Ухвала суду № 78038885, 22.11.2018, Снігурівський районний суд Миколаївської області

Справа №485/1573/16-ц

Провадження № 6/485/55/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2018 року м.Снігурівка

Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого - судді Квєтка І.А.,

секретар судового засідання - Забаровска С.А.,

за участю заступника начальника Снігурівського РВ ДВС ГТУЮ у Миколаївській області ОСОБА_1,

зацікавлених осіб - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Снігурівка подання начальника Снігурівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції ОСОБА_4 про виділення частки майна боржника,

встановив:

08 листопада 2018 року начальник Снігурівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції (далі Снігурівський РВ ДВС ГТУЮ у Миколаївській області) ОСОБА_4 звернувся до суду з вказаним поданням.

Подання мотивоване тим, що на виконанні Снігурівського РВ ДВС ГТУЮ у Миколаївській області знаходяться видані Снігурівським районним судом Миколаївської області 01 вересня 2017 року виконавчі листи № 2/485/14/17 про стягнення з ОСОБА_2 на користь держави шкоди, заподіяної внаслідок незаконної рубки дерев, у розмірі 109 060,92грн. та на користь прокуратури Миколаївської області судового збору у розмірі 3921,91 грн. Оскільки боржник не сплачує кошти, просить задовольнити подання і виділити 1/2 частину житлового будинку №61 за адресою вул.Братня (Комсомольська), м.Снігурівка Миколаївської області, що перебуває у спільній сумісній власності подружжя, право власності на яке набула ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 15 грудня 2003 року №831, для подальшого звернення стягнення на нерухоме майно.

У судовому засіданні представник Снігурівського РВ ДВС ГТУЮ у Миколаївській області подання підтримав та просить про його задоволення.

Прокурор Снігурівського відділу Баштанської місцевої прокуратури ОСОБА_5 подав суду заяву про розгляд подання в його відсутність, подання підтримав та просив про його задоволення (вх.№7299/18-вх. від 20.11.2018р.).

Зацікавлені особи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подання вважали необгрунтованим, посилаючись на те, що будинок є особистою власністю ОСОБА_3

У відповідності до ст.443 ЦПК України неявка сторін та інших осіб не є перешкодою для розгляду подання.

Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали подання та цивільної справи №485/1573/16-ц провадження №2/485/14/17, суд прийшов до такого.

В провадженні Снігурівського РВ ДВС ГТУЮ у Миколаївській області з 26 вересня 2017 року перебувають виконавчі провадження №54776039 та №54775658 з примусового виконання виконавчих листів №2/485/14/17, виданих Снігурівським районним судом Миколаївської області 01 вересня 2017 року на підставі рішення від 21 червня 2017 року про стягнення з ОСОБА_2 шкоди, заподіяної внаслідок незаконної рубки дерев, у розмірі 109060,92грн. на користь місцевого бюджету Снігурівської міської ради Миколаївської області та на користь прокуратури Миколаївської області судовий збір в розмірі 3924,91грн.

Станом на 01 листопада 2018 року в рахунок погашення заборгованості боржником добровільно сплачено 100 грн. В ході виконавчого провадження встановлено, що будь-яких доходів, рахунків у банках, рухомого чи нерухомого майна, на яке можливо було б звернути стягнення, боржник не має. 29 вересня 2017 року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника.

В порядку забезпечення позову по даній цивільній справі ухвалою Снігурівського районного суду Миколаївської області від 26 квітня 2017 року (а.с.208-211 т.1) накладено арешт на 1/2 частку житлового будинку №61 по вул.Братній (Комсомольській) в м.Снігурівка Миколаївської області, що перебуває у спільній сумісній власності подружжя, право власності на який набула ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу №831 від 15 грудня 2003 року.

Згідно з Повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб №00017475398, сформованого 23 грудня 2016 року (а.с.83-84 т.1), державна реєстрація шлюбу ОСОБА_6 та ОСОБА_2 проведена Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Снігурівського районного управління юстиції Миколаївської області 23 листопада 1991 року, актовий запис №203; прізвище дружини після реєстрації шлюбу "Колісніченко". Відмітка про розірвання шлюбу відсутня.

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 07 листопада 2018 року дружині боржника ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу №831 від 15 грудня 2003 року належить житловий будинок по вул.Братній (бувша назва Комсомольська), 61, в м.Снігурівка Миколаївської області, житловою площею 23,20кв.м. (а.с.145 т.2).

Згідно ч.5 ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ч.6 ст.48 Закону України "Про виконавче провадження", стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

Згідно із ст.443 ЦПК України питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, вирішується судом за поданням державного чи приватного виконавця.

Відповідно до роз'яснень викладених у п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження", частка боржника у спільній власності з іншими особами визначається за поданням державного виконавця відповідно до положень законодавства, що регулює право власності. Такі подання мають розглядатися з додержанням вимог процесуального закону щодо допустимості засобів доказування.

Частиною 2 ст.370 ЦК України передбачено, що у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

При вирішенні питання суд враховує, що виділ частки боржника із спільної сумісної власності у межах виконавчого провадження регулюється нормами цивільно-процесуального законодавства. При розгляді подання державного виконавця в порядку ст.443 ЦПК України вирішується питання не про виділ частки, що призводить до виділу її в натурі, припинення права спільної часткової власності на майно, а вирішується питання про визначення частки, що не є його поділом чи виділенням частки та не тягне за собою припинення права спільної часткової власності, а такий захід спрямований лише на забезпечення виконання рішення суду. Системне тлумачення положень вказаних норм дає підстави дійти висновку, що за результатами розгляду подання державного виконавця про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, суд постановляє ухвалу, в якій зазначається конкретне майно, що підлягає саме виділу. Власники, які вважають, що у зв'язку зі зверненням стягнення на майно боржника у випадках, коли боржник володіє майном спільно з іншими особами, порушені їх майнові права у виконавчому провадженні, у зв'язку з накладенням арешту на майно, мають право звернутись до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення його з-під арешту.

Статтею 60 СК України передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку ( доходу).

Будь-яких доказів на спростування факту спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на будинок суду не надано.

За такого, суд приходить до висновку, що подання державного виконавця обгрунтоване та підлягає задоволенню, оскільки на час його внесення власником будинку №61 по вул.Братній (Комсомольській) у м.Снігурівка є ОСОБА_3, а тому 1/2 його частки може бути виділена боржнику, як частка у спільному сумісному майні подружжя.

Керуючись ст.260,443 ЦПК України, Законом України "Про виконавче провадження", суд

постановив:

Подання начальника Снігурівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції ОСОБА_4 про виділення частки майна боржника, - задовольнити.

Виділити 1/2 частку житлового будинку за адресою: Миколаївська область, м.Снігурівка, вул.Братня (Комсомольська), 61, загальною житловою площею 23,20кв.м., що належить на праві спільної сумісної власності боржнику ОСОБА_2, для подальшого звернення стягнення на дане майно.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду через Снігурівський районний суд Миколаївської області.

Дата складення ухвали 22.11.2018р.

Суддя