Постанова № 78030373, 20.11.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 33/793/1469/18 Справа № 693/1031/18 Категорія: ч.1 ст.172-6 КУпАПГоловуючий у І інстанції Шимчик Р.В. Доповідач в апеляційній інстанції Соломка І. А.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" листопада 2018 р. м. Черкаси

Суддя апеляційного суду Черкаської області Соломка І. А. при секретарі Бєлан О.В., за участю прокурора Гречаника Р.І., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення №693/1031/18 відносно ОСОБА_3, що надійшли з Жашківського районного суду Черкаської області за апеляційною скаргою останньої ,-

в с т а н о в и л а:

Постановою Жашківського районного суду Черкаської області від 23 жовтня 2018 року

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку с. Копіювата Монастирищенського району Черкаської області, жительку АДРЕСА_1

визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП, і на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень, та стягнуто судовий збір на користь держави в сумі 352,40 грн.

Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_3, перебуваючи на посаді в.о. старости с. Конела Соколівської сільської ради Жашківського району Черкаської області та відповідно до пп. «в» п.1 ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», являючись суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, в порушення вимог ч.1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», без поважних причин, несвоєчасно подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування, а саме : декларація фактично подана 27.06.2018, хоча Законом встановлено граничний термін 01.04.2018, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 172-6 КУпАП.

Не погоджуючись з постановою місцевого суду, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу в якій просила скасувати постанову суду та звільнити її від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП за його малозначністю і оголосити їй усне зауваження, закривши провадження у справі.

В обґрунтування апеляційних вимог, апелянт посилається на те, що місцевим судом не дотримано вимог ст. 33 КУпАП, оскільки декларація нею була подана невчасно з об'єктивних причин, і хоча в її діях формально і вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП, але по своїй суті воно є малозначним, тому на підставі ст. 22 КУпАП її слід звільнити від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.

Заслухавши думку апелянта ОСОБА_3, яка підтримала подану апеляційну скаргу, та просила її задовольнити з наведених у ній підстав, думку прокурора Гречаника Р.І., який заперечив проти задоволення поданої апеляційної скарги, просив постанову суду першої інстанції залишити без змін, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вказані вимоги при розгляді даної справи судом першої інстанції виконані.

Висновок районного суду про наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП, в діях ОСОБА_3 ґрунтується на зібраних та досліджених в судовому засіданні доказах, яким суд дав належну правову оцінку. В цій частині постанова місцевого суду ніким не оскаржується, а тому відповідно до ч.7 ст. 294 КУпАП апеляційним судом не переглядається.

Вважаю, що місцевим судом дотримано загальних правил накладення стягнення за адміністративне правопорушення, а саме враховано характер вчиненого ОСОБА_3 правопорушення, яке відноситься до адміністративних правопорушень, пов'язаних з корупцією, особа порушника, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують відповідальність, а саме : часткове визнання вини, та відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, і за таких обставин обґрунтовано накладено адміністративне стягнення в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч.1 ст. 172-6 КУпАП, що згідно із ст. 23 КУпАП буде достатньою, справедливою та необхідною мірою відповідальності за дане правопорушення.

Також вважаю, що відсутні підстави для застосування відносно ОСОБА_3 положень ст. 22 КУпАП, відповідно до якої при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Апелянт, в обґрунтування необхідності застосування відносно неї положень ст. 22 КУпАП, посилається на те, що вона не змогла вчасно подати декларацію через збої в роботі сайту НАЗК, у зв'язку з чим вона зв'язувалась з координаторами вказаного сайту, та з'ясовувала можливі варіанти усунення перешкод в подачі інформації, однак на підтвердження своїх доводів жодних документів апеляційному суду апелянтом не надано, у зв'язку з чим вони є безпідставними.

Також апелянтом зазначено про те, що в неї не було довідки про дохід від земельного паю, оскільки офіс орендаря розташований в Вінницькій області, та належно зареєстрованої електронної адреси. Однак, згідно пояснень ОСОБА_3, остання отримала довідку про дохід від земельного паю на початку березня 2018 року, а декларацію подала - 27.06.2018, тобто після спливу майже 3-х місячного строку. Крім того, створення електронної адреси, та виготовлення електронного цифрового підпису не потребує такого значного проміжку часу.

У законодавстві не закріплено визначення малозначного правопорушення та відсутні вказівки на його ознаки. В кожному конкретному випадку суд має вирішувати питання про визнання діяння малозначним, виходячи з того, що його наслідки не представляють суспільної небезпеки, не завдали або не здатні завдати значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб.

Вважаю, що в даному конкретному випадку вчинене ОСОБА_3 адміністративне правопорушення не можна вважати малозначним, оскільки воно відноситься до правопорушення, що пов'язане з корупцією, яке відповідно до ч.1 ЗУ «Про запобігання корупції» - є діянням, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Тому вважаю, що відсутні підстави для звільнення ОСОБА_3 від адміністративної відповідальності за ст. 22 КУпАП та скасування або зміни постанови районного суду, яка є законною, обґрунтованою та мотивованою , винесеною відповідно до вимог чинного законодавства.

Керуючись ст.294 КУпАП,-

п о с т а н о в и л а:

Постанову Жашківського районного суду Черкаської області від 23 жовтня 2018 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 172-6 КУпАП та накладення на неї адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень, - залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_3, - залишити без задоволення.

Постанова остаточна й оскарженню не підлягає.

Суддя: І. А. Соломка