
КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОСОБА_1
______________________
Справа № 520/8561/18
Провадження № 2/520/5302/18
УХВАЛА
19.11.2018 року
Київський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого – судді Петренка В.С.
за участю секретаря – Шевчук В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Одесі цивільну справу за позовом
ОСОБА_2
до ОСОБА_3
про визнання права власності на об’єкт нерухомості,
ВСТАНОВИВ:
09.07.2018року ОСОБА_2 звернулася до Київського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_3, в якій просить суд визнати за нею - ОСОБА_2 майнові права на апартаменти за будівельним №38, загальною площею 171,33кв.м., розташовані на 7-му поверсі 20-ти поверхової секції сімейно-оздоровчого комплексу на 8-й станції Великого Фонтану, пр. Морський, 2, у м. Одесі, а також визнати за нею - ОСОБА_2 право власності на об’єкт нерухомості, що знаходиться за адресою: 65038, м. Одеса, провулок Піонерський, 7 (провулок Ліверпульський), площею 228 кв.м.
Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Київського районного суду м. Одеси Петренку В.С.
Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси Петренка В.С. від 13.07.2018року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по цивільній справі за позовною заявоюОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання майнових прав на об’єкт незавершеного будівництва та визнання права власності на об’єкт нерухомості. Розгляд справи призначено в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 23.07.2018року було задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 в частині вимог про визнання майнових прав на об’єкт незавершеного будівництва. Визнано за ОСОБА_2 право власності на майнові права на апартаменти за будівельним №38, загальною площею 171,33кв.м., розташовані на 7-му поверсі 20-ти поверхової секції сімейно-оздоровчого комплексу на 8-й станції Великого Фонтану, провулок Морський, 2, у місті Одесі. Продовжено розгляд справи в частині вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на об’єкт нерухомості. Закрито підготовче провадження та призначити справу в частині вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на об’єкт нерухомості до судового розгляду по суті на 17 вересня 2018року.
Згідно довідки секретаря судового засідання від 17.09.2018року у зв’язку із знаходженням судді Київського районного суду м. Одеси Петренка В.С. у відрядженні, судове засідання у цивільній справі №520/8561/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на об’єкт нерухомості призначено на 16.10.2018року.
У судове засідання 16.10.2018року позивач або його представник не з’явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується підписом представника на довідковому листі від 18.09.2018року (а.с. 67), у зв’язку з чим судове засідання відкладено на 19 листопада 2018року.
У судове засідання 19.11.2018року позивач знову не з’явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке наявне у матеріалах справи (а.с. 72), про поважність причин відсутності суд не повідомив, будь-яких клопотань щодо відкладення розгляду справи або клопотань про розгляд справи за його відсутності не надав.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до ч.5 ст.128 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п’ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.
З матеріалів справи вбачається, що позивачу були вручені судові повістки не пізніше ніж за п’ять днів до судового засідання, у зв’язку з чим, суд вважає, що позивач про час та місце судових засідань повідомлений належним чином.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про залишення позову ОСОБА_2 в частині вимог про визнання права власності на об’єкт нерухомості без розгляду, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з’явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез’явлення не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч. 1 та ч.2 ст. 210 ЦПК України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.
Як вбачається з матеріалів справи, справу в частині вимог ОСОБА_2 про визнання права власності на об’єкт нерухомості було призначено до судового розгляду по суті у вересні 2018року, тобто справа розглядається по суті вже два місяці, однак позивач жодного разу не був присутнім у судових засіданнях, про час та місце яких він повідомлений належним чином.
Неприбуття у судові засідання належним чином повідомленого позивача або його представника, розцінюється судом як намір затягування розгляду справи та свідчить про втрату інтересу позивача до справи.
При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.
При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа ОСОБА_4 проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Згідно з нормами статті 17 Конвенції жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.
Ратифікуючи зазначену Конвенцію, Україна взяла на себе зобов'язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.
У своєму рішенні у справі «Пономарьов проти України» суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення статті 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що позивач або його представник жодного разу не з’явились в судові засідання, про час та місце яких повідомлені належним чином, та, з урахуванням відсутності у суду доказів поважності неприбуття у судові засідання позивача або його представника, позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_3 в частині вимог про визнання права власності на об’єкт нерухомості, підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 в частині вимог про визнання права власності на об’єкт нерухомості – залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Одеської області через Київський районний суд м. Одеси протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга подається протягом п’ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали суду.
Повний текст ухвали суду складено 21.11.2018року.
Суддя Петренко В. С.
Судове рішення № 78039259, Київський районний суд м. Одеси було прийнято 19.11.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 520/8561/18. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: