Ухвала суду № 78034705, 22.11.2018, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 Справа № 233/6102/18

Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

22.11.2018 м. Костянтинівка

Суддя Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області Наумик О.О., розглянувши позовну заяву

ОСОБА_1 (49000, АДРЕСА_2) до

Костянтинівської міської ради (85114, Донецька обл., м. Костянтинівка, вул. Олекси Тихого, 260),

треті особи:

ОСОБА_2 (85114, АДРЕСА_1),

ОСОБА_3 (85114, АДРЕСА_3),

ОСОБА_4 (85103, АДРЕСА_4),

«про визначення додаткового строку для прийняття спадщини»,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 у поданій нею до суду до Костянтинівської міської ради позовній заяві просить визначити їй додатковий строк на прийняття спадщини після смерті:

- ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.,

та після смерті

- ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2.,

терміном на 3 місяці з часу набрання законної сили даним рішенням.

Вирішуючи питання про можливість відкриття провадження у справі, дістаю такого висновку:

За роз'ясненнями Верховного суду України, що містяться в п.24 Постанови Пленуму від 30.05.2008 р. №7 «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом.

Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину.

При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Також, Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 за № 24-753/0/4-13 надані такі роз'яснення:

«Суди по різному тлумачать пункти 4, 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК та необґрунтовано застосовують правила книги шостої ЦК до спадкових правовідносин, які виникли до набрання чинності ЦК 2003 року, та не враховують роз'яснення, які містяться в абз. 3 п. 1 ППВСУ від 30 травня 2008 року № 7.

Судам слід звернути увагу, що на час відкриття спадщини в період чинності ЦК УРСР його нормами було передбачено певні дії, які свідчили про прийняття спадщини, у тому числі прийняття спадщини шляхом вступу у володіння та управління спадковим майном (фактичне прийняття спадщини). Пунктом 5 ч.1 ст.555 ЦК УРСР було встановлено, що спадкове майно за правом спадкоємства переходить до держави, якщо жоден із спадкоємців не прийняв спадщину. ЦК УРСР не обмежувався строк для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом або заповітом, у тому числі й для держави. Тому, якщо упродовж встановленого шестимісячного строку ніхто зі спадкоємців за законом або за заповітом не прийняв спадщину, вважається, що спадщина переходить до держави.

Отже, норми п.5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК, згідно з якими цей ЦК застосовується також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким з спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом, слід розуміти таким чином, що правила книги шостої ЦК може бути застосовано лише до спадщини, яка відкрилася після 1 липня 2003 року і не була прийнята ніким зі спадкоємців, право на спадкування яких виникло відповідно до норм статей 529 - 531 ЦК УРСР.

При вирішенні спорів про спадкування, спадщина по яких відкрилась і була прийнята до 1 січня 2004 року, не допускається застосування судами норм ЦК 2003 року, а застосуванню підлягають норми законодавства, чинного на час відкриття спадщини, зокрема ЦК УРСР».

Як вбачається з позовної заяви, спадщина після смерті як ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1., так і ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2., відкрилася до 1 січня 2004 року.

Проте при викладенні позовних вимог, а також при викладенні обставин в обґрунтування цих позовних вимог вище згадувані Роз'яснення щодо порядку розгляду справ зазначеної категорії не враховані.

Також, з огляду на викладені у позовній заяві обставини, а саме: що ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 не прийняття спадщину, їх залучення в якості третіх осіб не обґрунтовано.

Крім того, позивачем фактично заявлено дві вимоги немайнового характеру, об'єднані в одну, тоді як судовий збір сплачено у розмірі 704,80 грн. - за одну вимогу немайнового характеру.

Таким чином позивачу слід визначитися з позовними вимогами: чи мають вони бути позовними, або мають бути заявлені в порядку окремого провадження,

виходячи з чого вирішити питання доплати судового збору у відповідності до вимог ст.4 Закону України «Про судовий збір».

За наведених обставин позовну заяву у відповідності до ч.1 ст.185 ЦПК України слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків.

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Костянтинівської міської ради, треті особи - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, - «про визначення додаткового строку для прийняття спадщини», - залишити без руху, надавши позивачу для виправлення недоліків строк десять днів з дня отримання копії ухвали.

В разі неусунення недоліків у зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя