Ухвала суду № 78022383, 22.11.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

22 листопада 2018 р.Справа № 1640/3183/18 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Подобайло З.Г.

Суддів: Старосуда М.І. , Григорова А.М.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Головного управління Держгеокадасту у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.10.2018р. по справі № 1640/3183/18

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Держгеокадасту у Полтавській області

про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 09.10.2018 року задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадасту у Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

На зазначене рішення Головним управлінням Держгеокадасту у Полтавській області подано апеляційну скаргу, в якій заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Колегія суддів розглянувши клопотання вважає, що таке клопотання задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

В п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Відповідно до ч. 2 ст.8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати, а єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони.

Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити. Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі

Таким чином, для застосування судом положень ч. 1 ст. 133 КАС України повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. у справі «Креуз проти Польщі», вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.

В клопотанні заявник апеляційної скарги посилається на вимоги статтей 2, 4, 8 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 88, 185. 211, 236 Кодексу адміністративного судочинства України, Конституційний Суд України у рішенні «У справі за конституційним зверненням асоціації «Дім авторів музики в Україні», п. 29 Постанову Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах»; п. З Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодекс) України»; Постанову Пленум Вищого адміністративного суду України від 23 січня 2015 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI Про судовий збір», Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод і РИМ. 4.ХІ.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини, пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі Креуз проти Польщі (Kreuz vi. Poland) та на те, що Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області здійснює сплату судового збору за наявності бюджетних асигнувань та за відповідними кодами економічної класифікації видатків бюджету (КЕКВб). Код економічної класифікації видатків бюджету за яким здійснюється видатки, в тому числі зі сплати судового збору є 2800 «Інші поточні видатки». Станом на сьогодні затверджено кошторис Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області на 2017 рік, відповідно до якого наявне фінансування на сплату судового збору, проте дане фінансування має періодичний характер. Також, посилається на рішення Верховного Суду України (рішення від 30.11.2015 у справі №1170/2а- 578/12, від 04.12.2015 у справі №1170/2а-1511/12, від 30.11.2015 у справі №804/6861/13-а тощо) де було прийнято рішення про звільнення від сплати судового збору. Просить відстрочити Головному управлінню Держгеокадасту у Полтавській області сплату судового збору до винесення рішення.

Однак, доказів в підтвердження обставин за яких заявник апеляційної скарги на час подання апеляційної скарги не мав можливості сплатити судовий збір останнім не надано.

Обмежене фінансування бюджетної установи, суб'єкта владних повноважень, не може бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Отже, незабезпечення державою достатнього фінансування органу державної влади, що діє в її інтересах, не може бути визнано достатньою підставою для відстрочення сплати судового збору.

Враховуючи вищевикладене в задоволенні клопотання Головного управління Держгеокадасту у Полтавській області слід відмови.

Керуючись ст.ст. 3, 73, 74, 133 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

У задоволенні клопотання Головного управління Держгеокадасту у Полтавській області про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис)Подобайло З.Г.Судді(підпис) (підпис) Старосуд М.І. Григоров А.М.