Вирок № 78029869, 22.11.2018, Монастирищенський районний суд Черкаської області

Провадження № 1-кп/702/18/18

Справа № 702/23/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2018 року м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:

головуючої - судді Діденко Т.І.,

з участю секретаря - Прилуцької О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12017250220000280 (кримінальну справу) про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимого: 1) вироком Монастирищенського районного суду Черкаської області від 16.10.1995 за ч.3 ст.101 КК України, призначене покарання - 5 років позбавлення волі, з відбуванням покарання у виправно-трудовій колонії посиленого режиму; 2) вироком Іллінецького районного суду Вінницької області від 22.04.2002 за ч.2 ст.140 КК України, призначене покарання - 1 рік 7 місяців позбавлення волі у кримінально-виконавчій установі з конфіскацією майна; 3) вироком Монастирищенського районного суду Черкаської області від 07.03.2007 за ч.3 ст.289, ч.1 ст.69 КК України, призначене покарання - 4 роки 3 місяці 9 днів позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна; 4) вироком Христинівського районного суду Черкаської області від 14.12.2009 за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, призначене покарання - 3 роки позбавлення волі з відбуванням в кримінально-виконавчій установі. Постановою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 10.08.2011 на підставі ст.81 КК України, звільнений умовно-достроково від відбування покарання на 10 місяців 25 днів, проживає ІНФОРМАЦІЯ_4, за ч.2 ст. 125 КК України,

з участю сторін та інших учасників судового провадження:

прокурорів: Прудиус Н.Л., Бебешка М.М.,

потерпілої - ОСОБА_2,

представника потерпілої – ОСОБА_3,

захисників: ОСОБА_4, ОСОБА_5,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 26 серпня 2017 року близько 16 години 30 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, на земельній ділянці біля домоволодіння по вул. Садовій, 7 в с.Половинчик Монастирищенського району Черкаської області під час суперечки з ОСОБА_2, яка виникла між ними на грунті особистих неприязних відносин, умисно наніс один удар правою рукою в область шиї та голови останньої, чим спричинив ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді забою шийно-потиличної ділянки, струсу головного мозку, які згідно висновку експерта Уманського МРВ КУ «Черкаське обласне бюро судово-медичної експертизи» №05-7-01/863 від 05.10.2017 відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 125 КК України, - умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.

Обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні злочину, цивільного позову потерпілої в загальній сумі 124929,48 грн. , з них: 20607,13 грн. - відшкодування завданої матеріальної шкоди (лікування), 4322,35 грн. – компенсація процесуальних витрат; 100000 грн. – відшкодування моральних витрат, не визнав повністю, і пояснив, що розпочалося все з того, що сусіди Бабій збудували на відставі 1 м 40 см від вікна його будинку, де він спить, курник, в якому розмістили курей та голосистого півня, який не давав йому спати. По їхній спільній межі встановили залізяччя, яке є травмативним (металеві полоси висотою близько 15 см на протяжності всієї межі). Сусіди обоє були в дворі. Він зайшов до них, вибачився і звернувся до ОСОБА_6 та ОСОБА_2 з проханням усунути ці незручності щодо півня – пересилити його, пізніше відрпускати, або з'їсти. ОСОБА_7 пообіцяла усунути незручності, про залізо сказала, що приберуть, коли будуть копати картоплю, але нічого з обіцяного не зробила. ОСОБА_2 постійно його провокувала. Одного дня він вранці підійшов до їхнього паркану, взяв маленьку монтировку, погупав нею, вони повиходили, він попросив в нецензурній формі закрити півню «пащу». 26.08.2018 він прийшов додому, сусіди Бабій були на городі, копали картоплю. Він стояв на своєму городі і запитав для чого залізо, воно йому заважає. Вони почали сваритися. Він хотів закрити рота потерпілій, вона шевельнулася і його рука ковзнула. Він стояв спиною до свого городу. Працівники поліції зайшли до нього із-за спини, він їх не бачив. ОСОБА_2 бачила працівників поліції і лягла на землю, її голова до землі не доторкалася. Вил не бачив і не тримав їх в руках.

Потерпіла ОСОБА_2 цивільний позов підтримала повністю, просить його задоволити і показала, що коли обвинувачений тверезий, він не зачіпає, а коли п’яний, то чіпляється. Одного разу ОСОБА_1 біля 4 год. ранку зайшов до них в двір із залізякою, якою стукав по паркану, по профілю, погнув профіль, був обурений тим, що хлів не там, курми і півнем. За кілька днів до 26.08.2017 вони копали картоплю на городі і обвинувачений прийшов до них на город із сокирою. Почав сокирою замахуватися на них, вона зателефонувала в поліцію. Після другого дзвінка в поліцію, обвинувачений сказав, що він зачекає, коли приїде поліція. Приїхали поліцейські, на їхнє прохання обвинувачений викинув сокиру. У присутності працівників поліції, коли вони відбирали пояснення, обвинувачений так само погрожував та нецензурно виражався. Вона підписала те, що написали працівники поліції, про сокиру там не було. Працівники поліції забрали обвинуваченого. Коли обвинувачений повернувся з м.Монастирище, то знову прийшов до них на город і сказав, що він оголошує їм війну за те, що його забрала поліція і що йому тепер потрібно платити штраф. На наступний день, 25.08.2017 вона поїхала в м.Монастирище відвезла заяву, оскільки працівники поліції відібрали у неї пояснення, а заяву вона не написала. Обвинувачений знову приходив і погрожував. 26.08.2017 вранці вона знову була у поліції, відвезла наступну заяву, що він не залишає їх у спокої. 26.08.2017 о другій половині дня, коли вона повернулась з м.Монастирище у село, пішла на город збирати картоплю, яку накопав чоловік. Вона розмовляла по телефону з дочкою. Побачила, що обвинувачений йшов по її городу, вона сказала до нього, щоб він зупинився, оскільки це її власність. Вона відволіклась на телефон, хотіла його відключити, щоб дочка не чула що відбувається, і цей момент обвинувачений наніс їй удар. Вона навіть не бачила, як він наніс їй удар, якою рукою, оскільки у цей момент відволіклась на телефон. Більше вона нічого не пам’ятає. Потім вона почула голос чоловіка, який її кликав. ОСОБА_8 прийшов на город з ґаблями, оскільки мав носити бур’ян. ОСОБА_1 забрав у чоловіка ґаблі, навів на неї та на чоловіка гостру частину ґаблів - два вістря на чоловіка, два вістря на неї. Вона з чоловіком взялися за ґаблі і відвели гостру частині в сторону. Потім приїхали працівники поліції і забрали обвинуваченого. Обвинувачений наніс їй один удар з правого боку в низ шиї, зачепив голову позаду вуха. Після удару в неї трусилися руки, її трусило, виходив шок. ОСОБА_8 викликав швидку і її було госпіталізовано, 2-3 дні вона лікувалася в травматологічному відділенні, а потім у неврологічному. 22.09.2017 її виписали з лікарні, в лікарні була 24 дні. В подальшому вона зверталась до інших лікарів, до кардіолога в м.Борисполі, проходила дорогі обстеження в м.Києві, в тому числі томограму голови і шиї, лікується в м. Києві. Вона працює викладачем математики в спеціалізованій школі № 31 м.Києві, її було важко працювати, писала на папері, що необхідно робити. Через тиждень після 26.08.2017 вона звернулася до невропатолога, який констатував у неї хворобу Паркінсона. ОСОБА_9 ЦРЛ констатував у неї вікові порушення слуху, проте аудіограма після удару гірша, ніж була до удару. У неї діагностовано пролапс серця, вона задихається, не може ходити, не може виконувати фізичну роботу, болить низ голови, важко тримати голову, на роботі вона ходить в хомуті. Крім накладних і фіскальних чеків, інших доказів про призначення її медикаментів для лікування у неї немає. ОСОБА_1 через чоловіка передавав її «смертельні погрози».

Моральну шкоду обґрунтовує тим, що вони з чоловіком постійно живуть у страху, не можуть вийти на город, в порушенні звичних життєвих зв’язків, тим, що в неї є хвороба Панкерсона, вона має постійно підвищений тиск, погіршення слуху та пам’яті, постійно купує медичні препарати, п’є заспокійливі і вважає все це наслідком події від 26.08.2017. Ніхто їй не поверне її серце, слух та пам’ять до того стану, який у неї був. Сильно болить шия. Потрібно і далі продовжувати обстеження.

До експерта не зверталась про встановлення причинного зв’язку подій 26.08.2017 та наслідків, про які вона розповіла.

Представник потерпілої ОСОБА_3 уточнену позовну заяву про відшкодування завданої шкоди підтримав повністю, вважає, що між діями ОСОБА_1 і завданою позивачеві шкодою є причинно-наслідковий зв’язок, керуючись ст.23, 1166-1168, 1195 ЦК України; ст.61, 118, 121, 122, 124, 128 КПК України; Постановою ПВС України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995, просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 20607, 13 грн. у відшкодування завданої майнової шкоди (лікування), 4 322, 35 грн. - компенсацію процесуальних витрат, 100 000 грн. як відшкодування завданої моральної шкоди.

Обвинувачений ОСОБА_1 вини та цивільного позову не визнав, проте, його винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України доведена доказами, добутими в установленому законом порядку в ході досудового розслідування, які досліджені судом:

Показаннями свідка ОСОБА_10, яка показала, що самих подій вона не бачила, вона була присутня від початку до кінця слідчого експерименту, коли ОСОБА_11, показувала, як ОСОБА_1 вдарив ОСОБА_7. ОСОБА_11 показувала, що ОСОБА_1 ударив ОСОБА_2 долонею правої руки по лівій щоці, ближче до нижньої щелепи і вона упала. Події відбувались влітку, на городі. Був один удар і ОСОБА_7 впала. Був складений протокол слідчої дії, вона підписала його.

Показаннями свідка ОСОБА_12, який показав, що 26.08.2017 під час його чергування, зранку в годин 10 приїхала ОСОБА_7 у відділення поліції написати заяву на сусіда ОСОБА_1, який чіпляється, ображає і не дає їй спокійно жити. Вона написала заяву, він сказав їй, що вони знайдуть ОСОБА_1, допитають його і складуть протокол. В другій половині дня він і ОСОБА_13 поїхали до ОСОБА_1, щоб допитати його. Зайшли у його домоволодіння, двері були відчинені, нікого не було. Вони вийшли на город, щоб відшукати ОСОБА_1, ОСОБА_1 стояв на своєму городі і щось кричав, побіг на сусідню земельну ділянку. Вони вийшли із-за кущів і в цей час він побачив, як ОСОБА_1 підбіг до ОСОБА_2 і ударив її в голову, вона впала, чи втрачала потерпіла свідомість він не бачив. Потім ОСОБА_1 почав видирати лопату у чоловіка потерпілої. В цей час вони підбігли, забрали лопату і обвинуваченого. Коли дійшли із земельної ділянки ОСОБА_2 до межі, ОСОБА_1 почав видиратися – «буду йти сам», почав грубити, вони наділи на нього кайданки. Завезли обвинуваченого в лікарню на освідування, висновок – перебував у стані алкогольного сп’яніння. Він бачив один удар. Він не бачив, що потерпіла була непритомна, вона сиділа на землі і плакала, у неї була істерика. Від кущів, де вони йшли, до місця події метрів 10. ОСОБА_13 не бачив самої події, бо йшов позаду нього.

Показаннями свідка ОСОБА_14, який показав, що він був присутній під час двох слідчих експериментів. Перше відтворення було при участі поліції, ОСОБА_12, який показав, як вони приїхали до ОСОБА_1, вийшли на город і побачили, що ОСОБА_1 підійшов до ОСОБА_2, зробив помах рукою після чого вона сіла. Правою рукою він махнув і попав у ліву сторону голови ОСОБА_2 Після чого обвинувачений підійшов до ОСОБА_6, в якого в руках була лопата, він її смикнув, підбіг поліцейський і вони забрали ОСОБА_1 у поліцію. Друге відтворення було за участю ОСОБА_2 та ОСОБА_6, де потерпіла показувала, що був удар рукою у праву сторону, удар професійно поставлений. Вона впала та втратила свідомість. Після чого вона побачила, що у чоловіка були вила, ОСОБА_1 їх висмикнув і наставив на чоловіка, вона піднялась, стала біля чоловіка. Два вістряка були навпроти чоловіка і два вістряка були навпроти неї. В цей час підбігли працівники поліції і забрали ОСОБА_1 Він мав розмову з ОСОБА_1, який йому повідомив, що у них йде спір за залізо по межі. ОСОБА_1 просив, щоб сусіди Бабій забрали залізо, яке йде у них по межі 10- 15 см висотою, оскільки він може за нього зачепитись. ОСОБА_6 показував на слідчому експерименті, що ОСОБА_1 наніс один удар його дружині, з шиї до голови. Ковзаючий удар від шиї в голову, так показав ОСОБА_6 та потерпіла.

Показаннями свідка ОСОБА_6, який показав, що вони копали картоплю, він пішов з городу взяти вила, щоб збирати бур’ян. Повертаючись назад, почув крик. Він йшов на город, спираючись на вила, побачив витягнуту руку ОСОБА_1 на рівні голови дружини, вона впала. Він підійшов до дружини, вона декілька секунд була без свідомості. Він опирався на вила. ОСОБА_1 схопився за вила, а він не давав їх забрати, потім дружина допомагала йому утримувати вила. Вила з рук він не випускав. Удар був один, сам удар він не бачив, бачив тільки протягнуту руку в області шиї. Він однією рукою допоміг дружині піднятись. Вона допомагала тримати вила, в якому положенні вона була, він не пам’ятає. Він відвідував її у лікарні, вона нікуди не відлучалась з лікарні, оскільки лікар їй заборонив їхати на експертизу.

Показаннями свідка ОСОБА_13, який показав, що 26.08.2017 перебував на чергуванні в ОСОБА_9 районному відділі поліції, разом з ОСОБА_12 поїхали на виклик ОСОБА_7. Вони приїхали до ОСОБА_1, його в хаті не було. Почули крики , вийшли на город. ОСОБА_7, її чоловік і ОСОБА_1 стояли на городі ОСОБА_7 і сварилися, були агресивні і говорили на підвищених тонах. Удару він не бачив, ОСОБА_1 вони забрали. ОСОБА_7 говорила, що викликала швидку. Він вважає, що суть конфлікту в межових знаках. Потерпіла говорила, що ОСОБА_1 вдарив її рукою в голову.

Показаннями свідка ОСОБА_11, яка показала, що того дня вона сиділа біля свого двору під деревом і дивилася в сторону городів і навколо. На свій город вийшла ОСОБА_7, з’явився ОСОБА_1, щось говорили між собою, що саме її не було чути, оскільки вона була від них за 150-200 м. Бондар М.Ю. говорив до ОСОБА_7, а потім підійшов ближче і махнув рукою, вона постояла і впала. ОСОБА_1 розвернувся від ОСОБА_7 і до нього підійшли два хлопці в темному одязі, які вийшли з двору ОСОБА_1 Був один ляпас, секунд дві ОСОБА_2 стояла на ногах, а потім впала. ОСОБА_1 дав ОСОБА_2 ляпаса і повертався на свій город, вона пішла в хату. ОСОБА_8 під час нанесення ляпаса на городі не було, він підійшов після нанесення ляпаса. ОСОБА_1 наніс один ляпас правою рукою по щоці ближче до вуха. При слідчій дії з її участю був слідчий, працівники поліції складали документи і вона їх підписувала.

Згідно даних витягу з кримінального провадження № 12017250220000280 29.08.2017 надійшла заява ОСОБА_2 про те, що 26.08.2017 близько 16 год. 37 хв. ОСОБА_1 знаходячись на присадибній земельній ділянці по вул.Садова, 7 в с.Половинчик Монастирищенського району Черкаської області, наніс ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, тілесні ушкодження, з якими її госпіталізували в ОСОБА_9 ЦРЛ. Правова кваліфікація за ч.2 ст.125 КК України.

Згідно даних заяви ОСОБА_2 від 27.08.2018 в суботу о 16 год. 37 хв. ОСОБА_1 прийшов до них на середину городу, вона там сиділа на стільчику і розмовляла з дочкою. Дуже швидкими кроками наблизився до неї, вона лише встигла сказати дочці, що зателефонує, ОСОБА_1 ударив її з усієї сили, кулаком у праву сторону шиї і низ голови. Вона впала, втратила свідомість. Сусідка ОСОБА_11 кричала, щоб він не зачіпав, він сказав, що він нікого не боїться, йому нічого не буде. ОСОБА_8 вийшов на город пізніше, він брав ґаблі, щоб виносити скошений бур’ян. Від хвіртки він чув і бачив як ОСОБА_1 кричав, і як її ударив і вона впала. ОСОБА_8 інвалід не може ходити. Поки він прийшов до них (50-60 м) вона не знає, що відбувалося – вона не бачила і не чула. ОСОБА_8 нахилився над нею і став її звати, через деякий час вона почула його голос і відкрила очі, тоді він випрямився. Микола побачив, що вона жива, став обзивати і погрожувати чоловікові. Вона повільно сіла, побачила, як ОСОБА_1 хватає вгорі ґаблі, нахиляє до себе, а вістря напрявлене на чоловіка. Вона швидко піднялась, схватила ґаблі посередині і разом з чоловіком вони вістря з трудом відвели в сторону. Воно уже було між нею і чоловіком. В цей час вибігли два поліцейських. ОСОБА_1 чинив їм опір, вони наклали йому наручники.

Згідно даних протоколу з фототаблицями проведення слідчого експерименту від 11.11.2017 потерпіла ОСОБА_2 показала, що 26.08.2017 близько 16 год. вона вийшла на свою земельну ділянку займатись по господарству (чистити картоплю), її чоловік ОСОБА_6 пішов на територію їх домоволодіння по інструменти. Оглянувшись у різні боки ОСОБА_2 побачила на сусідній земельній ділянці свого сусіда ОСОБА_1, з яким у них час від часу виникали суперечки, який йшов у її сторону. Через декілька секунд ОСОБА_2 отримала удар в область свого обличчя, шиї та голови від ОСОБА_1 Як саме він наблизився до неї та вдарив її вона не бачила, проте відчула різкий біль в області шиї та голови, а також відчула кулак, яким ОСОБА_1 наніс удар. Від даного удару ОСОБА_2 впала на землю та втратила свідомість. Коли отямилася, поряд з нею знаходився її чоловік та ОСОБА_1, при цьому в руках у ОСОБА_1 знаходились ґаблі, які він направив в сторону ОСОБА_6, після чого, підійнявшись вона з чоловіком почали виривати з рук ОСОБА_1 дані габлі.

Навпроти її земельної ділянки знаходились ОСОБА_15 разом з її чоловіком та неподалік знаходилась її сусідка ОСОБА_11. Крім того в момент, коли ОСОБА_2 отримала удар від ОСОБА_1, на місце події прибігли працівники поліції. Ґаблі вона разом з чоловіком тримали між собою задля того, аби не отримати тілесних ушкоджень.

Згідно даних протоколу з фототаблицями проведення слідчого експерименту від 11.11.2017 з участю свідка ОСОБА_6, який показав, що 26.08.2017 близько 16 год. він разом з дружиною ОСОБА_2 перебував на своїй земельній ділянці в момент, коли дружина чистила картоплю, він пішов до будинку. Через деякий час почув крик та вийшовши на земельну ділянку і побачив як ОСОБА_1 вдарив рукою ОСОБА_2 в область шиї та голови, якою рукою не помітив. Від даного удару ОСОБА_2 впала на землю. Він підійшов до неї і почав її кликати, вона не реагувала. Отямившись, ОСОБА_2 почала підійматися. В цей момент ОСОБА_1 вирвав в нього з рук вила (ґаблі) і спрямував їх на нього та його дружину, вони почали виривали ґаблі з рук ОСОБА_1 та спрямовувати їх повз себе, щоб не пошкодитися.

Згідно даних протоколу з фототаблицями проведення слідчого експерименту від 19.11.2017 із участю свідка ОСОБА_12, який пояснив, що 26.08.2017 він чергував в складі СОГ Монастирищенського ВП прибув на повідомлення стосовно вчинення неправомірних дій відносно ОСОБА_2 на вул.Садова, с.Половинчик, де на земельній ділянці навпроти домоволодіння за номером сім на даній вулиці почув крик, підбіг, на даній ділянці побачив як ОСОБА_1 наніс один удар правою рукою в область голови ОСОБА_2, внаслідок чого остання впала на землю.

