Ухвала суду № 78024679, 16.11.2018, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Провадження №2-з/359/122/2018

Справа №359/2097/18

УХВАЛА

Іменем України

16 листопада 2018 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Журавського В.В.

при секретарі Алфімовій І.М.,

розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до командира військової частини А2215 ОСОБА_3, військової частини А2215 Міністерства оборони України, товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант ОСОБА_4», третя особа: Бориспільський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про визнання дій протиправними, про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Бориспільського міськрайонного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до командира військової частини А2215 ОСОБА_3, військової частини А2215 Міністерства оборони України, ТОВ «Гарант ОСОБА_4», третя особа: Бориспільський міськрайонний ВДВС ГТУЮ у Київській області про визнання дій протиправними, про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання вчинити певні дії.

Разом з цим, 11 липня 2018 року представник позивача ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою, якою просила суд вжити заходи забезпечення позову шляхом встановлення обов’язку ОСОБА_3 та службовим особам військової частини А2215 Міністерства оборони України у видачі перепусток для забезпечення доступу до майна, що належить ОСОБА_2 в тому числі: ОСОБА_2 та його довіреним особам ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та іншим довіреним особам, вказаним у його відповідних письмових зверненнях до командування військової частини А2215 Міністерства оборони України, для забезпечення відпуску зі зберігання його палива, яке знаходиться у належних ТОВ «Гарант ОСОБА_4» резервуарах складу ПММ №2 військової частини А2215 за адресою: м. Бориспіль, вул. Соцмістечко, 1.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 липня 2018 року у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 14 листопада 2018 року ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 липня 2018 року залишено без змін.

Незважаючи на подання апеляційної скарги на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду від 13 липня 2018 року, представник позивача ОСОБА_1 17 жовтня 2018 року повторно звернулася до суду із клопотанням про забезпечення позову, яким просить суд забезпечити позов у справі №359/2097/18 шляхом встановлення обов’язку службовим особам військової частини А2215 Міністерства оборони України та ОСОБА_3 забезпечити доступ ОСОБА_2 та його довіреним особам (шляхом видачі перепусток) до власного майна ОСОБА_2, яке знаходиться у належних ТОВ «Гарант ОСОБА_4» резервуарах складу ПММ-2 військової частини А2215 за адресою: м. Бориспіль, Соцмістечко, 1 для забезпечення відпуску зі зберігання палива за графіком, передбаченим договором відповідального зберігання №1-Г від 20 січня 2016 року.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши подану заяву про забезпечення позову, суд дійшов до наступного висновку.

Як вбачається з поданої заяви про забезпечення позову від 16 жовтня 2018 року, остання містить вимоги про забезпечення позову у справі шляхом встановлення обов'язку службовим особам військової частини А2215 Міністерства оборони України та ОСОБА_3 забезпечити доступ ОСОБА_2 та його довіреним особам (шляхом видачі перепусток) до власного майна ОСОБА_2, яке знаходиться у належних «Гарант ОСОБА_4» резервуарах складу ПММ-2 військової частини А2215 за адресою: м. Бориспіль, Соцмістечко, 1 для забезпечення відпуску зі зберігання палива за графіком, передбаченим договором відповідального зберігання №1-Г від 20 січня 2016 року.

При цьому, суд звертає увагу на ту обставину, що зазначені вимоги є тотожні за своїм змістом тим, що раніше вже заявлялися представником позивача в заяві про забезпечення позову від 11 липня 2018 року, за наслідком розгляду якої представнику позивача було відмовлено в забезпеченні позову. При цьому, всі мотиви та доводи суду щодо відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову викладені в ухвалі Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 липня 2018 року.

Згідно п.10 ч.3 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

За змістом ч.3 ст.13 ЦПК України визначено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

При цьому, положеннями п.11 ч.3 ст.2 та ч.3 ст.44 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Разом з цим, в порушення вищезазначених норм, 17 жовтня 2018 року представник позивача ОСОБА_1 повторно звернулася із заявою про забезпечення позову, вимоги та зміст якої тотожні заяві про забезпечення позову, судове рішення по якій вже було прийнято судом.

Суд не вважає за необхідне повторно розглядати аналогічну по суті заяву про забезпечення позову. Нових обставин та/або підстав необхідності забезпечення позову представник позивача в своїй заяві не наводить. Наведені в заяві заходи забезпечення позову за змістом є тотожними тим, що заявлені в попередній заяві про забезпечення позову, питання по якій вже вирішено судом по суті.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин.

Враховуючи те, що заява про забезпечення позову, тотожна за змістом заяві, яка подавалася 11 липня 2018 року та за наслідком розгляду якої суд постановив ухвалу від 13 липня 2018 року, інших доводів заява про забезпечення позову не містить.

Тому, суд дійшов висновку про те, що представником позивача ОСОБА_1 подано заяву для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, тому суд вважає такі дії учасника судового процесу зловживанням процесуальними правами, що спрямоване на безпідставне затягування та перешкоджання розгляду справи та суперечить завданню цивільного судочинства.

У відповідності до ч.3 ст.44 ЦПК України передбачено, що якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Враховуючи визнання судом поданої заяви про забезпечення позову зловживанням процесуальними правами учасником судового процесу, суд вважає за необхідне застосувати в даному випадку положення ч.3 ст.44 ЦПК України та залишити без розгляду подану заяву про забезпечення позову.

На підставі викладеного та керуючись ч.3 ст.2 та ч.3 ст.44, ч.1 та ч.2 ст.149, п.3 ч.1 та ч.10 ст.150, ч.6 ст.153, п.1 ч.1 ст.258, ст.260 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 від 16 жовтня 2018 року у справі № 359/2097/18 про забезпечення позову залишити без розгляду.

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п’ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складений 21 листопада 2018 року.

Суддя підпис

З оригіналом згідно:

Суддя Бориспільського міськрайонного суду В.В. Журавський