сином та батьком один одному, а правовстановлюючі документи на квартиру належать заявнику ОСОБА_1.

У п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз’яснено, що суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв'язку із втратою годувальника. Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.

Частиною першою статті 293 ЦПК України встановлено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з положеннями пункту 5 частини другої статті 293 ЦПК суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

17 липня 2018 року ухвалою судді відкрите провадження у цивільній справі № 520/8344/18 за заявою ОСОБА_1 та справу призначено до розгляду в порядку окремого провадження у відкритому судовому засідання.

На виконання ухвали судді від 17.07.2018 року з Комунального Підприємства «Міське агентство з приватизації житла» надійшли копії всіх документів, на підставі яких 29 грудня 2000 року було видане Свідоцтво про право власності на житло, зареєстроване і записане у реєстрову книгу за № 4-17611 на квартиру № 77 в житловому будинку № 31 по вулиці Академіка Корольова у м. Одесі на ім’я ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 (вхід. № 30616).

Також на виконання ухвали судді від 17.07.2018 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2 надано суду копії матеріалів спадкової справи 05/2017 (вхід. № 29423).

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 заявлені ним вимоги та їх обґрунтування, викладені у заяві підтримав. В подальшому подав заяву про проведення розгляду справи за його відсутністю.

Представник заінтересованої особи Департаменту міського господарства Одеської міської ради та заінтересована особа Приватний нотаріус Одеського міського округу ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилися, повідомлялись належним чином.

У відповідності до статті 223 ЦПК України суд ухвалив провести розгляд справи у відсутності учасників справи за наявними у справі матеріалами, зважаючи на те, що неявка заявника ОСОБА_1 та заінтересованих осіб не перешкоджає суду у розгляді цивільної справи №520/8344/18, оскільки матеріали цієї справи є повними та достатніми.

При розгляді справи судом встановлено, що 07 лютого 1987 року народився ОСОБА_1, мовою оригіналу (російською): «Гнип Артем Владимирович», батьком вказаний: ОСОБА_3, мовою оригіналу (російською): «Гнип Владимир Петрович», мати вказана: ОСОБА_4, мовою оригіналу (російською) «Гнип Нина Сергеевна». В свідоцтві про народження IV ЖД №370880 від 25.02.1987 р. проставлено штамп про отримання паспорту громадянина України: серія КМ 136481, виданий 27.02.2003 року Київським РВ УМВС України в Одеській області. У дослідженому судом оригіналі паспорту ім’я власника зазначене як «Гніп Артем Володимирович».

У спадковій справі № 05/2017, заведеній після смерті ОСОБА_3, який помер 30 серпня 2014 року (свідоцтво про смерть: серія І-ЖД №390204, актовий запис №8935), у заяві від 07 липня 2017 року № 10 про прийняття спадщини прізвище спадкоємця вказано згідно із паспортними даними «Гніп».

Досліджені судом докази, достеменно підтверджують факт родинних відносин між заявником ОСОБА_1 та ОСОБА_3, а саме те, що ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_1.

Свідоцтво про право власності на житло, належність якого просить встановити заявник, зареєстроване і записане у реєстрову книгу за № 4-17611 від 29 грудня 2000 року Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради.

Свідоцтво видане на підтвердження права власності на нерухоме майно – квартиру АДРЕСА_2.

Співвласниками квартири у свідоцтві вказані ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6.

В паспорті серії КМ 136481, виданому 27 лютого 2003 року Київським РВ УМВС України в Одеській області, ім’я власника зазначене як «Гніп Артем Володимирович». У такі й же редакції прізвище заявника відбите і в картці платника податків №1551-15-04624 від 27.07.2015 р.

При ознайомленні із одержаними з Комунального Підприємства «Міське агентство з приватизації житла» судом встановлено, що у 2000 році «Гнип Владимир Петрович» російською мовою, як уповноважений власник квартири, звернувся з заявою до УЖГХ виконкому Одеської міської ради про передачу в приватну спільну часткову власність квартири, яку займав разом з членами сім’ї.

До заяви ОСОБА_3 була додана довідка про склад сім’ї наймача квартири № 77 за адресою: м. Одеса, вулиця Академіка Корольова 31, в якій «Гнип Артем Володимирович» вказаний зареєстрованим за цією адресою. Довідка про склад родини підписана керівником ЖЕУ – 203 та скріплена печаткою.

На підставі заяви ОСОБА_3 та доданих до заяви документів, Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради народних депутатів 29 грудня 2000 року було видане свідоцтві про право власності на житло, в якому прізвище співвласника ОСОБА_7 було вказано як «Гнип».

Отже, всі досліджені судом докази, достеменно підтверджують факт наявності помилки в інтерпретації прізвища заявника ОСОБА_1, а всі додані до позовної заяви документи, підтверджують належність цій особі свідоцтва про право власності на квартиру № 77 в житловому будинку № 31 по вулиці Академіка Корольова у місті Одесі. Свідоцтво від 29 грудня 2000 року, видане Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради згідно з розпорядженням (наказом) № 154558 від 29.12.2000 р., зареєстровано і записано у реєстрову книгу за № 4-17611.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не співпадають з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом, вказаних в свідоцтві про народження або в паспорті.

У відповідності до статті 319 ЦПК України у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Відповідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. 1 Постанови від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Предметом розгляду заяви ОСОБА_1 є встановлення факту належності йому правовстановлюючого документа та факту родинних відносин, що є необхідним заявнику для оформлення особистих майнових прав, які випливають із цих фактів.

Згідно зі статтею13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказами.

Докази, які б спростували факт належності заявнику правовстановлюючого документу та родинних відносин суду не надані.

Заява ОСОБА_1 обґрунтована, мотивована, та підтверджена належними, достатніми й допустимими доказами. Підстави для відмови у задоволені заявлених ОСОБА_1 вимог судом не встановлені.

Керуючись ст. ст. 247, 293, 259, п. 6 ч. 1 ст. 315, 319, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1; паспорт: КМ 136481, виданий Київським РВ УМВС України в Одеській області; адреса реєстрації місця проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2), заінтересовані особи: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2; Департамент міського господарства Одеської міської ради про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами та встановлення факту належності правовстановлюючих документів – задовольнити.

Встановити юридичний факт, що свідоцтво про право власності на житло від 29 грудня 2000 року, видане Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради згідно з розпорядженням (наказом) № 154558 від 29.12.2000 р., зареєстровано і записано у реєстрову книгу за № 4-17611 на квартиру № 77 в житловому будинку № 31 по вулиці Академіка Корольова у місті Одесі належить ОСОБА_1.

Встановити факт родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, який помер 30 серпня 2014 року є батьком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1; паспорт: КМ 136481, виданий Київським РВ УМВС України в Одеській області; адреса реєстрації місця проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справ и, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Повне рішення суду складене 22 листопада 2018 року.

Суддя

ОСОБА_8