Згідно даних протоколу з фототаблицями проведення слідчого експерименту від 22.12.2017 з участю свідка ОСОБА_11, яка показала, що 26.08.2017 близько 16 год.30 хв. Вона перебувала поряд із своєю земельною ділянкою по вул.Садовій, 3 в с. Половинчик та бачила на земельній ділянці, яка розташована неподалік її земельної ділянки, ОСОБА_2 та її чоловіка ОСОБА_6, які працювали на даній ділянці. До них підійшов ОСОБА_1, між ними виникла словесна суперечка в ході якої ОСОБА_1 вдарив правою рукою в область голови ОСОБА_2, від чого вона впала на землю. До них відразу підійшли працівники поліції.

Згідно даних висновків експерта № 05-7-01/863 від 22.09.2017 та № 05-7-01/880 від 06.10.2017 у ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, виявлено забій шийно-потиличної ділянки, струс головного мозку, що виникли від дії тупих твердих предметів, цілком можливо від удару рукою, в час та за обставин, вказаних в постанові, і відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я. Термін лікування при встановлені ступеню тяжкості до уваги не береться, як необґрунтований клінічно. Для падіння такі тілесні ушкодження не характерні.

Згідно даних протоколу з фототаблицями проведення слідчого експерименту від 22.12.2017 з участю підозрюваного ОСОБА_1, ОСОБА_1 показав, що 26.08.2017 близко 16 год. 30 хв. на території земельної ділянки навпроти домоволодіння за № 7 по вул.Садовій в с.Половинчик між ним та ОСОБА_2 виникла суперечка в ході якої він наніс незначний удар (ляпас) в область голови ОСОБА_2, ОСОБА_2 впала на землю, до них підбігли працівники поліції.

Згідно даних висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 26.08.2017 ОСОБА_1, 26.08.2017 о 17:50 перебував у стані гострої інтоксикації внаслідок вживання алкоголю.

Згідно даних довідки-характеристики № 675, яка видана 20.10.2017 виконавчим комітетом Половинчицької сільської ради, за час проживання в ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_1 зарекомендував себе з позитивної сторони, добросовісний, послідовний, підконтрольний. Добровольцем пішов в АТО, відмовився від посвідчення учасника бойових дій АТО та земельної ділянки, яка виділялась. За період проживання скарг від жителів села на ОСОБА_1 в сільську раду не надходило. Компрометуючими матеріалами Половинчицька сільська рада на ОСОБА_1 не володіє.

Згідно даних довідки № 765, яка видана 11.12.2017 виконавчим комітетом Половинчицької сільської ради, ОСОБА_1 зареєстрований та проживає ІНФОРМАЦІЯ_8.

Згідно даних довіди № 154, яка видана 15.09.2017 поліклінічним відділом ОСОБА_9 центральної районної лікарні, ОСОБА_1 на диспансерному обліку в наркологічному кабінеті ОСОБА_9 центральної районної лікарні не перебуває.

Згідно даних довідки № 156, яка видана 15.09.2017 поліклінічним відділом ОСОБА_9 центральної районної лікарні, ОСОБА_1 на диспансерному обліку в психоневрологічному кабінеті Монастирищенськоїцентральної районної лікарні перебуває з 25.10.2015, синдром залежності від алкоголю.

Обвинувачений вини не визнав, проте згідно його показань «він хотів закрити її рот, вона шевельнулася і його рука ковзнула», він фактично підтвердив факт нанесення ним удару потерпілій 26.08.2017.

Показання потерпілої про те, що ОСОБА_16 направляв на них вістря вил не підтверджені жодним доказом та спростовані показаннями свідка ОСОБА_6, який не був біля дружини та ОСОБА_1 під час нанесення удару, про те, що вил він з рук не випускав.

Представник потерпілої ОСОБА_3 надав суду аудіо- та відеозаписи на компакт дисках, але події, які записані на дисках, відбувалися після 26.08.2017 і є за межами обвинувального акту, не можуть бути доказом у даному кримінальному провадженні.

Оцінюючи зібрані у справі докази, в їх сукупності, суд вважає висунуте ОСОБА_1 обвинувачення за ч. 2 ст. 125 КК України доведеним.

Призначаючи обвинуваченому покарання, суд виходить з тяжкості вчиненого злочину, з характеру та ступеня суспільної небезпечності, особи обвинуваченого.

Обставинами, що пом’якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, суд визнає активне сприяння розкриттю злочину.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_1, суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння.

Згідно досудової доповіді про обвинуваченого у кримінальному провадженні, яку підготував фахівець з соціальної роботи із суб»єктами пробації ОСОБА_9 районного сектору з питань пробації, обвинувачений ОСОБА_1 свою вину визнає, шкодує про скоєне, але вважає, що він був правий і просити вибачення у потерпілої не має наміру.

Соціально-побутові умови проживання задовільні. Обвинувачений постійно конфліктує з сусідкою ОСОБА_2, не працює, проживає за рахунок тимчасових заробітків по найму, домашнього господарства не тримає, присадибну ділянку не обробляє і на ній нічого не саджає. Має потребу в додаткових коштах, але вирішити її не намагається. ОСОБА_1 зловживає алкогольними напоями, наркотичні та психотропні речовини не вживає, психічних розладів не має, але може втратити контроль над своїми емоціями та вчинками, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Зловживає спиртними напоями, з жовтня місяця 2015 року перебуває на диспансерному обліку в психоневрологічному кабінеті ОСОБА_9 ЦРЛ з діагнозом: синдром залежності від алкоголю. ОСОБА_1 виявив бажання брати участь у підготовці досудової доповіді, при спілкуванні поводив себе відверто, на запитання відповідав правдиво.

Ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства - дуже високий. Виправлення обвинуваченого без позбавлення або обмеження волі на певний строк може становити дуже високу небезпеку для суспільства. На думку органу пробації, застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для впливу на поведінку особи з метою виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень, неможливо здійснювати без цілодобового нагляду та контролю в умовах ізоляції.

Суд вважає, що при призначенні покарання обвинуваченому врахувати досудову доповідь в частині необхідності ізоляції обвинуваченого від суспільства неможливо, оскільки таке покарання не передбачене санкцією ч.2 ст.125 КК України.

До вчинення данного злочину обвинувачений має непогашені судимості, остання з яких на підставі вироку Христинівського районного суду від 14.12.2009 за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, призначене покарання 3 роки позбавлення волі, на підставі постанови Уманського міськрайонного суду від 10.08.2011 обвинувачений умовно-достроково звільнений від відбування покарання на 10 місяців 25 днів. З 2009 року до 26.08.2017 обвинувачений інших злочинів не вчиняв. Підстав вважати ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства як дуже високий лише на підставі попередніх судимостей суд не вбачає.

Обвинувачений є особою раніше судимою, вчинив злочин невеликої тяжкості, позитивно характеризується за місцем проживання, він є учасником АТО, від злочину не настало тяжких наслідків, тому суд вважає за можливе за даний злочин призначити обвинуваченому покарання у виді громадських робіт у максимальному розмірі.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 в загальній сумі 124929,48 грн. , з них: 20607,13 грн. - відшкодування завданої матеріальної шкоди (лікування), 4322,35 грн. – компенсація процесуальних витрат; 100000 грн. - відшкодування моральних витрат підлягає до задоволення частково в сумі 236,70 грн. - витрати на лікування в хірургічному відділенні (травматоголічне ліжно) ОСОБА_9 ЦРЛ за період з 26.07.2017 до 28.08.2017, з врахуванням наступного:

Позовні вимоги до обвинуваченого щодо відшкодування процесуальних витрати в сумі 4322,35 грн., з них витрати, пов’язані із прибуттям до місця досудового розслідування та судового провадження в сумі 1077,86 грн. та втрачений заробіток потерпілої в сумі 3244, 49 грн. за 4 дні до задоволення не підлягає, оскільки відшкодування цих витрат обвинуваченим не передбачено діючим КПК України.

Цивільний позов щодо відшкодування завданої майнової шкоди - витрат на лікування, в загальній сумі 20607, 13 грн. підлягає до задоволення частково в сумі 236,70 грн., оскільки:

Суд вважає, що до задоволення підлягають позовні вимоги щодо відшкодування витрати на обстеження та лікування потерпілої за період перебування в хірургічному відділенні (травматоголічне ліжно) ОСОБА_9 ЦРЛ з 26.08.2017 до 28.08.2017 на загальну суму 236,70 грн., з них: згідно двох накладних від 26.08.2017 без номера, згідно яких ОСОБА_2 відпущені медпрепарати на суму 104,20 грн. та 132,50 грн.

Проте, в накладній від 28.08.2017 на суму 40,40 грн. не вказано кому були продані медпрепарати, тому дані витрати до задоволенні не підлягають.

