Ухвала суду № 78028871, 22.11.2018, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

22.11.2018

Справа№642/5966/18

Провадження№2/642/1898/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2018 року суддя Ленінського районного суду міста Харкова Грінчук О.П., розглянувши позовну заяву заяву ОСОБА_1 до Служби будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд регіональної філії «Південної залізниці» Публічного Акціонерного товариства «Українська залізниця», Комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації, Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна виконавчого комітету Харківської міської ради, треті особи: Головне територіальне управління юстиції у Харківській області, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання незаконними рішення та бездіяльності органу місцевого самоврядування та органу приватизації, зобовязання вчинити дії з внесення змін та видачі нових дійсних правовстановлюючих документів, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з даним позовом про визнання незаконними рішення та бездіяльності органу місцевого самоврядування та органу приватизації, зобовязання вчинити дії з внесення змін та видачі нових дійсних правовстановлюючих документів.

Ухвалою суду від 02.11. 2018 року вказану позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків.

14.11.2018 позивач подав до суду клопотання про продовження строку на усунення недоліків позовної заяви, яке було задоволено та продовжено строк позивачу ще на 5 календарних днів, строком до 19.11.2018 включно.

15.11.2018 року позивачем подано заяву на виконання вимог ухвали суду від 02.11.2018.

19.11.2018 ОСОБА_1 надав до суду заяву про уточнення позовних вимог та доповнення до заяви на ухвалу суду від. 02.11.2018.

Проте, станом на 22.11.2018 недоліки, визначені в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху позивачем не усунуті в повному обсязі.

Так, позивач не надав жодних доказів на підтвердження того, що правовстановлюючі документи були викрадені з квартири позивача та підроблені, що виправлення у документах насправді мали місце. Дані відносини захищені кримінальним законодавством України, тому факти викрадення та підроблення повинні бути доведені, насамперед, у кримінальному порядку вироком суду, який набрав законної сили.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Враховуючи вищевикладене, суду не надано доказів та відсутні посилання на докази, які підтверджують порушення прав позивача та наявність спору у викладених ним обставинах у позовній заяві.

Крім того, в ухвалі суду від 02.11.2018 було відмовлено позивачу в клопотанні про звільнення від сплати судового збору на підставі того, що за наданими позивачем довідками не вбачається, що він є непрацездатним чи має статус малозабезпеченої особи та перебуває на відповідному державному обліку. Суд не вбачає перешкод позивачу в отриманні доходів від юридичної практики та отримання соціальних виплат. Позивач не позбавлений права стати на обліки у відповідні центри та отримувати соціальні допомоги, пенсію чи допомогу по безробіттю, а також здійснювати підприємницьку діяльність у сфері права. Тобто позивач є працездатним, не є інвалідом, а тому свідомо та добровільно відмовляється від здійснення спроб отримувати дохід. Небажання особи працювати не є належним доказом та обгрунтуванням її скрутного майнового становища.

Так, станом на 22.11.2018 судовий збір позивачем не сплачено.

Необхідно зауважити, що в розумінні положень статті 8 Закону України «Про судовий збір», звільнення сторони від сплати судового збору є правом суду, а не його обов’язком.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред’явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів, для того, щоб гарантувати нормальне функціонування судової системи.

Положення статей ЦПК України та Закону України «Про судовий збір» не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасник цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Тому, приходжу до висновку, що позивач не виконав вимоги ухвали суду від 02.11.2018.

Згідно ст. 185 ч. 3 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Виходячи з вищевикладеного, приходжу до висновку, що позивач не виконала вимоги, визначеніст. 175 - 177 ЦПК України, а тому вважаю можливим, вважати заяву неподаною та повернути позивачеві.

Керуючись ст.ст.175,177,185 ЦПК України, суддя, -

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Служби будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд регіональної філії «Південної залізниці» Публічного Акціонерного товариства «Українська залізниця», Комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації, Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна виконавчого комітету Харківської міської ради, треті особи: Головне територіальне управління юстиції у Харківській області, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання незаконними рішення та бездіяльності органу місцевого самоврядування та органу приватизації, зобовязання вчинити дії з внесення змін та видачі нових дійсних правовстановлюючих документів - вважати неподаною та повернути позивачеві.

Поверненя позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, у разі припинення існування обставин, які стали причиною її повернення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п’ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя