Вирок № 78026313, 19.11.2018, Лисичанський міський суд Луганської області

у.н. 415/2984/18

н.п. 1-кп/415/520/18

ВИРОК

Іменем України

19 листопада 2018 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді: Шевченко О.В.

секретаря судового засідання Бервено Ю.В.

номер кримінального провадження, внесеного 05.03.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12018130240000559

про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, заміжньої, пенсіонерки, інвалідом не являється, не судимої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,

за участю:

прокурора Скрябіної С.М.

обвинуваченої ОСОБА_1

потерпілої ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому судовому засіданні зазначене кримінальне провадження, -

В С Т А Н О В И В:

05 березня 2018 року приблизно о 09 годині 58 хвилин, обвинувачена ОСОБА_1, перебуваючи у торгівельному залі супермаркету «Сільпо», який розташований за адресою: місто Лисичанськ, проспект Перемоги, 86, керуючись раптово виниклим умислом спрямованим на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, переконавшись у тому, що за її діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу з полиці з овочами у вказаному приміщенні таємно викрала: жіночу сумку - клатч коричневого кольору вартістю 30 гривень 83 копійки, в якій знаходилися речі потерпілої ОСОБА_2, а саме: гаманець бежевого кольору вартістю 43 гривні 33 копійки; мобільний телефон марки «Nokia» моделі «С2-01» вартістю 240 гривень; акумуляторна батарея «BL-5С» вартістю 45 гривень; зарядний пристрій для мобільного телефону марки «Kvazar» модель «6101» вартістю 48 гривень 58 копійок та чохол чорного кольору до мобільного телефону вартістю 23 гривні 33 копійки, чим завдала останній майнову шкоду, згідно висновку експерта № 19/113/9/522-84е від 12.04.2018 на загальну суму 431 гривню 07 копійок. Заволодівши вкраденим майном, обвинувачена ОСОБА_1 зникла з місця скоєння злочину та в подальшому розпорядилась ним на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_1 своїми умисними протиправними діями вчинила таємне викрадення чужого майна (крадіжку), тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185 КК України.

24 квітня 2018 року під час досудового розслідування, відповідно до вимог ст. 471 КПК України, між потерпілою ОСОБА_2 та підозрюваною ОСОБА_1, укладено угоду про примирення.

За умовами цієї угоди сторони, а саме – потерпіла ОСОБА_2 та підозрювана ОСОБА_1, остаточно примирилися і дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій підозрюваної за ч. 1 ст. 185 КК України та істотних для цього кримінального провадження обставин, підозрювана беззастережно визнала свою винуватість за ч. 1 ст. 185 КК України у зазначеному діянні.

Також зазначеною угодою визначено покарання, яке має понести підозрювана ОСОБА_1, у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік, із застосуванням ст. 75 КК України, зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку. В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання.

Заслухавши доводи обвинуваченої та потерпілої, думку прокурора, дослідивши матеріали кримінального провадження, перевіривши умови укладання угоди про примирення, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз’яснивши та з’ясувавши у обвинуваченої про повне розуміння нею її процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили її погодитися на підписання угоди про примирення, характеру висунутого ОСОБА_1 обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки ухвалення вироку на підставі угоди про примирення, з’ясувавши у потерпілої розуміння наслідків затвердження угоди, суд дійшов висновку про те, що у даному кримінальному провадженні можливо затвердити надану угоду про примирення з наступних підстав.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим про примирення. Згідно з вимогами ст. 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

На підставі об’єктивно з’ясованих обставин, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1, а її дії органом досудового розслідування обґрунтовано кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка). Вищевказане кримінальне правопорушення, відповідно до положень ст. 12 КК України, відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості.

При цьому суд з’ясував, що обвинувачена цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом.

Окрім того, судом також з’ясовано, що потерпіла цілком розуміє наслідки затвердження даної угоди, передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Також суд встановив, що умови даної угоди не суперечать вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства України. Узгоджена міра покарання, визначена в межах, передбачених санкцією ч. 1 ст. 185 КК України, що відповідає загальним засадам призначення покарання, зазначених ст. 65 КК України, ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченої.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення між потерпілою та підозрюваною і призначення обвинуваченій узгодженого сторонами покарання.

Підстав для застосування до обвинуваченої запобіжного заходу до набрання вироком законної сили, суд не вбачає.

Цивільний позов не заявлено.

Відповідно до ст. ст. 122, 124 КПК України, процесуальні витрати у розмірі 1144 (однієї тисячі ста сорока чотирьох) гривень 00 копійок, підлягають стягненню з обвинуваченої ОСОБА_1 у дохід держави.

Питання щодо речових доказів вирішується судом, відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 474, 475 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Угоду від 24 квітня 2018 року про примирення, укладену між потерпілою ОСОБА_2 та підозрюваною ОСОБА_1 - затвердити.

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, і призначити їй узгоджене сторонами угоди покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_1 наступні обов’язки:

- періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Запобіжний захід ОСОБА_1, до набрання вироком законної сили, не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави, процесуальні витрати за проведення судової товарознавчої експертизи від 12.04.2018 за №19/113/9/522-84е, у розмірі 1144 (однієї тисячі ста сорока чотирьох) гривень 00 копійок (отримувач - УК у м.Лисичанську/м.Лисичанськ/24060300, код ЄДРПОУ – 37800278, банк – Казначейство України (ЕАП), МФО – 899998, рахунок – 31112115012051, код класифікації доходів бюджету – 24060300).

Речові докази:

відповідно до постанови слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області від 12 березня 2018 року: сумку коричневого кольору (тряпчану), гаманець бежевого кольору, мобільний телефон марки «Nokia» моделі «С2-01», з сім-картою «МТС», акумуляторну батарею, зарядний пристрій та чохол чорного кольору до мобільного телефону, які згідно розписки знаходяться у потерпілої ОСОБА_2 – повернути потерпілій ОСОБА_2;

відповідно до постанови слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області від 28 березня 2018 року, диск DVD-R фірми «Maximus» сірого кольору, який знаходиться у матеріалах кримінального провадження – залишити у матеріалах кримінального провадження.

Відповідно до ст. 532 КПК України, вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Цей вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку виключно з підстав, визначених у ч. 3 ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд Луганської області.

Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, обвинуваченій в порядку, передбаченому ст. 376 КПК України.

Суддя: О.В. Шевченко