Ухвала суду № 78037216, 22.11.2018, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/13502/18 1-кс/335/8935/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2018 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Проценко А.М., за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1, прокурора Назимок Д.О., слідчого Готовкін О.В., захисника ОСОБА_2, підозрюваної ОСОБА_3, розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Горлівка, Донецької області, циганка, громадянка України, незаміжня, має на утриманні малолітню дитину, офіційно не працевлаштована, зареєстрована за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2, фактично мешкає за адресою АДРЕСА_1, раніше засуджена:

- 28.09.2010 року Комінтернівським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185 КК України. Призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік;

- 06.11.2013 року Київським районним судом м. Донецька за ч. 1 ст. 185 КК України. Призначено покарання у вигляді штрафу розміром 850 гривень;

- 22.02.2017 року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 185 КК України. Призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки. На підставі ст. 75, ст. 76 КК України від відбування покарання звільнена з випробувальним терміном 1 рік;

- 13.04.2017 Львівською місцевою прокуратурою №1 до Личаківського районного суду

м. Львова направлений обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 за ч.2 ст.185 КК;

-17.07.2018 Личаківським районним судом м. Львова винесено ухвалу про оголошення розшуку ОСОБА_3 підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

З наданих суду матеріалів вбачається, що в провадженні СВ Вознесенівського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018080060002822 від 12.11.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 11 листопада 2018 року, приблизно о 13 годині 17 хвилин, ОСОБА_3, знаходячись в приміщенні магазину «АТБ» за адресою: м. Запоріжжя, вул. Патріотична, 52-А, таємно викрала з візку сумку, що належала ОСОБА_4, після чого залишила приміщення магазину та розпорядилася викраденим майном на власний розсуд, чим завдала матеріальну шкоду потерпілій на загальну суму 2150 грн.

14 листопада 2018 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Посилаючись на те, що ОСОБА_3 з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, з урахуванням відсутності постійного місця проживання, міцних соціальних зв’язків, постійного місця роботи, навчання, джерела прибутку, перебування у розшуку, вчинення кримінального правопорушення, покарання за яке передбачає позбавлення волі на строк до 5 років, зазначаючи, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, слідчий звернулася до суду з клопотанням, у якому просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_3

В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали та просили його задовольнити з підстав, які викладені у клопотанні.

Підозрювана та її захисник у судовому засіданні проти клопотання заперечували, захисник зазначив, що підозрювана не переховується від органів досудового розслідування, оскільки на вимогу останніх з’являлася добровільно. Підозрювана повідомила суду, що має малолітню дитину, що не було відомо до моменту даного судового засідання ні органам досудового розслідування, ні захиснику. На підтвердження даного факту ОСОБА_3 надала оригінал свідоцтва про народження дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, де вона дійсно зазначена матір’ю, а також пояснила суду, що піклування та догляд за дитиною окрім неї здійснюють батько дитини та її повнолітні дорослі доньки.

Вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що в провадженні СВ Вознесенівського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018080060002822 від 12.11.2018, у якому 14 листопада 2018 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п’ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Стороною обвинувачення у клопотанні та доданих документах доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, та у справі „Ілійков проти Болгарії” Європейський суд з прав людини зазначив, що „суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів”.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3, його суспільну небезпеку, шкідливість неправомірної поведінки для суспільства, а також дані про її особу, вік, стан здоров’я, відсутність міцних соціальних зв’язків, наявність на утриманні малолітніх дітей, попереднє засудження за вчинення корисливих злочинів, наявність інформації про оголошення ОСОБА_3 в розшук Личаківським районним судом м. Львова, яким розглядається кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Виходячи з того, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризику переховування, та, виходячи з відсутності у підозрюваного офіційного працевлаштування та стабільного доходу, приходить до висновку про наявність ризику вчинення іншого злочину.

