Ухвала суду № 78029545, 21.11.2018, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/6941/18

Провадження № 1-кс/645/2456/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2018 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - Мартинової О.М.,

секретар судового засідання – Куркін Д.С.,

за участю слідчого – Проценко К. С.,

розглянувши у судовому засіданні у залі суду в м. Харкові клопотання старшого слідчого СВ Немишлянського ВП ГУ НП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_1 про арешт майна по кримінальному провадженню № 12018220460002795 від 18.11.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст.115 КК України, –

в с т а н о в и в:

Старший слідчий Немишлянського ВП ГУНП в Харківській області капітан поліції ОСОБА_1 звернулась до суду із клопотанням, погодженим з прокурором Немишлянського відділу Харківської місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_2 про накладення арешту на майно, тимчасово вилучене під час складання протоколу про затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину у порядку ст.208 КПК України за адресою: м. Харків, вул. Невельська, 1/32, а саме на:

–джинси чорні;

–кофту чорну «адідас»;

–в’язаний светр чорного кольору з капюшоном сірого кольору;

–шкарпетки чорні з емблемою синього кольору «Nike»;

–зрізи нігтьових пластин з обох рук;

–змиви з долонь обох рук.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначав, що 18.11.2018 року до СВ Немишлянського ВП ГУНП в Харківській області надійшов рапорт про те, що 18.11.2018 року приблизно о 18 год. 30 хв. за адресою: м. Харків, вул. Чапаєва, буд. 60/56, невстановлена особа нанесла колото-різону рану в область шиї зліва громадянину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, предметом схожим на ніж. Згідно довідки з ХМКЛ №25 у ОСОБА_3 встановлений наступний діагноз: колото-різане поранення шиї з пошкодженням лівої сонної артерії. Крововтрата 3-4 ступеня (ЖЄО № 25939).

За даним фактом СВ Немишлянського ВП ГУ НП в Харківській області розпочато кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018220460002795 від 18.11.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України.

З матеріалів клопотання вбачається, що у порядку ст.208 КПК України був затриманий ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_3, українець, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_4, одружений, тимчасово не працюючий, який мешкає за адресою: Харківська область, смт. Золочів, вул. Сосновська, 12.

Так, під час складання протоколу про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину слідчим СВ Немишлянського ВП ГУНП в Харківській області було вилучено: джинси чорні; кофту чорну «адідас»; в’язаний светр чорного кольору з капюшоном сірого кольору; шкарпетки чорні з емблемою синього кольору «Nike»; зрізи нігтьових пластин з обох рук; змиви з долонь обох рук.

Враховуючи, що вилучені вищезазначені речі в подальшому можуть мати доказове значення у кримінальному провадженні та будуть визнані речовими доказами, що сприятиме розкриттю кримінального правопорушення та притягненню винних осіб до кримінальної відповідальності. Крім того, на вилучених предметах могли зберегтися сліди вчинення кримінального правопорушення, вказані речі будуть направлені для проведення відповідних експертиз, що має важливе значення для проведення досудового розслідування, в зв’язку із чим слідчий просив накласти на них арешт.

В судовому засіданні слідчий підтримав подане клопотання.

Інші учасники кримінального провадження у судове засідання не з’явились, про час, дату, місце розгляду клопотання повідомлялись належним чином.

Відповідно до ст. 172 КПК України, неприбуття в судове засідання викликаних осіб не перешкоджає розгляду клопотання.

Слідчий суддя, вислухавши думку слідчого, вивчивши документи та матеріали, якими останній обґрунтовує доводи клопотання, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання, вважає необхідним зазначити наступне.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність та співмірність обмеження прав власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститись і у клопотанні слідчого, прокурора, який звертається з клопотанням про арешт майна, оскільки у відповідності до п. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб’єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

У відповідності до п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна, крім іншого, повинні бути зазначені підстава і мета накладення арешту відповідно до положень ст. 170 КПК України та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.

Слідчим суддею встановлено, що згідно протоколу про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину слідчим СВ Немишлянського ВП ГУНП в Харківській області було вилучено: джинси чорні; кофту чорну «адідас»; в’язаний светр чорного кольору з капюшоном сірого кольору; шкарпетки чорні з емблемою синього кольору «Nike»; зрізи нігтьових пластин з обох рук; змиви з долонь обох рук.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, якщо є достатні підстави вважати, що вони одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Відповідно до постанови про приєднання до кримінального провадження речових доказів від 19.11.2018 року вищезазначені речі були визнані речовими доказами та приєднані до матеріалів кримінального провадження № 12018220460002795 від 18.11.2018 року.

Таким чином, мається правова підстава, передбачена п. 4 ч. 2 ст. 167 КПК України для накладення арешту на тимчасово вилучене майно під час складання протоколу про затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину у порядку ст. 208 КПК України 18.11.2018 року.

Арешт тимчасово вилученого майна полягає в забороні користуватися та розпоряджатися ним володільцю та власнику.

Метою накладення арешту на вищезазначене майно є забезпечення кримінального провадження, зокрема необхідність його використання в ході досудового розслідування в якості речових доказів, для призначення судових експертиз.

Слідчий суддя, вивчивши документи та матеріали, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, а також витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання, оскільки на виконання вимог ст. 172 КПК України слідчий довів наявність достатніх підстав вважати, що зазначене майно має значення для досудового розслідування.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 170-173, 309, 372 КПК України, суд –

п о с т а н о в и в:

Клопотання – задовольнити.

Накласти арешт на майно, тимчасово вилучене під час під час складання протоколу про затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину у порядку ст. 208 КПК України за адресою: м. Харків, вул. Невельська, 1/32, а саме на:

– джинси чорні;

– кофту чорну «адідас»;

– в’язаний светр чорного кольору з капюшоном сірого кольору;

– шкарпетки чорні з емблемою синього кольору «Nike»;

– зрізи нігтьових пластин з обох рук;

– змиви з долонь обох рук.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п’яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя О.М. Мартинова