Ухвала суду № 78024480, 16.11.2018, Броварський міськрайонний суд Київської області

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 361/4826/14-ц провадження № 2-р/361/15/18

16.11.2018

У Х В А Л А

«16» листопада 2018 року м.Бровари Київської області

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Василишина В.О.,

за участі секретаря судових засідань - Хорошун К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_2 про роз'яснення рішення суду у справі № 361/4826/14-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення грошової компенсації вартості 1/2 частини квартири,

в с т а н о в и в:

У провадженні суду перебувала вищевказана цивільна справа.

09 листопада 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою, в якій просить: - роз'яснити рішення суду від 19 травня 2015 року у справі № 361/4826/14-ц чи належить ? частина квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_3, за яку з нього стягнуто компенсацію; постановити ухвалу та визнати недійсним свідоцтво про право власності на ? частину квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1; - постановити ухвалу щодо скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_3 на ? частину вищевказаної квартири, проведеної на підставі свідоцтва про право власності, виданого реєстраційною службою Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області від 17 березня 2015 року № 34996745; - постановити ухвалу про визнання за ним права власності на ? частину квартири, яка належала на підставі свідоцтва про право власності від 17 березня 2015 року ОСОБА_3; - постановити ухвалу щодо визнання за ним права власності на всю квартиру за вищевказаною адресою.

Частиною третьою статті 271 ЦПК України передбачено, що суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення.

У даному випадку розгляд заяви про роз'яснення рішення суду здійснюється без виклику учасників справи, так як необхідності їх викликати, суд не вбачає.

Розглянувши заяву, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні даної заяви з наступних підстав.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 19 травня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 01 лютого 2016 року позов задоволено, стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію вартості 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 в сумі - 240 100 грн. 00 коп., а також судові витрати в сумі - 5 401 грн. 00 коп.

Зміст заяви про роз'яснення рішення суду зводиться до неможливості його виконання у зв'язку із незадовільним майновим станом та необхідністю вирішення питання щодо визнання за ним права власності на всю квартиру.

Відповідно до частин першої та другої статті 271 ЦПК України, за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця, суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.

Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.

Тлумачення положень вказаної статті дозволяє дійти висновку, що рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз'яснення рішення суду це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.

У пункті 32 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що всі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою це необхідна передумова розуміння рішення сторонами та громадськістю.

Верховний Суд України у постанові Пленуму «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року № 14 також наголошує на тому, що ухвалене у справі рішення має бути гранично повним, ясним, чітким, викладеним у послідовності, встановленій статтею 215 ЦПК України, і обов'язково містити вступну, описову, мотивувальну та резолютивну частини. Разом з тим рішення не повинно містити зайвої деталізації, яка не має правового значення в даній справі, а також незрозумілих словосполучень, занадто довгих речень, через які викладення фактичних обставин важко сприймається.

Пунктом 21 вказаної постанови передбачено, що роз'яснення рішення суду, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 19 травня 2015 року є конкретним і зрозумілим, ухваленим з урахуванням вимог статті 11 ЦПК України (в редакції, на момент розгляду справи), тобто з дотриманням принципу диспозитивності цивільного судочинства, в межах заявлених позивачем вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які брали участь у справі, судом апеляційної інстанції не змінене і не скасоване, відтак є таким, що набрало законної сили. У заяві про роз'яснення рішення заявником фактично порушене питання про внесення нових даних щодо визнання права власності, скасування державної реєстрації речового права й правовстановлюючих документів, а також надання відповіді на нові та невирішені судом вимоги. Позовні вимоги щодо права власності та захисту речових прав у інший спосіб позивачем не заявлялися і відповідно судом не вирішувалися.

Враховуючи наведе, суд дійшов висновку, що підстави для роз'яснення рішення відсутні, тому у задоволенні заяви слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись статтями 260, 271 ЦПК України,

у х в а л и в:

У задоволенні заяви ОСОБА_2 про роз'яснення рішення суду - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя В.О.Василишин