Рішення № 78038167, 12.11.2018, Франківський районний суд м. Львова

465/3471/17

2/465/687/18

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

12.11.2018 року м.Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючої - судді - Мартинишин М.О.

з участю секретаря - Максимович М.М.

позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2,

третя особа: Приватне акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія»,

про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

в с т а н о в и в:

позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В обґрунтування своїх вимог покликається на те, що 12.04.2016 року з вини відповідача його автомобілю НОМЕР_1 заподіяно значних технічних пошкоджень, в результаті яких ремонт його транспортного засобу виявився економічно недоцільним. Згідно постанови Франківського районного суду м.Львова від 04.07.20176 року вказана дорожньо-транспортна пригода сталась внаслідок порушення Правил дорожнього руху України відповідачем. У наслідок дорожньо-транспортної пригоди його автомобіль зазнав механічних пошкоджень, на суму 100892,75 гривень, що підтверджується звітом вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу №С-00646 від 21.11.2016 року. Оскільки автомобіль відповідача був застрахований, та у якості оплати страхової виплати у результаті ДТП він отримав від страхової компанії виплату у розмірі 49490 гривень(50000 грн. ліміт – 510 грн. франшиза). Заподіяну шкоду оцінює у розмірі 51 942,75,75 гривень, з яких 50 892,75 гривень становить безпосередньо збитки заподіянні пошкодженням транспортного засобу, витрати у розмірі 650 гривень на проведення експертного дослідження визначення вартості матеріальних збитків та 400 гривень витрати за послуги евакуатора .

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, дав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві. Просить позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про день, час та місце слухання справи, на підставі ст.ст.223, 280 ЦПК України суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів(постановляє заочне рішення), проти чого не заперечив позивач.

Представник третьої особи у судове засідання не з’явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про день, час та місце слухання справи, а тому суд вважає, що справу слід слухати у його відсутності на підставі наявних у справі даних чи доказів, достатніх для постановлення рішення, проти чого і не заперечив позивач.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, з таких підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За вимогами ст. ст.12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 12.04.2016 року о 21 год. 35 хв. по вул. Виговського,100 у м.Львові керуючи автомобілем НОМЕР_2, проявив неуважність до дорожньої обстановки та не реагував на зміну в установлених межах, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку, стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його та безпечно керувати ним, а також не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху, внаслідок чого здійснив зіткнення за автомобілями НОМЕР_3, НОМЕР_4 та тролейбусом «Scoda 15 TR» №602, чим завдав технічних пошкоджень транспортним засобами.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала, у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати які особа мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ч.1, 2 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ч.ч.2, 5 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Згідно з пунктами 2, 3-4, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992р. "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" із змінами, шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Згідно ст.1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ст.1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначаються відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно ч. 6 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов’язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно з постанови Франківського районного суду м. Львова від 04.07.2016 року винуватцем вищезгаданої ДТП був водій автомобіля НОМЕР_5 – ОСОБА_2.

Згідно звіту вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу №С-00646 від 21.11.2016 року., внаслідок ДТП автомобілю позивача завдано матеріальних збитків на суму 100892,75 гривень.

Автомобіль відповідача був застрахований в Приватному акціонерному товаристві «Українська пожежно-страхова компанія» та у якості оплати страхової виплати у результаті ДТП позивач отримав від страхової компанії страхову виплату у розмірі 49490 гривень.

Відповідно до ч. ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільного права та інтересів є визнання права, припинення дії, яка порушувала право, примусово виконання обов’язку в натурі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Суд може захистити цивільне право і інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим . Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права . Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, вирішуючи питання стягнення матеріальної шкоди з врахуванням позовних вимог, суд приходить до висновку, що суму завданої матеріальної шкоди слід виходити наступним чином: 50 892,75 гривень становить безпосередньо збитки заподіянні пошкодженням транспортного засобу та 400 гривень витрати пов’язаних із евакуацією автомобіля, які слід стягнути з відповідача, як власника джерела підвищеної небезпеки, на користь позивача.

Відповідно до ст. 133 ЦК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи. До витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать в т.ч. витрати пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Крім цього, позивач поніс витрати пов’язані із проведення експертного дослідження визначення вартості матеріальних збитків у розмірі 400 гривень та витрати у розмірі 640 гривень судового збору, а тому суд вважає, що такі витрати слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 4, 5, 10, 12, 13, 76, 77, 79, 80, 83, 89, 95, 141, 223, 259, 263-265, 268, 273, 280, 281, 282, 353 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду у розмірі 50892,75 грн., витрати за проведення експертного дослідження у розмірі 650 грн., витрат пов’язаних із евакуацією автомобіля у розмірі 400 грн. та судові витрати у розмірі 640грн. судового збору, що було сплачено при поданні позовної заяви, а всього разом 52582( п’ятдесят дві тисячі п’ятсот вісімдесят дві) грн. 75 коп..

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також встановлений в разі пропуску з інших поважних причин, відповідно до вимог ст.284 ЦПК України.

Заочне рішення може бути оскаржене безпосередньо до Львівського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відповідно до Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України п. п. 15., 15.5 до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається через Франківський районний суд м.Львова.

Дата складення повного судового рішення - 22.11.2018 року.

Суддя Мартинишин М.О.