Ухвала суду № 78029833, 20.11.2018, Лисянський районний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 700/896/18

Провадження № 2/700/511/18

20 листопада 2018 року Лисянський районний суд Черкаської області

у складі: головуючого судді Бесараб Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Мельніченко Н.І.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в смт. Лисянка цивільну справу №700/896/18 провадження №2/700/511/18 за позовом ОСОБА_1 до Федюківської сільської ради Лисянського району Черкаської області про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Федюківської сільської ради Лисянського району Черкаської області про визнання права власності на спадкове майно.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 29 листопада 2015 року помер його дід – ОСОБА_2. Після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить житловий будинок по вул. Шевченка, 16, с. Федюківка Лисянського району Черкаської області. Він є спадкоємцем померлого за законом. 16.09.2017 року звернувся до Лисянської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, проте постановою нотаріуса за №1595/02-31 від 16.09.2018 року йому було відмолено у вчиненні нотаріальної дії через відсутність правовстановлюючих документів на будинок. За таких обставин він змушений звернутися до суду та просить визнати право власності на спадщину, яка залишилася після смерті ОСОБА_2

Позивач у підготовче судове засідання не з'явився, просив суд розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить винести рішення по суті позовних вимог.

Представник відповідача у підготовче судове засідання не з'явився, звернувся до суду із заявою, в якій просить розглянути справу без його участі, проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до вимог ч.3 ст.200 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 206 цього ж Кодексу.

Згідно з ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Матеріалами справи встановлено, що 29 листопада 2015 року помер дід позивача – ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-СР № 267452 від 01.12.2015 року. Після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить житловий будинок по вул. Шевченка, 16, с. Федюківка Лисянського району Черкаської області. Як спадкоємець за законом позивач звернувся до Лисянської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину. Постановою нотаріуса за №1595/02-31 від 16.09.2018 року було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії через відсутність правовстановлюючих документів на будинок.

Згідно з довідками Федюківської сільської ради Лисянського району Черкаської області №№ 115, 116 від 25.05.2018 року ОСОБА_2, який помер 29.11.2015 року, постійно до дня смерті був зареєстрований та проживав за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 разом зі своєю дочкою – ОСОБА_3, яка відповідно до свідоцтва про смерть померла 20.09.2015 року та внуком – ОСОБА_1. Із довідки, виданої Федюківською сільською радою Лисянського району Черкаської області № 117 від 25.05.2018 року, вбачається, що відповідно до записів погосподарської книги житловий будинок, який знаходиться за адресою: вул. Шевченка, 16, с. Федюківка Лисянського району Черкаської області, розташований на не приватизованій земельній ділянці розміром 0,60 га та рахується за померлим ОСОБА_2. Документи на право власності на будинок не видавалися.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно зі ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

У ст.1268 ЦК України, зазначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Статтею 1218, ч.1 ст.1225 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

За вимогами ст.1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов’язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, тобто зміна власника майна, що підлягає державній реєстрації, неможлива без перереєстрації права власності. Тому свідоцтво про право на спадщину є обов’язковим, коли об’єктом спадкування є нерухоме майно, що підлягає обов’язковій державній реєстрації.

В свою чергу право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця лише з моменту державної реєстрації цього майна (ч.2 ст.1299 ЦК України).

Згідно зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання права власності на майно, у разі коли це право оспорюється або не визнається, а також у разі втрати документів на право власності на майно.

З огляду на викладене, визнання права власності на спадкове майно є винятковим способом захисту, який має застосовуватися якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки відсутність у спадкодавця правовстановлюючих документів на спадкове майно унеможливлює оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Судом встановлено, що визнання позову відповідачем, не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

За таких обставин, беручи до уваги визнання позову відповідачем, відсутність інших спадкоємців, які б претендували на спадщину, необхідно визнати за позивачем ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, що залишилося після смерті його діда – ОСОБА_2, який помер 29 листопада 2015 року.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1218, 1261,1269, 1270 ЦК України, ст.ст.4,5,12,13, 19, 81, 82, 258, 259, 263, 265, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Федюківської сільської ради Лисянського району Черкаської області про визнання права власності на спадкове майно– задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2 у порядку спадкування за законом право власності на житловий будинок, що розташований за адресою: вул. Шевченка, 16, с. Федюківка Лисянського району Черкаської області, який залишився після смерті ОСОБА_2, який помер 29 листопада 2015 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя - Н.В. Бесараб