Вирок № 78028515, 22.11.2018, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/127/18

Номер провадження 1-кп/623/287/2018

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2018 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі головуючого судді Герцова О.М.

за участю секретаря Бобриш М.С.

прокурора Лимара Р.А.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Натина А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Ізюмського міськрайонного суду кримінальне провадження № 1-кп/623/287/2018 за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Пашківка Макарівського р-ну Київської області, Українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, не судимого, зареєстрованого АДРЕСА_1

- у вчиненні злочину, передбаченого ст. 263 ч. 1 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1, точний час та дату в ході досудового розслідування не встановлено, являючись військовослужбовцем військової частини ПП В0676, знаходячись на території військової частини військової частини ПП В0676, яка під час проведення антитерористичної операції розташовувалась на території Донецької області, точне місце в ході досудового розслідування не встановлено, незаконно придбав у власне користування 51 патрон калібру 9 мм та 2 патрони 7,62x39 калібру 7,62 мм, що являються бойовими припасами, тим самим, незаконно, не маючи спеціального на те дозволу, придбав бойові припаси, які став незаконно зберігати при собі у власному рюкзаку, без передбаченого законом дозволу до 3 березня 2017 року.

З березня 2017 року о 11 годині 00 хвилин, на блокпосту № 1, який розташований на 629 км автомобільної дороги «Київ-Харків-Довжанський» в м. Ізюм, Харківської області в ході огляду автомобіля Volkswagen Passat, реєстраційний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_1, працівниками поліції виявлено та вилучено вищевказані 51 патрон калібру 9 мм з маркуванням «НОМЕР_2» та 2 патрони 7,62x39 калібру 7,62 мм з маркуванням «НОМЕР_3», які згідно з висновком судово-балістичної експертизи № 440 від 27 вересня 2017 року є боєприпасами - бойовими пістолетними патронами 9x18 калібру 9 мм, призначеними для стрільби з бойової нарізної зброї відповідного калібру і типорозміру патронника, та бойовими проміжними патронами 7,62x39 калібру 7,62 мм, призначеними для стрільби з бойової нарізної зброї відповідного калібру (автомати, карабіни), які виготовлені промисловим способом та придатні для стрільби, які останній придбав, носив та зберігав без передбаченого законом дозволу відповідно до Положення про дозвільну систему, затвердженого Постановою КМУ №576 від 12.10.1992.

Обвинувачений ОСОБА_1 вину у скоєнні злочину визнав повністю, не заперечував факту скоєння кримінального правопорушення, за обставин, викладених вище. У скоєнні правопорушень покаявся.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, при обставинах, встановлених при досудовому розслідуванні, не оспорив їх та підтвердив в судовому засіданні, а також, те, що інші учасники судового провадження не оспорюють фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим, суд в силу ст. 349 ч. 3 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Суд вважає, що ОСОБА_1 вчинив злочин передбачений ч.1 ст. 263 КК України, тобто незаконне придбання, носіння та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

Дослідивши зібрані по справі докази, які характеризують особистість обвинуваченого, суд приходить до висновку:

ОСОБА_1 офіційно не працює, проходив службу в зоні проведення АТО, є ветераном війни - учасником бойових дій, брав безпосередню участь в антитерористичній операції, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, отримав статус учасника бойових дій ,нагороджений державними нагородами, є інвалідом ІІ групи, на обліку у лікаря нарколога, психіатра не перебуває, за місцем проживання та служби характеризується позитивно, не судимий, про що свідчать: довідки лікарів, характеристика з місця проживання, вимога щодо судимості та його свідчення,.

Згідно висновків досудової доповіді ризики вчинення повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюються як середні.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, скоєного останнім.

Злочин, у вчиненні якого обвинувачений визнав себе винуватим, відповідно до ст. 12 КК України, віднесений до тяжкого злочину.

Обставини, які згідно ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставини, які згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого - відсутні.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке законом віднесено до тяжкого злочину, особу винного, обставини, визнані судом такими, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Судом при призначенні покарання враховуються вимоги ст. 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Цивільний позов не заявлений.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник заявили клопотання про застосування акту амністії.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про застосування амністії в Україні» амністією є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили. Амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального кодексу України та цього Закону.

07 вересня 2017 року набув чинності Закон України «Про амністію у 2016 році».

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про амністію у 2016 році» підлягають амністуванню особи кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили, а також осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, що не є особливо тяжким злочином проти життя та здоров'я особи та не є діянням, передбаченим частинами другою, третьою і четвертою статті 408, статтею 410, частинами другою, третьою і четвертою статті 411 Кримінального кодексу України, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, отримали статус учасника бойових дій (крім осіб, зазначених у частині четвертій статті 86 Кримінального кодексу України, статті 4 Закону України "Про застосування амністії в Україні" та статті 9 цього Закону).

Вчинене обвинуваченим ОСОБА_1 кримінальне правопорушення (злочини), передбачене ч. 1 ст. 263 КК України відповідно до ст. 12 КК України не є особливо тяжким кримінальним правопорушенням (злочином). Обвинувачений ОСОБА_1 захищав незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, брав безпосередню участь в антитерористичній операції, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, отримав статус учасника бойових дій. Обвинувачений ОСОБА_1 надав згоду на застосування відносно себе амністії. Отже, обвинувачений ОСОБА_1 підлягає звільненню від призначеного покарання внаслідок акту амністії на підставі ст. 2 Закону України «Про амністію у 2016 році».

Керуючись ст.ст.368,370, 374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст.263 ч.1 КК України, і призначити йому покарання у вигляді трьох років позбавлення волі.

Звільнити ОСОБА_1 від призначеного покарання в наслідок акту амністії на підставі ст.2 Закону України «Про амністію у 2016 році».

Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили - не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати за проведення судово-балістичної експертизи № 440 від 27 вересня 2017 року в сумі 439 грн. 80 коп., та вибухотехнічної експертизи № 91/2017 від 21 вересня 2017 року в сумі 3442 грн. 40 коп., які підлягають перерахуванню до Державного бюджету (одержувач: Держава, код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова).

Речові докази - залишки об'єктів дослідження після підриву, чотири спеціальних полімерних пакети Національної поліції України №№1073788, АБ006991, АБ007114 та АБ006992, упаковані в спеціальних полімерний пакет Експертної служби МВС України та опломбований полімерною пломбою №7652937, 41 патрон, 12 гільз та 2 кулі патронів, упаковані в полімерний пакет закритий та опечатаний за допомогою прозорої липкої полімерної стрічки паперовою биркою із номером висновку експерта (Е-440-2017) підписом експерта та відтиском круглої печатки «№ 19» Харківського НДЕКЦ МВС України, які знаходяться у камері зберігання речових доказів Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області знищити.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Суддя: О.М.Герцов