Рішення № 78034862, 21.11.2018, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження№2/235/1685/18

Справа №235/4145/18

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

21 листопада 2018 року року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

у складі суду : головуючій судді Величко О.В.,

при секретарі Лебеденко В.В.

за участю позивача ОСОБА_1

за участю представника позивача ОСОБА_2

за участю відповідача ОСОБА_3

за участю представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Покровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про захист честі, гідності та спростування недостовірної інформації, стягнення моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про захист честі, гідності та спростування недостовірної інформації, стягнення моральної шкоди. В обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що на підставі наказу № 364 від 02.11.2016 року він працює на посаді головного лікаря Перинатального центру 11 рівня на базі Покровської ЦРЛ, його загальний трудовий стаж роботи складає понад двадцять шість років.

26.07.2017 року на плановому засіданні Перинатального центру у присутності лікарів ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 відповідачка по справі ОСОБА_3 заявила про те, що він призначений на посаду головного лікаря Перинатального центру у зв’язку з тим, що дав хабара головному лікарю Покровської ЦРЛ – ОСОБА_12

01.12.2017 року на плановому засіданні Перинатального центру у присутності лікарів ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, відповідачка вдруге заявила про те, що він призначений на посаду головного лікаря Перинатального центру лише за то, що дав хабара головному лікарю.

Дана інформація не відповідає дійсності та є недостовірною і такою, що принижує честь, гідність його як громадянина, оскільки характер висловлювань ОСОБА_3 створює негативне враження та відношення до нього як саме до злочинця.

Розповсюдження відповідачкою даної інформації принижують його честь та гідність, внаслідок чого йому завдано моральну шкоду, яку він оцінює 70000 грн.

Позивач просить визнати недостовірною та такою, що принижує честь, гідність інформацію, розповсюджену ОСОБА_3 про те, що він дав хабар головному лікарю Покровської ЦРЛ ОСОБА_12 для призначення його на посаду головного лікаря Перинатального центру на базі Покровської ЦРЛ та займає свою посаду у зв’язку з тим, що постійно дає хабар головному лікарю Покровської ЦРЛ ОСОБА_12;

Зобов»язати ОСОБА_3 спростувати інформацію про те, що він дав хабар головному лікарю Покровської ЦРЛ ОСОБА_12 для призначення його на посаду та постійно дає хабар головному лікарю у присутності лікарів ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8ОСОБА_9, ОСОБА_11 та вибачитись за розповсюдження недостовірної інформації; стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду у розмірі 70000 грн. за поширення недостовірної інформації, яка принижує його честь та гідність, та понесені судові витрати.

Відповідачка ОСОБА_3 надала відзив, в якому зазначила, що позовні вимоги не обґрунтовані, не підтверджені належними та допустимими доказами, містять недостовірну «інформацію» про її висловлювання в сторону позивача. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні позивач, представник позивача підтримали позовні вимоги, наполягали на їх задоволенні.

Відповідачка, представник відповідачки позовні вимоги не визнали, просили відмовити в їх задоволенні.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснив, що працює в Покровській ЦРЛ лікарем акушером-гінекологом. 01.12.2017 року на заплановому засіданні Перинатального центру, де він був присутнім, відповідачка по справі ОСОБА_3 висловилась на адресу ОСОБА_1, що той за свою посаду головного лікаря Перинатального центру дав хабара головному лікарю ОСОБА_12 і продовжує давати хабар. 26.07.2017 року він не був присутнім на засіданні Перинатального центру.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що 26.07.2017 року на засіданні Перинатального центру між позивачем та відповідачкою по справі виникли непорозуміння з деяких питань виробничого характеру. Відповідачка висловилась на адресу позивача : « Ви тут працюєте лише тому, що надали хабар головному лікарю». Вказане висловлювання вважає таким, що принижує гідність позивача. Функції секретаря на засіданні виконувала функції ОСОБА_5, в журналі записували протокол зборів, в якому зазначили присутніх.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснила, що працює лікарем Перинатального центру Покровської ЦРЛ. 26.07.2017 року на засіданні працівників центру на адресу позивача висловилась, що той давав хабар головному лікарю Покровської ЦРЛ за свою посаду.

