Рішення № 78030801, 08.11.2018, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2-а/754/88/18

Справа №754/3697/17

РІШЕННЯ

Іменем України

08 листопада 2018 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Зотько Т.А.,

за участю секретаря судового засідання Малинки А.Ю.,

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

3-особи: ОСОБА_3,

3-особи: ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, 3-особи: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1 в березні 2017 року звернувся до Деснянського районного суду м.Києва з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що 31.01.2017 ним до відповідача було подано два письмові запити щодо отримання публічної інформації, зокрема щодо підстав щомісячного відрахування з пенсійного забезпечення позивача у 2016 році. Однак, у відповідь на надіслані запити позивач отримав від відповідача листом №2879/04 від 07.02.2017, була надана неповна відповідь на запитувану інформацію, а тому, позивач був змушений звернутись до суду із даним позовом, відповідно до вимог якого просив суд визнати дії та бездіяльність відповідача щодо відмови у наданні інформації та наданні неповної інформації вищевказаним листом - неправомірними, та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві надати позивачу у строк, що не перевищує 5 днів з часу набрання судовим рішенням законної сили, письмову відповідь на його інформаційні запити від 31.01.2017 повну інформації зокрема щодо:

-періоду чинності постанови ВП №49735287 ВДВС Дніпровського РУЮ м.Києва від 24.02.2016;

-повного імені та по-батькові посадових осіб ВДВС Дніпровського РУЮ м.Києва - Манасерян А.А. та інших посадових осіб, що засвідчили постанову ВП49735287 ВДВС Дніпровського РУЮ м.Києва від 24.02.2016;

-назву документу відповідного відділу ГУ ПФУ м.Києва, згідно якого створювались дійсні відрахування з пенсійного забезпечення позивача у 2016 році, із зазначенням його номеру, дати створення, періоду чинності, зазначення повного прізвища, імені та по-батькові посадових осіб ГУ ПФУ м.Києва, які його створили, перевірили, підписали або засвідчили;

-повне ім'я та по-батькові головного спеціаліста ГУ ПФУ м.Києва ОСОБА_6 ;

-повне ім'я та по-батькові начальника невідомо якого відділу ОСОБА_4

Також позивач просив суд зобов'язати відповідача надати йому в строк, що не перевищує п'ять днів з часу набрання судовим рішенням законної сили, відповідних копій документів, а саме постанови ВП 49735287 ВДВС Дніпровського РУЮ м.Києва від 24.02.2016, документу ГУПФУ м.Києва, згідно якого створювались відрахування з пенсійного забезпечення ОСОБА_1 у 2016 році, а саме з травня 2016 року по листопад 2016 року у розмірі 1582 грн.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м.Києва Шевчука О.П. від 23.03.2017 було відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду.

В ході розгляду справи судом позивачем були уточнені пред'явленні ним позовні вимоги до відповідача, а саме остаточно просив суд визнати дії та бездіяльність відповідача щодо відмови у наданні інформації та наданні неповної інформації вищевказаним листом - неправомірними, та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві надати позивачу у строк, що не перевищує 5 днів з часу набрання судовим рішенням законної сили зазначені вище документи. Також, ОСОБА_1 просив суд визнати протиправними дії відповідача щодо незаконного відрахування у період з травня 2016 року по листопад 2016 року відрахування з його пенсійного забезпечення у розмірі 1582 грн., в рахунок відшкодування майнової шкоди стягнути на його користь вказані кошти, а також моральну шкоду в розмірі 20000 грн.

03.10.2017 судом по клопотанню позивача було залучено до участі в розгляді справи в якості третіх осіб - ОСОБА_3 та ОСОБА_4

На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.01.2018 дану справу було передано на розгляд новому складу суду - головуючому Зотько Т.А.

28.03.2018 судом було прийнято до провадження подану позивачем, в ході розгляду справи, заяву про збільшення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на його користь матеріальної шкоди в сумі 1674,81 грн.

Ухвалою суду від 23.05.2018 по вищевказаній справі було закрито підготовче провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні.

Позивач в судовому засіданні свої позовні вимоги, з урахуванням їх збільшеного розміру, підтримав у повному обсязі та просив суд про їх задоволення, посилаючись на обставини, що викладені у позовній заяві. Зазначив суду, що ним до відповідача було подано два письмові запити щодо отримання публічної інформації, зокрема щодо підстав щомісячного відрахування з пенсійного забезпечення позивача у 2016 році. Однак, на надіслані запити позивач отримав від відповідача листом №2879/04 від 07.02.2017, неповну відповідь на запитувану інформацію. Крім того, ОСОБА_1 вказав, що протиправними діями відповідача щодо незаконного відрахування у період з травня 2016 року по листопад 2016 року коштів з його пенсійного забезпечення, йому було спричинено майнової шкоди в загальному розмірі 1582 грн., а також завдано моральної шкоди, яку він оцінює в 20000 грн.

Представник відповідача - ОСОБА_2 у суді проти позовних вимог ОСОБА_1 заперечував у повному обсязі та зазначив, що відповідно до ч.4 ст.2, ст.5, ч.3 ст.68 Закону №606, Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві 24.03.2016 отримало постанову державного виконавця про звернення стягнення на пенсію позивача від 24.02.2016 в рамках виконавчого провадження №49735287. Вищевказана постанова, у встановленому порядку, була передана відповідальній особі Відділу утримань пенсій, та внесено відповідні реквізити до електронного пенсійного особового рахунку позивача. А тому, відповідно до постанови державного виконавця відповідач здійснював утримання та перерахунок коштів із нарахованої суми пенсії позивача за наданими реквізитами одержувача - ДВС Дніпровського РУЮ у м.Києві, за період з травня 2016 року по жовтень 2016 року, включно у місячному розмірі 226 грн., де загальна сума таких нарахувань склала 1356 грн. В подальшому, після отримання повідомлення про скасування рішення, яке підлягало примусовому виконанню, відповідач, у встановленому порядку припинив здійснення відрахування, у зв'язку із чим утримані кошти за листопад 2016 року були повернуті Управлінням позивачу разом із пенсією у 2016 році. Також представник зазначив, що вимоги позивача в частині стягнення з управління попередньо відрахованих сум коштів не можуть бути задоволені судом, з тих підстав, що всі вжиті Управлінням дії відповідали вимогам чинного законодавства, а порядок повернення позивачу утриманих в ході виконавчого провадження коштів, передбачений ст.444 ЦПК України як поворот виконання рішення, оскільки саме судове рішення, на примусове виконання якого стягувались кошти, було скасовано.

Треті особи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проти вимог позивача заперечували у повному обсязі.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача - ОСОБА_2 та третіх осіб, дослідивши наявні в матеріали справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню судом, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, та як було встановлено судом в ході розгляду справи, позивач 31.01.2017 звернувся до відповідача з інформаційними запитами в порядку Закону України «Про доступ до публічної інформації», зокрема щодо надання інформації з приводу підстав щомісячного відрахування з пенсійного забезпечення позивача в 2016 році, з відповідними посиланнями на документи, прізвища, ім'я та по-батькові посадових осіб (а.с.4,5).

07.02.2017 Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києва у відповідь на подані позивачем запити, направило ОСОБА_1 листа №2879/04, де повідомило його про те, що до управління з координації та контролю за виплатою пенсій ГУПФУ в м.Києві надійшов на виконання виконавчий документ про відрахування утримань з пенсії позивача. Головним спеціалістом ОСОБА_3 до електронного пенсійного особового рахунку позивача були внесені реквізити на підставі постанови Відділу ДВС Дніпровського РУЮ у м.Києві ВП №49735287 від 24.02.2016, яка внесена державним виконавцем Манасерян А.А., та виконавчого листа №2-275/2013 від 19.08.2013, виданого Деснянським районним судом м.Києва про стягнення заборгованості на користь ОСОБА_7 Правильність внесення реквізитів були перевірені начальником відділу ОСОБА_4

За період з 01.05.2016 по 31.10.2016 утримано і перераховано кошти, згідно постанови, на рахунок відділу ДВС Дніпровського районного управління юстиції у м.Києві у сумі 1356 грн., та відповідно за вказаний період сума щомісячного відрахування складала 226 грн. При цьому, кошти за листопад 2016 року в сумі 226 грн. були отримані, але не перераховані, у зв'язку із відкликанням постанови відділу ДВС Дніпровського РУЮ у м.Києві №44329 від 18.10.2016, який надійшов до управління з координації та контролю за виплатою пенсій 07.11.2016 вх.№7585/11, утримані кошти були перераховані позивачу разом з пенсією за грудень 2016 року.

Також, зазначеним листом Управління повідомило, що запрошувані позивачем копія постанова про звернення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника та копії виконавчого листа може бути отримана ОСОБА_1 за відповідним зверненням безпосередньо у Дніпровському районному відділі ДВС ГТУЮ у м.Києві (а.с.6).

Положеннями ч.4 ст.78 КАС України закріплено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як вбачається з поданої до суду копії ухвали Деснянського районного суду м.Кидва від 10.03.2017, судом, в порядку судового контролю за виконанням судових рішень була розглянута скарга ОСОБА_1 на дії та бездіяльність державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби м.Києва ГТУЮ у м.Києві, треті особи: Київська міська прокуратура №4, ОСОБА_7

Даним судовим рішенням була встановлена та обставина, що державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві було відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-275 виданого 19.08.2013 року Деснянським районним судом міста Києва щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_7 коштів у розмірі 11842,35 грн.

