Рішення № 78031679, 14.11.2018, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/11742/18

пр. № 2/759/5938/18

14 листопада 2018 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді Ул'яновської О.В.,

секретаря судового засідання Черніченко К.О.,

розглянувши відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві без виклику сторін у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовними вимогами Приватного акціонерного товариства «ВФ Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгвонасоті за надані телекомунікаційні послуги,

ВСТАНОВИВ:

у липні 2018 р. позивач звернувся до суду із вищезазначеними позовними вимогами, просить суд Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1) на користь Приватного акціонерного товариства «ВФ Україна» (код за ЄДРПОУ №14333937) суму заборгованості за надані телекомунікаційні послуги у розмірі 8545 (вісім тисяч п'ятсот сорок п'ять гривень) 80 коп. та судовий збір по справі.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що ПрАТ «МТС Україна», яке 23.05.2017 змінило свою назву на ПрАТ «ВФ Україна» та ОСОБА_1 06.02.2010 укладено договір про надання послуг мобільного зв'язку НОМЕР_2 на номер телефону НОМЕР_3 (контракт НОМЕР_4). Своїм підписом відповідач підтвердив отримання тарифів та «Правил користування мережами мобільного зв'язку», ознайомлений з цінами і тарифами, умовами договору, умовами користування і зобов'язується їх виконувати. Позивач умови договору виконав, проте відповідач отримані ним послуги не оплатив, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість.

Відповідно до ст. 274 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Заявлена позивачем до стягнення сума складає 8545 грн 80 коп., що за своїм розміром не перевищує п'ятисот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначених граничним за вимогами ч. 5 ст. 274 ЦПК України.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін за наявними у справі матеріалами.

Судом було вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження, однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідач не скористався своїм процесуальним правом, передбаченим для нього ст. 191 ЦПК України, та не надав відзиву на позовну заяву у встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі в порядку спрощеного провадження від 01.08.2018 строк.

Суд, всебічно з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що між ПрАТ «МТС Україна», яке 23.05.2017 змінило свою назву на ПрАТ «ВФ Україна» та ОСОБА_1 06.02.2010 укладено договір про надання послуг мобільного зв'язку НОМЕР_2 на номер телефону НОМЕР_3 (контракт НОМЕР_4) згідно п.3.1 Договору кожному абоненту надається один особовий рахунок, на підставі чого здійснюються розрахунки за надані послуги за всіма наявними у абонента номерами телефонів. Отже, з метою нарахування тривалості і тарифікації розмов та здійснення розрахунків за послуги зв'язку відповідачу було присвоєно особовий рахунок НОМЕР_5, а відповідач взяв на себе обов'язок своєчасно сплачувати рахунки за надані послуги та плату за утримання номера в мережі ПрАТ «МТС Україна», особисто перевіряти залишок авансового платежу та вносити відповідні платежі за послуги, отримані за договором (а.с. 8-10).

Відповідно до п. 3.3 Договору, рахунки повинні бути сплачені в строк до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим.

У липні 2015 р. зафіксовано користування послугою «Міжнародний роумінг», що підтверджується копією електронного документа «довідкова інформація про надані послуги» за період з 01.07.2015 по 31.07.2015 (а.с. 11-33)

Послуга «Міжнародний роумінг» була замовлена відповідачем 16.04.2014, що зафіксовано обладнанням позивача, оброблено співробітником ПрАТ «ВФ Україна» та активована 16.04.2014, що підтверджується копією електронного документа «довідкова інформація про звернення абонента (а.с. 34).

Відповідно до п. 3 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою КМУ від 11.04.2012 № 295, згода споживача визначена як волевиявлення, виражене споживачем у будь-який спосіб, у тому числі вчинення ним дій, які можуть бути зафіксовані обладнанням оператора, провайдера (голосове, текстове повідомлення, використання сигналів тонового набору тощо).

Позивачем на адресу відповідача було надіслано рахунок НОМЕР_6 від 31.07.2015 за послуги, що були наданні за період з 01.07.2015 по 31.07.2015, що підтверджується копією електронного документа «довідкова інформація про надані послуги» (а.с. 35).

Згідно рахунку НОМЕР_6 загалом відповідачу було нараховано 8895 грн 12 коп., оскільки на особовому рахунку ОСОБА_1 станом на 01.07.2015 обліковувалася заборгованість у розмірі 30 грн 68 коп., а протягом липня 2015 р. від відповідача надходили платежі на загальну суму 380 грн 00 коп. (а.с. 36, 37).

Відповідно до ч. 1, ч. 2ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Згідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Абонент, відповідно до Договору, зобов'язаний вчасно оплачувати послуги зв'язку оператора згідно з діючими тарифами.

Телекомунікаційні послуги, відповідно до ст. 63 Закону України «Про телекомунікації», надаються відповідно до законодавства. Умовами надання телекомунікаційних послуг є: 1) укладення договору між оператором, провайдером телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг відповідно до основних вимог до договору про надання телекомунікаційних послуг, установлених НКРЗ; 2) оплата замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.

Умови даних угод погоджені сторонами, що підтверджується їх підписами, та як встановлено в ході розгляду справи, не спростовуються.

Відповідно до умов Договорів, відповідач погодився оплачувати за надані послуги мобільного зв'язку згідно з тарифами позивача, ознайомлення з якими підтверджується підписом відповідача у Договорах.

Згідно умов Договору, кількість послуг, наданих абоненту у розрахунковому періоді, визначається відповідно до показників, належних позивачу технічних засобів виміру тривалості, кількості та вартості наданих послуг.

На підтвердження факту надання відповідачу телекомунікаційних послуг у роумінгу, за які нарахована основна сума заборгованості, позивач надав деталізовану інформацію про надання послуг та їх вартість.

Відповідно до статті 33 Закону України «Про телекомунікації», Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою КМУ від 11.04.2012 № 295, абонент зобов'язаний своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови та інші послуги, надані в кредит по телефону.

Факт існування заборгованості відповідача перед позивачем належним чином підтверджений матеріалами справи.

На основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, розглянувши справу в заявлених межах, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню, обставини, що спростовують позовні вимоги, судом не встановлені.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються на відповідача.

Відповідно до ст.ст. 133, 141 ЦПК України з відповідачів підлягає до солідарного стягнення судовий збір на користь позивача у розмірі 1762 грн 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись вимогами Закону України «Про телекомунікації»; ст.ст. 11, 509, 525, 526, 511, 625, 629 ЦК України; ст.ст. 12, 13, 48, 76-82, 141, 229, 259, 263-265, 268, 273, 280-283, 353 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «ВФ Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгвонасоті за надані телекомунікаційні послуги задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1) на користь Приватного акціонерного товариства «ВФ Україна» (код за ЄДРПОУ №14333937) суму заборгованості за надані телекомунікаційні послуги у розмірі 8545 (вісім тисяч п'ятсот сорок п'ять гривень) 80 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1) на користь Приватного акціонерного товариства «ВФ Україна» (код за ЄДРПОУ №14333937) судовий збір по справі у розмірі 1762 (одну тисячу сімсот шістдесят гривень) 00 коп.

Враховуючи п.п. 15.5. п. 15 Розділу 13 Перехідні положення ЦПК України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Святошинський районний суд м. Києва до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О.В. Ул'яновська

Повний текст судового рішення складено 14.11.2018.