01.12.2017 року вони очікували комісію по перевірці документації Покровської ЦРЛ, стосовно чого відповідачка в її присутності сказала ОСОБА_1: «Даєте всюди і тут дасте».

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що працює заступником Перинатального Центру Покровської ЦРЛ.

26.07.2017 року вона була присутньою на оперативній нараді, як секретар вела протокол. Всіх присутніх на засіданні вона вписувала в протокол, але траплялись випадки, коли не всі ставили свій підпис. Образи в протоколі вона не записувала. Відповідачка по справі ОСОБА_3 висловилась на адресу ОСОБА_1, про те, що той давав хабар головному лікарю Покровської ЦРЛ за отримання своєї посади.

01.12.2017 року відповідачка ОСОБА_3 також сказала ОСОБА_1: «Продовжуй носити хабар головному лікарю», протокол 01.12.2017 року не вела.

26.07.2017 року та 01.12.2017 року ОСОБА_14 та ОСОБА_15 не були присутні на засіданні. Вважає, що вказаним висловлюванням принизила авторитет керівника Перинатального центру.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що працює лікарем акушер-гінекологом Покровської ЦРЛ. На початок грудня 2017 року на оперативній нараді відповідачка висловилась на адресу позивача про те, що той давав хабар головному лікарю ОСОБА_12 за отримання посади. Вважає вказане висловлювання безпідставним звинуваченням, образою, негативною інформацією. ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_3 не були присутніми на нараді. На нараді позивач сказав, що з приводу звинувачення звернеться до суду.

Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні пояснила, що працює лікарем акушер-гінекологом Перинатального Центру Покровської ЦРЛ.

26.07.2018 року на нараді ОСОБА_3 різко відреагувала на зауваження позивача як керівника Перинатального центру і сказала « Що ти тут командуєш , гроші носиш ОСОБА_12 і продовжуєш носити» і пішла.

ОСОБА_15 , ОСОБА_14, ОСОБА_18 не були присутніми на нараді.

Вважає, що вказане висловлювання мало негативну інформацію відносно діяльності ОСОБА_1

01.12.2017 року вона не працювала, тому свідком подій в цей день не була.

Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні пояснила, що працює лікарем акушер-гінекологом Покровської ЦРЛ. 26.07.2017 року та 01.12.2017 року вона була присутньою на оперативних нарадах, проте будь-яких образ на адресу відповідача ОСОБА_1 не чула.

Свідок ОСОБА_20 в судовому засіданні пояснила, що станом на липень 2017 рік працювала лікарем акушер-гінекологом .. 26.07.2017 року була присутньою на оперативні нараді , де ОСОБА_1 зробив зауваження відповідачці ОСОБА_3 з приводу робочих моментів, на що остання висловилась на адресу ОСОБА_1 про те, що той за гроші отримав свою посаду, при цьому згадувалось прізвище головного лікаря «Шутько». Вважає, що вказаним висловлюванням відповідачка образила позивача, принизила його честь і гідність.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні пояснив, що він не був присутнім на нарадах 26.07.2017 року та 01.12.2017 року, проте, вважає, що ОСОБА_3 не могла так висловитись на адресу ОСОБА_1, бо вона його не знає. ОСОБА_1 боїться ОСОБА_3, тому подав цей позов.

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснила, що не пам’ятає, чи була присутньою на оперативних нарадах 26.07.2017 року та 01.12.2017 року, та не пам’ятає, щоб ОСОБА_3 образила ОСОБА_1 Проте, з боку ОСОБА_1 на її адресу та на адресу ОСОБА_3 були висловлені образи, які були предметом розгляду в суді.

Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні пояснив, що є дружиною відповідачки по справі, раніше працював лікарем в Покровській ЦРЛ. Не був присутнім на нарадах 26.07.2017 року та 01.12.2017 року, проте зауважив, що ОСОБА_3 не заздріть позивачу та не могла на нього таке сказати.

Суд, вислухавши пояснення позивача, представника позивача, відповідачки, представника відповідачки,свідків, дослідивши матеріали справи і перевіривши їх доказами, приходить до наступного.

Судом встановлено, що позивач по справі ОСОБА_1 працює на посаді головного лікаря Перинатального центру 11 рівня на базі Покровської ЦРЛ. Станом на 26.07.2017 року на посаді завідуючої акушерським відділенням працювала відповідачка по справі лікар акушер-гінеколог ОСОБА_3

Як вбачається з матеріалів справи 26.07.2017 року та 01.12.2017 року в Покровській ЦРЛ проходили оперативні наради, де були присутні позивач, відповідачка по справі, та працівники Покровської ЦРЛ ( а. с. 61, 62).

Як встановлено в судовому засіданні 26.07.2017 року на оперативній нараді Перинатального центру Покровської ЦРЛ між головним лікарем Перинатального центру , позивачем по справі, ОСОБА_1 та завідуючою акушерським відділенням ОСОБА_3 виникли суперечки по робочих моментах, внаслідок яких остання виловилась на адресу позивача по справі :« Ви тут працюєте лише тому, що надали хабар головному лікарю».

Вказані обставини підтверджені поясненнями позивача в судовому засіданні, свідків ОСОБА_7, ОСОБА_13, ОСОБА_5, ОСОБА_20, витягом з протоколу оперативної наради від 26.07.2017 року ( а. с. 61).

01.12.2017 року на оперативній нараді при обговоренні питання про очікування перевірки комісією з департаменту охорони здоров»я, між позивачем та відповідачкою виникла конфліктна ситуація, в процесі якої остання висловилась на адресу ОСОБА_1, що той дає хабар : «Даєте всюди і тут дасте. Продовжуй носити хабар головному лікарю».

Вказані обставини підтверджені поясненнями позивача в судовому засіданні, свідків ОСОБА_11, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_13, витягом з протоколу оперативних нарад від 01.12.2017 року ( а. с. 62).

Конституція України визнає честь і гідність людини найвищою соціальною цінністю, а також проголошує право кожного на повагу до його гідності (статті 3,28). Статтею 68 Конституції встановлено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Статтею 297 ЦК України закріплено право фізичної особи на повагу до її гідності та честі. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об»єктів судового захисту.

Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов’язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь ( поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, і під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов’язків. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб-підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 277 ЦК України, фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї, недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

У відповідності до п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 року "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного. Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій, наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо.

Згідно ч.6 п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 року "Про судову практику у справах про захист честі, гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності, або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності(неповні або перекручені).

Відповідно до п. 18 Постанови обов»язок довести, що поширена інформація є достосвірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостосвірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Спростування поширеної недостовірної інформації повинно здійснюватись незалежно від вини особи, яка її поширила.

Відповідно до положень ч.1,2 ст.30 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.

Оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема вживання гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

В обґрунтування своїх заперечень відповідачка вказала про те, що зазначені факти в позовній заяві не відповідають дійсності, оскільки не висловлювалась на адресу позивача.

Проте, підтвердила наявність суперечок, які виникли між нею та ОСОБА_1 на оперативних нарадах та наявність між ними конфліктної ситуації.

Жодного доказу на спростування вказаних в позовній заяві фактів про образливі висловлювання з її боку суду не надала.

Доводи позивачки про підроблення протоколів оперативних нарад суд не приймає до уваги, оскільки зазначені факти не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Вказані висловлювання відповідачкою містять твердження про факти вчинення позивачем дій, які містять ознаки складу злочину, відповідальність за який встановлена КК України.

Однак, відповідачкою не доведено протилежне, у тому числі наявність процесуального документу , яким би встановлювалась вина позивача у вчинення злочину, передбаченого КК України, або корупційних дій.

В силу міжнародних та конституційних принципів особа вважається невинуватою у вчиненні злочину доки її вину не буде доведено в законному порядку ( п. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ч. 2 ст. 62 Конституції України.

З огляду на вищенаведене, інформація, поширена відповідачкою про те, що ОСОБА_1 дав хабара головному лікарю Покровської ЦРЛ ОСОБА_12 за отримання своєї посади, та продовжує носити хабар, є недостовірною та негативною, оскільки створює уявлення про позивача як особу, яка неналежне виконує свої обов’язки , є некваліфікованим спеціалістом та причетна до вчинення ним корупційних дій.

