Рішення № 78030913, 07.11.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/9453/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" листопада 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Катющенко В.П.

при секретарях - Магльованій Н.І., Юдицькому К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві, цивільну справу за позовом: ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи: «Кооператив по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів АДРЕСА_2, П'ятнадцята київська державна нотаріальна контора про визнання права власності на гаражний бокс в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом, в якому просить суд: визнати за ОСОБА_1 право власності у порядку спадкування за законом на гаражний бокс АДРЕСА_2 загальною площею боксу 18 кв.м. по вул. Челябінська, 2 в Кооперативі по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів АДРЕСА_2.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла ОСОБА_3 Після її смерті залишилось спадкове майно, серед якого: ? частини квартири АДРЕСА_1, яка належала померлій на підставі Свідоцтва про право власності на житло, виданого Відділом приватизації Ватутінської РДА м. Києва 19 травня 1997 року; гаражний бокс № АДРЕСА_2 по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів АДРЕСА_2, що розташований в Дніпровському районі міста Києва за адресою: вулиця Челябінська, 2. На випадок своєї смерті ОСОБА_3 не залишила жодних розпоряджень, у зв'язку з чим спадкування після її смерті відбувається за законом. Єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину є він - син померлої ОСОБА_3, як спадкоємець першої черги, який також постійно проживав зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини. Проте, у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на гаражний бокс АДРЕСА_2 по будівництві та експлуатації індивідуальних гаражів АДРЕСА_2 Дніпровського району після смерті ОСОБА_3 йому було відмовлено, що підтверджується постановою державного нотаріуса П'ятнадцятої київської державної нотаріальної контори від 29 травня 2018 року. Причиною відмови у видачі свідоцтва стала відсутність документів, що посвідчують право власності на майно. Спадкодавець ОСОБА_3 за час свого життя не зареєструвала своє право власності у встановленому законом порядку.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 27 липня 2018 року у вказаній справі було відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 12 вересня 2018 року у даній цивільній справі було закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, в якій просив провести розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача Київської міської ради в судове засідання не з'явилася, подала до суду письмовий відзив, в якому слухати справу за відсутності представника, прийняти рішення згідно чинного законодавства.

Представник третьої особи П'ятнадцятої Київської державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, в якій просив слухати справу за відсутністю їхнього представника.

Представник третьої особи «Кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів АДРЕСА_2 в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про слухання справи за відсутності представника.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін.

Згідно ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народився ОСОБА_1, батьками якого були записані - ОСОБА_4 та ОСОБА_3

ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с. 7).

За час свого життя ОСОБА_3 заповіту не склала.

Відповідно до довідки № 47 від 06 квітня 2018 року, виданої Кооперативом по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів АДРЕСА_2, ОСОБА_3 є власником гаражного боксу АДРЕСА_2 (а.с. 14).

Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1218 Цивільного кодексу України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1261 Цивільного кодексу України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

За вимог ст. 1223 Цивільного кодексу України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

В подальшому, 19 грудня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до П'ятнадцятої Київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3

Постановою державного нотаріуса П'ятнадцятої Київської державної нотаріальної контори Романенко О.М. від 29 травня 2018 року, позивача було відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на спадщину за законом на гаражний бокс АДРЕСА_2, по вулиці Челябінській, 2 в Кооперативі по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів АДРЕСА_2 Дніпровського району у м. Києві після смерті ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 року (а.с. 9).

Відповідно до п.п. 4.14, 4.15, 4.18. п. 4 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року № 282/20595, при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов'язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти.

Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, що підлягає реєстрації (за винятком земельної ділянки), нотаріус виготовляє витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Згідно інформаційної довідки Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 23 січня 2018 року, гаражний бокс № АДРЕСА_2 на праві власності не зареєстрований (а.с. 10).

При цьому, згідно довідки, виданої Кооперативом по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів АДРЕСА_2, ОСОБА_3, як член гаражно-будівельного кооперативу АДРЕСА_2, який в подальшому було переіменовано в Коопартив по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів АДРЕСА_2 до 21 листопада 1982 року у сумі 1 872 рублів (а.с. 11).

Згідно ордеру № 672, виданого Виконкомом Дніпровської районної Ради народних депутатів, ОСОБА_3 було надано право на зайняття гаражу (боксу) в АДРЕСА_2 (а.с. 17).

Відповідно до свідоцтва про право власності, виданого 12 липня 1989 року, паєнакопичення в сумі 1872 рублі 41 копійка , яке перебувало в ГБК Дніпровського району м. Києва АДРЕСА_2 було зареєстровано за ОСОБА_3 (а.с. 12).

Згідно довідки № 26 від 08 вересня 2017 року, виданої Кооперативом по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів АДРЕСА_2, ОСОБА_3 належить гаражний бокс АДРЕСА_2 в даному Кооперативі (а.с. 16).

Як роз'яснено в п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року № 7, якщо будівництво здійснювалося згідно із законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обов'язки як забудовника входять до складу спадщини. У разі смерті члена житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного кооперативу, члена садівницького товариства, яким до дня смерті не були внесені повністю пайові внески, до складу спадщини входять частина внесеного паю та інші суми, які підлягають поверненню, а не квартира, дача, гараж, садовий будинок. Частка пайового внеску, що належала померлому, входить до складу спадщини на загальних підставах. Якщо спадкодавець повністю вніс пайовий внесок, то до складу спадщини включається відповідно квартира, дача, гараж, садовий будинок, інші будівлі та споруди.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Таким чином, з викладеного вбачається, що гаражний бокс АДРЕСА_2 в Кооперативі по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів АДРЕСА_2 належав ОСОБА_3 на праві приватної власності, проте право власності ОСОБА_3 за час свого життя зареєстровано на своє ім'я не було, у зв'язку з чим вказаний об'єкт майна є об'єктом права спадкування після смерті ОСОБА_3, а позивач, як єдиний спадкоємець після смерті ОСОБА_3 має право на визнання за ним права власності за таким об'єктом майна.

Відповідно до ст. 12 Цивільного кодексу України, особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Нездійснення особою своїх цивільних прав не є підставою для їх припинення, крім випадків, встановлених законом (частина 1 та 2).

При здійснення своїх прав особа зобов'язана утриматись від дій, які могли б порушувати права інших осіб. (частина 2 статті 13 Цивільного кодексу України).

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (стаття 15 Цивільного кодексу України).

Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналізуючи вищевикладені доводи в їх сукупності, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем позовних вимог та задоволення позову ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи: «Кооператив по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів АДРЕСА_2, П'ятнадцята київська державна нотаріальна контора про визнання права власності на гаражний бокс в порядку спадкування.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 15, 328, 1216, 1218, 1223, 1261 Цивільного кодексу, Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року № 282/20595, п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року № 7, ст.ст. 2, 10, 13, 48, 49, 51, 76, 77-81, 89, 209, 210, 247, 265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи: «Кооператив по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів АДРЕСА_2, П'ятнадцята київська державна нотаріальна контора про визнання права власності на гаражний бокс в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ростов-На-Дону, Російська Федерація, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, право власності на гаражний бокс АДРЕСА_2, загальною площею 18 кв.м. по АДРЕСА_2 по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів АДРЕСА_2, в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_3.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Дніпровський районний суд м. Києва.

Суддя: