Рішення № 78024873, 19.11.2018, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/3519/17

Провадження № 2-333/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2018 року Обухівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Зінченко О.М.

при секретарі Євдокімовій В.С.,

представників ОСОБА_1,ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у приміщенні Обухівського районного суду Київської області у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 селищної рада Обухівського району Київської області, Головного управління юстиції у Київській області про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, скасування рішення державного реєстратора та визнання незаконним та скасування рішень ОСОБА_6 селищної ради,

В С Т А Н О В И В:

15 листопада 2017 року позивач звернулась до ОСОБА_5, ОСОБА_6 селищної рада Обухівського району Київської області, Головного управління юстиції у Київській області про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, скасування рішення державного реєстратора та визнання незаконним та скасування рішень ОСОБА_6 селищної ради.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначила, що Рішенням ОСОБА_6 селищної ради Обухівського району Київської області від 16.09.2014 року № 15/50 надано дозвіл гр. ОСОБА_5 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, площею 0,065 га., що розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, смт. Козин, вул.. Старокиївська для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарчих будівель і споруд. 23.11.2015 року ОСОБА_6 селищна рада своїм рішенням затвердила проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки гр. ОСОБА_5 площею 0,637 га., з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарчих будівель і споруд, яка розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, смт. Козин, вул. Старокиївська та передала у власність вказану земельну ділянку – кадастровий номер: 3223155400:03:036:0163. Рішенням державного реєстратора реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції у Київській області від 18.12.2015 року здійснено державну реєстрацію права власності ОСОБА_5 земельної ділянки кадастровий номер: 3223155400:03:036:0163 та 21.12.2015 року видане свідоцтво про право власності на нерухоме майно. Позивач вважає, що документи, які стали підставою для прийняття відповідних рішень, є незаконними тому просить, визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції у Київській області від 18.12.2015 року, визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно не земельну ділянку площею 0,0637 га., визнати протиправним та скасувати рішення ОСОБА_6 селищної ради Обухівського району Київської області від 16.09.2014 року № 15/50; визнати протиправним та скасувати рішення ОСОБА_6 селищної ради Обухівського району Київської області від 23.11.2015 року № 17/17; визнати протиправним та скасувати рішення ОСОБА_6 селищної ради Обухівського району Київської області від 19.04.2016 року № 1; зобов’язати ОСОБА_6 селищну раду Обухівського району Київської області повторно розглянути заяву ОСОБА_4 від 03.09.2014 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Ухвалою судді від 14.12.2017 року відкрито провадження по справі та призначено до судового розгляду.

22.02.2018 року ухвалою Обухівського районного суду Київської області в задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 про призначення по справі почеркознавчої експертизи відмовлено. В задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_3 про залишення позовних вимог без розгляду відмовлено.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 06.06.2018 року в задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_2 про витребування доказів відмовлено.

06.06.2018 року ухвалою постановленою на місці, без виходу до нарадчої кімнати, занесеною до протоколу судового засідання, суд замінив відповідача ОСОБА_7 службу Обухівського міського управління юстиції Київської області, як неналежного відповідача, на відповідний територіальний орган, що є його правонаступником та належним відповідачем – ОСОБА_8 територіальне управління юстиції у Київській області.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 04.10.2018 року витребувано з Головного управління Держгеокадастру у Київській області (03115, м. Київ вул. Серпова,3/14) належним чином завірену копію технічної документації із землеустрою щодо складання державного акту на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:036:0104 ОСОБА_4 для ведення садівництва на території СТ «Міжріччя» в селищі Козин Обухівського району Київської області, що виготовлена Державним підприємством «Укрспецзем» у 2007 році, обмінний файл прийнято Управлінням земельних ресурсів у Обухівському районі 29.08.2007 року.

Позивач та його представники в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили задовольнити позовні вимоги в повному обсязі посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив у їх задоволенні відмовити у повному обсязі, посилаючись на необґрунтованість та безпідставність, зазначив, що наявність ще одного претендента на певну земельну ділянку не є перешкодою для отримання дозволу на розробку землевпорядної документації та вчинення подальших дій спрямованих на набуття права власності на неї.

Представник відповідача ОСОБА_6 селищної рада Обухівського району Київської області – ОСОБА_9 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив у їх задоволенні відмовити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_8 управління юстиції у Київській області про розгляд справи повідомлявся належним чином, в судове засідання свого представника не направив, надав клопотання, в якому просить розглянути справу у відсутність представника, також відповідач зазначив, що ОСОБА_8 територіальне управління юстиції у Київській області у сфері державної реєстрації прав не має повноважень на розпорядження об’єктами нерухомого майна, а лише проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень, шляхом внесення відомостей (записів) про об’єкт нерухомого майна до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Суд, заслухавши обґрунтування позивача, заперечення представників відповідачів, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи та оцінивши їх у сукупності, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 є власником земельної ділянки площею 0,0820 га. з кадастровим номером 3223155400:03:036:0104, що розташована в садівницькому товаристві «Міжріччя» селище Козин Обухівського району Київської області. Земельна ділянка позивачем отримана у власність для ведення садівництва як члену садового товариства та за рахунок земель СТ «Міжріччя».

Рішенням ОСОБА_6 селищної ради від 25 квітня 2007 року ОСОБА_4 отримала дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку орієнтовною площею 0,08 га для ведення садівництва на території с/т «Міжріччя» в смт. Козин в межах ОСОБА_6 селищної ради.

На замовлення ОСОБА_4 ДП «УКРСПЕЦЗЕМ» виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо складання державного акту на право власності на земельну ділянку для ведення садівництва на території СТ «Міжріччя» в селищі Козин Обухівського району Київської області.

У березні 2007 року встановлені на місцевості та погоджені зовнішні межі земельної ділянки ОСОБА_1, а саме суміжними землевласниками ОСОБА_1, ОСОБА_10, ОСОБА_11, та суміжним землекористувачем ОСОБА_6 селищною радою.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням ОСОБА_6 селищної ради Обухівського району Київської області від 16 вересня 2014 року надано дозвіл ОСОБА_5 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0, 0650 га, що розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, смт. Козин вул.. Старокиївська у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Рішенням ОСОБА_6 селищної ради від 23 листопада 2015 року затверджено ОСОБА_5 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею 0, 0637 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, смт. Козин вул.. Старокиївська та передано земельну ділянку кадастровий номер 3223155400:03:036:0163 площею 0, 0637 га у власність ОСОБА_5.

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 21.12.2015 року індексний номер: 50419964 зазначена земельна ділянка є приватною власністю ОСОБА_5.

Відповідно до ч. 7 ст. 118 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. З наведеної вище норми можна зробити висновок, що наявність інших осіб, які претендують на ту саму земельну ділянку чи наявність навіть рішення (розпорядження) про падання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення тієї ж земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності не є підставою для відмови особі у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою.

Згідно з ч. з ст.. 116 ЗК України, безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до ч. 8 ст. 126 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Отже, відповідач ОСОБА_5 набув право власності на спірну земельну ділянку у законний спосіб та у передбаченому законом порядку.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Статтями 15 та 20 ЦК України кожній особі гарантовано та закріплено право на судовий захист своїх прав та вільний вибір способів такого захисту.

Посилаючись на порушення вимог законодавства та особистих прав позивача, відмовою відповідача ОСОБА_6 селищною радою Обухівського району Київської області у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, будь-яких доказів в обґрунтування своєї позиції суду, які б відповідали вимогам ст. ст. 76-81 ЦПК України, позивач не надала.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За змістом ч.ч.1,2 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч.1 ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Будь-яких доказів, які б відповідали вказаним принципам доказування, позивач суду не надала.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про відповідність дій відповідачів вимогам закону та не знаходить підстав для задоволення вимог позивача.

Враховуючи викладене та керуючись 4, 10, 76, 81,259, 264-265, 268, 273 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

В задоволені позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 селищної рада Обухівського району Київської області, Головного управління юстиції у Київській області про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, скасування рішення державного реєстратора та визнання незаконним та скасування рішень ОСОБА_6 селищної ради, відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд Київської області шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М.Зінченко