Доводи представника відповідачки про те, що зазначена позивачем в позові нічибто висловлена відповідачкою інформація є взагалі оціночним судженням, тому не може предметом розгулу, суд не приймає до уваги, оскільки поширена відповідачкою негативна інформація щодо позивача є цілком конкретною, зокрема звинувачення у дачі хабарів, вчинення ним корупційних дій не є оціночними судженнями, а є фактами, які можуть бути перевірені.

Отже, в судовому засіданні встановлено, що діями відповідачки, яка поширила негативну недостовірну інформацію на оперативних нарадах працівників Покровської ЦРЛ про позивача, принижена його честь та ділова репутація, тому такими діями йому завдана моральна шкода.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд виходить з наступного.

Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна та інше. Моральна шкода відшкодовується одноразово. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого та інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру й розміру заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача й інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров’я потерпілого, тяжкість заподіяної травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність змушених змін у його житті та інше. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Враховуючи характер та обсяг страждань позивача, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, особу відповідачки, яка на момент розгляду справи не працює, наявність конфліктної ситуації, яка склалася в колективі Покровської ЦРЛ , а також встановлення в судовому засіданні нетактовних висловлювань з боку самого позивача на адресу працівників, що були предметом розгляду в колективі Покровської ЦРЛ (а.с.63-70), суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди, а саме в сумі 300 грн.

Відповідно до ч. 7 ст. 277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Відповідно до п. 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 року "Про судову практику у справах про захист честі, гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" суд не вправі зобов»язувати відповідача вибачитися перед позивачем у тій чи іншій формі, оскільки примусове вибачення як спосіб судового захисту гідності, честі чи ділової репутації за поширення недостовірної інформації не передбачено у статтях 16,277 ЦК.

Отже, позовні вимоги в частині зобов»язання позивачку спростувати недостовірну інформацію та вибачитись за розповсюдження недостовірної інформації, задоволенню не підлягають, оскільки такий спосіб захисту не передбачений законом.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.

До витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати:

1)на професійну правничу допомогу;

2)пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3)пов’язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4)пов’язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати пов’язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв’язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів ( договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п’яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов’язані з розглядом справи покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові – на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог;

Згідно з роз»ясненнями, наданими у п. 36 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 « Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» вимога пропорційності присудження судових витрат при частковому задоволенні позову застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено судовий збір.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1754,80 грн. ( 704,80 + 704,80+ 345,20=1754,80) ( а. с. 1,2,32), проте не доплачено судового збору у розмірі 712 грн. ( 1762( вимога про стягнення моральної шкоди)+704,80 ( вимога немайнового характеру) – 1754,80= 712 грн.

Оскільки вимоги про відшкодування моральної шкоди заявлені позивачем в розмірі 70000 грн. задоволені частково в сумі 300 грн., судові витрати по сплату судового збору підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача у сумі 712,35 ( 704,80+ 7,55=712,35), а з позивача в дохід держбюджету підлягає стягненню судовий збір у розмірі 712 грн.

Також з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню 71 грн. витрат, пов’язаних з наданням правової допомоги (пропорційно задоволеним позовним вимогам з урахуванням часткового задоволення позову і наданням позивачем доказів щодо сплати ним адвокату 5000 грн. за надання правової допомоги : 5000 грн. х 1,42% : 100= 71 грн).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.23 , 277 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України « Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» № 2 від 27.02.2009 року, ст.ст. 3,5,12,13,18, 258,260,265,268, 273 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про захист честі, гідності та спростування недостовірної інформації, стягнення моральної шкоди задовольнити частково.

Визнати недостовірною та такою, що принижує честь і гідність інформацію, розповсюджену ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_1 дав хабара головному лікарю Покровської ЦРЛ –ОСОБА_12 для призначення його на посаду головноготлікаря Перинатального центру на базі Покровської ЦРЛ, та займає свою посаду у зв’язку з тим, що постійно дає хабар головному лікарю Порковської ЦРЛ ОСОБА_12.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_2, у відшкодування моральної шкоди 300 грн. ( триста гривень).

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_2 судові витрати : 712,35 грн. судового збору, та 71 грн. витрат, пов’язаних з наданням правової допомоги.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_2 в дохід держави недоплачений судовий збір у розмірі 712 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення,якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги,відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 21 листопада 2018 року.

Суддя: