Вирок № 78036220, 11.09.2018, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/2912/17

Провадження № 1-кп/309/143/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2018 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

у складі: головуючого - судді Лук’янової О.В.

за участю: секретаря судового засідання Орос В.М.

прокурора Баник С.Ю.

представника потерпілої ОСОБА_1

обвинуваченої ОСОБА_2

захисника обвинуваченої ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Хуст кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, яка має середню освіту, одруженої, непрацюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч.2 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачена ОСОБА_2 28 липня 2017 року, біля 15 години 40 хвилин, по вулиці Центральній в с.Горінчево Хустського району Закарпатської області, керуючи автомобілем марки «Volkswagen LT35», державний номерний знак НОМЕР_1, в умовах достатньої видимості, зі швидкістю приблизно 50 км/год., побачивши дівчину - пішохода, яка із узбіччя протилежної сторони дороги перебігала дорогу, прийняла заходи по зменшенню швидкості до 40 км/год., та, продовжуючи рух із зазначеною вище швидкістю та при об’єктивній видимості іншої дівчини - пішохода, яка в слід іншій також стала перебігати проїзну частину та зупинилася по середині дороги, не вжила заходів для повної зупинки транспортного засобу, чим порушила:

-п.12.3 ПДР України, а саме – «у разі виникнення перешкоди або небезпеки для руху, яку водій об’єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу»;

-п.1.10 /в частині тлумачення поняття «небезпека для руху»/ ПДР України,

несвоєчасно застосувала гальмування з моменту виникнення небезпеки для руху, продовжувала рух та скоїла наїзд на ОСОБА_4, яка згідно висновку судово-медичної експертизи №432 від 11 серпня 2017 року отримала тяжкі тілесні ушкодження.

Своїми діями ОСОБА_2 порушила п.1.5 ПДР України, зміст якого полягає в тому, що «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю, або здоров’ю громадян...».

Потерпілою ОСОБА_4 був заявлений цивільний позов до обвинуваченої ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних та моральних збитків, завданих злочином, на загальну суму 620 000грн. /матеріальна шкода – 500 000грн.; моральна шкода – 120 000грн./.

Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 свою провинну у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч.2 КК України, визнала повністю, щиро розкаялася у скоєному та підтвердила суду обґрунтованість обвинувачення.

В судове засіданні потерпіла ОСОБА_4 не з’явилася, надавши до суду клопотання /арк.спр.128/, в якому пояснила, що жодних моральних та матеріальних претензій до обвинуваченої ОСОБА_2 вона не має та в подальшому мати не буде. ОСОБА_2 повністю добровільно відшкодувала їй завдані збитки. Просила суд обрати ОСОБА_2 міру покарання, не пов’язану з позбавленням волі. Від заявленого цивільного позову до ОСОБА_2 потерпіла відмовилася.

Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України суд, за згодою всіх учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з’ясовано чи правильно учасники судового провадження розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз’яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Зібрані по кримінальному провадженню докази, достовірність та істинність яких ОСОБА_2 не оскаржує, у їх сукупності дають підставу суду зробити висновок, що її дії правильно кваліфіковані за ч.2 ст.286 КК України, оскільки вона скоїла порушення правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобам, що заподіяло потерпілій тяжкі тілесні ушкодження.

Призначаючи ОСОБА_2 покарання, суд, у відповідності до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

Скоєний обвинуваченою ОСОБА_2 злочин є тяжким злочином.

Обвинувачена ОСОБА_2 раніше не судима /арк. матеріалів кримінального провадження 95/, на обліку у лікарів нарколога та психіатра психо-наркологічного відділення Хустської районної поліклініки не перебуває /арк. матеріалів кримінального провадження 90/, за місцем проживання характеризується позитивно /арк.спр.41/.

Обставинами, які пом’якшують покарання обвинуваченої, суд визнає: повне визнання своїй провини, щире каяття та добровільне повне відшкодування потерпілій завданих збитків.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, суд не вбачає.

Згідно висновку досудової доповіді Хутського РВ філії ДУ «Центр пробації» в Закарпатській області: орган пробації вважає, беручи до уваги зібрану інформацію, що характеризує особистість обвинуваченої, її спосіб життя, а також низький рівень оцінки ризику ймовірного вчинення повторного правопорушення та низький рівень ризику небезпеки для суспільства, в тому числі для окремих осіб, що виправлення ОСОБА_2 без позбавлення волі є можливим та не становить високої небезпеки для суспільства, в тому числі для окремих осіб /арк.спр.115-117/.

Враховуючи вищевикладене, виходячи з обставин справи, беручи до уваги наявність трьох пом’якшуючих покарання обвинуваченої обставин, з урахуванням особи винного, враховуючи думку потерпілої, яка просила не позбавляти обвинувачену волі, суд дійшов висновку про можливість виправлення засудженої без відбування покарання та приймає рішення про звільнення ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, що буде необхідним і достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів. Також суд на підставі вищевикладеного дійшов висновку про можливість не позбавляти ОСОБА_2 права керувати транспортними засобами.

Суд дійшов висновку про закриття провадження у справі в частині цивільного позову позивача ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних та моральних збитків, завданих злочином, оскільки позивач ОСОБА_4 відмовилася від цього позову.

Відповідно до ст.124 ч.2 КПК України суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченої ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати у кримінальному провадженні №12017070050000825, пов’язані з проведенням судової автотехнічної експертизи по дослідженню технічного стану автомобіля та судової автотехнічної експертизи, у загальному розмірі 2420грн..

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.368,370,373-375 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч.2 КК України, та призначити їй покарання у вигляді 4 /чотирьох/ років позбавлення волі без позбавленням права керувати транспортними засобами.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, якщо вона протягом іспитового строку, який суд визначає в 2/два/ роки, не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов’язки.

У відповідності зі ст.76 КК України зобов’язати ОСОБА_2: періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Прийняти відмову позивача ОСОБА_4 від позову.

Закрити провадження у справі в частині цивільного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних та моральних збитків, завданих злочином, зважаючи на відмову позивача від позову.

Повернути позивачу ОСОБА_4 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого нею при поданні позову, у розмірі 500грн..

Повернути ОСОБА_4 11000грн., які знаходяться на депозитному рахунку Хустського районного суду, які були покладені ОСОБА_2 в рахунок відшкодування шкоди потерпілій.

Процесуальні витрати по справі за проведення судової автотехнічної експертизи по дослідженню технічного стану автомобіля та судової автотехнічної експертизи у загальному розмірі 2420грн. стягнути з ОСОБА_2 на користь судового експерта ОСОБА_5 за експертні послуги /Приватбанк, МФО: 305299, ОКПО: 14360570, рахунок: 29244825509100, призначення платежу: для поповнення на карту 4731217102687744/.

Речовий доказ по справі: автомобіль марки «Volkswagen LT35», державний номерний знак НОМЕР_2, який переданий на зберігання ОСОБА_2, - залишити ОСОБА_2.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Закарпатської області через Хустський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий суддя

Хустського районного суду підпис: ОСОБА_6

З оригіналом вірно:

Суддя Хустського

районного суду: ОСОБА_6