Вирок № 78028509, 22.11.2018, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/3973/18

Номер провадження 1-кп/623/341/2018

ВИРОК

іменем України

22 листопада 2018 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

в складі: головуючого – судді Винниченка П.П.,

за участю: секретаря Ткаченко Ю.Ю..,

прокурора Лимаря Р.А.,

захисника ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Ізюм Харківської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудового розслідування 27 січня 2018 року за № 12018220320000096 відносно обвинуваченого

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, має на утримання малолітню дитиниу, з 15.12.2017 проходить військову службу у ВЧ «А 1493», на посаді водія, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 б. 28 кв.2, фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5 б. 2А , кв. 38., РНОКПП:НОМЕР_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 30 серпня 2017 року уклав контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України строком на 3 роки.

Згідно наказу № 339 (по стройові частині) командира військової частини А1493 від 15 грудня 2017 року солдата ОСОБА_2, зараховано до списків овобового складу військової частини А1493, поставлено на всі види забезпечення, призначено на посаду водія 1 відділення 2 мінометного взводу мінометної батареї військової частини А1493.

Відповідно до положень п. 9 ст. 1, п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» військовослужбовцем є особа, яка проходить військову службу, а початком проходження військової служби для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, вважається день відправлення у військову частину з районного (міського) військового комісаріату.

Відтак, з моменту підписання контракту про проходження військової служби у Збройних Силах України громадянин ОСОБА_2 приступив до виконання обов’язків військової служби, тобто набув статус військовослужбовця.

Відповідно до вимог ст.ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 6, 11, 16, 127, 128, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, солдат ОСОБА_2,під час проходження військової служби повинен свято та непорушно дотримуватись Конституції України і законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, сумлінно вивчати військову справу, зразково виконувати свої службові обов'язки та бути готовим до виконання завдань, пов'язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, забезпечувати недоторканність державного кордону та охорону суверенних прав України. Крім цього, згідно вищевказаних положень, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.

Проте ОСОБА_2 вчинив злочин проти громадської безпеки за наступних обставин.

Солдат ОСОБА_2, у зоні проведення операції об’єднаних сил, а саме в секторі «Д» поблизу населеного пункту Святогірськ Донецької області на протязі 2018 року, більш точний час під час судового розслідування не встановлено, знайшов паперовий згорток, в якому знаходились 30 патронів, калібру 5, 45 х 39 мм, тим самим, діючи умисно та протиправно придбав бойові проміжні патрони до нарізної бойової зброї 5, 45 х 39 мм і типорозміру патронника, без передбаченого законом дозволу. Вищевказані бойові патрони калібру 5, 45 х 39 мм у кількості 30 штук ОСОБА_2 без передбаченого законом дозволу у порушення статей 9, 11, 12, 16, 20, 127, 128 статуту внутрішньої служби збройних сил України статей 1-4 дисциплінарного статуту збройних сил України кома пункт 2 додатку номер 1 до Постанови ВРУ № 2471 - ХХІ від 17.06 1992 «Про право власності на окремі види майна» пунктів 1-3, 9, 11, 15 Положення про дозвільну систему, затвердженого Постановою КМУ № 576 від 12.10.1992 Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку перевезення та використання вогнепальної пневматичної, холодної, охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії та патронів до них а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів затвердженою Наказом Міністра Внутрішніх Справ № 622 від 21.08.1998 зберігав у своїй особистій сумці та який перевозив на автомобілі Nissan Patrol зареєстрований у Литовській Республіці № JSC 263 через блокпост, що розташований на 630 км автошляху Київ-Харків-Довжанський був зупинений робітниками ізюмського ВП ГУ НП в Харківській області 27 січня 2018 року о 17 годині 20 хвилин в ході огляду автомобіля Nissan Patrol номер якого ДНЗ № JSC 263 під керуванням ОСОБА_2 працівники поліції виявили та вилучили у особистій сумці останнього патрони в кількості 30 штук які згідно з висновку судово балістичної експертизи номер № 94 від 16 лютого 2018 року є боєприпасами бойовими проміжними патронами калібру 5, 45 мм (5,45 х 39 АК) до нарізної бойової зброї і відповідного калібру і типорозміру патронника (автомати, кулемети кулемет Калашникова та іншої зброї), виготовленої промисловим способом та придатні для стрільби, які ОСОБА_2 придбав, переносив та зберігав без передбаченого законом дозволу

Своїми діями ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 263 КК України, тобто незаконне придбання носіння та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

Під час досудового розслідування між прокурором першого відділу військової прокуратури Харківського гарнізону старшим лейтенантом юстиції ОСОБА_3., який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12018220320000096 від 27 січня 2018 зі сторони обвинувачення та обвинуваченим ОСОБА_2 22 листопада 2018 року укладена угода про визнання винуватості на підставі ст. ст. 468, 469, 472 КПК України. Згідно з угодою ОСОБА_2 повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, а також зобов'язався сумлінно співпрацювати, а це означає, що він буде не лише правдиво та повною мірою відповідати на всі поставлені питання, а й добровільно надавати всю відому інформацію у кримінальному провадженні № 12018220320000096 від 27 січня 2018 року і не вправі замовчувати відомі йому факти щодо вчинення кримінального правопорушення.

Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди, враховуючи характер і тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, зокрема обставини, що пом’якшують покарання, а саме щире каяття та активне сприяння обвинуваченим розкриттю злочину, добровільне зізнання у вчиненні кримінального правопорушення, добровільне з’явлення до органу досудового розслідування а також обставини кримінального провадження, наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидкого досудового розслідування і судового провадження, враховуючи особу обвинуваченого, сторони узгодили можливість виправлення засудженого без відбування покарання, та дійшли згоди із застосуванням положень застосувати норми ст. 69 КК України, та погоджуються на призначення останньому більш м’якого виду покарання, не зазначеного в санкції ч. 1 ст. 263 КК України, у вигляді штрафу в розмірі 500 (п’ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п’ятсот) гривень.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні вважає, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги та правила КПК України і КК України, просить угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому ОСОБА_2 узгоджене в угоді про визнання винуватості покарання.

Обвинувачений ОСОБА_2, у підготовчому судовому засіданні визнав себе винним у вчиненні злочину , передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на призначення узгодженого виду та міри покарання у разі затвердження угоди про визнання винуватості та заявив, що здатний реально виконати взяті на себе, відповідно до угоди про визнання винуватості, зобов'язання. Угоду уклав добровільно і примусового тиску під час укладання угоди на нього не було. Просить угоду про визнання винуватості затвердити та призначити узгоджене покарання.

Захисник ОСОБА_1 просив затвердити угоду про визнання винуватості.

Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода. завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Злочин, у вчиненні якого обвинувачений визнав себе винуватим, віднесений до тяжкого злочину, а отже угода відповідає вимогам закону.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 цілком розуміє положення ч. ч. 4, 5 ст. 474 КПК України.

Судом встановлено, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або внаслідок обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального кодексу та Кримінального Кодексу України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.

Обвинувачений ОСОБА_2 погоджується на призначення узгодженого покарання.

З огляду на викладене, враховуючи пом'якшуючі обсавини, а саме щире каяття, відсутність обтяжуючих обставин, особу обвинуваченого ОСОБА_2, який раніше не судимий, суд вбачає наявність фактичних підстав для затвердження угоди про визнання винуватості і обранні основного покарання у виді штрафу.

Процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого, речові докази необхідно знтщити.

Керуючись ст. ст. 314, 315, 373, 374, 468 - 476 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

Угоду про визнання винуватості від 22 листопада 2018 року по кримінальному провадженню внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 січня 2018 року за № 12018220320000096, укладену між прокурором першого відділу військової прокуратури Харківського гарнізону старшим лейтенантом юстиції ОСОБА_3А та обвинуваченим ОСОБА_2, затвердити.

Визнати ОСОБА_2 винуватим за ч. 1 ст. 263 КК України та призначити узгоджене покарання, із застосуванням ст. 69 КК України, у вигляді штрафу в розмірі 500 (п’ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п’ятсот) гривень.

Запобіжний захід ОСОБА_2, до набрання вироком законної сили, не обирати.

Стягнути з ОСОБА_2 процесуальні витрати за проведення судово-балістичної експертизи в сумі 858, 00 гривень на користь держави в особі НДЕКЦ МВС України в Харківській області, код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011 УДКС України в Слобідському районі м. Харкова.

Речові докази 30 патронів, які є боєприпасами – бойовими проміжними патронами калібру 5 ,45 мм (5, 45х39 АК) до нарізної бойової зброїв відповідного калібру і типорозміру патронника, виготовлені промисловим способом, придатні для стрільби, які здані в камеру схову при Ізюмському ВП ГУГП в Харківській області. /квитанція №131./ - знищити.

У разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Харківського апеляційного суду через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя П.П.Винниченко