Постановою про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 24.02.2016 року №49735287 при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-275/2013 державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві було звернуто стягнення на пенсію боржника ОСОБА_1, який отримує пенсію в Управлінні з координації та контролю з виплати пенсії за адресою: м. Київ, вул. Мініна, 4 "А".

Як вбачається з наявних в матеріалах справи відомостей про відрахування, дійсно на підставі вищевказаної постанови державного виконавця відповідачем у період з травня 2016 року по жовтень 2016 року з пенсії позивача утримувались та перераховувались на рахунок виконавчої служби кошти в розмірі по 226 грн. щомісяця. При цьому, за листопад 2016 року кошти у розмірі 226 грн. були утримані Управлінням, однак не відраховані (а.с.91).

07.11.2016 на адресу Управління з координації та контролю за виплатою пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві надійшов лист від Дніпровського районного відділу ДВС м.Київ ГТУЮ у м.Києві за №44318 з проханням припинити відрахування з пенсії позивача боргу, що здійснювалося на підставі постанови №49735287 від 24.02.2016, у зв'язку із тим, що рішення, яке підлягало примусовому виконанню, було скасовано.

Вбачається, що своїм листом №2879/04 від 07.02.2017 Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві повідомило позивача про наявну в Управлінні інформацію щодо вищевказаних обставин.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ст.69 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV (в редакції від 28.12.2015) підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці здійснюють відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника і перераховують кошти стягувачу у строк, встановлений для здійснення зазначених виплат боржнику, а якщо такий строк не встановлено - до десятого числа кожного місяця, наступного за звітним. Такі підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці кожні шість місяців надсилають державному виконавцю звіт про здійснені відрахування та виплати за формою, встановленою Міністерством юстиції України.

Частинами третьою та шостою статті 70 вказаного Закону було встановлено, що із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості: у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, відшкодування шкоди у зв'язку із втратою годувальника та збитків чи шкоди, заподіяних злочином, - п'ятдесят відсотків; за всіма іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - двадцять відсотків.

Звернення стягнення на пенсію здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

На підставі ч.2 ст.50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Розмір відрахування з пенсії обчислюється з суми, що належить пенсіонерові до виплати.

Положеннями ч.4 ст.2 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV (в редакції від 28.12.2015 визначено, що інші органи, установи, організації і посадові особи провадять окремі виконавчі дії у випадках, передбачених законом, у тому числі відповідно до статті 5 цього Закону, на вимогу чи за дорученням державного виконавця.

Згідно із вимогами ст.5 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України.

Як було встановлено судом в ході розгляду даної справи, на виконання вищенаведених вимог законодавства, 24.03.2016 до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києва надійшла постанова державного виконавця Відділу ДВС Дніпровського районного управління юстиції у м.Києві Манасерян А.А. про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 24.02.2016 по ВП №49735287 (а.с.92).

Дана постанова була прийнята до виконання Відділом утримань з пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві, та в період з червня по листопад 2016 року Відділом проводилось відповідне утримання з пенсійного забезпечення позивача на рахунок ВДВС Дніпровського РУЮ у м.Києві. Тобто в ході примусового виконання судового рішення, було звернуто стягнення на пенсію позивача. При цьому, сума відрахувань в межах виконавчого провадження №49735287 з примусового виконання виконавчого листа № 2-275 виданого 19.08.2013 року Деснянським районним судом міста Києва щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_7 коштів у розмірі 11842,35 грн., склала 1356 грн..

07.11.2016 на адресу Управління з координації та контролю за виплатою пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві надійшов лист від Дніпровського районного відділу ДВС м.Київ ГТУЮ у м.Києві за №44318 з проханням припинити відрахування з пенсії позивача боргу, що здійснювалося на підставі постанови №49735287 від 24.02.2016, у зв'язку із тим, що рішення, яке підлягало примусовому виконанню було скасовано.

Разом з цим, суд звертає увагу, що у відповідності до положень ст.444 ЦПК України, законодавцем визначений порядок здійснення повороту виконання судового рішення, яке було скасовано судом, повністю або частково виконано, у разі якщо за результатами скасування/ нового розгляду/ перегляду суд: 1) закрив провадження у справі; 2) залишив позов без розгляду; 3) відмовив в позові повністю; 4) або задовольнив позовні вимоги в меншому розмірі.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що порушене право позивача в даному випадку, підлягало захисту саме у відповідності до вимог ст.444 ЦПК України.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На основі повно і всебічно з'ясованих обставин, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, відповідачем доведено правомірність своїх дій, з урахуванням встановлених вимог частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню судом.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.6, 8, 9, 77, 78, 241-247 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

ОСОБА_1 в задоволенні позову до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п.п.15.5) п.15 ч.1 Розділу VII Перехідних Положень КАС України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, зокрема через Деснянський районний суд м. Києва.

Суддя: