Рішення № 78029638, 22.11.2018, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/7340/17

Провадження № 2/635/1102/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2018 року

смт. Покотилівка Харківського району Харківської області

Харківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді - Токарєвої Н.М.,

секретар судового засідання - Супрун Я.С.,

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1,

відповідач: ОСОБА_2,

відповідач: ОСОБА_3,

відповідач: ОСОБА_4,

відповідач: ОСОБА_5 селищна рада

Харківського району Харківської області,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 селищної ради Харківського району Харківської області про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

11 грудня 2017 року позивач звернулася до суду із позовом про встановлення факту родинних відносин із її двоюрідною сестрою ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та про визнання за нею права власності на житловий будинок № 52 по вул. Червоній в смт Покотилівка Харківського району Харківської області в порядку спадкування за законом після смерті її двоюрідної сестри ОСОБА_6 Іванінвни, померлої 19 грудня 2016 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що житловий будинок літ.«А-1» з надвірними будівлями за № 52 по вул. Червоній в смт Покотилівка Харківського району Харківської області, в цілому належить її двоюрідній сестрі ОСОБА_6, згідно свідоцтва про право на спадщину, виданого Мереф’янською держнотконторою 19.10.1950, реєстр № 8124/2, свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Першою держнотконторою Харківського району 21.03.2005, реєстр № 2-531, свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого Першою держнотконторою Харківського району 30.10.2009, реєстр № 2-2807. 19 грудня 2016 року ОСОБА_6 померла. ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем померлої за правом представлення, відповідно до ч. 4 ст. 1266 ЦК України, спадкує ту частку спадщини, яка належала б за законом її матері ОСОБА_7 (до шлюбу ОСОБА_8) ОСОБА_9 (ОСОБА_8) ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2, померлої 23.05.1963, рідній тітці спадкодавцю. Жодних спадкоємців за законом попередніх черг у ОСОБА_6 не було, бо її батьки вже давно померли, спадкодавець була самотньою, чоловіка та дітей не мала, єдиний її рідний брат - ОСОБА_11 також помер раніше неї, а саме 16.07.2004. Протягом встановленого Законом шестимісячного строку на прийняття спадщини позивач подала до Першої державної нотаріальної контори Харківського району заяву про прийняття спадщини, де була заведена спадкова справа № 1120/2016, номер спадкової справи у Спадковому реєстрі 60040587, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 46294597, наданим Першою державною нотаріальною конторою Харківського району Харківської області 23.12.2016. Крім неї з заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 звернулись і інші їхні спільні родичі, а саме ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 Т,П., які є відповідачами по справі. Ці особи є двоюрідними племінницями як спадкодавця ОСОБА_6, так і позивача, є спадкоємцями п’ятої черги за законом, до якої відносяться всі інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно. Позивач вважає, що зазначені особи не можуть спадкувати разом з нею, бо є спадкоємцями за законом наступної черги. В разі прийняття нею спадщини вважає, що до них повинно перейти право власності на належне спадкодавцю майно в цілому, тобто і на спірний житловий будинок. Однак, позивач не може оформити свої спадкові права в нотаріальній конторі через відсутність документів, що підтверджують факт родинного зв’язку із спадкодавцем, та через відсутність правовстановлюючих документів на спірний житловий будинок, у зв’язку з чим нотаріусом їй запропоновано звернутися до суду. Оскільки, в безспірному порядку позивач не може надати в повному обсязі всіх необхідних документів, підтверджуючих родинні відносини між нею та спадкодавцем, їй необхідно встановити факт родинних відносин між нею та її двоюрідною сестрою ОСОБА_6, що необхідно для оформлення права на спадщину після померлої ОСОБА_6 Отже, спадкові права на нерухоме майно позивач не має можливості оформити, тому змушена звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 11 січня 2018 року провадження по справі відкрито, призначено підготовче засідання на 05 лютого 2018 року о 14 год. 00 хв.

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з клопотанням, в якому просила витребувати з Першої державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області, що знаходиться за адресою: 62052 м. Харків, вул. Євгена Котляра, 4, копію спадкової справи № 8/2005, заведеної після смерті ОСОБА_11, померлого 16 липня 2004 року, що проживав в ІНФОРМАЦІЯ_3; копію спадкової справи № 1380/2007, заведеної після смерті ОСОБА_12, померлої 29 травня 2007 року, що проживала в ІНФОРМАЦІЯ_4; витребувати з Державного нотаріального архіву Харківської області, який розташований за адресою: 61007 м. Харків, вул. Біблика, 18, копію свідоцтва про право на спадщину, виданого Мереф’янською держнотконторою 19.10.1950, реєстр № 8124/2, на ім’я ОСОБА_6; витребувати з Харківського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, що знаходиться за адресою: 62472 м. Мерефа, вул. Дніпровська, № 205, Харківського району Харківської області копії актових записів: 1) про смерть ОСОБА_6, померлої 19.12.2016; 2) про смерть ОСОБА_12, померлої 29.05.2007; 3) про смерть ОСОБА_11, померлого 16.07.2004; або відповідні Витяги з реєстрів таких актових записів.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 08 лютого 2018 року клопотання про витребування доказів задоволено та витребувано зазначені в клопотанні відомості з зазначених установ.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 07 серпня 2018 року цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 селищної ради Харківського району Харківської області про встановлення юридичного факту родинних відносин та про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом прийнято у провадження суддею Токарєвою Н.М. на підставі повторного автоматичного розподілу судової справи, та призначено її до розгляду у відкритому підготовчому судовому засіданні на 18.10.2018 о 09 год.00 хв.

Позивачаем ОСОБА_1 подано до суду заяву про слухання справи за її відсутності, свої позовні вимоги вона підтримала, просила суд їх задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_4 подали до суду спільний відзив на позовну заяву, в якому зазначили про те, що позов ОСОБА_1 визнають в повному обсязі, підтверджують, що ОСОБА_1 і ОСОБА_6 є двоюрідними сестрами, інших спадкоємців цієї черги спорідненості після смерті ОСОБА_6 немає, вони є двоюрідними племінницями ОСОБА_6 та ОСОБА_1, оскільки ОСОБА_1 прийняла спадщину, то за нею повинно бути визнано право власності на спірний житловий будинок, просили позов задовольнити в повному обсязі. Окремими заявами вказані відповідачі просили слухати справу за їх відсутності.

Відповідач ОСОБА_3 в судові засідання неодноразово не з’явилася, про причини неявки суду не повідомляла, про час день та місце слухання справи повідомлялася належним чином рекомендованою кореспонденцією, відзив на позовну заяву не надала.

Представник відповідача ОСОБА_5 селищної ради Харківського району Харківської області подав до суду заяву про слухання справи за відсутності представника ради, просив прийняти законне та обґрунтоване рішення на підставі наявних у справі матеріалів.

В зв’язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та надані докази, встановив наступне.

Згідно довідки КП «Харківське районне бюро технічної інвентаризації» № 1505 від 06.11.2017 право власності на житловий будинок № 52 по вул. Червоній в смт. Покотилівка Харківського району Харківської області станом на 31.12.2012 було зареєстровано в цілому за ОСОБА_6, згідно свідоцтва про право на спадщину, виданого Мереф’янською держнотконторою 19.10.1950, реєстр № 8124/2, свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Першою держнотконторою Харківського району 21.03.2005, реєстр № 2-531, свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого Першою держнотконторою Харківського району 30.10.2009, реєстр № 2-2807.

Згідно до цієї ж довідки КП «ХРБТІ» та технічного паспорту на цей будинок, згідно матеріалів інвентаризації станом на 10.10.2017 за вищевказаною адресою розташовано: житловий будинок літ. «А-1», загальною площею 64,90кв.м, житловою площею 41,60кв.м, господарські будівлі та споруди: погріб «Вп», навіс «Д», вбиральня «Ж», душ «Е», горожа № 1-2, колонка «К». Самочинного будівництва за вищевказаною адресою не виявлено

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка мешкала в смт. Покотилівка по вул. Червоній, буд. № 52, Харківського району Харківської області померла 19 грудня 2016 року, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії І-ВЛ № 570663, виданого виконавчим комітетом ОСОБА_5 селищної ради Харківського району Харківської області 21.12.2016.

Оскільки спірні правовідносини щодо спадкування після смерті ОСОБА_6 виникли в грудні 2016 року, то вони регулюються відповідно до норм Цивільного кодексу України в редакції 2003 року, яке діяло на час їх виникнення.

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Все належне спадкодавцю майно, відповідно до ст. 1218 ЦК України, входить до складу спадщини, є об’єктом спадкування після його смерті.

Згідно вимог ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 ніяких заповітів за своє життя не залишала, тому у разі відсутності заповіту, право на спадкування одержують спадкоємці за законом, згідно вимог ч. 2 ст. 1223 ЦК України.

Згідно вимог ч.ч. 1, 2 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

Відповідно до вимог діючого цивільного законодавства спадщину необхідно прийняти, саме ч. 1 ст. 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно вимог ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Як вбачається з Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 46294597, наданого Першою державною нотаріальною конторою Харківського району Харківської області 23.12.2016, та з відповіді Першої державної нотаріальної контори 4038/02.14 від 16.11.2017, після смерті ОСОБА_6, померлої 19 грудня 2016 року, була заведена спадкова справа № 1120/2016, номер спадкової справи у Спадковому реєстрі 60040587, з заявами про прийняття спадщини звернулись тільки сторони по цій справі - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, заяв від інших спадкоємців до держнотконтори не поступало, свідоцтво про право на спадщину після вказаного спадкодавця держнотконтора не видавала, інформація про посвідчення заповіту від імені ОСОБА_6 відсутня.

З матеріалів спадкової справи № 8/2005, заведеної після смерті ОСОБА_11, померлого 16 липня 2004 року, та спадкової справи № 1380/2007, заведеної після смерті ОСОБА_12, померлої 29 травня 2007 року, вбачається, що ОСОБА_6 була рідною сестрою ОСОБА_11 та донькою ОСОБА_12, що підтверджується копіями свідоцтв про народження ОСОБА_11 та ОСОБА_6, за своє життя вона оформила спадкові права на належне цим спадкодавцям майно, що підтверджується копіями свідоцтв про право на спадщину на частки спірного житлового будинку. Крім того, вказаними спадковими справами підтверджуються факти смерті батька ОСОБА_6 – ОСОБА_13 - 05.08.1943, її матері ОСОБА_12 - 29.05.2007 та її рідного брата ОСОБА_11 - 16.07.2004.

Таким чином, судом встановлено відсутність у ОСОБА_6 спадкоємців за законом першої та другої черги.

Відповіддю Першої державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області за № 3242/02.14 від 19.09.2017 позивачу запропоновано звернутися до суду з питання оформлення права власності на житловий будинок з надвірними будівлями № 52 по вул. Червоній в смт Покотилівка Харківського району Харківської області, оскільки відсутні документи, що підтверджують факт родинного зв’язку із спадкодавцем, та правовстановлюючі документи на спірний житловий будинок, у зв’язку з чим нотаріус не має можливості видати Свідоцтво про право на спадщину за законом.

На підтвердження факту родинних відносин між позивачем та спадкодавцем ОСОБА_6 суду були надані наступні документи: свідоцтво про народження ОСОБА_7, згідно якого її матір’ю є ОСОБА_14; Витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища ОСОБА_1 - ОСОБА_14; архівна довідка, видана Державним архівом Харківської області 19.07.2017 за № 01-31/133 з двома копіями з метричних книг Вознесенської церкви сл. Єфремівка Зміївського повіту Харківської губернії на підтвердження наявності запису про народження 09.10.1909 ОСОБА_8, батьками якої були ОСОБА_8 та ОСОБА_15; відповідь Державного архіву Харківської області від 12.09.2017 за № 01-29/3-1833 про відсутність актового запису про шлюб батьків позивача - ОСОБА_16 та ОСОБА_9 в книгах реєстрації актів громадянського стану про шлюб ОСОБА_5 селищної ради Харківського району за 1939 рік, що надійшли на зберігання до архіву неповністю; відповідь Державного архіву Харківської області № 01-29/3-2575-2577 від 12.12.2017 з копіями 3-х архівних довідок з копіями 3-х актових записів про народження 12.02.1918 ОСОБА_17, батьками якої були ОСОБА_8 та ОСОБА_15, про народження 09.10.1909 ОСОБА_8, батьками якої були ОСОБА_8 та ОСОБА_15, та про народження 05.03.1939 ОСОБА_11, батьками якого були ОСОБА_13 та ОСОБА_12; відповіддю Державного архіву Харківської області № 01-29/3-3243-3246 від 08.02.2018 з двома архівними довідками, з копіями актового запису про шлюб ОСОБА_13 та ОСОБА_17 від 08.07.1938, та актового запису про народження 03.01.1941 ОСОБА_6, батьками якої є ОСОБА_13 та ОСОБА_12, та про відсутність актового запису про шлюб батьків позивача ОСОБА_16 та ОСОБА_9(Д).Д. за 1937-1941 роки; копією свідоцтва про народження спадкодавця ОСОБА_6 за 1941 рік; копією свідоцтва про народження її рідного брата ОСОБА_11 за 1939 рік; копії свідоцтв про смерть ОСОБА_18, ОСОБА_11, ОСОБА_12.

Таким чином, для безспірного встановлення родинних відносин між позивачем ОСОБА_1 та спадкодавцем ОСОБА_6 не надані тільки документи про реєстрацію шлюбу між батьками позивача ОСОБА_16 та ОСОБА_9 (Домникією) ОСОБА_10, на підтвердження зміни прізвища матері позивача з ОСОБА_9 на ОСОБА_16.

Однак, відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_4 у своєму спільному відзиві на позовну заяву підтверджують, що позивач та спадкодавець ОСОБА_6 дійсно були двоюрідними сестрами.

Відповідно до приписів п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами; коли ці факти безпосередньо породжують юридичні наслідки, від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

В пункті 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 зазначено, що справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов’язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Встановлення юридичного факту родинних відносин між позивачем ОСОБА_1 та спадкодавцем ОСОБА_6 має наслідком виникнення у позивача права на спадкування після смерті ОСОБА_6

Враховуючи вищевикладене, дослідивши усі надані докази на підтвердження родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 у їх сукупності, суд вважає встановленим той факт, що ОСОБА_1 (до шлюбу ОСОБА_16) ОСОБА_19, ІНФОРМАЦІЯ_5, є рідною донькою ОСОБА_18 (ОСОБА_8) ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка в дівоцтві мала прізвище ОСОБА_9, та була рідною сестрою ОСОБА_6 (в дівоцтві ОСОБА_9) ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_6, бо мали спільних батьків, а у ОСОБА_12 була донька ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. Таким чином, ОСОБА_1 та ОСОБА_6 є двоюрідними сестрами.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, двоюрідна сестра померлої, є її єдиною спадкоємицею за правом представлення, відповідно до ч. 4 ст. 1266 ЦК України, а відповідно спадкує ту частку спадщини, яка належала б за законом її матері ОСОБА_18 (до шлюбу ОСОБА_9) ОСОБА_9 (ОСОБА_8) ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2, померлої 23.05.1963, рідній тітці спадкодавця ОСОБА_6, якби вона була живою на час відкриття спадщини, оскільки вона була б спадкоємцем ОСОБА_6 третьої черги за законом, відповідно до ст. 1263 ЦК України.

Відповідачі по справі ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є двоюрідними племінницями як спадкодавця ОСОБА_6, так і позивача, і відповідно до положень ст. 1265 ЦК України є спадкоємцями п’ятої черги за законом, до якої відносяться всі інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно.

Отже, за правилами ст. 1258 ЦК України зазначені особи, незважаючи на те, що вони також подали заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6, не можуть спадкувати разом з позивачем, бо на відміну від позивача вони є спадкоємцями за законом наступної черги, відповідно могли б одержати право на спадкування тільки у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Відповідно до ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечується рівні умови здійснення своїх прав.

Згідно із ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За статтею 328, статтею 373 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Відповідно до вимог ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ст. 3, ст. 4, ст. 19, ст. 26, ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» обов’язковій державній реєстрації прав підлягає право власності на нерухоме майно, що знаходиться на території України. Записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав. До документів, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності на нерухоме майно, віднесено також рішення суду.

Згідно ст.ст. 11, 12, 15, 20 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини. Особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Нездійснення особою своїх цивільних прав не є підставою для їх припинення, крім випадків, встановлених законом. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Право на захист особа здійснює на свій розсуд. Нездійснення особою права на захист не є підставою для припинення цивільного права, що порушене, крім випадків, встановлених законом.

За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов’язку в натурі; зміна правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно ст. ст. 76-77, 80-81, 83 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Згідно ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на те, що позивач є єдиним спадкоємцем ОСОБА_6, за правом представлення, відповідно до ч. 4 ст. 1266 та ст. 1263 ЦК України, замість своєї матері ОСОБА_18, рідної тітки ОСОБА_6, яка прийняла спадщину після її смерті шляхом звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, суд вважає, що вона набула право власності на спірний житловий будинок в порядку спадкування за законом після смерті своєї двоюрідної сестри.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує на підставі ст. 141 ЦПК України та залишає за рахунок позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 78, 80, 81, 141, 263-265 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 селищної ради Харківського району Харківської області про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Встановити юридичний факт родинних відносин між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, та її двоюрідною сестрою ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1

Визнати вцілому за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, паспорт серії ММ № 655861, виданий Харківським РВ УМВС України в Харківській області 23 жовтня 2000 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованою за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7, право власності на житловий будинок літ. «А-1», загальною площею 64,90кв.м., житловою площею 41,60кв.м., допоміжною площею 13,40кв.м., з господарськими будівлями та спорудами: погрібом літ. «Вп», навісом літ. «Д», вбиральнею літ. «Ж», душем літ. «Е», огорожею № 1-2, колонкою літ. «К», що розташовані за адресою: смт. Покотилівка, вул. Червона, № 52, Харківського району Харківської області, в порядку спадкування за законом після смерті двоюрідної сестри - ОСОБА_6, померлої 19 грудня 2016 року.

Судові витрати у вигляді сплаченої суми судового збору залишити за рахунок ОСОБА_1.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до/або через Харківський районний суд Харківської області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, паспорт серії ММ № 655861, виданий Харківським РВ УМВС України в Харківській області 23 жовтня 2000 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: 62458, АДРЕСА_1;

Відповідач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_8, паспорт серії МТ № 066780, виданий Первомайським РВ УМВС України в Харківській області 05 жовтня 2009 року, зареєстрована за адресою: 64100, Харківська область, м. Первомайський, 3-й мікрорайонАДРЕСА_2;

Відповідач: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_9, паспорт серії МН № 662395, виданий Харківським РВ УМВС України в Харківській області 06 лютого 2004 року, зареєстрована за адресою: 62458, Харківська область, Харківський район, смт. Покотилівка, вул. Червона, буд. 39;

Відповідач: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_10, паспорт серії МК № 630166, виданий Первомайським РВ УМВС України в Харківській області 10 грудня 2003 року, зареєстрована за адресою: 61010, АДРЕСА_3;

Відповідач: ОСОБА_5 селищна рада Харківського району Харківської області, адреса місцезнаходження: 62458, смт Покотилівка, вул. Незалежності, № 3, Харківського району Харківської області, код ЄДРПОУ 04396733.

Суддя Н.М. Токарєва