Європейський суд з прав людини у рішенні „Подвезько проти України” крім іншого зазначає, що пункт 1 статті 5 Конвенції вимагає, що для того, щоб позбавлення свободи не вважалося свавільним, недостатньо самого факту застосування цього заходу згідно з національним законодавством - він також повинен бути необхідним за конкретних обставин. На думку Суду, тримання під вартою відповідно до підпункту «c» пункту 1 статті 5 Конвенції має відповідати вимозі пропорційності, яка обумовлює існування обґрунтованого рішення, в якому здійснюється оцінка відповідних аргументів «за» і «проти» звільнення.

У справі «Летельє проти Франції» вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, слідчим суддею не встановлено та стороною захисту не доведено.

Зазначені обставини дають підстави для висновку, що інший запобіжний захід, крім тримання під вартою, не зможе ефективно попередити спроби підозрюваного ухилитися від органів розслідування й суду, оскільки протягом розгляду клопотання доведено наявність обґрунтованої підозри та наявність обставин, передбачених п. 2, 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, а також для запобігання ризикам, які зазначені у клопотанні та наведено у судовому засіданні, слідчий суддя вважає недостатнім застосування більш м'якого запобіжного заходу.

У зв’язку з цим, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

У відповідності до ч. 3 ст. 183 КПК, слідчий суддя вирішує питання про визначення розміру застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов’язків, розмір якої у відповідності до п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину середньої тяжкості встановлюється у розмірі від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Визначаючи розмір застави, слідчий суддя виходить з вимог ст.ст. 178, 182 КПК України, враховує матеріальний стан підозрюваної, тяжкість злочину, у вчиненні якого вона підозрюється, та з урахуванням ст. 7 Закону України „Про державний бюджет України на 2018 рік” щодо розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2018 року складає 1762 грн., вважає за необхідне визначити заставу в межах, передбачених п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрювану обов’язки, а саме: прибувати на виклик слідчого, прокурора, суду, залежно від стадії кримінального провадження; не відлучатися за межі м. Запоріжжя без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утриматися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.

Виходячи з вимог ст. 115 КПК України строк дії запобіжного відносно підозрюваної ОСОБА_3 слід обчислювати з дня його застосування – з 15.11.2018 року, та у відповідності до ст. 197 КПК України, згідно якої строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів, слідчий суддя вважає за необхідне визначити строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу до 12.01.2019 року включно.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184, 192-194, 196, 197, 309, 395 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 12.01.2019 року включно, який обчислювати з 15.11.2018 року.

Встановити заставу - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 35 240 (тридцять п’ять тисяч двісті сорок) гривень 00 копійок, яка може бути внесена протягом строку дії даної ухвали на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області: №37319085001205, відкритий в ГУ ДКСУ у Запорізькій області, МФО 820172, отримувач платежу - ТУ ДСА України в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700, призначення платежу – застава ОСОБА_3 (в призначенні платежу необхідно вказувати: П.І.Б. сторін у справі, номер справи і суд, в якому розглядається справа).

Після внесення застави і звільнення з-під варти покласти на підозрювану ОСОБА_3 обов’язки, передбачені ст. 194 КПК України, в межах строку дії даної ухвали, а саме:

- прибувати на виклик слідчого, прокурора, суду, залежно від стадії кримінального провадження;

- не відлучатися за межі м. Запоріжжя без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утриматися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.

Уповноваженій службовій особі місця ув’язнення після внесення застави, перевірки документа, що підтверджує її внесення – негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_3 з-під варти.

Роз’яснити підозрюваній ОСОБА_3 чи іншому заставодавцю, відмінному від підозрюваного, обов’язки, що покладаються у зв’язку з застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави та наслідки його невиконання.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваної з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрювана зобов'язана виконувати покладені на неї обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрювана ОСОБА_3, вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Встановити строк дії даної ухвали до 12.01.2019 року включно.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до апеляційного суду Запорізької області протягом п’яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги не зупиняє виконання, ухвала підлягає негайному виконанню.

Слідчий суддя: А.М. Проценко