Рішення № 78027363, 15.11.2018, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/1163/18

Провадження № 2/545/879/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" листопада 2018 р. Полтавський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Шелудякова Л.В.,

при секретарі Нагорній І.Ю.,

за участю прокурора Лебединської А.С.,

представника позивача - голови Чорноглазівської сільської ради ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом Першого заступника керівника Полтавської місцевої прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Полтавської районної державної адміністрації Полтавської області, Чорноглазівської сільської ради Полтавського району Полтавської області (м. Полтава, вул. В.Козака,1) до ОСОБА_3 (с. Глухове Полтавський район Полтавська область) про розірвання договору оренди та повернення водного об’єкта (ставка), -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про розірвання договору оренди та повернення водного об’єкта (ставка). Вказав, що відповідач порушив права інтереси держави, а тому позивач змушений звернутися до суду за їх захистом.

В обгрунтування позовоних вимог позивач посилається на той факт, що Полтавською районною державною адміністрацією з відповідачем укладено договір оренди водного об'єкта (ставка) №04-08/11 від 10.05.2011 року. Згідно вказаного договору відповідач мав протягом року забезпечити виготовлення технічного (водогосподарського) паспорту водного об'єкта, однак на вказаний об'єкт паспортизацію не проведено. Крім того, позивач наголошує на відсутності договору оренди земельної ділянки, на якій знаходиться ставок, як на порушення п. 8.1.5 Договору та підставу для дострокового розірвання договору оренди водного об'єкта (ставка), оскільки використання земельної ділянки безоплатно призвело до порушення економічних інтересів держави.

В судовому засіданні прокурор заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Представника позивача - голова Чорноглазівської сільської ради Полтавського району Полтавсьої області підтримав позовні вимоги, просив задовольнити їх.

Відповідач та представник відповідача визнали позовні вимоги у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що головою Полтавської районної державної адміністрації прийнято розпорядження №412 від 05.05.2011 року «Про передачу в оренду громадянину ОСОБА_3 водного об’єкта (ставка)» .

У подальшому, Полтавською районною державною адміністрацією із ОСОБА_3 укладено договір оренди водного об’єкта (ставка) №04-08/11 (далі-Договір) від 10.05.2011 року.

Відповідно до умов Договору від 10.05.2011 року ОСОБА_3 надано право користування ставком площею водного дзеркала 17,9751 га з метою риборозведення, вирощування і вилову риби. Ставок знаходиться в с. Глухове Чорноглазівської сільської ради Полтавського району.

Згідно п.8.1.3. Договору орендар зобов'язаний протягом року, тобто до 10.05.2012 року забезпечити виготовлення технічного (водогосподарського) паспорту водного об’єкта (ставка).

Разом з тим, відповідно до інформації Полтавського обласного управління водних ресурсів №01-02/266 від 02.03.2018 року, на вказаний водний об’єкт паспортизацію не проведено, чим порушено п.8.1.3 Договору.

Крім того, згідно п.8.1.5. Договору орендар зобов’язаний використовувати орендований ставок відповідно до вимог Водного (далі – ВК України) та Земельного кодексу України (далі – ЗК України).

Згідно ситуаційного плану та експлікації земель, який є додатком до Договору, площа земельної ділянки, на якій знаходиться ставок складає 28,1261 га, з них: с/г землі (пасовище) – 10,1510 га, під гідротехнічними спорудами – 0,09 га, під ставками – 4,66 га.

Судом встановлено, що право користування на вказані земельні ділянки не оформлено, договори оренди на час розгляду справи судом відсутні. Вказане також підтверджується листами Чорноглазівської сільської ради Полтавського району (№70 від 17.04.2018 року) та Полтавської районної державної адміністрації (№110-6106вих-18 від 05.04.2018 року).

Згідно ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Так, ст.2 ВК України передбачено, що земельні відносини, які виникають під час користування водними об'єктами, регулюються відповідним законодавством України.

Стаття 51 ВК України вказує на те, що користування водними об'єктами (їх частинами) на умовах оренди здійснюється відповідно до вимог водного законодавства і регулюється цим Кодексом та іншими актами законодавства України.

Згідно ст.59 ЗК України громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Підстави та порядок передачі в оренду земельних ділянок державної та комунальної власності встановлений ЗК України та нормами Закону України «Про оренду землі».

Так, аналіз вимог ст.122 ЗК України (в редакції, чинній на момент укладення Договору) дає підстави дійти висновку, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

У відповідності до ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до закону.

Статтею 125, 126 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Право користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень».

Речові права на нерухоме майно, їх обмеження та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов'язковій державній реєстрації в порядку, встановленому цим Законом.

В Україні діє єдиний Державний реєстр прав, який базується на державному обліку земельних ділянок усіх форм власності та розташованого на них іншого нерухомого майна, реєстрації речових прав на об'єкти нерухомого майна, їх обмежень та правочинів щодо нерухомого майна.

Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №118262060 від 23.03.2018 року, яка міститься в матеріалах справи, за гр. ОСОБА_3 не зареєстровано право оренди на спірну земельну ділянку.

З огляду на вказане, ОСОБА_3 не дотримано п.8.1.5. Договору, що фактично призвело до порушення економічних інтересів держави, оскільки земельна ділянка водного фонду використовується безоплатно. Державний бюджет не отримує взагалі коштів від користування ОСОБА_3 земельною ділянкою, що підтверджується довідкою ГУ ДФСУ в Полтавській області №5839/10/16-31-13-09-23 від 16.03.2018 року, наданою позивачем при зверненні до суду.

Постановою Вищого господарського суду від 31.08.2016 по справі №918/985/15 вказано, що згідно ст.651 ЦК України та ч.2 ст.31 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

За правилами статей 4, 5 ЗК України завданням земельного законодавства, яке включає в себе цей Кодекс та інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин, є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель, а основними принципами земельного законодавства є, зокрема, поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва; забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом.

Стаття 80 ЗК України закріплює суб'єктний склад власників землі, визначаючи, що громадяни та юридичні особи є суб'єктами права власності на землі приватної власності, територіальні громади є суб'єктами права власності на землі комунальної власності та реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, держава, реалізуючи право власності через відповідні органи державної влади, є суб'єктом права власності на землі державної власності.

З огляду на положення частини першої статті 83, частини першої статті 84 ЗК України комунальною власністю є землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст; у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Статтею 122 ЗК України визначені повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування відповідно із земель державної та комунальної власності.

Крім того, з урахуванням статей 1, 2, 6, 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» орган місцевого самоврядування представляє відповідну територіальну громаду і здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Однак первинним суб'єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада - жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр.

Таким чином, земля як основне національне багатство, що перебуває під особливою охороною держави, є об'єктом права власності Українського народу, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють права власника від імені народу, в тому числі й тоді, коли приймають рішення щодо розпорядження землями державної чи комунальної власності.

У сфері земельних правовідносин важливу роль відіграє конституційний принцип законності набуття та реалізації права на землю.

Отже правовідносини, пов'язані з використанням земель державної чи комунальної власності, становлять «суспільний», «публічний» інтерес, а користування земельною ділянкою ОСОБА_3 без будь яких правовстановлюючих документів та плати за землю, такому суспільному інтересу не відповідає.

Вимога про розірвання договорів оренди та повернення майна відповідає положенню ст. 1 Протоколу Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи невиконання відповідачем, як орендарем, істотних умов договору оренди, що має наслідком порушення майнових прав та інтересів Чорноглазівської сільської ради Полтавського району, як власника земельної ділянки, у вигляді неотриманого доходу від оренди земельної ділянки. Діючим законодавством та спірним договором передбачена можливість його розірвання у судовому порядку.

Також, згідно із ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вказаний Договір від 10.05.2011 року суперечать вимогам Закону, тому є підстави для його розірвання та повернення водного об’єкту державі в особі Чорноглазівської сільської ради Полтавського району.

Щодо повноважень органів прокуратури звертатися до суду з даним позовом, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

За приписом статті 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, а використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів та плати порушує інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною земель, ефективного використання земельних ресурсів.

Згідно зі змісту ст. 131-1 Конституції України, на органи прокуратури покладено представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

За змістом ст.56 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК України) прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Розпорядником водного об’єкта (ставка), відповідно до умов Договору, є Полтавська районна державна адміністрація. Остання є стороною договору, а отже і є позивачем по справі.

З метою встановлення наявності підстав вжиття заходів представницького характеру прокуратурою направлено запит за №110-7503вих-18 від 12.04.2018 року до Полтавської районної державної адміністрації, згідно відповіді №1175/01-29 від 17.04.2018 року встановлено, що питання щодо розірвання договору оренди водного об’єкта (ставка) переданого ОСОБА_3 в зв’язку із недотриманням умов договору, використанням земельної ділянки під ставком без правовстановлюючих документів не ініціювалось, що свідчить про бездіяльність органу, а отже в такому випадку звернення до суду з таким позовом саме прокурора відповідає вимогам чинного законодавства.

Звернення прокурора до суду у цій справі спрямовано на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання про повернення водного об’єкта та земельної ділянки під ним, яка використовується без достатньої правової підстави.

Користування земельною ділянкою водного фонду без відповідних на те прав та документів у спосіб не передбачений законодавством, порушує інтереси держави у сфері використання та охорони земель, ефективного і раціонального використання земельних ресурсів.

Ці дії знижують рівень довіри суб’єктів господарювання та населення до органів державної влади, у зв’язку з чим порушуються інтереси держави.

Враховуючи вищевказане суд дійшов висновку, що звернення першого заступника керівника Полтавської місцевої прокуратури до суду з позовною заявою викликано необхідністю захисту економічних інтересів держави та реалізації конституційного права громадян користуватися об’єктами права власності Українського народу.

Витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача, згідно ст. 141 ЦПК України.

В судовому засіданні відповідачем заявлено клопотання про розстрочення сплати судового збору строком на 12 місяців рівними частинами, оскільки сума є значною і відповідач не має змоги сплатити її одним платижем. Прокурор не заперечував щодо заявленого клопотання.

Суд не вбачає підстав для відмови в задоволенні вказаного клопотання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 16, 525, 526, 626, 651 Цивільного кодексу України, ст.ст. 58, 59, 122, 123, 124, 134, 135, 152, 206 Земельного кодексу України, ст.4, 56, 141, 258, 259, 264, 265, 268, 272, 352, 354 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов Першого заступника керівника Полтавської місцевої прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Полтавської районної державної адміністрації Полтавської області, Чорноглазівської сільської ради Полтавського району Полтавської області (м. Полтава, вул. В.Козака,1) до ОСОБА_3 (с. Глухове Полтавський район Полтавська область) про розірвання договору оренди та повернення водного об’єкта (ставка) - задовольнити.

Розірвати договір оренди водного об’єкта (ставка) №04-08/11 від 10.05.2011 укладений Полтавською районною державною адміністрацією із громадянином ОСОБА_3.

Зобов’язати ОСОБА_3 повернути водний об’єкт (ставок) площею 17,9751 га що розташований в с. Глухове Полтавського району Полтавської області у розпорядження держави в особі Чорноглазівської сільської ради Полтавського району.

Стягнути з ОСОБА_3 (вул. Заярська, 24, смт. Опішня, Зіньківський район Полтавської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь прокуратури Полтавської області (м.Полтава, вул. 1100-річчя Полтави, 7, р/р 35210088006160 банк ДКСУ м. Київ МФО 820172 ЗКПО 02910060, код класифікації видатків бюджету-2800) понесені витрати на сплату судового збору в сумі 3524,00 грн.

Розстрочити відповідачу ОСОБА_3 сплату стягнутого судового збору у розмірі 3524,00 грн. строком на 12 місяців рівними частинами.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в 30-денний строк, який обчислюється з дня проголошення рішення. У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано.

Повний текст рішення виготовлено 22 листопада 2018 року.

Суддя: ОСОБА_4