Рішення № 78028116, 21.11.2018, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №619/2631/18

провадження №2/619/1236/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2018 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області

в складі: головуючого – судді Калиновської Л.В.,

за участю секретаря судового засідання – Суржкової В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Дергачі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача аліменти на її користь на утримання дитини, що продовжує навчання, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, починаючи з 04 липня 2018 року і до закінчення ним навчання, 30 червня 2021 року.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилалася на те, що вона перебувала в зареєстрованому шлюбі, який було розірвано 19.02.2002, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серія І-ВЛ №201524 від 18.03.2008. Від спільного шлюбу вони мають сина, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який є студентом 1 курсу факультет: дорожньо-будівельний, Харківського національного автомобільно-дорожнього університету, денна форма навчання з 01.09.2017, навчається на основі: бюджету, закінчення навчання 30.06.2021. Син проживає разом з позивачем та знаходиться на повному її утриманні. Відповідач в добровільному порядку не бажає надавати матеріальну допомогу на утримання сина, в зв’язку з чим позивач звернулася з даним позовом до суду.

Позивач у судовому засідання позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити, посилаючись на викладене у позовній заяві.

Відповідач разом з представником позовні вимоги не визнали, заперечували проти задоволення позову посилаючи на зазначені обставини викладені у відзиві.

Дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Статтями 1, 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 4 ЦПК України кожна особа має право на захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних цивільних прав, свобод чи інтересів, у тому числі й у судовому порядку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у шлюбі, який згідно свідоцтва про розірвання шлюбу (серія І-ВЛ №201524) було розірвано 19 лютого 2002 року.

Від шлюбу сторони мають дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьком якої є відповідач, що підтверджується свідоцтвом про народження виданого 15.08.2014 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дергачівського районного управління юстиції у Харківській області, актовий запис №7.

Згідно довідки №34/454 від 30.03.2018 ОСОБА_3 є студентом 1 курсу, Харківського національного автомобільно-дорожнього університету, факультет: дорожньо-будівельний, денна форма навчання з 01.09.2017, навчається на основі: бюджету, закінчення навчання 30.06.2021.

ОСОБА_3 проживає разом з матір’ю ОСОБА_1, що підтверджується довідкою №264 від 14.05.2018 виданої КП «Харківспецбуд».

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачається, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.

Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму ВСУ «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» 15.05.2006 року N 3 за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Отже, за приписами ч.3 ст.199 СК України передбачено, що право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Відповідно до ч.1 ст.199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов’язані утримувати їх до досягнення 23-х років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Згідно ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Згідно з нормами ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Відповідач всупереч на наведене ним у відзиві не надав належних доказів на підтвердження зазначеного.

Крім того, відповідач офіційно працює та має постійний дохід, що підтверджується довідкою від 24.09.2018 №ЕК000000010 виданої ТОВ «Ековолокно», а тому не позбавлений можливості сплачувати аліменти на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання.

Так, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_2 не може надавати матеріальну допомогу на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчатися після досягнення повноліття.

Стаття 76 ЦПК України передбачає, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а відповідно до ч. 2 ст. 78 цього ж Кодексу обставини справи, які за законом мають бути підтверджені засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

Представником відповідача заявлене клопотання про допит у якості свідка ОСОБА_4, проти від надання пояснень він відмовився, згідно ст.63 Конституції України.

Згідно з ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред’явлення позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку про задоволення позову.

Згідно ст.141 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Враховуючи, що при звернені до суду позивач звільнена від сплати судового збору, позовні вимоги задоволені, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 704,80 грн.

Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263, 264 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, аліменти утримання дитини, що продовжує навчання, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, починаючи з 04 липня 2018 року і до закінчення ним навчання, 30 червня 2021 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 704, 80грн.

Рішення може бути оскаржено в Харківський апеляційний суд через Дергачівський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Л. В. Калиновська