Ухвала суду № 78026228, 22.11.2018, Лисичанський міський суд Луганської області

Справа № 415/5790/17

1-кп/415/166/18

У Х В А Л А

"22" листопада 2018 р. м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді Луньової Д.Ю.

за участі секретаря судових засідань ОСОБА_1,

прокурора Швиденка О.С.,

захисника ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лисичанську клопотання прокурора Лисичанської місцевої прокуратури ОСОБА_4 про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 та ч. 3 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Лисичанського міського суду Луганської області перебувають матеріали кримінального провадження (єдиний унікальний номер 415/5790/17) про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 та ч. 3 ст.185 КК України.

Згідно ухвали Лисичанського міського суду Луганської області від 28.09.2018 р. обвинуваченому ОСОБА_6 продовжено строк тримання під вартою до 27 листопада 2018 року.

Прокурором в судовому засіданні заявлено клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6, яке мотивовано тим, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочинів, один з яких відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 6 років. Крім того підстави, за якими слідчим суддею до ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та обставини, які при цьому враховувались, не змінились, а ризики не зменшилися. З метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, враховуючи, що більш м’якого запобіжного заходу, альтернативного тримання під вартою, який би забезпечив належну процесуальну поведінку обвинуваченого не вбачається, просив продовжити строки тримання під вартою ОСОБА_3

Захисник ОСОБА_2 покладалася на розсуд суду.

Обвинувачений підтримав позицію захисника.

Стаття 29 Конституції України закріплює, що ніхто не може бути арештованим або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, а згідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

Окрім того, у рішенні ЄСПЛ «Stanev v. Bulgaria», п. 143 зазначено, що затримання особи є настільки серйозним заходом, що воно може бути виправдане лише тоді, коли були розглянуті інші, менш суворі заходи і коли вони були визнані недостатніми для захисту індивідуального або суспільного інтересу, який міг би вимагати затримання особи.

Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов’язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Стаття 177 КПК України містить правові норми щодо мети та підстав застосовування запобіжних заходів. Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків. Застосування таких заходів завжди пов’язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, враховуються тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа, її вік, стан здоров'я, розмір майнової шкоди, майновий стан, наявність родини та утриманців, місце проживання та інші обставини, що її характеризують.

Заслухавши думку учасників судового провадження, враховуючи тяжкість злочину, інкримінованого органом досудового розслідування обвинуваченому, який є тяжким злочином; крім того, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України вчинено ним вже після притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення іншого злочину; особу обвинуваченого, який офіційно не працевлаштований, не має міцних соціальних зв’язків, керуючись практикою ЄСПЛ, враховуючи, що лише тяжкість покарання не може бути положено в основу прийняття рішення про обрання або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, однак, беручи до уваги, що судовий розгляд кримінального провадження триває, не допитані всі свідки, суд вважає на даний час недостатнім застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 інших більш м’яких запобіжних заходів, а тому вважає доцільним продовжити строки тримання під вартою ОСОБА_3 на 60 днів.

Керуючись ст.ст. 176-178, ст.331 ч.3, ст.ст. 369-372 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора Лисичанської місцевої прокуратури ОСОБА_7 про продовження строків тримання під вартою ОСОБА_3 – задовольнити.

Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, на 60 днів - до 20 січня 2019 року включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Луньова Д.Ю.