Потерпіла показала, що на лікуванні в травматологічному відділення ОСОБА_9 ЦРЛ вона перебувала перші три дні, продовжувала лікування в неврологічному відділенні, на лікуванні перебувала 24 дні.

Згідно даних висновку експерта № 05-7-01/863 від 22.09.2017 на підставі медичної карти стаціонарного хворого № 3255 ОСОБА_2, яка лікувалася в травматологічному відділенні ОСОБА_9 ЦРЛ з 26.08.2017 до 22.09.2017, діагноз: струс головного мозку, забій шийно-потиличної ділянки зправа. Термін лікування при встановлені ступеню тяжкості до уваги не береться, як необґрунтований клінічно.

Згідно виписки № 3255 із медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_2 потерпіла перебувала на лікуванні в травматологічному відділенні з 26.08.2017 до 28.08.2017 та неврологічному відділенні Морнастирищенській ЦРЛ з 29.08.2017 до 22.09.2017, є записи консультацій: від 26.08.2017 - терапевта, діагноз: гіпертонічна хвороба другого ступеню; від 31.08.2017 - лора, діагноз двобічна хронічна сенсоневральна приглухуватість, висновок МРТ від 19.09.2017 – стато-динамічні порушення у вигляді випрямленого лордоза ШВХ, дегенеративно-дистрофічні зміни в ШВХ, ускладення протрузіями МХД С3-С4, С4-С5, С6-С7, спондильоз переважно і сегментах С3, С5, С5-С6, С6-С7. Артроз циковертебральних сполучень.

Відповідно до ст.242 КПК України експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, за дорученням слідчого судді чи суду, наданим за клопотанням сторони кримінального провадження або, якщо для з’ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Звернення до експерта є обов'язковим щодо визначення розміру матеріальних збитків, шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, заподіяної кримінальним правопорушенням. Клопотання про призначення такої експертизи сторони кримінального провадження до суду не подавали.

Виходячи із вимог ст.242 КПК України та наданих потерпілою та її представником доказів підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення з обвинуваченого у відшкодування завданої моральної шкоди у суду немає, позовні вимоги в цій частині до задоволення не підлягають.

Потерпіла та її представник не надали суду належних доказів причинного зв'язку та того, що захворювання, які є у потерпілої, та відносно яких вона фактично проходила лікування, є наслідком тілесного ушкодження, яке заподіяв її обвинувачений 26.08.2017, а також того, що необхідність обслідування, які вона проходила 24.10.2017 аудіометрію, МРТ від 19.09.2017, та витрати на лікування за період від 29.08.2017 до 22.09.2017 - лікування в неврологічному відділенні ОСОБА_9 ЦРЛ (фіскальні чеки за цей період на загальну суму 6205,58 грн.); витрати на лікування та проїзд в період від 19.09.2017 до 25.11.2017 та з 04.03.2018 до 17.08.2018 є в причинному зв'язку з даним тілесним ушкодженням. Суд із наданих потерпілою та її представником доказів такого зв'язку не вбачає та не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в цій частині повністю. Зокрема, незрозумілим є надання суду накладної від 12.09.2017 на суму 247 грн. на придбання ессенціале.

Заходи забезпечення кримінального провадження не обирались.

Підстав для застосування ст. 69 КК України та іншого покарання, передбаченого в санкції ч.2 ст.125 КК України, судом не встановлено.

Керуючись ст. 66, 67 КК України; ст.23, 1166-1167, 1195 ЦК України; ст.118-126, 127-129, 370, 373, 374, 394 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.

Призначити ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 125 КК України покарання - 240 (двісті сорок) годин громадських робіт.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає ІНФОРМАЦІЯ_4, на користь потерпілої ОСОБА_2 236,70 грн. (двісті тридцять шість гривень сімдесят копійок) витрат на лікування за період перебування в хірургічному відділенні (травматоголічне ліжко) ОСОБА_9 ЦРЛ з 26.08.2017 до 28.08.2017.

В задоволенні решти позовних вимог в загальній сумі 124692,78 грн. відмовити повністю.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано, або у разі подання апеляційної скарги після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо вирок не скасовано.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Черкаської області шляхом подання апеляційної скарги через Монастирищенський районний суд Черкаської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку сторони можуть отримати після його проголошення.

Суддя Т.І. Діденко