Ухвала суду № 78026201, 15.11.2018, Лисичанський міський суд Луганської області

Справа № 415/8292/17

1-кп/415/251/18

У Х В А Л А

"15" листопада 2018 р. м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді Луньової Д.Ю.

за участі секретаря судових засідань ОСОБА_1,

прокурора Панасенка В.В.,

захисника ОСОБА_2,

потерпілої ОСОБА_3,

обвинуваченого ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лисичанську клопотання прокурора Лисичанської місцевої прокуратури ОСОБА_5 про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України , -

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Лисичанського міського суду Луганської області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017130240002394 від 12.11.2017 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.121 КК України.

Згідно ухвали Лисичанського міського суду Луганської області від 27.09.2018 р. обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено строк тримання під вартою до 26 листопада 2018 року.

Прокурором в судовому засіданні заявлено клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4, яке мотивовано тим, що на даний час підстави застосування запобіжного заходу стосовно обвинуваченого не змінилися, судовий розгляд кримінального провадження триває. Крім того, ОСОБА_4 відбуває покарання за вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 27.11.2017 р. у виді позбавлення волі.

Потерпіла ОСОБА_3 підтримала клопотання прокурора.

Захисник ОСОБА_2 покладалася на розсуд суду.

Обвинувачений підтримав думку захисника.

Стаття 29 Конституції України закріплює, що ніхто не може бути арештованим або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, а згідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

Окрім того, у рішенні ЄСПЛ «Stanev v. Bulgaria», п. 143 зазначено, що затримання особи є настільки серйозним заходом, що воно може бути виправдане лише тоді, коли були розглянуті інші, менш суворі заходи і коли вони були визнані недостатніми для захисту індивідуального або суспільного інтересу, який міг би вимагати затримання особи.

Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов’язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Стаття 177 КПК України містить правові норми щодо мети та підстав застосовування запобіжних заходів. Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків. Застосування таких заходів завжди пов’язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, враховуються тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа, її вік, стан здоров'я, розмір майнової шкоди, майновий стан, наявність родини та утриманців, місце проживання та інші обставини, що її характеризують.

Заслухавши думку учасників судового провадження, враховуючи тяжкість злочину, інкримінованого органом досудового розслідування обвинуваченому, який є тяжким злочином; особу обвинуваченого, який офіційно не працевлаштований, не має міцних соціальних зв’язків, керуючись практикою ЄСПЛ, враховуючи, що лише тяжкість покарання не може бути положено в основу прийняття рішення про обрання або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, однак, беручи до уваги, що судовий розгляд кримінального провадження триває. Більш того, обвинувачений ОСОБА_4 на даний час відбуває покарання у виді позбавлення волі за вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 27.11.2017 р. А тому суд вважає на даний час недостатнім застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 інших більш м’яких запобіжних заходів, а тому вважає доцільним продовжити строки тримання під вартою ОСОБА_4 на 60 днів.

Керуючись ст.ст. 176-178, ч. 3 ст. 331, ст.ст. 369-372 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора Лисичанської місцевої прокуратури ОСОБА_5 про продовження строків тримання під вартою ОСОБА_4 – задовольнити.

Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України на 60 днів - до 13 січня 2019 року включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Луньова Д.Ю.