Постанова № 78026028, 22.11.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2018 р. м. ХарківСправа № 643/6278/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Чалого І.С.

суддів: Бондара В.О. , Зеленського В.В.

за участю секретаря судового засідання - Струкової Н.В.,

за участю позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 31.08.2018р. (Суддя Букреєва І.А., повний текст складено 31.08.2018 р., м. Харків) по справі №643/6278/18 за позовом ОСОБА_1 до Інспектора взводу № 2 роти № 3 батальйону 2 управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції Кобизева Вадима Євгенійовича, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

До Московського районного суду м. Харкова звернувся позивач, ОСОБА_1, з адміністративним позовом до інспектора взводу № 2 роти № 3 батальйону № 2 управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Кобизєва Вадима Євгенійовича та Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕАА № 377367 від 26.04.2018 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 31.08.2018 у задоволенні позову ОСОБА_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В обгрунтування апеляційної скарги зазначив, що суд першої інстанції не чітко дослідив доказ по справі, а саме диск з відеозаписом події, з якого чітко вбачається, що позивач не розпочинав рух до того, як не з'явився дозволяючий сигнал світлофору. Крім того, оскаржувана постанова не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, оскільки в ній відсутня вказівка на місце вчинення адміністративного правопорушення.

У судове засідання суду апеляційної інстанції представники відповідача не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, відповідно до ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що інспектором взводу № 2 роти № 3 батальйону № 2 управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Кобизєвем В.Є. було винесено постанову серії ЕАА № 377367 від 26.04.2018 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КупАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.

Відповідно до зазначеної постанови про накладення адміністративного стягнення 26.04.2018 о 02-49 год. позивач, керуючи автомобілем MITSUBISHI PAJERO SPORT з реєстраційним номером НОМЕР_1 в місті Харкові на перехресті Нетеченської набережної та вул. Маршала Конєва, проїхав на заборонений сигнал світлофору, чим порушив п.8.7.3 "Е" ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Не погоджуючись із діями інспектором взводу № 2 роти № 3 батальйону № 2 управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Кобизєвем В.Є. та Департаменту патрульної поліції Національної поліції України за результатами розгляду його скарги на дії інспектора, позивач звернувся до суду.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що позивач здійснив поворот праворуч з Нетеченської набережної на вулицю Маршала Конєва на заборонний сигнал світлофора.

Колегія суддів зазначає, що предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб'єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.

Оскаржуваною постановою ОСОБА_1 визнано винним в порушенні п.8.7.3 "Е" Правил дорожнього руху та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Частиною 2 ст. 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність у випадку порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України "Про дорожній рух" визначається Правилами дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001р. №1306 (із змінами та доповненнями).

Згідно п. 1.1. ПДР, ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Відповідно до п. 1.9. ПДР, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно п. 8.7.3 "Є" ПДР України поєднання червоного і жовтого сигналів забороняє рух і інформує про наступне вмикання зеленого сигналу;

Відповідно до п. 8.7.3 "Е" червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

З метою всебічного та об'єктивного дослідження обставин у праві судом апеляційної інстанції переглянуто відеозапис подій, зроблених 26.04.2018 за допомогою відеорегістратора, встановленому на поліцейському транспортному засобі, який знаходиться в матеріалах адміністративної справи.

За результатами перегляду відеозапису колегією суддів встановлено, що транспортний засіб темного кольору при проїзді перехрестя повернув праворуч, після чого був зупинений патрульними Національної поліції.

З даного відеозапису вбачається, що автомобіль позивача рухався через перехрестя, яке врегульоване світлофорами, при цьому чітко зафіксовано початок руху автомобіля на червоний сигнал світлофора перехресної вулиці. Зміна сигналу світлофору з червоного на зелений відбулося вже після початку повороту автомобіля на перехресті.

Таким чином наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що позивачем допущено порушення вимог п.8.7.3 "Е" Правил дорожнього руху.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком суду про наявність достатніх правових підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Законом України від 14 липня 2015 року № 596-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху" внесено зміни до статті 258 КУпАП, зокрема, доповнено абзацом 4, зі змісту якого вбачається, що у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до статті 283 КУпАП.

Тому колегія суддів вважає, що відповідач мав право розглянути справу у скороченому провадженні та на місці вчинення правопорушення винести постанову у справі про адміністративне правопорушення.

Щодо доводів ОСОБА_1 про те, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, оскільки в ній відсутня вказівка на місце вчинення адміністративного правопорушення, колегія суддів вважає за необхідне вказати таке.

Відповідно до с. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Як вбачається з матеріалів справи, постанова по справі про адміністративне правопорушення складена відповідачем у відповідності до вимог ст.283 КУпАП.

В пункті 2 оскаржуваної постанови вказано місце розгляду справи, що є одночасно місцем вчинення адміністративного правопорушення - м. Харків, Новобаварський район, вул. Конєва, 20, що спростовує доводи ОСОБА_1 про невідповідність цієї постанови приписам ст. 283 КУпАП.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає, що відповідач, складаючи постанову у справі про адміністративне правопорушення, діяв на підставі та у спосіб, що передбачені нормами чинного законодавства, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши справу, дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 286, 308, 310, п.1 ч.1 ст. 315, 316, 321, 322, 325, 326 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Московського районного суду м. Харкова від 31.08.2018 по справі № 643/6278/18 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та відповідно до ч .3 ст. 272 КАС України є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.С. ЧалийСудді В.О. Бондар В.В. Зеленський