Ухвала суду № 78030137, 22.11.2018, Соснівський районний суд м. Черкас

Провадження № 1-кп/712/606/18

Справа № 704/16/16-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2018 року Соснівський районний суд м. Черкаси складі:

головуючого судді - ПИРОЖЕНКО С.А.

суддів – РОМАНЕНКО В.А., МАРЦІШЕВСЬКОЇ О.М.,

при секретарі – ТІТОВА О.І.

з участю прокурора – ДИДИЧ В.В., ГРЕКОВА А.І.

обвинувачених – ОСОБА_1, ОСОБА_2,

ОСОБА_3, ОСОБА_4,

ОСОБА_5, ОСОБА_6

розглянувши клопотання про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_2, який обвинувачується за ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 194, ч. 1 ст. 263 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Прокурор звернувся до суду з клопотанням про зміну міри запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 заявили щодо продовження незаконного впливу з боку працівників Генеральної прокуратури України, які шляхом погроз та морального тиску намагаються отримати необхідні для них покази.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_3 пояснив, що йому до даного часу не надається належна медична допомога.

Статтею 206 частиною 6 КПК України, перебачено, що якщо під час будь-якого судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (орган державної влади, державна установа, яким законом надано право здійснювати тримання під вартою осіб), слідчий суддя зобов’язаний зафіксувати таку заяву або прийняти від особи письмову заяву та: 1) забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження особи; 2) доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві особи.

З повідомлення Державної установи «Черкаський слідчий ізолятор» від 22 листопада 2018 року вбачається, що 21 листопада 2018 року на виконання ухвали суду, ОСОБА_3 викликалася карета швидкої медичної допомоги кардіологічного профілю. Після огляду та обстеження лікарем надані рекомендації щодо лікування та обстеження.

Відповідно до ч. 1 ст. 206 КПК України, кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов’язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.

Положеннями статті 206 КПК України передбачені обов’язки щодо захисту прав людини лише слідчим суддею, однак, частина 6 статті 9 КПК України передбачає, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу, відтак, суд вважає за необхідне вирішити питання щодо захисту прав обвинуваченого ОСОБА_3

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод ратифікована Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року і набрала чинності для України 11 вересня 1997 року. В силу вимог ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 22 жовтня 2015 року, яке набуло статусу остаточного 22 січня 2016 року з огляду на ненадання адміністрацією СІЗО оперативного та належного лікування заявнику, Судом констатовано, що має місце нелюдське та таке, що принижує гідність, поводження в порушення статті 3 Конвенції.

Питання неналежної медичної допомоги особам, які перебувають в установах тимчасового тримання та виконання покарань України, крім того розглядалось Судом у низці справ (див. рішення у справах «Кац та інші проти України» від 18 грудня 2008 року, «Похлєбін проти України» від 20 травня 2010 року, та «Салахов та Іслямова проти України» від 14 березня 2013 року).

Згідно статті 11 Закону України «Про попереднє ув`язнення», статей 6, 39, 72 Основ законодавства України про охорону здоров’я, особи, узяті під варту, мають право на надання їм медичної допомоги. Відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 18.03.2013р. №460/5, яким затверджено «Правила внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України», передбачено надання медичного обслуговування ув’язненим особам в слідчих ізоляторах. Надання ув’язненим і засудженим невідкладної медичної допомоги, що не може бути надана у медичній частині СІЗО, здійснюється відповідно до Порядку взаємодії закладів охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров’я з питань надання медичної допомоги особам, взятим під варту, затвердженого наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров’я України від 10 лютого 2012 року № 239/5/104.

Згідно до п. 2.3 вищевказаного Порядку, медичне обстеження осіб, узятих під варту, здійснюється у разі їх звернення зі скаргою на стан здоров’я за ініціативою лікаря медичної частини СІЗО або адміністрації СІЗО. У випадках, коли лікарі медичної частини СІЗО не можуть самостійно встановити діагноз, начальник медичної частини СІЗО подає запит до керівництва СІЗО щодо направлення хворого на лікування до обраного закладу охорони здоров’я з орієнтовного переліку або залучення відповідного лікаря-фахівця закладу охорони здоров’я.

Крім того, відповідно до Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров’я України №1348/5/572 від 15.08.2014 року, з урахуванням результатів обстеження та встановленого діагнозу лікар медичної частини негайно призначає засудженому курс лікування в обсязі, передбаченому стандартами та нормативами медичної допомоги у сфері охорони здоров’я, клінічними протоколами надання медичної допомоги.

Таким чином, з метою недопущення порушення прав обвинуваченого ОСОБА_3 на отримання необхідної та достатньої медичної допомоги, суд вважає за необхідне відреагувати в порядку ст.206 КПК України.

Крім того, ухвалою суду від 08 листопада 2018 року було доручено прокурору Черкаської області провести перевірку фактів, викладених обвинуваченими ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, щодо неналежних умов утримання в місцях ув’язнення та незаконного впливу з боку працівників правоохоронних органів. Проте на адресу суду жодних повідомлень від прокурора з даного приводу не надходило, тому необхідно зобов’язати провести перевірку.

Керуючись ст. ст. 206, 369-372,376 КПК України, суд –

У Х В А Л И В:

На підставі ст.206 КПК України зобов’язати начальника Державної установи «Черкаський слідчий ізолятор» та начальника медичної частини установи забезпечити проведення лікування обвинуваченого ОСОБА_3 відповідно до п.2.3 «Порядку взаємодії закладів охорони здоровя Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоровя з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту», затвердженого наказом Міністерства юстиції України, МОЗ України №239/5/104 від 10.02.2012 року.

На підставі ст.206 КПК України зобов’язати прокурора Черкаської області провести перевірку фактів, викладених ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 щодо неналежних умов утримання в місцях ув’язнення та незаконного впливу з боку працівників правоохоронних органів, про результати якої повідомити суд належним чином.

Ухвала підлягає до негайеного виконання.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

ГОЛОВУЮЧИЙ:

СУДДІ: