Рішення № 78035522, 16.11.2018, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Провадження № 2/243/3107/2018

Справа № 243/9229/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2018 року

Слов’янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого – судді Ільяшевич О.В.,

за участю

секретаря судового засідання Хміль О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судових засідань Слов'янського міськрайонного суду Донецької області (вул. Добровольського, 2, м. Слов’янськ, Донецької області), за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1, представник за довіреністю ОСОБА_2, до ОСОБА_3 міської ради Донецької області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

25 вересня 2018 року ОСОБА_2 звернулась до Слов’янського міськрайонного суду Донецької області з позовом в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_3 міської ради Донецької області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. В обґрунтування позовних вимог зазначила, 16 грудня 2017 року у м. Красний луч Луганської області померла матір її довірителя ОСОБА_1 – ОСОБА_4. За життя ОСОБА_4 не було складено заповіту, після її смерті залишилася недоотримана пенсія у м. Слов’янську.

31 серпня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса ОСОБА_3 міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_5 з заявою про отримання свідоцтва про спадщину, проте йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки ним було пропущено встановлений шестимісячний строк для подачі заяви про спадкування. Зазначає, що м. Красний Луч Луганської області, де він постійно мешкає є непідконтрольною українській владі територією. Державна нотаріальна контора не працює, відділи державної реєстрації актів цивільного стану не видають свідоцтва про смерть встановленого зразку. Вказує, що йому довелося витратити багато часу на виготовлення пропуску для виїзду з території проведення АТО з метою отримання свідоцтва про смерть та звернення до нотаріальної контори. Та через вказані обставини він не міг своєчасно подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори та отримати необхідні довідки видані компетентними органами України.

Вважає, що за наведених обставин строк для подання заяви про прийняття спадщини ним був пропущений з поважних причин.

У зв’язку із наведеним, з метою реалізації своїх спадкових прав, просить суд ухвалити рішення яким визначити ОСОБА_1 додатковий строк достатній для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_4, яка померла 16 грудня 2017 року строком у один місяць з моменту набрання рішення законної сили.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з’явився, належним чином був повідомлений про дату та час судового засідання.

Представник позивача ОСОБА_2 яка діє на підставі довіреності від 31.08.2018 року (а.с. 7), в судове засідання не з’явилася, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягала.(а.с.35)

Представник відповідача ОСОБА_3 міської ради, будучи належним чином повідомленим про місце, дату та час судового засідання, не з’явився, подав до суду заяву в якій розгляд справи просив проводити у його відсутності, рішення ухвалити на розсуд суду.(а.с.24)

В ході розгляду справи судом було розв’язано заяви та клопотання сторін та прийнято процесуальні рішення.

Ухвалою суду від 12 жовтня 2018 року задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_2 та витребувано у приватного нотаріуса ОСОБА_5 належним чином завірені копії матеріалів спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_4.

Суд, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 міської ради Донецької області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини підлягають задоволенню з огляду на їх законність та обґрунтованість.

У судовому засіданні встановлено, що згідно із свідоцтвом про народження позивача, серія: VІ-УР № 1581204, ОСОБА_1 народився 23 лютого 1964 року в с. Курган Антрацитівського району Луганської області, відповідно до вказаного свідоцтва ОСОБА_4 є його матір’ю (а.с. 14).

Згідно із свідоцтвом про смерть, серія: ІІ-НО № 045347, виданим ОСОБА_3 районним ВДРАЦС 16 серпня 2018 року, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, померла 16 грудня 2017 року в м. Красний Луч Луганської області. Свідоцтво видане 16 серпня 2018 року.(а.с. 17).

Згідно із довідкою про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України, № НОМЕР_1 від 05 червня 2018 року, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, який був зареєстрований у встановленому законом порядку за адресою: Луганська область, м. Красний Луч, вул.. Промислова, б.9, з 05 червня 2018 року значиться зареєстрованим як внутрішньо переміщена особа за адресою: Донецька область, Слов’янський район с. Майдан, вул.. Центральна, б. 102. (а.с. 13).

31 серпня 2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса ОСОБА_3 міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_5.О. із заявою про прийняття заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину після померлої 16 грудня 2017 року в м. Красний Луч Луганської області матері – ОСОБА_4. Однак, своєю постановою від 31 серпня 2018 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері у зв’язку із порушенням ним встановленого законом шестимісячного строку для звернення із заявою про прийняття спадщини (а.с. 18).

Як видно з відповіді № 861/01-16 від 26 жовтня 2018 року, наданої приватним нотаріусом ОСОБА_3 міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_5 спадкова справа після смерті ОСОБА_4, яка померла 16 грудня 2017 року, - не заводилась. (а.с. 36).

Згідно із вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи, часом відкриття спадщини є день смерті особи.

За вимогами ст. 1221 ЦК України, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна. В особливих випадках місце відкриття спадщини встановлюється законом.

Відповідно до ст. 11-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", у разі якщо останнім місцем проживання спадкодавця є тимчасово окупована територія, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, а нерухоме майно або основна його частина, у разі відсутності нерухомого майна - основна частина рухомого майна знаходиться на території, передбаченій частиною першою цієї статті, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів.

Відповідно до статті 9-1Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" , у разі якщо останнім місцем проживання спадкодавця є населений пункт, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, затверджений рішенням Кабінету Міністрів України, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів.

Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, а нерухоме майно або основна його частина, у разі відсутності нерухомого майна - основна частина рухомого майна знаходиться на території, передбаченій частиною першою цієї статті, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів.

Відповідно до ч. 3 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ст.. 1227 ЦК України, суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Згідно із ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст.1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно із ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до вимог ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови в її прийнятті спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 ЦК України. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

За приписами ст.ст. 76, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Так в своїй заяви позивач зазначає, що після смерті матері залишилась недоотримана пенсія.

В судовому засіданні не встановлено, що на сьогодні є члени сім’ї померлої, які відповідно до вимог ст.. 1227 ЦК України мають право на отримання пенсії, за таких обставин, вказана пенсія входить до складу спадщини.

Позивач звернувся до приватного нотаріуса ОСОБА_3 міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_5, який знаходиться у м. Слов’янську, із відповіді якого видно, спадкова справа не заводилася, отже за таких підстав, слід дійти до висновку, що ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса вперше, а тому, враховуючи ту обставину, що ОСОБА_4 померла на окупованій території, інших заяв про прийняття спадщини не подано, місцем відкриття спадщини – місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, тобто м. Слов’янськ Донецької області.

В обґрунтування поважності причин пропуску позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини, який згідно із частиною 1 статті 1270 ЦК України встановлюється у шість місяців та починається з дня відкриття спадщини, позивачем зазначено, що він був позбавлений можливості вчасно звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті матері з тих підстав, що місцем відкриття спадщини є м. Красний Луч, розташований на тимчасово окупованій території України де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Суд зазначає, що до складу тимчасово окупованої території України, визначеної Верховною Радою України, входять тимчасово окуповані території України, особливий правовий режим яких встановлено відповідно до Законів України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» №1207-VII від 15 квітня 2014 року, а також «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» №1680- VII від 16 вересня 2014 року та постанови Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» № 254-VIII від 17 березня 2015 року.

Статтею 9 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом України. Будь-який акт (рішення, документ), виданий такими органами та/або особами, є недійсним і не створює правових наслідків.

Згідно із ст. 18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Згідно із Наказом міністерства юстиції України від 17 червня 2014 року №953/5 «Про невідкладні заходи щодо захисту прав громадян на території проведення антитерористичної операції», доступ користувачів до Єдиних та Державних реєстрів інформаційної системи Міністерства юстиції України, зокрема Державного реєстру актів цивільного стану громадян, на території Луганської області тимчасово припинено, до закінчення антитерористичної операції на сході України. Тимчасово призупинено проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, повторну видачу свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану та видачу витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян відділами державної реєстрації актів цивільного стану, що знаходяться, зокрема, на території м. Красний Луч.

Частина 1 ст. 55 Конституції України передбачає, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом, містить загальну норму, яка означає право кожного звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені чи порушуються, створені чи створюються перешкоди для їх реалізації чи мають місце інші обмеження прав і свобод.

Згідно із ч. 1 ст. 64 Основного Закону, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Згідно із положеннями ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до абз. 1, 2, 6, 7,п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом.

Відповідачами при відсутності інших спадкоємців є територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого ст. 1270 ЦК України.

Враховуючи досліджені судом докази та обставини які були встановлені в судовому засіданні, суд приймає до уваги твердження позивача про те, що він не звернувся у встановлений законом строк до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті матері, оскільки остання померла у м. Красний Луч, який розташований на тимчасово окупованій території України, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та позивачем був витрачений значний час за для отримання свідоцтва про смерть ОСОБА_4 встановленого державного зразка, з яким він зміг звернутися до нотаріальної контори.

Враховуючи, що як встановлено у судовому засіданні, членів сім’ї у померлої немає, позивач є єдиним спадкоємцем після померлої, а також те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного органу, яким йому було відмовлено та одночасно роз’яснено про пропуск ним встановленого законом строку і рекомендовано звернутися з цього питання до суду, суд визнає поважними вказані причини пропуску ОСОБА_1 строку для подання заяви про прийняття спадщини, та відповідно до ст. 1272 ЦК України, визначає йому додатковий строк достатній для звернення із такою заявою до нотаріальної контори терміном у один місяць після набрання рішенням законної сили.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1217, 1220, 1221, 1223, 1269, 1270, 1272 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року “Про судову практику у справах про спадкування ”, ст.ст. 4, 12, 14, 81,82, 89, 259, 263 – 265, 273, ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстроване у встановленому порядку місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстроване у встановленому порядку місце перебування: вул. Центральна, б. 102 с. Майдан Слов’янського району Донецької області, ІПН НОМЕР_2, представник за довіреністю від 31 серпня 2018 року, номер за реєстром 2966, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, ІПН НОМЕР_3, зареєстроване у встановленому порядку місце проживання: вул. Херсоньска, б. 33-а м. Слов’янськ Донецької області, до ОСОБА_3 міської ради Донецької області, місцезнаходження: пл. Соборна, б. 2, м. Слов’янськ Донецької області, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини – задовольнити у повному обсязі.

Визнати поважними причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини ОСОБА_1, після смерті матері – ОСОБА_4, яка померла 16 грудня 2017 року в м. Красний Луч Луганської області.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання ним заяви про прийняття спадщини після смерті матері – ОСОБА_4, яка померла 16 грудня 2017 року в м. Красний Луч Луганської області, терміном в 1 (один) місяць після набрання цим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного суду через Слов’янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду .

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повний текст рішення складено 22 листопада 2018 року.

Головуючий – суддя: О.В. Ільяшевич