Ухвала суду № 78038019, 21.11.2018, Сихівський районний суд м. Львова

Справа №464/5698/18

пр № 2/464/1809/18

У Х В А Л А

21 листопада 2018 року м.Львів

Сихівський районний суд м.Львова

в складі: головуючого судді Мички Б.Р.,

секретар судового засідання Комарницька Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №464/5698/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» про визнання недійсним кредитного договору,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати недійсним кредитний договір №13.06.2018-100000662 від 13.06.2018.

Ухвалою Сихівського районного суду м.Львова від 16.10.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 21.11.2018.

13.11.2018 від представника відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» - ОСОБА_3 до суду надійшло клопотання про передачу справи за підсудністю до Шевченківського районного суду м.Києва. В обгрунтування клопотання покликається на те, що договір №13.06.2018-100000662 від 13.06.2018, який позивач просить визнати недійсним не є договором споживчого кредитування, а спір не є спором про захист прав споживачів, відтак позов має розглядатися за місцезнаходженням відповідача. Окрім цього подала до суду клопотання про залишення позову без розгляду та відзив на позовну заяву.

У судове засідання учасники справи не з'явилися, хоча належним чином повідомлялися про дату, час та місце його проведення. Позивач разом із позовом подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Відтак суд вважає за можливе розглянути клопотання про передачу справи за підсудністю за відсутності учасників справи.

У зв'язку із неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно із вимогами ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».Останній набрав чинності 10 червня 2017 року.

Так, згідно з положеннями ст.3 Закону України «Про споживче кредитування» даний Законрегулює відносини між кредитодавцями, кредитними посередниками та споживачами під час надання послуг споживчого кредитування.

Відповідно до пункту першого частини другої даної статті цей закон не поширюється на договори, що містять умову про споживчий кредит у формі кредитування рахунку зі строком погашення кредиту до одного місяця, та кредитні договори, що укладаються на строк до одного місяця.

Відповідно до п. 1.4 кредитного договору від 13 червня 2018 року термін повернення кредиту 26 червня 2018 року.

Згідно з п.8.1 кредитного договору такий набирає чинності з дати його укладення та діє протягом 28 днів.

Кредитний договір укладений на строк до одного місяця, тому не є договором споживчого кредитування відповідно до ч.2 ст.3 Закону України «Про споживче кредитування», отже даний спір не є спором про захист прав споживачів.

Відповідно до пунктів 1, 11 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов’язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов’язків найманого працівника. Договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов’язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Відповідно до п.1.2 договору кредит надавався для використання позичальником на будь-які законні цілі, включаючи перекредитування, підприємницьку діяльність, незалежну професійну діяльність або виконання обов'язків найманого працівника.

З наведеного вбачається, що правовідносини за спірним кредитним договором від 13 червня 2018 року не є правовідносинами споживчого кредитування, а спір не є спором про захист прав споживачів, оскільки договір не є договором про надання споживчого кредиту, послуги, які були надані, не є послугами споживчого кредитування, а позивач не є споживачем і не користується правами споживача, в тому числі і на захист прав споживача, тобто звернувся до суду не за захистом своїх прав споживача, а за захистом своїх прав як сторона цивільного договору.

У відповідності до ч.2 ст.27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред’являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

З вищенаведеного вбачається, що у даному випадку у позивача немає права вибору альтернативної підсудності, тому позов має розглядатися судом за місцезнаходження відповідача, яким згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є м.Київ, вул. Саксаганського, 133-А.

Пунктом 1 ч.1 ст.31 ЦПК України передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до ч.1 ст. 378 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).

Враховуючи вищенаведене, оскільки відповідач знаходиться не на території Сихівського району м.Львова, місцезнаходженням такого згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є м.Київ, вул. Саксаганського, 133-А, тому дану справу, яка не підсудна Сихівському районному суду м.Львова, слід надіслати за підсудністю Шевченківському районному суду м.Києва.

Керуючись статтями 27, 28, 31, 32, 187, 258, 260, 261, 353 ЦПК України,

п о с т а н о в и в:

цивільну справу № 464/5698/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» про захист прав споживачів та визнання недійсним кредитного договору передати за підсудністю до Шевченківського районного суду м.Києва.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 15 днів відповідно до вимог ст.ст. 351-356 Цивільного процесуального кодексу України з урахуванням Перехідних положень цього ж Кодексу.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.261 Цивільного процесуального кодексу України.

Головуючий Б.Р. Мичка