Ухвала суду № 78032216, 22.11.2018, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/44662/18

Провадження № 2/761/8522/2018

УХВАЛА

про залишення позову без руху

22 листопада 2018 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Юзькова О.Л., вирішуючи питання про відкриття провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів, звернення стягнення на майно та виселення, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення коштів, звернення стягнення на майно та виселення.

Разом з тим, під час вивчення матеріалів вказаної позовної заяви було встановлено, що вони не відповідають вимогам ст. ст. 175-177 ЦПК України.

Як вбачається із матеріалів позову, позивач зазначає три вимоги майнового характеру: стягнення із ОСОБА_2 суми в розмірі 1 046 377,50 грн.; звернення стягнення на предмет іпотеки: квартиру АДРЕСА_1; звернення стягнення на інше майно, кошти та джерела ОСОБА_2 та вимогу немайнового характеру, а саме: виселення ОСОБА_2 та всіх мешканців з квартири АДРЕСА_1.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

Водночас, позивачем не конкретизовано вимогу щодо іншого майна (його місцезнаходження) відповідача на яке просить звернути стягнення; відсутня конкретизація вимоги щодо виселення мешканців квартири, що не надає змоги суду встановити коло сторін.

Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається, у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Отже, враховуючи кількість позовних вимог майнового характеру ціна позову не відповідає дійсності.

У відповідності до приписів ч. 4 ст. 177 УЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (із відповідними змінами) станом на 01.01.2018 р. розмір ставки судового збору із позовних заяв майнового характеру, яка подана фізичною особою становить - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не майнового характеру, яка подана фізичною особою, становить не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Як вбачається, позивачем в якості документу, що підтверджує сплату судового збору, додано до позовної заяви копію дубліката квитанції № 0.0.1186578340.1 від 16.11.2018 року на суму 8 810,00 грн.

Водночас, як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п.26 своєї постанові №10 від 14.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», перерахування суми судового збору здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України від 05.04.2011 року «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України.

Так, платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір.

При цьому, платіжне доручення повинно бути підписано уповноваженою посадовою особою банку і скріплено печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення та відміткою про зарахування суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Отже, враховуючи вищенаведені роз'яснення Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, позивачу слід надати до суду оригінал дубліката квитанції № 0.0.1186578340.1 від 16.11.2018 року на суму 8 810,00 грн. та надати докази сплати судового збору (оригінал квитанції) щодо позовної вимоги не майнового характеру в розмірі 704,80 грн. за реквізитами: (р/р 31217206026011, код ЄДРПОУ 37995466, МФО 899998, Код платежу 22030101, призначення платежу - сплата судового збору за подання позовної заяви, Одержувач - УК у Шевчен.р-ні/Шевченк.р-н, банк одержувач - Казначейство України (ЕАП) або докази, які дають підстави для звільнення позивача від сплати судового збору, що передбачені ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

В свою чергу, відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 175, 185, 259-261 ЦПК України, суддя

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів, звернення стягнення на майно та виселення- залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, попередивши, що в разі не усунення вказаних недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: