Рішення № 78023452, 21.11.2018, Попільнянський районний суд Житомирської області

Справа № 288/1519/17

Провадження № 2/288/304/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2018 року смт. Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Рудник М. І.,

з участю секретаря судових засідань - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача ТОВ «Гетьман ОСОБА_3 - Агро» - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Попільня Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ТОВ «Гетьман ОСОБА_3 - Агро» про визнання недійсним договору оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 (далі – позивач) звернувся до суду з позовною заявою до ТОВ «Гетьман ОСОБА_3 - Агро» (далі - відповідач) про визнання недійсним договору оренди землі, в якій вказує, що після смерті матері ОСОБА_6, яка померла 07 листопада 2016 року, він набув право власності на спадкове майно – земельну ділянку площею 3,6990 га, кадастровий номер № 1824788200:05:000:0269, яка розташована на території села Ходорків, Попільнянського району, Житомирської області та має цільове призначення для ведення особистого селянського господарства. Право власності на земельну ділянку посвідчується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 16.08.2017 року.

Оформивши право власності на земельну ділянку позивач дізнався, що земельна ділянка обробляється ТОВ «Гетьман ОСОБА_3 - Агро», на підставі договору оренди землі від 08.04.2011 року укладеного між ТОВ «Гетьман ОСОБА_3 - Агро» та покійною матір’ю позивача ОСОБА_6 зареєстрований відділом Держкомзему у Попільнянському районі Житомирської області 12.07.2011 року за № 182470004000555. Копію договору позивач отримав у конторі відповідача.

Дослідивши вказаний договір позивач виявив, що підпис на ньому не належить його матері - ОСОБА_6, яка була власником земельної ділянки на час укладення договору.

Позивач вважає, що вказаний вище договір оренди землі є недійсним так як було відсутнє волевиявлення його матері ОСОБА_6 щодо передачі у оренду земельної ділянки.

Позивач просить визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 3,6990 га, кадастровий номер № 1824788200:05:000:0269, укладений 08.04.2011 року між ОСОБА_6 та ТОВ «Гетьман ОСОБА_3 – Агро», зареєстрований 12.07.2011 року у відділі Держкомзему у Попільнянському районі Житомирської області за № 182470004000555.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача ТОВ «Гетьман ОСОБА_3» ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити в задоволенні позову, застосувавши строки позовної давності.

Суд, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з Договору оренди землі укладеного 08 квітня 2011 року, ОСОБА_6 (орендодавець) надала, а ТОВ «Гетьман ОСОБА_3 - Агро» (орендар) прийняв в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Ходорківської сільської ради, Попільнянського району, Житомирської області, земельна ділянка загальною площею 3,6990 га, договір укладено на 10 років, орендна плата виплачується орендарем за всю орендовану земельну ділянку у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, зазначеної у п. 5 Договору і становить 17 932 гривні 00 копійок.

Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за заповітом посвідченого 16.08.2017 року державним нотаріусом Попільнянської державної нотаріальної контори Житомирської області, спадкоємцем майна ОСОБА_6, яка померла 07.11.2016 року є її син ОСОБА_5. Спадщина, на яку видане дане свідоцтво, складається з земельної ділянки площею 3,6990 га, що розташована на території Ходорківської сільської ради, Попільнянського району, Житомирської області, яка передана у власність для ведення особистого селянського господарства.

ОСОБА_7 з Державного реєстру речових право на нерухоме майно про реєстрацію права власності сформованого 16.08.2017 року Попільнянською державною нотаріальною конторою Житомирської області, актуальна інформація про об’єкт нерухомого майна та про право власності земельної ділянки, площею 3,699 га, кадастровий номер № 1824788200:05:000:0269, цільове призначення якої для ведення особистого селянського господарства, власником якої вказаний ОСОБА_5.

Як вбачається з Висновку експерта № 1/3-180 від 09.07.2018 року Житомирського НДЕКЦ МВС України, досліджений підпис від імені ОСОБА_6 у графі «За Орендодавця» договору оренди землі від 08.04.2011 року, який укладений між ОСОБА_6 та ТОВ «Гетьман ОСОБА_3 - Агро», виконаний не ОСОБА_6, а іншою особою.

Судовий експерт Житомирського науково-дослідного експертно – криміналістичного центру МВС України ОСОБА_8 в судовому засіданні підтвердив свій висновок та пояснив, що було достатньо зразків підписів особи, підписи якої досліджувались, щоб зробити висновок, що підпис виконаний не ОСОБА_6, а іншою особою.

ОСОБА_7 статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини першої статті 15 Цивільного Кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Як вбачається з статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

ОСОБА_7 частини першої статті 6, статті 35 Закону України «Про оренду землі», орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним Кодексом України, Цивільним Кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Спори, пов'язані з орендою землі, вирішуються у судовому порядку.

Частиною 4 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 28 цього Закону.

Як вбачається з пункту 2 частини 1 статті 208 Цивільного Кодексу України у письмовій формі належить вчиняти: правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, третьої, п’ятої статті 203, частиною другою статті 207 Цивільного Кодексу України, зміст правочину не може суперечити Цивільному Кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частинами першою, третьою статті 215 ЦК України, передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою – третьою, п’ятою шостого статті 203 Цивільного Кодексу України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочини може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Зазначений висновок суду узгоджується з правовою позицією, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 25 грудня 2013 року (справа № 6-94 цс 13) є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України, якою встановлено, що однією з обов’язкових умов визнання договору недійсним є порушення у зв’язку з його укладенням прав та охоронюваних законом інтересів позивача. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, а позивач посилається на формальне порушення закону у суду немає правових підстав для задоволення позову. За даних обставин, порушено права та охоронювані законом інтереси позивачки.

Судом встановлено, що вищевказаний договір оренди земельної ділянки від 08.04.2011 року, укладений у письмовій формі, в установленому законом порядку пройшов державну реєстрацію, є укладеним, а отже оспорюваним, але волевиявлення матері позивача ОСОБА_6 не було направлено на укладення договору, який вона не підписувала, а тому наявні правові підстави для визнання даного договору оренди землі недійсним з підстав, передбачених частиною третьою статті 203, частиною першою статті 215 Цивільного Кодексу України.

Волевиявлення є важливим чинником, без якого неможливе вчинення правочину, що узгоджується зі свободою договору, установленою статтею 627 Цивільного Кодексу України.

У відповідності до статті 152 Земельного Кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю, а власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Представник відповідача ТОВ «Гетьман ОСОБА_3 – Агро» ОСОБА_4 заявив клопотання про відмову в позові в зв’язку з спливом строків позовної давності.

Відповідно до частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Суд встановив, що позивач дізнався про порушення свого права, тобто про наявність спірного договору оренди, лише 16 серпня 2017 року згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом, що в розумінні частини першої статті 261 ЦК України є моментом початку перебігу строку позовної давності.

Посилання відповідача на те, що початок перебігу строку позовної давності необхідно обчислювати з моменту укладення спірного договору, оскільки позивач вчиняв дії, спрямовані на його укладення, шляхом надання необхідних документів, отримував плату за користування землею є таким, що суперечить нормам статті 261 ЦК України.

Зазначене відповідає правовим висновкам Верховного Суду України у постановах у справі № 61-48цс15 від 22 квітня 2015 року, № 61-13021св18 та № 61-19848св18 від 04 червня 2018 року.

Частиною першою статті 81 Цивільного Процесуального Кодексу України встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини другої ст. 89 Цивільного Процесуального Кодексу України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України, у зв’язку з ухваленням судового рішення на користь позивача із відповідача підлягають стягненню на його користь витрати по сплаті судового збору та витрат, пов"язаних з розглядом справи, а саме: проведення експертизи.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на достатність підстав для задоволення позову ОСОБА_5 до ТОВ «Гетьман ОСОБА_3 - Агро» про визнання недійсним договору оренди землі.

Керуючись Законами України «Про оренду землі», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»; статтями 15, 16, 203, 207, 208, 215, 260-261 Цивільного Кодексу України; статтями 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 141, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України; суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_5 до ТОВ «Гетьман ОСОБА_3 - Агро» про визнання недійсним договору оренди землі - задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 3,6990 га, кадастровий номер № 1824788200:05:000:0269, укладений 08.04.2011 року між ОСОБА_6 та ТОВ «Гетьман ОСОБА_3 – Агро», зареєстрований 12.07.2011 року у відділі Держкомзему у Попільнянському районі Житомирської області за № 182470004000555.

Стягнути з ТОВ «Гетьман ОСОБА_3 - Агро» (адреса: 13520, село Ходорків, вулиця Леніна, 84, Попільнянського району, Житомирської області) на користь ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП: НОМЕР_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, сплачений судовий збір в розмірі 640 гривень 00 копійок та витрати за проведення судової почеркознавчої експертизи в сумі 2 250 гривень 24 копійки, разом 2 890 гривень 24 копійки.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до пункту 15.5 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Попільнянського

районного суду ОСОБА_9